Поняття про розвиток та його характеристика. 3 страница

 

23)Види здібностей.

 

Здібності – індивідуально –психологічні особливості, які є умовою успішного виконання конкретної діяльності, проявляються у динаміці оволодіння необхідними для неї знаннями, уміннями, навичками.

Здібності визначають

легкість   міцність   швидкість глибину

оволодіння знаннями, уміннями, навичками

Здібності спрямованість особистості

Рівень розвитку здібностей залежить від:

4) якості З і У, міри їх об’єднання в єдине ціле;

5) природних задатків людини;

6) „тренованості” мозкових структур.

 

Задатки – спадкові властивості периферичного і центрального нервового апарату – є суттєвими передумовами здібностей.

Б.М.Теплом – концепція індивідуального стилю діяльності.

 

Характеристика здібностей
Якісна	Кількісна

Види здібностей

 

 

Математичні

Репродуктивний

Спеціальні

Творчий

 

                                   

 

24)Умови формування здібностей.

 

Здібності – індивідуально –психологічні особливості, які є умовою успішного виконання конкретної діяльності, проявляються у динаміці оволодіння необхідними для неї знаннями, уміннями, навичками.

Здібності визначають

легкість   міцність   швидкість глибину

оволодіння знаннями, уміннями, навичками

Здібності спрямованість особистості

Рівень розвитку здібностей залежить від:

7) якості З і У, міри їх об’єднання в єдине ціле;

8) природних задатків людини;

9) „тренованості” мозкових структур.

 

Проблема здібностей є однією з найбільш складних і найменш розроблених в психології. Розглядаючи її, перш за все слід врахувати, що реальним предметом психологічного дослідження є діяльність і поведінку людини. Немає сумнівів, що джерелом поняття про здібності є безперечний факт відмінності людей за кількістю та якістю продуктивності їхньої діяльності. Різноманіття видів діяльності людини і кількісно-якісна різниця продуктивності дозволяє розрізняти види і ступеня здібностей. Про людину, який робить що-небудь добре і швидко, говорять як про здібного до цієї справи. Судження про здібності має завжди порівняльний характер, тобто ґрунтується на зіставленні продуктивності, умінні одну людину з умінням інших. Критерієм здібності є рівень (результат) діяльності, якого одним вдається досягти, а іншим ні.
Здібності не можуть існувати інакше як у постійному процесі розвитку. Здатність, яка не розвивається, якої на практиці людина перестає користуватися, з часом втрачається. Тільки завдяки постійним вправам, пов'язаним із систематичними заняттями такими складними видами людської діяльності, як музика, технічне і художня творчість, математика, спорт і т. п., ми підтримуємо і розвиваємо в себе відповідні здібності.

25)Предмет і завдання вікової психології

Предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя (або її онтогенезу):

◊ виникнення і розвиток психічних процесів, властивостей;

◊ зумовлену віком динаміку співвідношення між ними;

◊ становлення психічних якостей підростаючої особистості;

◊ вікові можливості засвоєння знань;

◊ провідні фактори розвитку та формування особистості;

◊ новоутворення, що з’являються з віком у діяльності людини;

◊ розкриває умови, що визначають процес розвитку;

◊ з’ясовує роль цінностей у формуванні індивіда;

◊ вивчає рушійні сили індивідуального розвитку;

◊ закономірності переходу від нижчих до вищих стадій;

◊ з’ясування індивідуально-типологічних відмінностей у розвитку.

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ
Дитяча	Молодшого школяра	Підлітка	Юнацтва	Дорослої людини	Геронто-психологія

Педагогічна психологія – вивчає психологічні закономірності навчання і виховання:

◊ пізнавальна діяльність і розумовий розвиток учнів;

◊ формування дитини як свідомого суб’єкту пізнання, спілкування;

◊ форми і методи управління розумовою діяльністю учнів;

◊ закономірності формування пізнавальних процесів;

◊ психологія праці вчителя;

◊ взаємовідносини вчителя, учня, дітей в колективі.

Педагогічна психологія
Психологія навчання	Психологія виховання	Психологія вчителя

 

Принципи вивчення психіки дитини

Детермінізм

Єдність психіки і діяльності

Об’єктивності

Розвитку

Методи вікової психології

 

Спостереження                            Бесіда

Експеримент                                 Інтерв’ю

Близнюковий                                Соціометрія

Аналіз продуктів діяльності        Тести

Метод незалежних                          

                                   Досягнень Інтелекту   Креативності

                                                       Особистості Проективні      

26)Особливості використання методів вивчення психіки у віковій психології.

