Лабораторне заняття №2

Тема. Спостереження та аналіз уроків читання, письма в букварний період навчання грамоти.

Мета. Формувати навички аналізу уроків. У процесі спостереження з'ясувати специфічні особливості змісту та структури уроків читання і письма в 1 класі. Використовуючи теоретичні знання, зробити висновки про раціональність дібраних методів і прийомів.

Зміст

1. Етапи букварного періоду.

2. Особливості першого етапу.

3. Методика формування вміння читати прямі склади.

4. Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду.

5. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.

6. Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності.

7. Організаційні та гігієнічні умови навчання письма.

8. Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників.

9. Види робіт з письма в букварний період.

10. Структура уроку письма на вивчення нової букви.

 

Схема запису та аналізу уроку

Структура уроку

Час, витрачений на етапах

Хід уроку

Аналіз прийомів, методів вчителя, видів роботи на уроці

 

 

Завдання для спостереження і аналізу уроку.

Перед відвіданням уроку, опрацюйте план-конспект одного з уроків читання (див. Л.Д.Нечай-Горбачук Навчання грамоти: Методичний посібник.-Слов'янськ,1997.-61с.А.П.Каніщенко,М.В.Кучинський, М.В.Сокирко Уроки читання в букварний період.-К.:Рута,2001.-112с. Прищепа О.Ю. Навчання письма в 1 класі.: Посібник для вчителя.-К.:Освіта,2004. Вчимося писати красиво і грамотно: Навчально-методичний посібник /Упоряд. С.П.Олійник, І.М.Ступка.-Полтава,2006.-112с.).

 

Проаналізуйте, як проводить учитель такі види робіт:

1. Навчально-виховна мета уроку, знайомство учнів з метою уроку.

2. Послідовність вивчення нового звука і букви.

3. Прийоми звукового аналізу і синтезк, використані на уроці.

4. Прийоми артикуляції звуків.

5. Прийоми роботи із складовими, звуковими моделями слів.

6. Вправи для розвитку фонетичного слуху дітей.

7. Робота з розрізною азбукою: читання складових таблиць (прямих і непрямих складів).

8. Прийоми читання в букварі слів, речень і зв'язного тексту.

9. Розвиток мислення і мовлення учнів (прийоми, види роботи).

10. Способи перевірки прочитаного.

11. Робота над засвоєнням елементарних фонетичних і граматичних понять.

12. Роль дидактичних ігор на уроці.

13. Наочні посібники, ефективність їх застосування.

14. Які практичні уміння і навички формував учитель у дітей на уроці?

15. Реалізація мети і завдань аналізованого уроку.

 

Завдання для спостереження і аналізу уроку письма.

Перед відвіданням уроку, опрацюйте план-конспект одного з уроків письма (див. Л.Д.Нечай-Горбачук Навчання грамоти: Методичний посібник.-Слов'янськ,1997.-61с.Навчання і виховання учнів в 1 класі //Упоряд. М.С.Вашуленко, О.Ю. Прищепа та ін.-К.,2002.-С.3-18.)

Проаналізуйте, як проводить учитель такі види робіт:

1. Організація класу до роботи.

2. Опрацювання нового матеріалу.

3. Фізкультхвилинка.

4. Побіжний перегляд учителем виконаної роботи, зауваження окремим учням.

5. Заповнення учнями першого рядка ліній.

6. Вправи на частковий звуковий аналіз слів.

7. Динамічна пауза.

8. Закріплення вміння писати літеру.

9. Підсумок уроку.

 

Завдання для самостійної роботи

Зробіть письмовий аналіз уроків читання, письма, відвіданих в школі.

Практичні заняття №3-4

 

Тема. Методика навчання грамоти.

Мета: З'ясувати основні принципи, методи і прийоми навчання грамоти в сучасній школі; розкрити суть звукового аналітико-синтетичного методу, охарактеризувати програми з навчання грамоти та букварі. З‘ясувати основні вимоги до письма, види підготовчих вправ та особливості навчання письма учнів 1 класу. Дати характеристику структури і змісту уроків навчання грамоти. Визначити лінгвістичні і психологічні засади формування у першокласників уміння грамотно писати в період навчання грамоти.

 

Зміст

1. Психолого-педагогічні та лінгвістичні основи методики навчання грамоти.

2. Короткий аналіз методів навчання грамоти.

3. Загальна характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

4. Мовленнєвий розвиток молодших школярів у період навчання грамоти.

5. Прийоми звукового аналізу й синтезу.

6. Структура і зміст уроків читання в добукварний, букварний та післябукварний періоди навчання грамоти.

7. Структура і зміст уроків письма в добукварний, букварний та післябукварний періоди навчання грамоти.

 

Література

 

1. Вашуленко М.С. Навчання рідної мови / Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів /Упор.О.Я.Савченко.-К.: Початкова школа,2002.- С.34-52.

2. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За наук.ред.М.С.Вашуленка.-К.: Літера ЛТД,2010.- C.33-94.

