Епітеліальна тканина

Епітеліальна тканина характеризується тісним об'єднанням клітин у шари і відсутністю міжклітинної речовини, виконує захисну роль, функції всмоктування, секреції і екскреції, через її посередництво відбувається обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем.

Епітелій покриває всю зовнішню поверхню тіла, поверхню травного тракту, дихальних і сечостатевих шляхів, усі серозні оболонки порожнин тіла. З епітелію побудовані нирки, майже всі залози організму.

Епітеліальна тканина розвивається з усіх трьох зародкових листків. З ектодерми утворюються епітелій шкіри, ротової порожнини, самих нижніх відділів сечостатевого тракту, рогівки ока. Із ентодерми розвивається епітелій внутрішньої поверхні травного тракту, печінка і підшлункова залоза. З мезодерми виникає ендотелій кровоносних судин, весь епітелій серозних оболонок тіла й епітелій сечостатевих шляхів.

Класифікація епітелію за характером будови залежить від кількості клітинних шарів і форми клітин. Однак усі види епітелію мають загальні риси, що характеризують цей вид тканини:

1. Епітелій являє собою шар клітин, у якому відсутні кровоносні судини.

2. Розташовується на межі зовнішнього і внутрішнього середовищ організму.

3. Епітеліальні клітини лежать на базальній мембрані, що складається з колагенових волокон, які секретируються тканинами, що лежать нижче.

4. Живлення клітин здійснюється шляхом дифузії речовин через базальну мембрану пухкої сполучної тканини, яка знаходиться нижче.

5. Епітелій має високу здатність до регенерації. Види епітелію наведені на схемі 1.

Покривний епітелій

Залозистий епітелій

Одношаровий

Багатошаровий

Плоский

 

 

	Кубічний
Циліндричний (Призматичний)
^^^^^^
Війковий (Миготливий)
Багаторядний
___у Ороговілий "V--' ^ Неоротовілий к Перехідний

Схема 1. Види епітелію

3.1.1. Покривний епітелій

Розподіл епітелію на одношаровий і багатошаровий базується на відношенні його клітин до базальної мембрани. В одношарового епітелію всі клітини зв'язані з базальною мембраною, у багатошарового — лише нижній шар, а всі інші шари безпосереднього зв'язку не мають.

Одношаровий епітелій. Плоский епітелій — мезотелій являє собою тонкі, сплощені клітини, що містять невелику кількість цитоплазми, одне чи два ядра.

Краї клітин нерівні, так що поверхня нагадує мозаїку. Між клітинами є протоплазматичні зв'язки, завдяки яким ці клітини щільно з'єднуються одна з одною (рис. 16).

Нерівний край

Базальна Протоплазматичні Центральне

мембрана мостики дископодібне ядро

Рис. 16. Одношаровий плоский епітелій

Мезотелій вистилає поверхню навколосерцевої сумки, поверхні листків плеври, очеревини, виконуючи розмежувальну і секреторну функції. Утворюючи гладку поверхню, мезотелій сприяє вільному ковзанню серця, легень і кишечника в їхніх порожнинах. У кровоносних судинах і камерах серця він зменшує тертя протікаючих рідин.

Кубічний епітелій являє собою клітини кубічної форми з ядром, яке розташоване в центрі (рис. 17). Базальна Центральне

гл • мембрана сферичне ядро

Є найменш спеціалізованим серед різних видів епітеліальної тка- Рис. 17. КуШчшш етптеліі

-1

нини. Клітини мають п'яти — шестикутні обриси. Кубічний епітелій вистилає канальці нирок, вивідні протоки залоз: печінки, підшлункової залози, дрібні бронхи. Міститься в багатьох залозах (слинних, слизових, потових, щитовидній), де він виконує секреторну функцію. У ниркових канальцях виконує також всмоктувальну функцію. Розвивається з трьох зародкових листків.