Спостереження - один з головних методів у віковій психології, оскільки зазвичай використовується в психолого-педагогічному дослідженні (в навчально-виховній роботі з дітьми) має безліч варіантів (до 6). Зазвичай в сукупності вони дозволяють отримати досить різноманітну і дуже достовірну інформацію.

Спостереження педагогу-психологу необхідно вести цілеспрямовано, за певним планом і програмою, розробленими заздалегідь.Перш ніж почати спостерігати необхідно, встановити мету спостереження (заради чого воно здійснюється); вибрати об'єкт (одна людина або група); зробити попередній прогноз, які результати він повинен дати. Для того, щоб отримати ці результати, необхідні для узагальнення, спостереження має вестися регулярно, і систематично (діти ростуть, змінюється їхня психіка і поведінка і якщо, наприклад, пропустити без спостереження один місяць в дитинстві, а 2-3 місяці в ранньому дитинстві, то вийде дуже відчутний прогалину в історії індивідуального розвитку дитини.

Інтервали, з якими повинно проводитися спостереження за дітьми, знаходиться в прямій залежності від їх віку.

У період від народження до 2-3 місяців (новорожденность) спостереження необхідно проводити щоденно з фіксацією даних.

2-3м. до 1 року (дитинство) - один раз на тиждень.

1г.-3 років (раннє дитинство) - один раз на місяць.

3г.-6, 7 років - раз на півроку, за участю психолога.

6,7-11,12 років (молодший шкільний) раз на рік, з участю психолога.

Чим більш ранній вік ми беремо у дитини для спостереження, тим менше повинен бути інтервал часу між черговими спостереженнями, тому що чим молодша дитина, тим більш інтенсивно відбувається його психічний розвиток.

Поточні спостереження повинні бути науковими і супроводжуватися веденням систематичних записів, аналізом та узагальненням результатів спостереження.

З одного боку вести за дітьми спостереження простіше, ніж за дорослими, тому що дитина під наглядом зазвичай більш природний, спонтанний в прояві своєї поведінки. Результати найбільш адекватні, тому, що він не грає ніяких соціальних ролей, які властиві дорослим.

З іншого боку, діти (дошкільнята) мають підвищену абстрагованістю, переключенню, увагою їх увагу завжди недостатньо стійко для того, щоб якийсь процес, або виконується справу, були доведені до кінця.

Тому в дослідницькій роботі з дітьми рекомендується застосовувати приховане спостереження - воно розраховане на те, щоб дитина під час спостереження не бачив спостерігача.

Значні труднощі можуть бути тоді, коли в роботі з дітьми застосуються метод опитування. Опитування - він має дві форми: усну та письмову, але при проведенні будь-якої з них ці ​​труднощі можуть бути пов'язані з тим, що дитина майже завжди не розуміє до кінця правильного адресовані йому запитання, справа в тому, що система понять і форми мислення, які використовують діти аж до підліткового віку суттєво відрізняються від тієї системи, яку використовують дорослі.

Поняття про розвиток та його характеристика.

Розвиток – це зміни живої людської системи:

не випадкові

послідовні

прогресивні

характеризують рух від нижчих

до вищих рівнів їхнє структурне

і функціональне вдосконалення

Ведуча діяльність – діяльність, в якій передусім задовольняються актуальні потреби індивіда, що розвивається, формуються пізнавальні, емоційні та інші процеси (О.М.Леонтьєв)

Ознаки провідної діяльності

По-перше, у формі провідної діяльності виникають і диференціюються нові види діяльності;

По-друге, в ній перебудовуються й формуються окремі психічні функції;

По-третє, вона визначає зміни особистості.

Н --> Р                                           Б

ЗНР                                     В    С

ЗАР                                            А

           Фактори розвитку особистості

"Органічне дозрівання і його вростання у людську культуру, і систему людських відносин зміни в єдиний процес. У цьому полягає основна специфіка психічного розвитку людського індивіда".

(Л.С.Виготський)

Рушійні сили розвитку

………………………………………………………………………………………………………..

+                                                    ?                                             -

між новими потребами і засобами їх задоволення

між досягненням рівня розвитку і способам життя індивіда

між очікуваним і теперішнім

 

Криза – період в житті людини, коли протягом відносно короткого часу виявляться різні і суттєві психічні зрушення і зміни особистості, розвиток набуває бурхливого, стрімкого, кризового відтінку.

Особливості кризових періодів:

1. Межі їх невиразні, розмиті. Наступає непомітно.
2. Апогей кризи для оточуючих виявляється у зміни поведінки дитини її "самовихованості"
3. Розвиток під час кризи має переважно негативний характер.