3. Методика викладання української мови: Навчальний посібник / За ред. проф.С.І.Дорошенка.-2-е вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа,1992.-С.20-41.

4. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Методичний посібник.-К.:Освіта,2006.

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи.-К.:Видавничий дім "Освіта",2012.-С.10-91.

6. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі: Посібник для вчителів.-К.:Освіта,2002.

7. Деркач Н. Навчання грамоти. Навчально-методичний посібник.-Тернопіль:Підручники і посібники,2003.

8. Прищепа О.Ю. Навчання письма / Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів /Упор.О.Я Савченко.-К.:Початкова школа,2002.-142с.

9. Даценко О.А.,Олійник С.П. Методика формування правописних навичок у першокласників: Посібник для студентів, учителів.-Полтава,2001-102с.

10. Л.Д.Нечай-Горбачук Навчання грамоти: Методичний посібник.-Слов'янськ,1997.-61с.

11. Миколайчук М., Цимбалюк Л. Нетрадиційні методики навчання читання.-Рівне,1998.-78с.

12. Трунова В.А. Вчимося правильно писати.-Київ:СМІЛ,2002.-84с.

13. Богуш А.М. Підготовка руки дитини до письма.-К.:Радянська школа,1986.-124с.

14. М.Лещенко, Н.Сулаєва Мистецька гра від ''А'' до ''Я'': Посібник для вчителів.-Полтава,1998.-119с.

15. Гринько В. Букварик-веселик. Вірші,скоромовки, лічилки, загадки.-К.:Веселка,1990.-81с.

16. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Навчання в 1 класі чотирирічної початкової школи.-К.:Рад.школа,1991.-493с.

17. Кондратенко Л.О.Весела грамота.-К.,1994.-144с.

 

Методичні рекомендації до підготовки практичних занять №3-4

Дайте характеристику сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Що нового внесено в систему цього методу протягом останніх десятиріч?

Доберіть власні приклади на всі види звукового аналізу й синтезу. Прокоментуйте їх. Розкажіть про доцільність їх використання.

Яку роль відіграє конструювання мовних одиниць у розвитку першокласників.

Охарактеризуйте вимоги до знань, умінь і навичок учнів у період навчання грамоти (за програмами).

Дайте порівняльну характеристику букварів, а один з них охарактеризуйте за такою схемою:

· Назва підручника, автор, видавництво.

· Визначте на сторінках букваря межі періодів навчання грамоти.

· Проаналізуйте зміст матеріалу у добукварний період, охарактеризуйте схеми та моделі.

· Назвіть принцип розміщення букв у букварний період, охарактеризуйте матеріал до вивчення букв і тексти для читання.

· Знайдіть матеріал для словниково-логічних вправ, формування орфоепічних та орфографічних умінь, розвитку зв”язного мовлення.

· З”ясуйте виховне, навчальне і розвиваюче значення матеріалів букваря.

· Дайте оцінку художньому оформленню, шрифту підручника.

Готуючись до заняття, зверніть увагу на такі питання:

1.Психолого-педагогічні основи методики навчання грамоти полягають: у доборі найбільш ефективних методів, прийомів, засобів які врахували б особливості дитячої уваги, пам’яті, мислення, уяви, сприяли б формуванню у першокласників прийомів розумової діяльності: аналізу, синтезу, класифікації узагальнення; у мотивації усіх видів навчальної діяльності, яка збуджує інтерес дитини до навчання, розвиває мислення, пізнавальну активність і самостійність. З цією метою учитель повинен ефективно застосувати на уроці цікаві вправи, завдання, наочність, дидактичні ігри тощо.

2.Методичні засади базуються на вивченні фонетичної і графічної систем української літературної мови. Дитина може навчитися читати тільки тоді, коли оволодіє вмінням перекодовувати графічні знаки в фонетичні і навпаки, тобто здійснювати звуко-буквений аналіз.

3.В історії розвитку методики навчання грамоти відомі різні методи. В основу їх класифікації покладено два критерії:

·мовна одиниця(буква, склад, звук, слово);

·прийом розумової діяльності (аналіз, синтез).

Залежно від того, яка мовна одиниця покладена в основу навчання грамоти, методи поділяються на: буквені; звукові; складові; цілих слів.

За прийомами розумової діяльності - на: аналітичні; синтетичні та аналітико-синтетичні.

Учені-методисти роззрізняють такі методи навчання грамоти:

·буквоскладальний синтетичний;

·складовий синтаксичний;

·метод цілих слів (виник у Франції, широкого поширення набув у школах Америки. У наших школах метод почав упроваджуватись після 1917 року і проіснував до 1934 року);

·звуковий аналітичний (поширювався на Україні у 40-х роках XIX ст.);

·звуковий синтетичний метод (пропонував у 60-х роках ХІХ ст. педагог і методист М.О.Корф);

·звуковий аналітико-синтетичний метод (найповніше розробив К.Д.Ушинський (”Рідне слово” (1864р), “Азбука”).

