Стаття 69. Організаційні форми провадження наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність може провадитись як безпосередньо вищими навчальними закладами, так і через створені ними юридичні особи, предметом діяльності яких є виключно доведення результатів наукової і науково-технічної діяльності вищого навчального закладу до стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація.

2. Організаційна структура інноваційної діяльності, в тому числі створення наукових парків, малих інноваційно-орієнтованих підприємств і взаємодія з ними, визначається вищими навчальними закладами самостійно відповідно до законодавства.

3. До виконання наукових і науково-технічних робіт у вищому навчальному закладі можуть залучатися науково-педагогічні, наукові і педагогічні працівники, інші працівники вищих навчальних закладів, особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, а також працівники інших організацій.

 

Стаття 70. Права інтелектуальної власності та їх захист

1. Набуття, охорона та захист прав вищих навчальних закладів щодо результатів власної наукової та науково-технічної діяльності забезпечується відповідно до законодавства про інтелектуальну власність, наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.

2. Вищі навчальні заклади мають право впроваджувати результати власної наукової та науково-технічної діяльності (об’єкти права інтелектуальної власності), що передбачає використання об’єктів права інтелектуальної власності у власній освітній (науковій) діяльності та/або у освітній (науковій) діяльності іншого вищого навчального закладу (наукової установи).

3. Вищі навчальні заклади мають право передавати об’єкти права інтелектуальної власності іншій юридичній або фізичній особі для використання в економічній діяльності шляхом продажу або внесення до статутного капіталу підприємства з метою отримання прибутку за рахунок їх використання.

4. Вищі навчальні заклади, які набули майнові права інтелектуальної власності:

1) здійснюють охорону прав інтелектуальної власності, отримують охоронні документи на об’єкти права інтелектуальної власності;

2) виплачують винагороди творцям об’єктів права інтелектуальної власності за рахунок коштів, отриманих від їх використання відповідно до частини третьої цієї статті;

3) укладають договори про передачу майнових прав інтелектуальної власності або надання дозволу на впровадження об’єктів права інтелектуальної власності у навчально-виховний процес.

5. Витрати державних вищих навчальних закладів, понесені у зв’язку із забезпеченням правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності, здійснюються за рахунок власних надходжень вищого навчального закладу.

6. Об’єкти права інтелектуальної власності підлягають оцінці, вартість яких відображається у бухгалтерському обліку вищого навчального закладу у порядку, передбаченому законодавством.

7. Вищі навчальні заклади здійснюють заходи з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, майнові права на які вони набули.

8. Якщо об’єкти права інтелектуальної власності вищих навчальних закладів створено частково за рахунок коштів замовника (замовників), а частково за рахунок державних коштів, майнові права щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності розподіляються на підставі договору про їх створення та використовуються згідно з умовами договору про їх передачу.

9. Договір про створення об’єкта права інтелектуальної власності за замовленням повинен визначати способи, умови та порядок використання такого об’єкта замовником.

 

РОЗДІЛ XІI

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