Теорія запобігання злочинності

— регіональну або галузеву — в межах регіону, міста, району,
мікрорайону, галузі суспільних відносин;

— об'єктову — на конкретному об'єкті (підприємство, навчаль­
ний заклад);

— індивідуальну — стосовно конкретної особи та її мікро-
соціальних умов.

Запобіжний вплив на причини та умови злочинності та зло­чинних проявів здійснюють, як відомо, не лише заходи, що мають запобіжне цільове спрямування саме стосовно запобігання зло­чинності, а й ті, що мають інші цілі, але посередньо чинять вплив на детермінанти, пов'язані зі злочинністю кореляційним або іншим зв'язком. Наприклад, заходи щодо удосконалення системи освіти. Рівень освіти не має причинного зв'язку із злочинністю, злочини вчиняють не через певний рівень освіти. Але між ними (злочинністю і рівнем освіти) є кореляційний зв'язок. Тому підвищення рівня та поліпшення якості освіти посередньо сприяє запобіганню злочинності, тобто має посередній запобіжний ефект. За цільовим призначенням запобіжні заходи в теорії поділяють на:

1) цільові або спеціальні (спеціально-кримінологічні), що ма­
ють спеціальну мету запобігання злочинності;

2) загальносоціальні, здійснення яких спрямовується на вирі­
шення інших соціальних проблем, але побічно має ефект і щодо за­
побігання злочинності. Щоб не змішувати назву останнього виду
запобігання злочинності із загальносуспільним, який виділяється
за рівнем здійснення, автор Курсу пропонує іменувати загальноза-
побіжні соціальні заходи «іншими профілактично значущими».
Тобто розрізняти запобігання злочинності за його цільовим
призначенням як спеціально-кримінологічне та інше профілак­
тично значуще, що здійснюється без адресування щодо причин і
умов злочинності та конкретних злочинів.

Іноді межі здійснення загальносоціальних заходів запобігання злочинності помилково розширюють та ототожнюють їх з «ефек­тивним функціонуванням усіх (?!) позитивних інститутів соціаль­ної правової держави» і в такому розумінні стверджують, що «загальносоціальне запобігання не є предметом кримінологічної науки», хоча відразу всупереч наведеному заявляють, що «не

327

Глава 8

враховувати (яким чином, якщо не запобіжним? — Авт.) ці заходи при організації протидії злочинності не можна, тому що вони ство­рюють умови для усунення чи послаблення кримінологічних фак­торів, які детермінують злочинність»¹. Ключ до розв'язання цієї суперечливої, а частково й помилкової позиції, вбачається у ро­зумінні того, що заходи загальносоціального запобігання мають своїм об'єктом явища, факти, прояви тощо, які мають із злочин­ністю, хоч і не спричинюючий чи обумовлюючий, але інший де­термінуючий, здебільшого кореляційний зв'язок або зв'язок станів. У такому разі запобіжний вплив на них, хоч і не цілеспря­мований, належить до загальносоціального. Зрозуміло, що далеко не всі «позитивні інститути соціальної правової держави» та їхнє «ефективне функціонування» пов'язані зі злочинністю таким де­термінуючим зв'язком, тому й протидія їм не належить до загаль­носоціального запобігання їй.

Запобігання злочинності здійснюється різними засобами: правовими і неправовими, процесуальними, організаційно-управ­лінськими тощо. За ознакою характеру застосовуваних засобів розрізняють кримінально-правове запобігання (впливом кримі­нального закону, покарання у вигляді виконання ним загальної та спеціальної превенції). Вказується на кримінально-виправне (пенітенціарне) запобігання, яке здійснюється стосовно засудже­ного спеціально-запобіжними виправно-трудовими засобами. Запобіганню злочинів сприяють багато кримінально-процесуаль­них засобів та процедур, які зупиняють вчинення злочинів через їх розкриття або чинять виховний вплив на підслідних, обвинуваче­них, підсудних у процесі досудового слідства і судового розгляду справи. Всі названі засоби запобігання об'єднує те, що вони засто­совуються та чинять вплив: 1) лише після вчинення злочину для запобігання рецидиву; 2) засобами, що мають інше спеціальне призначення і лише «попутно» відіграють запобіжну роль; 3) у сфері, що регулюється нормами права; 4) у межах, які визна­чаються нормами права.

На відміну від названих різновидів, багато заходів запобігання злочинності чинять вплив: 1) не тільки після вчинення злочину,

¹ Давьідепко Л. М., Бандурка А. А. Зазнач, праця. — С. 13.

328