Розроблений К.Д.Ушинським метод пізніше вдосконалювався багатьма його послідовниками (М.Ф.Бунаковим, Д.І.Тихомировим, В.П.Вахтеровим, В.О.Фльоровим, І.М. Шапошніковим (“Живі звуки”), Т.Г. Шевченком “Букварь южнорусский”(1861), “Малий кобзар для дітей з малюнками”, Т.Г.Лубенцем “Граматика з малюнками”, Б.Д. Грінченком “Українська граматика”, А.Савчуком “Український Буквар”.

4.Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти грунтується на таких науково-методичних засадах:

· предметом читання є позначена буквами звукова будова слова;

· початкові фонетичні уявлення діти одержують на основі спостережень за одиницями “живого мовлення”;

· початку ознайомлення дітей з буквами має передувати добукварний період.

5.Принципи звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти:

· у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви;

· одночасне паралельне опрацювання твердого і м”якого приголосних, що позначаються на письмі однією й тією самою буквою;

· забезпечення складового читання.

6.Прийоми звукового аналізу:

· Вживання звука в ролі слова або складу. Голосні А, 0, У, И, Е, І та протяжнi приголоснi С, Ш, Ж, Р доцiльно подавати за методикою "живих звуків", що пожвавлює навчальний процес, наближає урок до гри, наприклад: при вивченнi звука [а] складається речення Мама співає а-а-а, з нього виділяється слово а-а-а. Так само при вивченні інших звуків: Жук гуде ж-ж-ж. Листи шелестить ш-ш-ш. Змія сичить с-с-с. Собака гарчить р-р-р і т.д.

· Дуже зручно виділяти звуки, коли вони співпадають із словом або складом, наприклад: о-са, І-ра, у-ра.

· Протяжна вимова виучуваного звука: о-саа, оо-са, о-сса. Зауважмо, що слова для аналізу добираються невеликi і без збігу приголосних.

· Раптова вимова звуків у кiнцi слова: рак, дуб, туп.

· Артикуляцiя звуків: звук [о] вимовляється голосно, губи витягнутi вперед; звук [к] вимовляється глухо, повiтря виштовхується раптово, язик напружений; звук [п] – глухий, вимовляємо за допомогою губ раптово.

· Порівняння слів за звучанням і графікою: лис – ліс, сини – сіни, сина – синя.

· Добiр слів із новим звуком: при вивченнi звука-букви Л – Лара, Люда, Леся, Ліда; при вивченні звука [к] – каштан, акація, клен, бук, абрикос; з вивченим звуком [с] придумати по два слова, щоб цей звук стояв на початку, в серединi і в кiнці – син, сова, сосна, маска, лис, ліс;. назвати квіти із звуком [м] – мак, мальва, ромашка, м'ята, маргаритка, із звуком [н] – нагідки, жоржина, троянда, безсмертник, незабудки, чорнобривці, із звуком [л] –волошки, васильки, мальви, сальви, фіалки.

7.Прийоми синтезу:

· Читання складів і слів за подібністю:

 

§ РА СА СИ-НИ

§ РУ СО ЛИ-НИ

§ РО СУ

§ РИ СИ ВО-НИ

§ РІ СІ РА-НИ

· Читання зворотних і прямих складів: АМ, УМ, ОС; МА, МУ, СО.

· Нарощування і вiднімання букв і складів:

· сини лини лiс рак шина лис

· син лин лісок грак машина лиска

· Протяжна вимова приголосного з переходом на голосний (ссса; жжжу).

· Підготовка до вимови голосного, з промовлянням приголосного: складємо губи для вимови [у], а проказуємо [с] – су.

· Порiвняння слів за звучанням і графікою: край – краї, рай – рої.

8.Навчання грамоти поділяється на три періоди (добукварний, букварний, післябукварний).

Букварний період поділявся на ІІІ етапи:

· читання слів з буквами м,с,ш,н, р,л, що позначають тільки тверді приголосні перед буквами а,о,у;

· вивчення букви і та ь

· опрацювання букв я,ю,є.

 

У сучасній методиці букварний період налічує ІІ етапи:

· вивчення букви а,о,у,и,і. Прямий склад, злиття приголосного з голосним учні читають у двох варіантах (пг), (п'г);

· знайомство з іншими способами позначення на письмі м”яких приголосних (буквами ь,я,ю,є); засвоєння звукового значення щ; відпрацювання літер; вміння позначати на письмі ззвуки [дж], [дз];ознайомлення з роллю апострофа.

 

Завдання для самостійної роботи

Опрацюйте конспект з теми: ''Методика проведення різних типів уроків навчання грамоти''. Зверніть увагу на класифікацію уроків навчання грамоти. Визначте загальнодидактичні і специфічні методичні вимоги, які ставляться до уроків навчання грамоти. З'ясуйте структуру уроків.

Розробіть конспекти різних типів уроків навчання грамоти: уроку читання з вивчення нових звуків – 1 конспект; уроку письма з вивчення нової літери – 1 конспект; нестандартного уроку навчання грамоти – 1 конспект; уроків позакласного читання – 2 конспекти.