Тема 10. Витрати виробництва і прибуток

Методичні вказівки

до самостійного опрацювання матеріалу

При вивченні цієї теми слід ознайомитись з такими категоріями, як витрати і прибуток. Витрати виробництва - витрати факторів виробництва при виготовленні товарів та послуг. З економічної точки зору витрати виробництва відрізняються від бухгалтерського обліку витрат фірми. Альтернативні витрати бувають двох видів: зовнішні (явні) та внутрішні (неявні).

Протягом короткого строку певні ресурси залишаються незмінними, кількість інших ресурсів може змінюватися. У зв’язку з цим розрізняють постійні і змінні витрати. Сума постійних і змінних витрат формує сукупні витрати (T = FC +VC). Їхня змінна частина контролюється маніпулюванням обсягу випуску, тоді як постійна не піддається ефективному контролю та має відшкодовуватися незалежно від обсягу випуску. В мікроекономічному аналізі широко використовуються показники не тільки сукупних витрат, але й середніх витрат (АТС), які розраховуються як величина витрат на виробництво одиниці продукції. Середні витрати поділяються на середні постійні та середні змінні. Оскільки постійні витрати, за визначенням, незалежні від обсягу випуску, середні постійні витрати, обчислені як їхнє відношення до кількості продукції, що випускається (AFC = FC/Q), будуть скорочуватися в міру збільшення випуску.

Особливого значення поведінки виробника на ринку набувають граничні витрати. Показник граничних витрат (МС) виражає витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції, що випускається. Вони визначаються як відношення зміни в загальних витратах до зміни обсягу випуску. У деяких випадках фірми несуть незворотні витрати, які не можуть бути відшкодовані.

Витрати виробництва на підприємстві мають вартісну форму. Витрати виробництва в грошовій формі на одиницю продукції складають собівартість продукції. Собівартість можна розглядати як сукупні витрати, поділені на кількість створеної продукції, тобто, за термінологією західної економічної школи, як середні витрати. Витрати виробництва є основою цін. За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення є ціна. Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукти, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільно – необхідних витрат праці.

Прибуток — складна економічна категорія, багатогранна за своєю сутністю та конкретними формами вияву. Еволюція наукових уявлень про природу та джерела прибутку відображає розвиток теоретичних досліджень сутності та динаміки руху капіталу. Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва. Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, включаючи нормальний прибуток) витратами виробництва. Нормальний прибуток – звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу.

Виникнення надлишкового прибутку спонукає підприємців спрямовувати свої капітали в певну сферу суспільного виробництва, що сприяє розширенню кола виробників та зниженню ринкових цін. Результатом останнього є зменшення економічного прибутку, його зникнення, а відтак відплив капіталів в інші сфери бізнесової діяльності. Однак зменшення кількості виробників підвищує ринкові ціни та спричиняє зростання економічного прибутку і т. ін.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. В чому сутність витрат виробництва?

2. Чим відрізняються економічні та бухгалтерські витрати?

3. Назвіть чинники зниження собівартості продукції.

4. Проаналізуйте концепції прибутку та їх витоки.

5. Які фактори впливають на величину прибутку?

6. Назвіть фактори, що обумовлюють формування ціни на продукцію фірми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гальперин В. М. Микроэкономика: в 2-х томах. – СПб. – 2004. – 853 с.

2. Горобчик Т.Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник: 2-ге видання. – К.: ЦНЛ, 2004. – 320 с.

3. Гронтковська Г.Е., Косик А.Ф. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 420 с.

4. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 652 с.

5. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 358 с.

6. Климова Н.І. Політична економія: Навчальний посібник. Ч 1 – 3. – Харків: ХБІ УАБС. – 2007.

7. Мочерний С.В. Політична економія: Навчальний посібник / С. В. Мочерний, Я. С. Мочерна. - 2-ге вид., випр. і доп.:Рек. МОН України. - Київ: Знання, 2007. – Розділ 11,12.

8. Основи підприємницької діяльності: Навч.посіб.для ВНЗ / Мочерний С. – К., 2004. – 280с.

9. Основы экономической теории: Учеб.для вузов / Под ред. С.В.Мочерного. – К., 2004. – 607с.

10. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савлук, О.О.Бєляєва та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенко. - Вид. 2-ге, без змін. - Київ: КНЕУ, 2006. – Розділ 13.