Циліндричний епітелій (призматичний) складається з циліндричних клітин, висота яких більша їх ширини і мають ядро, розташоване біля основи (рис. 18). Нерідко на вільній поверхні цих клітин є мікроворсинки, що збільшують всмоктувальну і секреторну поверхні (одношаровий циліндричний каймистий епітелій). У циліндричному епітелії шлунка, тонкого і товстого кишечника зустрічаються келихоподібні клітини, що виділяють слиз, який оберігає шлунок і кишечник від механічних і хімічних ушкоджень.

Крім того, цей вид епітелію вистилає внутрішню поверхню жовчного міхура, вивідні протоки печінки і підшлункової залози, стінки канальців нирок.

Розвивається з ентодерми і мезодерми.

Миготливий епітелій (війковий) представлений клітинами циліндричної форми, що мають на вільних поверхнях численні війки й асоціюються з келихоподібними клітинами, які секретирують слиз (рис. 19). Він вистилає яйцепроводи, де сприяє руху статевих клітин, шлуночки головного мозку, спинномозковий канал і дихальні шляхи.

Рис. 18. Циліндричний епітелій:

1 — клітина; 2 — ядро; 3 — базальна мембрана

Клітина, що секретирує слиз

Війки

Базальне тільце

Циліндрична клітина

Базальна мембрана

Рис. 19. Одношаровий миготливий епітелій, вистилаючий яйцеводи

Багаторядний епітелій (псевдобагатошаровий). Клітини цього виду епітелію лежать на базальній мембрані, але мають різну форму і висоту, внаслідок чого їх ядра знаходяться на різному рівні, утворюючи декіль

ка рядів (рис. 20). На клітинах епітелію є ворсинки, і тому він має ще одну назву — багаторядний миготливий. Вистилає сечові шляхи (псев-добагатошаровий циліндричний), дихальні шляхи (псевдобагатошаро-вий циліндричний миготливий), входить до складу слизової нюхових порожнин. Із ентодерми розвивається епітелій повітроносних шляхів, з мезодерми — епітелій виносних канальців придатка яєчка.

А Б

Війки

Базальне тільце Ядро

Підтримуюча клітина

Клітина,

що секретирує слиз

Базальна мембрана

Рис. 20. Псевдобагатошаровий епітелій:

А — циліндричний; Б — миготливий

Багатошаровий епітелій. Багатошаровий плоский епітелій. Цей вид епітелію дуже поширений в організмі і покриває поверхню шкіри, вистилає порожнину рота, стравоходу, рогівку очей, органи видільної' системи: ниркові миски, сечоводи, сечовий міхур, сечівник.

Розвивається з усіх трьох зародкових листків.

Багатошаровий плоский епітелій являє собою товстий епітеліальний шар (до 2 мм), що складається з багатьох шарів клітин, з яких тільки найглибший безпосередньо зв'язаний із базальною мембраною. Багатошарова структура епітелію відповідає його захисній функції, яку він виконує в організмі.

Клітини багатошарового епітелію утворюються шляхом мітотичного поділу стовбурних клітин, що розташовуються в базальному шарі, який лежить на базальній мембрані.

Клітини, що виникли першими, мають кубічну форму, але в міру просування зовні, до вільної поверхні тканини, вони сплощуються. Такі клітини називаються лусочками, які можуть залишатися неороговілими (стравохід) чи ороговіють, перетворюючись в неживий роговий шар кератину, що злущується (шкіра).

Існують три види багатошарового епітелію: неороговілий, ороговілий і перехідний.

Багатошаровий неороговлий вистилає поверхню рогівки ока, порожнину рота і стравоходу.

Епітелій включає три шари клітин: базальний шар, що складається з клітин циліндричної форми, за рахунок яких відбувається зміна клітин, які відмирають; шар остеподібний — клітини неправильної форми, що мають відростки; шар плоских клітин, що закінчують свій життєвий цикл і злущуються.

