Поняття, предмет і система кримінології

ності, включаючи роль у ньому особи, яка вчиняє злочин, середо­вища його вчинення, конкретної життєвої ситуації, в якій воно відбувається, а також потерпілого у цій ситуації і загалом у ме­ханізмі злочинного прояву. Всі вказані знання подаються в теорії злочину узагальнено стосовно злочину загалом як самостійного феномену. Тому вони й містяться у загальнотеоретичній частині системи кримінологічних знань.

Теоретичні положення про злочин як такий, що містяться у загальній частині кримінології, знаходять відображення в ком­плексах наукових знань про окремий злочин, їх видові сукупнос­ті (різновиди) створюючи загальнотеоретичну основу їх характе­ристики. Кримінологічні дослідження довели, що сукупності злочинів різних видів, відтворюючи закономірності теорії злочи­ну загалом, разом з тим мають додаткові теоретичні обґрун­тування, що відбивають (і разом з тим визначають) особливості кількісних показників вчинення злочинів, їх кримінологічної характеристики, тобто кримінологічних знань про сам злочин, особу злочинця, причини та умови його вчинення, стан та особли­вості запобігання злочинів певного виду. Комплекс криміно­логічних знань стосовно окремої сукупності злочинів (її назива­ють видом злочинів) становить окрему кримінологічну систему, яка водночас є підсистемою загальної системи кримінології (кримінологічних знань).

Комплекси знань щодо окремих видів злочинів мають особливе значення у прикладному аспекті. Саме ці знання найчастіше вико­ристовують практичні працівники для організації власного кримінологічного аналізу окремих видів злочинів на території обслуговування, розроблення й удосконалення заходів запобіган­ня злочинності. Ці кримінологічні знання, передусім про прийоми і способи вчинення злочинів, особливості ознак особи злочинця, обставини, що сприяли вчиненню злочинів, та інше використову­ються також як типові характеристики в роботі з розкриття і розслідування конкретних злочинів як належних до певного типу кримінологічної сукупності.

Існує велика кількість систем кримінологічних знань про окре­мі види злочинів, які є відповідно підсистемами загальної системи кримінології.

29

Глава 1                             ••••••«-і І v;

Крім системи кримінологічних знань існує їхня структура. Поняття «система» і «структура», як відомо з теорії систем, відрізняються, оскільки відтворюють різні властивості дифе­ренціації своїх елементів (об'єктів).

Як зазначалося, системна побудова об'єктів здійснюється за си­стемними принципами, серед яких першочергове значення мають системний зв'язок і взаємозалежність, що обумовлюють змістов­но-цільову належність та призначення системи, її підпорядкуван­ня системоутворюючим елементам, єдиній меті, реалізація якої відображається через результуючий елемент.

Структура будь-якого об'єкта є результатом його структури-зації, яка є різновидом класифікації сукупності складових цього об'єкта (щодо нього — мікрооб'єктів). Класифікація об'єктів про­водиться за будь-якою їх спільною ознакою, що виступає в ролі підстави диференціації. Оскільки таких ознак (підстав), як прави­ло, багато, то і різновидів класифікації, структуризації одних і тих самих об'єктів також велика кількість. Наведене повною мірою стосується структуризації та структури кримінологічних знань.

Структуризація кримінологічних знань фактично розпочалася у період відродження радянської кримінології у 60-х роках XX ст. Спочатку російські, а за ними й українські кримінологи, більшість яких вважали, що кримінологія виокремилася як галузь з науки кримінального права, почали за аналогією до останнього структу-ризувати кримінологію на загальну та особливу частини. До пер­шої вони відносили загальнотеоретичні положення кримінології, до другої — кримінологічну характеристику окремих видів зло­чинів та заходів запобігання їм. Із розвитком кримінологічних досліджень та теоретичних узагальнень збільшувався обсяг кримі­нологічних знань, що привело до поглиблення розгляду та появи нових структурних елементів загальної частини, більш детального структурного поділу злочинності на види, збільшення обсягу кримінологічної характеристики останніх та інформації щодо за­побігання їм в особливій частині. Незважаючи на те, що криміна­льно-правовий підхід до структуризації кримінологічних знань все більше виявлявся обмеженим та недостатнім, він у своїх прин­ципових підходах фактично зберігся до наших днів, принаймні в українській кримінології.

ЗО