Сенситивні – найбільш сприятливі періоди для становлення окремих видів психічної діяльності.

Вік – своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійких якісними особливостями.

Критеріями визначення основних періодів індивідуального психічного розвитку є якісні та суттєві ознаки, взяти в їх системному зв’язку, що виявляє характерні для кожного віку цілісні новоутворення (психічні й соціальні зміни і житті дитини, які визначають її свідомість і діяльність, ставлення до середовища, увесь хід розвитку на даному етапі.

29)Поняття віку. Критерії вікової періодизації.

Вік - тривалість періоду від моменту народження живого організму до теперішнього або будь-якого іншого певного моменту час.

Віковий період	Ведуча діяльність	На що спрямована діяльність	Яка сфера психіки розвивається	Новоутворення віку
Немовля (нар.-1 рік)	Безпосереднє емоційне спілкування	На пізнання відношень	Особистісне (потребнісно-емоційне)	Потреба в спілкуванні, емоційні відносини
Раннє дитинство (1-3 роки)	Предметно-маніпулятивна	На пізнання предмету	Пізнавальні процеси	Мова і наочно-дійове мислення
Дошкільний (3-6 років)	Рольова гра	На пізнання відношень	Особистісна (потребнісно-емоційна)	Потреба в суспільно-значимій і суспільно-оцінювальній діяльності
Молодший шкільний (6-10 років)	Навчальна	На пізнання основ наук	Інтелектуально-пізнавальна	Довільність. Внутрішній план дій. Рефлексія.
Підлітковий (10-15років)	Діяльність і спілкування в процесі навчання і організованої трудової діяльності	На пізнання відносин в різних ситуаціях	Особистісна (потребнісно-мотиваційна)	"Прагнення до дорослості, самооцінка, підкорення нормам колективного життя"
Старший шкільний (15017)	Навчально-професійна	На пізнання професії	Пізнавальна	Світогляд, професійні інтереси

30)Особливості психічного розвитку дитини від народження до одного року.

1) Розвиток дитини із самого початку є соціальний процес.

2) Розвиток психіки здійснюється в процесі активної діяльності самої дитини.

3) Діяльність дитини завжди опосередкована відносинами дитини і дорослого

                     Стадія немовляти

Фаза новона родженості – критична втрата ваги.

„Ніколи ще людина не стоїть так близько до смерті, як у години свого народження” (П.П. Булонський)

·  Вага: 3 – 3,5 кг., ріст: 48 – 50 см., вага мозку 400гр.

·  Слухове зосередження: 2 – 4 тиждень, зорове – 3 – 4 тиждень.

·  Орієнтувальна активність (3 тиждень) – власне психічне життя.

·  На протязі першого півроку (2 місяці)

·  з’являється „комплекс пожвавлення”:

1) Виділення дорослого з навколишньої діяльності.

2) Мімічна усмішка: специфічно голосове (гуління) спілкування.

3) Активне запрошення дорослого до спілкування.

·  Провідна діяльність: безпосереднє емоційне спілкування.

·  З трьох місяців – впізнавання матері, 4–5 місяців – близьких.

·  З трьох місяців – гуління, 6–7 лепетання, з 9 місяців – відповідь на звук, який чує.

·  Слово дорослого починає регулювати поведінку.

·  Сидіння – 6 – 8 місяців, стоїть самостійно – 

8 – 9 м, на кінець 1 року – перші кроки.

·  Рука стає органом пізнання.

Сензитивний період для розвитку мови: 200 слів – 2 рік життя, 1 тис. -1,5 тис. -3 роки.

Криза трьох років „Я сам” Зачатки довільної поведінки.

Перетворення із безпомічної істоти на активного діяча в найближчому суспільному середовищі.

31)Особливості психічного розвитку дити ни раннього віку.

Ранній вік (1-3 роки)

Ведуча діяльність: предметно – маніпулятивна.

Новоутворення: - пряма хода

                       -предметна діяльність

                       -оволодіння мовою                                                       

                                                                                        

Ведуча потреба                         практична діяльність

                 ділове спілкування з дорослим

                                      

 

                                                                                       планування

                                                                                            дій

                                                                                      саморегуляція

                                                                                             поведінки

                                                                                                   

збільшення

словника                                     

                                                 оволодіння

                                                слуханням            форми діалогу

                                                                                        

       удосконалення

   розуміння мови власна

                               активна мова       дво-трислівні

                                                                 речення

                                                                          

• наочно – дійове мислення
• зачатки вольових дій
• прагнення до самостійності: криза трьох років „Я – сам”.
• егоцентричне мовлення
• перші прояви довільності уваги
• розвиток стосунків з однолітками
• зачатки довільної поведінки, наслідуваність дорослих

· розвиток сприймання (форма, колір, розмір), емоційність

• нестійкість мотивів, бажань
• розвиток соціальних почуттів (сім’я)

Перетворюється із безпомічної істоти на активного діяча в найближчому соціальному оточенні.