Багатошаровий ороговілий покриває поверхню шкіри і складається з десятків шарів клітин, які можна об'єднати в п'ять основних: базальний, шипуватий, зернистий, блискучий і роговий шар, що складається з рогових плоских лусочок; самі поверхневі лусочки відпадають. Клітини базального і шипуватого шарів активно розмножуються, і за рахунок їх йде поповнення епітеліальних клітин (рис. 21).

Лусочка

Кубічні клітини

Зародковий шар

Базальна мембрана

Рис. 21. Багатошаровий ороговілий епітелій

Перехідний епітелій назву одержав у зв'язку з тим, що його будова змінюється в залежності від стану стінок органа — розтягнуті вони чи ні. Цей вид епітелію характерний для органів видільної системи, стінки яких піддані значному розтягуванню при заповненні їхніх порожнин сечею: ниркові миски, сечоводи, сечовий міхур (рис. 22).

У ньому розрізняють два шари: базальний і покривний. Базальний шар складається з дрібних темних сплощених клітин. Покривний шар складається із великих сплощених клітин. При скороченні об'єму органа товщина епітеліального шару зростає, тому що клітини базального шару як би видавлюються в лежачі вище шари, тобто базальний шар набуває багаторядної будови.

Поверхневі клітини не злущуються.

А Б

Рис. 22. Будова перехідного епітелію (схема):

А — при нерозтягнутій стінці органа; Б — при розтягнутій стінці органа; 1 — перехідний епітелій; 2 — сполучна тканина

3.1.2. Залозистий епітелій

Серед епітеліальних клітин розмшгуються секреторні клітини, чи скупчення секреторних клітин, які синтезують особливі речовини секрет Епітелій, що містить велику кількість клітин, які виділяють слиз, називають слизовим. Структура, яка має скупчення секреторних клітин — залоза.

Розрізняють два основні види залоз: ендокринні, які не мають вивідних протоків і виділяють секрет безпосередньо в кров чи лімфу, у зв'язку з чим вони ще називаються залозами внутрішньої секреції (гіпофіз, надниркові залози й ін.), і екзокринні, що виділяють секрет у порожнину внутрішніх органів чи на поверхню тіла (потові, слинні, молочні залози, печінка).

Продукти екзокринних залоз виводяться в порожнину організму (дихальні шляхи, кишечник, шлунок) через протоки. Докладніше будова і функціонування залоз розглядається у відповідних розділах.

За своєю будовою екзокринні залозипідрозділяються навиди (схема 2).

За типом секреції, тобто на підставі того, як утворюється секрет і яким шляхом він виділяється із секреторних клітин, розрізняють три основні види залоз: мерокринові, у яких секрет у вигляді гранул і крапель виводиться безпосередньо через клітинну мембрану на вільну поверхню клітини без втрати цитоплазми (у простих келихоподібних клітинах, що є єдиними представниками одноклітинних екзокринних залоз в організмі, які виробляють слиз); апокринові — характеризуються частковим руйнуванням і відділенням апікальних частин цитоплазми секреторних клітин із входженням цих частин до складу секрету (секреція молочних залоз). Надалі зруйновані частини клітин відновлюються;

голокринові, у яких виділення секрету супроводжується загибеллю їх секреторних клітин. Зруйновані клітини і складають секрет залози, що виштовхується через епітеліальний шар (сальні залози). Характер виділеного залозами секрету може бути різним: білковим, слизовим, білково-слизовим (змішаним) і жировим, у зв'язку з чим використовується й аналогічна назва для залоз.

	г
Пр<	зеті
	Розгалужені Нерозгалужен	і

Екзокринні залози

Складні

 

	*
		Розгалужені Нерозгалужені

Альвеолярні

Трубчасті

Альвеолярні

Трубчасті

Трубчасто-альвеолярні

Схема 2. Морфологічна класифікація екзокринних залоз