Речовина (свинець, ртуть), за величиною гранично допустимої концентрації у повітрі робочої зони менше 0,1 мг/м3 належить до

1) надзвичайно небезпечної речовини;

2) високонебезпечної речовини;

3) помірно небезпечної речовини.

 

24. Гранично допустима концентрація речовин надзвичайно небезпечних лежить в межах:

1) 1,1 − 10,0 мг/м³;

2) 0,1 − 1,0 мг/м³;

3) менше 0,1 мг/м³.

 

25.  Гранично допустима концентрація речовин високонебезпечних лежить в межах:

1) 1,1 − 10,0 мг/м³;

2) 0,1 − 1,0 мг/м³;

3) менше 0,1 мг/м³.

 

26.  Гранично допустима концентрація речовин помірно небезпечних лежить в межах:

1) 1,1 − 10,0 мг/м³;

2) 0,1 − 1,0 мг/м³;

3) менше 0,1 мг/м³.

 

27. Гранично допустима концентрація речовин малонебезпечних лежить в межах:

1) 1,1 − 10,0 мг/м³;

2) 0,1 − 1,0 мг/м³;

3) більше 10,0 мг/м³.

 

28. Для контролю стану повітряного середовища, до якого можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії використовується метод:

1) експрес-метод;

2) лабораторний метод;

3) метод неперервної автоматичної реєстрації

 

29. Найчастіший метод для визначення запиленості повітряного середовища робочої зони:

1) ваговий;

2) електроіндукційний;

3) фотометричний.

 

30. Під сукупністю заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам розуміють:

1) вентиляцію;

3) кондиціювання;

4) аерація.

 

31. Умови праці - це:

1) сукупність факторів природного середовища, які впливають на працездатність та здоров’я людини в процесі праці;

2) сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність та здоров’я людини в процесі праці;

3) сукупність факторів технологічного виробництва, які впливають на працездатність та здоров’я людини в процесі праці;

 

32. Організаційно-технічні шляхи зниження шуму - це:

1) використання засобів звукоізоляції;

2) раціональне розташування технологічного устаткування;

3) застосування малошумних технологій.

 

33. Архітектурно-планувальні шляхи зниження шуму - це:

1) використання засобів звукоізоляції;

2) раціональне розташування технологічного устаткування;

3) застосування малошумних технологій.

 

34. Шляхи зниження шуму за допомогою акустичних засобів - це:

1) використання засобів звукоізоляції;

2) раціональне розташування технологічного устаткування;

3) застосування малошумних технологій.

 

35. Штучна вентиляція поділяється на:

1) місцеву, природну та кондиціювання;

2) витяжну, аварійну і природну;

3) загальнообмінну і кондиціювання.

 

36. Умови при яких виникає аеродинамічний шум:

1) при роботі електромагнітних приладів;

2) при переміщенні газів у вентиляційних пристроях;

3)при русі води у водогонах.

 

37. Умови при яких виникає структурний шум:

1) при роботі електромагнітних приладів;

2) внаслідок коливання перекриття, перегородок, стін.

3) при переміщенні газів у вентиляційних пристроях,

при русі води у водогонах.

 

38. Умови при яких виникає гідродинамічний шум:

1) при роботі електромагнітних приладів;

2) внаслідок коливання перекриття, перегородок, стін.

3) при переміщенні газів та повітря у вентиляційних пристроях.

 

39. Вібрація поділяється на:

1) загальну і місцеву;

2) штучну і природну;

3) механічну і комбіновану.

 

40. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

1) загальне, місцеве, комбіноване;

2) робоче, аварійне, евакуаційне;

3) механічне, загальне, комбіноване.

 

41. До фізичних забруднень відносять:

1) тверді домішки;

2) радіоактивне забруднення;

3) іонізуюче забруднення.

 

42. До систем центрального опалення належать:

1)  водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване;

2) пічне та повітряне;

3) опалення газовими та електричними пристроями.

 

43. Випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків має назву:

1) електромагнітного випромінювання;

2) іонізуючого випромінювання;

3) лазерного випромінювання.

 

44. Потік позитивних заряджених частинок має назву:

1) гама-променів;

2) бета-променів;

3) альфа-променів.

 

45. Потік електронів та позитронів має назву:

1) гама-променів;

2) бета-променів;

3) альфа-променів.

 

46. Короткохвильове електромагнітне випромінювання має назву:

1) гама-променів;

2) бета-променів;

3) альфа-променів.

 

47. Найбільшу проникну здатність мають:

1) гама- та рентгенівське випромінювання;

2) альфа- та бета-частинки;

3) протони та нейтрони.

 

48. Особи, що постійно чи тимчасово працює з джерелами іонізуючого випромінювання, згідно з нормами радіаційної безпеки України належать до:

1) категорії А;

2) категорії Б;

3) категорії В

 

49.Особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташування на робочих місцях можуть підлягати опроміненню, згідно з нормами радіаційної безпеки України належать до:

1) категорії А;

2) категорії Б;

3) категорії В.

 

50. Населення області та країни, опромінення якого відбувається в основному за рахунок природного фону та рентгенодіагностики належать до категорії опромінення:

1) категорії А;

2) категорії Б;

3) категорії В.

 

Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких приміщення де зберігаються радіоактивні ізотопи ізольовані, відкриті джерела випромінювання знаходяться в обмеженій зоні; на контейнерах, устаткуванні, дверях приміщення та інших об’єктах наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки відносяться до

1) організаційних заходів;

2)технічних заходів;

3)санітарно-гігієнічних.

 

Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких застосовується автоматизоване устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів; встановлення захисних екранів відносяться до

1) організаційних заходів;

2)технічних заходів;

3)санітарно-гігієнічних.

 

Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких застосовується забезпечення чистоти приміщень, включаючи вологе прибирання; улаштування припливно - витяжної вентиляції з 5-кратним повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни відносяться до

1) організаційних заходів;

2) технічних заходів;

3) санітарно-гігієнічних.

 

Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких належить попередній та періодичний медогляд осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів відносяться до

1) лікувально-профілактичних заходів;

2) організаційних заходів;

3) санітарно-гігієнічних.

 

55. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини має назву:

1) “захист екраном”;

2) “захисту кількість”;

3) “захист відстанню”.

 

56. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається збільшення відстані між джерелом випромінюванням та працівником має назву:

1) “захист екраном”;

2) “захисту кількість”;

3) “захист відстанню”.

 

57. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання має назву:

1) “захист екраном”;

2) “захисту кількість”;

3) “захист часом”.

 

58. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому встановлюють захисний екран між джерелом випромінювання і працівником має назву:

1) “захист екраном”;

2) “захисту кількість”;

3) “захист часом”.

 

Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать “захист часом”, “захист відстанню”, “захист кількістю”, виділення зон випромінювання електромагнітних полів знаками безпеки та проведення дозиметричного контролю мають назву

1) організаційних заходів колективного захисту;

2) технічні засоби колективного захисту;

3) лікувально-профілактичних заходів колективного захисту.

 

Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать екранування джерел випромінювання електромагнітних полів; екранування робочих місць; застосування попереджувальної сигналізації, дистанційне керування установками мають назву

1) організаційних заходів колективного захисту;

2) технічні засоби колективного захисту;

3) лікувально-профілактичних заходів колективного захисту.

 

Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать надання додаткової оплачуваної відпустки; попередній та періодичний медогляд; допуск до роботи з джерелами випромінювання електромагнітних полів осіб, вік яких становить не менше 18 років мають назву

1) організаційних заходів колективного захисту;

2) технічні засоби колективного захисту;

3) лікувально-профілактичних заходів колективного захисту.