М етодика проведення заняття.

Студенти вивчають характер росту мікроорганізмів на рідких, напіврідких, щільних поживних середовищах.

Для кожної культури мікроорганізмів властивий певний ріст на поживних середовищах. В зв'язку з цим культуральні ознаки мають дуже важливе значення під час визначенні виду бактерій.

На рідких поживних середовищах: на м'ясопептонному бульйоні - мікроби зростають на поверхні у вигляді плівки ніжної або грубої, складчастої або гладенької.

Деякі бактерії утворюють пристінне кільце. Інколи спостерігається зміна прозорості середовища, його кольору, виникнення на дні згустку зернистого або у вигляді шматочка вати.

При визначенні культуральних властивостей бактерій на рідких поживних середовищах (МПБ) пробірку з культурою спочатку розглядають не струшуючі. При цьому звертається увага на колір середовища в порівнянні з початковим, наявність росту на поверхні, наявність плівки, згустку, помутніння середовища. Потім пробірку збовтують та визначають характер згустку.

На щільному (м'ясопептонному агарі) та напіврідких середовищах (м'ясопептонній желатині) мікроорганізми утворюють колонії - округлі, овальні, розгалужені, середні та великі, кінці колоній можуть бути рівні, розірвані, зубчасті, лапасті. Поверхні колоній можуть бути матові, блискучі, рівні або складчасті.

Під час визначення культуральних властивостей на щільному поживному середовищі (МПА) колонії, які зросли, спочатку розглядають неозброєним оком, потім через окуляр мікроскопа

Опис колоній проводять з вивченням їх форм, поверхні, кінців, прозорості, консистенції та пігментації.

На м`ясопептонній желатині, під час посіву уколом (стовпчиком) спостерігають її розрідження або ріст по уколу вгорі - аероби, внизу - анаероби. За лінією уколу зріст може бути суцільним ланцюжком у вигляді пера, ялинкою, або лампової щітки.

При визначенні культуральних властивостей вивчають наявність розрідження, характер росту за уколом.

Деякі бактерії викликають біохімічні зміни в молоці, що призводить до його зтвороження. Так цукроволітична властивість мікроорганізмів - це властивість ферментативно розкладати цукор.

C₆H₁₂O₆ → 2C₃H₆O₃

Лактоза → молочна кислота.

Молочна кислота яка утворилася, хімічно реагує з казеїном, який має атом кальцію. В результаті молоко, на якому культивуються мікроорганізми зтворожується.

Деякі бактерії розріджують казеїн, завдяки протеолітичній властивості - це властивість виділяти протеолітичні ферменти - протеази.

Бактерії, які виділяють протеази, розріджують желатину та розчиняють казеїн у молоці.

На молоці визначають зтвороження - наявність цукроволітичних властивостей та пептонізації - наявність протеолітичних властивостей мікроорганізмів.

На картоплі вивчають форму колоній, форму кінців колоній, поверхню, колір, консистенцію та інші характерні ознаки росту мікроорганізмів - на щільних середовищах.

 

 

К ОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Що таке чиста культура мікроорганізмів?

2. Що таке штам мікроорганізмів?

3. Що таке клон мікроорганізмів?

4. Охарактеризуйте культуральні властивості мікроорганізмів, яких вирощено МПБ.

5. Характер росту мікроорганізмів на МПА.

6. Характер росту мікроорганізмів на МПЖ.

7. Характер росту мікроорганізмів в молоці.

8. Визначення протеолітичних властивостей мікроорганізмів.

9. Що таке колонія мікробів та її характеристика?

10. Визначення цукроволітичних властивостей мікроорганізмів.

 

 

Заняття 8 – 9

Тема: Дослідження мікрофлори повітря, води та грунту.

 

Мета заняття: Оволодіти методами бактеріологічного дослідження повітря, води, грунту. Навчити студентів проводити санітарну оцінку повітря та води шляхом розрахунку загальної кількості мікроорганізмів та кількості кишкової палички в одиниці об'єму.

ЛІТЕРАТУРА:IV 83-87; VІ 139-164;VІІ.94-98.

 

С АМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.

Студенти роблять дослідження бактеріальної забрудненості повітря методом зсідання в бактеріологічні чашки (метод Коха), фільтрувальним методом Д'якова та аспіраційним методом за допомогою апарата Кротова.

Студенти роблять дослідження бактеріальної забрудненості водопровідної води, методом посіву проб водопровідної води в бактеріологічні чашки в розведеннях 1:10, 1:100 з послідуючим внесенням до них розплавленого МПА. Студенти роблять дослідження ставкової води методом розведення зразків (1:1000, 1:10000) з послідуючим внесенням в чашку Петрі розплавленого МПА.

Студенти проводять дослідження грунту, готують ґрунтову суміш у розведенні 1:10000, 1:100000, 1:1000000 та посів цих розведень у бактеріологічні чашки з послідуючим внесенням у них розплавленого (t 45°С) МПА.

Бактеріологічні чашки з дослідним матеріалом ставлять на 48 годин у термостат для інкубації.

На наступному занятті студенти:

1. підраховують кількість колоній, які виросли на МПА;

2. визначають кількість мікроорганізмів в одиниці об`єму;

3. описують культуральні властивості кожного мікробного виду;

4. мікроскопують різні види мікроорганізмів;

5. дають санітарну оцінку води і повітря;

6. записують результати дослідів;

7. описують методики дослідів та роблять замальовки;

8. докладають по підгрупі результати своїх дослідів.

ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Забезпечити підгрупу студентів пробами води (ставкової та водопровідної), пробами ґрунту, МПА бактеріологічними чашками, аспіраційним прибором, МПА для дослідів мікрофлори повітря, прибором для бактеріологічного досліду повітря (апарат Кротова), колбами, градуйованими піпетками, мікроскопами, бактеріологічною петлею, спиртівкою, пінцетом, фільтрувальним папером, практикумом.

На дві людини - сірниками, набором фарб, кедровою олією.

 

З МІСТ ЗАНЯТТЯ

Керівник:

- проводить опитування студентів по минулому та наступному матеріалу; пояснює та демонструє методи визначення кількісного та якісного складу мікрофлори грунту, води та повітря.