Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

Правовим оформленням періодичності формування парламенту є чергові вибори — вибори, що проводяться в період закінчення строку повноважень (легіслатури), закріпленого на конституційному рівні для функціонування певного виборного органу. До речі, строки по­вноважень виборних органів народного представництва, як правило, регламентуються нормами конституції та мають імперативний харак­тер.

У багатьох пострадянських державах мали місце кампанії, дис­кусії щодо можливості, доцільності, необхідності перенесення або навіть відміни чергових виборів. Такі процеси відбувалися в Росії у період підготовки парламентських (1995 р.) та президентських (1996 р.) виборів. У деяких колишніх радянських республіках, а нині — самостійних державах, зокрема в Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, чергові вибори були перенесені. Мали місце ці про­цеси і в Україні навесні-влітку 1997 p., ініційовані як Президентом, так і частиною народних депутатів, а також у квітні 2007 p., ініційо­вані Президентом України. Відповідно до Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 26 квітня 2007 р. позачергові парламентські вибори перенесені у зв'язку з припиненням повнова­жень Верховної Ради України з 27 травня 2007 р. на 24 червня 2007 р.¹ Пізніше у результаті домовленостей між Президентом України, Головою Верховної Ради України та Прем'єр-міністром України дату дострокових виборів до парламенту було перенесено на 30 вересня 2007 р.

Слід погодитися з авторами, які зауважують, що подібне перене­сення виборів є негативним чинником. Адже політичні вибори про­водяться не через чиєсь бажання, а тільки тому, що так передбачено чинною Конституцією держави як політичним договором між суспільством і державою в установленні правового механізму реалі­зації взаємних прав, обов'язків, порядку та відповідальності².

¹ Указ Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ра­
ди України» №264/2007 від 2 квітня 2007 року // http://www.president.gov.ua; Указ
Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Ук­
раїни та призначення позачергових виборів» № 355/2007 від 26 квітня 2007 року //
http://www.president.gov.ua.

² Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми те­
орії і практики: До 10-ї річниці незалежності України. — К., 2001. — С. 33-34.

296

Порушення періодичності виборів, зменшення або збільшення строків легіслатури припустимі тільки тоді, коли це передбачено пев­ними конституційними нормами. Наприклад, при введенні надзви­чайного стану в державі, в результаті рішення референдуму, якщо таке передбачено законом, за розпуску представницького органу, установ­лення нової системи державних органів.

Періодичне оновлення складу парламенту дає змогу вивільнитися від непопулярних особливостей, застарілих інститутів, структур, політичних тенденцій тощо. Систематичне оновлення складу пред­ставницького органу відіграє значну роль у формуванні якісного складу парламенту. Про це свідчать як зарубіжний досвід, так і вітчиз­няна практика державотворення.

Принцип оновлення органу народного представництва не тільки не суперечить принципу всезагальності виборчого права, а й навпа­ки, слугує найбільш повному його здійсненню, тому що завдяки систематичному оновленню більша кількість громадян отримує мож­ливість бути обраними депутатами¹. До того ж застосування принци­пу оновлення парламенту має більший ефект у поєднанні з принци­пом наступництва. Адже абсолютне оновлення складу (100 %) може призвести до зниження рівня ефективності функціонування парла­менту, певних труднощів у використанні новообраними депутатами накопиченого досвіду роботи парламенту попередніх скликань.

В Україні згідно з положеннями ст. 76 Конституції Верховна Рада обирається строком на п'ять років. Таким чином, періодичність ви­борів конституційно врегульована. Періодичність оновлення складу парламенту здійснюється на двох основних принципах: принципі си­стематичного оновлення складу парламенту через зазначений термін та принципі наступництва у його складі.

Легальність. Відповідно до частини другої ст. 6 Конституції Ук­раїни органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Отже, статус Верховної Ради України визна­чається розділом IV «Верховна Рада України» та імпліцитними нор­мами Конституції, Законом України «Про статус народного депутата України», Регламентом Верховної Ради України, законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про звернення громадян»,

¹ МахненкоА. X. Верховньїе органьї народного представительства социалистических стран. — М., 1972. — С. 11-12.

297

І0а-8152

Розділ 17