Здгдльносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії і запобігання організованій злочинності

Наведений вище перелік основних факторів, що обумовлюють існування, поширення та відтворення організованої злочинності, визначає характер і зміст заходів щодо протидії та запобігання їй.

Загальносоціальні заходи, як зазначається в кримінологічній літературі, включають в себе радикальну перебудову економіки країни, спрямованої на унеможливлення функціонування тіньової економіки, проникнення організованої злочинності у сферу легальної економіки, вдосконалення податкового законодавства, неможливості фінансово-банківської і зовнішньоекономічної кримінальних оборудок.

Стратегія протидії організованій злочинності в сучасних умовах полягає в реалізації довготривалих заходів, спрямованих на викорінення причин та умов цього негативного явища з одночасною ліквідацією конкретних організованих злочинних груп та організацій і обмеженням поля їх діяльності. Надійні перепони слід поставити проникненню організованої злочинності в органи влади і управління, правоохоронні структури, в економіку. Для реалізації такої стратегії потрібно, щоб протидія організованій злочинності стала дійсно об'єктом цілеспрямованої державної політики, а не тільки використовувалася в період виборчих компаній. Необхідна реальна політична воля керівників держави і широка підтримка громадянського суспільства.

Важливим напрямом протидії має бути вжиття рішучих заходів, спрямованих на витіснення організованої злочинності із легального сектора української економіки, поєднаних із кроками щодо її детінізації. Діяльність правоохоронних органів і спецслужб держави в змозі суттєво звузити економічну та фінансову базу організованої злочинності, оскільки найбільш ефективним шляхом знешкодження організованих злочинних груп є виявлення і порушення грошових потоків, які забезпечують їх функціонування. При цьому необхідно проявляти значно більше рішучості під час накладання арешту на (стр. 245) майно, якщо існує підозра, що воно отримане в результаті злочинної діяльності. Необхідно забезпечити реальну гарантію безпеки громадян, які повідомили про підозри щодо діяльності організованих злочинних груп або джерела походження надприбутків.

В останні роки досить актуальною є проблема забезпечення принципу невідворотності покарання діяльності організованих злочинних угруповань. Поки рівень латентності організованої злочинності високий, а розкриття цих злочинів, навпаки, низьке і покарання за їх вчинення суто символічне, вся спеціально- кримінологічна діяльність, спрямована на протидію організованій злочинності, дасть незначні результати.

Нагальним є і завдання морального оздоровлення суспільства, підвищення рівня загальної культури й правосвідомості населення.

Для активізації роботи з протидії організованій злочинності важливе значення має удосконалення правової бази. На цьому постійно наголошують науковці й практики. Такі пропозиції зовсім не означають, що у державі взагалі відсутні кримінально-правові норми, які регламентують кримінальну відповідальність за злочини, вчинені організованими злочинними групами. Вони, безумовно, були і є. Йдеться про їх удосконалення, створення оптимальної кримінально- правової бази в сучасних умовах: наступальної, спрямованої проти членів організованих злочинних угруповань і факторів, які детермінують вчинення ними злочинів.

У запобіганні та протидії організованій злочинності істотну роль відіграють нормативно-правові акти, безпосередньо спрямовані на протидію окремим видам злочинів, про відповідальність за легалізацію («відмивання») грошей та інших доходів, одержаних завідомо злочинним шляхом. Так, норми Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 26 грудня 2006 року, «Про боротьбу з тероризмом» від 1 грудня 2005 року, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року та інші регулюють різноманітні відносини в сфері запобігання та протидії цим злочинам.

На протидію організованій злочинності мають бути спрямовані й заходи кримінально-процесуального характеру, які стосуються врегулювання порядку розслідування кримінальних справ з (стр. 246) обвинувачення в злочинах членів організованих груп і злочинних організацій, судового розгляду, виконання вироків, вдосконалення роботи слідчого апарату тощо.

Важливим резервом протидії організованій злочинності має бути активна співпраця оперативних підрозділів правоохоронних органів з громадськими організаціями та окремими громадянами.

Стан сучасної організованої злочинності й корупції на різних рівнях державної влади та управління потребує застосування правоохоронними органами нових, більш ефективних, спеціально- кримінологічних заходів, способів та методів протидії. Від суспільства в цілому і від спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю вимагається створення дієвої та якісної системи протидії організованій злочинності. Лише активні та наступальні дії з використанням усіх передбачених законом засобів, виважена та професійно грамотна організація оперативно-розшукових заходів, взаємодія зі слідчими підрозділами, прокуратурою та судом забезпечать виконання завдань протидії організованій злочинності.

Серед спеціально-кримінологічних заходів особливої уваги заслуговує питання координації зусиль державних органів з протидії організованій злочинності. Після ліквідації Координаційного комітету по боротьбі із злочинності при Президентові України, функції з координації цієї діяльності виконує Рада національної безпеки та оборони України і прокуратура України. Однак слід зауважити, що діяльності цих органів не вистачає рішучості й наступальності.

Варто перейняти досвід і технології боротьби з організованою злочинністю, апробовані в інших державах, зокрема у США (виділення значних фінансових і кадрових ресурсів, використання сучасних методів електронного спостереження, залучення негласних співробітників, поступове, але неухильне і якісне накопичення доказів у справі тощо).

Можливо використати і позитивний досвід створення так званих регіональних і міжрегіональних «ударних груп» у складі працівників різних правоохоронних органів. Такі структури у США створюються для розслідування діяльності конкретних організованих угруповань. Період їх діяльності наперед не регламентується, тобто вони повинні працювати доти, доки не розв'яжуть поставлені перед ними завдання тактичного і процесуального характеру. (стр. 247)