Робота частин та мех. ПГ-7В

Після удару бойка по капсулю-запалювачу гранати, вибухає капсульний склад і запалюється спочатку порох, що перебуває в радіальному і осьовому каналах дна реативного двигуна, а потім пороховий заряд. Гази які утворились викидають гранату з каналу ствола. Після вильоту гранати відкриваються пір’я стабілізатора і на безпеч. відстані запалюється порох. заряд реакт. двигуна. При згоранні порох. заряду, внаслідок витікання порох. газів перез соплові отвори утв. реакт. сила і швидкість гранати збільшується досягаючи наприкінці згорання заряду 300м/с. При зустрічі гранати з перешкодою пєзо елемент підривача стискається і виробляється елект. струм під дією якого вибухає електродетонатор підривача а потім розр. заряд. При вибуху утв. кумулятивний струмінь що пробиває броню, вражає живу силу і руйнує озброєння.

18 ТТХ та основні частини Ф-1, РГД-5, РГ-42.

Ручні осколкові гранати призначені для ураженння живої сили противника у ближньому бою(при атаці в окопах, укриттях, населених пунктах, в лісі і горах). ТТХ: 1.Вага спорядженної гранати- Ф1-600г., РГД5-310г., РГ42-420г. 2.Середня дальність кидка-Ф1-35-45м., РГД5-40-50м. РГ42-40-45м., 3.Запал-Ф1, РГД5, РГ42- УЗРГМ, 4.Дія запалу- Ф1, РГД5, РГ42- дистанційна, 5.Час горіння порохового сповільнювача- Ф1, РГД5, РГ42-3-4сек. 6.Розривний заряд- Ф1, РГД5, РГ42-тротил. 7.Вага розривного заряду- Ф1-60г. РГД5-110г. РГ42-110-120г. 8.Радіус розлітання осколків- Ф1->200м. РГД5->30м. РГ42->30м. 9.Радіус розбиваючої дії осколків- Ф1-до200м. РГД5-25м. РГ42-25м. Будова частин та механізмів Ф1,РГД5,РГ42. 1.Корпус 2.Запал 3.Розривний заряд 4.Трубка для запалу 5.Направляюча шайба 6.Трубка ударного механізму 7.Ударник 8.Бойова пружина 9.Шайба ударника 10.Втулка сповільнювача 11.Сповільнювач 12.Капсюл-детонатор 13.Капсюль-спалахувач. ТТХ та основні частини РГО, РГН. 1. Тип гранати- РГО-оборонні РГН-наступвльна 2.Бойова вага гранати- РГО-450г. РГН-350г.3.Дальність кидка- РГО-30-40м. РГН-40-50м. 4.Дія запалу- РГО-мит. РГН-дистанційна 5.Час до вибуху-РГО-3-4сек. РГН-3-4сек. 6.Розривний заряд- РГО-тротил РГН-тротил 7.Радіус убивчої дії осколків- РГО-200м. РГН-25м. Будова частин та механізмів РГО.РГН. 1.Нижня внутрішня полу сфера 2.Нижня зовнішня полу сфера 3.Вибухова суміш4.Верхня зовнішня полу сфера 5.Стакан 6.Корок 7.Манжета 8.Верхня внутрішня полу сфера 9.Нижня полу сфера 10.Верхня полу сфера 11.Капсюль-детонатор 7к1 12.Втулка 13.Капсюль-спалахувач КВ-Н-1 14.Двигун 15.Пружина 16.Ковпачок 17.Жало 18.Гільза 19.Корпус 20.Вантаж 21.Важіль 22.Ударник 23.Кільце 4.Планка 25.Капсюль-детонатор Б-37 26.Стопори 27.Піротехнічні суміші 28.Заглушка 29.Піротехнічні сповільнювачі суміші

19 Робота частин та механізмів Ф1, РГД5, РГ42.

1.Перед метанням гранати. Достати гранату з сумки, відкрутити пробку з трубки, на її місце закрутити до відказу запал. Частини ударного механізму запала знаходяться в наступному порядку: ударник взведенний і утримується у верхньому положенню вилки спускаємого важіля, зєднаного з трубкою ударного механізма запобіжною чекою. Кінці запобіжної чекі розведені і кріпко утримують її в запалі. 2.При метанні гранати. Граната для метання береться в руку так, щоб спусковий важіль пальцями був притиснутий до корпусу гранати. Не відпускаючи важеля, висмикується запобіжна чека і граната кидається в ціль. Після висмикування чеки положення частин запала не міняється, ударник взведенний утримується спусковим важелем, який звільнюється від зєднання з трубкою ударного механізма, але притиснюється до неї пальцями руки. В момент кидка гранати спусковий важіль відділяється від гранати і звільнює ударник. Ударник під дією бойової пружини вдаряє по капсулю-спалахувачеві і запалює його. Вогонь від капсюля-спалахувача запалює сповільнювач (дистанційну частину запала) і, пройшовши через нього, передається капсюлю-детонатору. Капсюль-детонатор вибухає і взриває розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається, і частини корпуса і запала ролітаються в сторони. Робота частин та механізмів РГО, РГН. В служебному відношенні ударник утримується від преміщення важелем, закріпленим на корпусі з допомогою шплінта, кінці якого розведенні. Двіжок зміщенний відносно жала і утримується від переміщення стопорами. Вантаж підпертий до корпусу гільзою, переміщення якої утримано движком. Перед метанням гранати випрамляється і висмикується шплінт, при цьому важіль утримується рукою притиснутим до корпусу гранати. При польоті важіль відкидується і звільнює ударник з жалом, який під дією пружини накалює капсюль. Вогонь від капсюля запалює суміші. Після вигорання сумішів стопори переміщуються і звільнюють движок, який під дією пружини взводиться.Від перегрузки, при зустрічі з перепоною, переміщується вантаж і визиває переміщення гільзи, в результаті чого жало накалює капсюль. Вогонь від капсюля забезпечує роботу капсюля-детонатора.У випадку не роботи датчика цілі при зустрічі з перешкодою капсюль-детонатор діє від імпульса капсюля-детонатора, який спрацьовує після вигорання сумішів.