 

 

32) Криза першого року життя.Криза 3-х років.Новоутворення,пов*язані з періодом кризи.

 

                                Новоутворення

   В особистій сфері                                  В пізнавальній сфері

*становлення самосвідомості –       довільність всіх психічних про -

відчуття дорослості                                цесів

- емансипація від батьків;      увага: зростає обсяг, концентрація

-нове ставлення до навчання;            стійкість, зосередження на

- романтичні стосунки з одноліт-           мислених об’єктах

ками іншої статі;                     відчуття і сприймання: більш точні

 - зовнішній вигляд і манера одягатися; і диференційовані, цілеспрямовані,                          

*самооцінка має стійкий характер,          планомірні на з’ясування внутрішніх

визначає поведінку і діяльність              властивостей

*емоційна збудливість, сила, важка       *пам’ять: зростає обсяг, осмислення

керованість, слабкість контролю          *мислення: абстрактне, понятійне,

*важливою є думка колективу                оперують гіпотезами при вирішенні

*в основі дружби – спільність інтересів, інтелектуальних завдань

моральних почуттів, якостей                 *уява: довільність, імажитивні дії,

*нові бажання, прагнення                        значення // сигн. системи; мрія

*чутливість до засвоєння норм, цінностей *мовлення: інструмент творення та

та способів поведінки дорослих               засіб вираження емоційних станів

*схильність до самоаналізу, інтерес до   та вольової регуляції поведінки

внутрішнього світу                                  *у навчанні перехід від емпіричних

*розвивається особистісна рефлексія      знань до теоретичних понять

*когнітивний, оціночний і поведінковий *абстрагування, узагальнення,

компонент „Я” – концепція                       умовиводи

*відкритість до спілкування,                   *формуються розумові дії у

залежні від думки і ставлення дорослих   внутрішньому плані

*розвиток вольових якостей                    *зміна мотивів навчання

*інтереси набувають глибини,                *чутливість до оціночних суджень

спрямованості                                            *категоричність суджень

*потяг до фантастики, пригод, таємничості *приваблює проблемний характер

*потреба у самовизначенні                           навчання

*розвиток ідеалів.                                        *підліткова фантазія привабливої

                                                                        професії

Однолітки                                            Дорослі

*спілкуваня-центральне місце       *не визнають нерівноправних           

*зайняти сприятливе становищем стосунків

*спілкування виділяється в окрему *вимога поваги до особистості,

 самостійну сферу життя                 самостійності

*спілкування як мотив навчання  *невизнання розпоряджень 

*зміна критеріїв оцінки однолітків дорослого, протест, нехтування

*”кодекс товариськості”                   обов’язками

*групи підлітків                              *егоцентризм підлітка - протис-

*близький друг і власне пізнання    тавлення себе іншим – проба      

 *взаємини хлопчиків і дівчаток       сил

                                                           *не хочуть розриву з

дорослими  

                                                           

Провідна діяльність: спілкування з однолітками в процесі різних видів діяльності (навчальної, суспільно – корисної, спортивної і т. д.).

Криза 13 років: 1) Зниження продуктивності навчальної діяльності                            2) Негативізм

34) Психологія розвитку дитини дошкільного віку.    

Соціальна ситуація розвитку                                                 

З’являється коло елементарних обов’язків;  

· Взаємини з дорослими набувають нових форм: спільні дії поступово закінчуються самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого;

· З являється можливість систематичного навчання згідно з певною програмою, якщо вона стає власною програмою дитини;

· Вступає у певні стосунки з однолітками

· Внутрішня порція стосовно інших характеризується усвідомлення власного „Я” та своїх вчинків, інтереси до світу дорослих, їхньої діяльності, взаємин

·

· Гра як доступна форма освоєння зовнішнього світу 

Прагнення? можливості = ГРА

БРАТИ УЧАСТЬ У ЖИТТІ ТА ДІЯЬНОСТІ ДОРОСЛИХ

           ГРА

З предметами    рольова    сюжетно-рольова дидактична

                                                 (з правилами)

· Підготовка до школи, майбутнього життя

· Вміння підкорятись правилам

· Розвиток моторики, психічних процесів

· Готує до трудової діяльності

· Вчиться керувати своєю поведінкою, підкорюватись правилам гри

+Трудова діяльність + Учбова діяльність + Образотворча діяльність