VVVVWtA ^ vtYVSftViiVVWWVJVviA 3 страница

Важливим етапом цієї стадії референдного процесу є складення списків громадян України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі. Ці списки складаються виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад по кожній дільниці з всеукраїнського референдуму. Не пізніше ніж за 15 днів до дня голосування дільнична комісія з всеукраїнсько­го референдуму уточнює переданий їй список виборців, який підпи­сує голова і секретар комісії і оприлюднює їх для ознайомлення виборців дільниці. Допускається створення додаткових списків для громадян України, що прибули на територію дільниці після уточнен­ня списків на підставі документів, що посвідчують їх особу та місце постійного проживання.

¹ Зокрема, кошторис проведення референдуму СРСР 17 березня 1991 р. на території УРСР складав 22 439 000 крб. (Архів Верховної Ради України. — Ф. 1. — Оп. 28. — Спр. 117), а кошторис проведення всеукраїнського референдуму з питань довіри (не­довіри) Президенту та Верховній Раді України 26 вересня 1993 р. передбачав видат­ки в розмірі 221 000 млн крб. (Архів Верховної Ради України. — Ф. 1. — Оп. 28. — Спр. 147).

237

Розділ 15

Референдуми в Україні

 

Найважливішим етапом проведення всеукраїнського референдуму є голосування, що в процесуальному відношенні закріплює транс­формацію народної волі в закон або інше важливе рішення імпера­тивного характеру. Власне, на момент голосування уже об'єктивно існує воля народу, яка формується в процесі підготовки до голосуван­ня у кожного виборця, але до моменту голосування залишається невідомою.

Голосування на всеукраїнському референдумі здійснюється бюле­тенями, форму і текст яких затверджує ЦВК відповідно до питання (питань), винесеного на всенародне голосування. Бюлетені є доку­ментами суворої звітності і підлягають обліку.

Бюлетень для голосування має містити видрукувані друкарським способом: назву всеукраїнського референдуму, номер округу, номер дільниці та зазначення її адміністративно-територіального розташу­вання, а також позначене місце для підпису члена дільничної комісії з всеукраїнського референдуму, який видаватиме бюлетень. На ньому не допускаються ніякі сторонні графічні позначки.

Голосування громадян України на всеукраїнському референдумі проводиться з 7-ої до 20-ої години на дільницях, про місце розташу­вання і час роботи яких громадяни сповіщаються не пізніш як за 10 днів до початку голосування. Відповідальність за організацію голо­сування, забезпечення таємниці волевиявлення громадян, обладнан­ня приміщень і підтримання в них потрібного порядку покладається на дільничні комісії із всеукраїнського референдуму.

Голосування на всеукраїнському референдумі здійснюється грома­дянами України особисто й безпосередньо в момент заповнення бюле­теня шляхом викреслювання в ньому одного з двох слів: «так» або «ні». Контроль за волевиявленням громадян України на всеук­раїнському референдумі виключається.

Наступним етапом всеукраїнського референдуму є встановлення його результатів. На цьому етапі перед ЦВК постають два важливих питання: встановити, чи відбувся всеукраїнський референдум і яким є його рішення. Проблема визначення дійсності результатів референ­думу зводиться до перевірки додержання певних вимог, від виконан­ня (або невиконання) яких залежить: відбувся (або ні) референдум; референдум схвалений (або ні).

Якщо вимоги щодо порядку голосування на всеукраїнському референдумі виконані, то індивідуальна воля виборців, виражена на

всеукраїнському референдумі, стає державною волею і має в свою чергу визначені юридичні наслідки. Дійсність всеукраїнського рефе­рендуму визначається не тільки дотриманням процедури голосуван­ня, а й кількістю громадян України, які взяли участь у голосуванні.

Всеукраїнський референдум вважається таким, що відбувся, якщо в ньому взяли участь не менш як половина громадян, внесених до списків для голосування. Якщо на підставі протоколів територіаль­них комісій із всеукраїнського референдуму результати голосування визнаються дійсними, визначається рішення всеукраїнського рефе­рендуму.

Проект закону чи іншого рішення вважається ухваленим громадя­нами України, якщо за нього на референдумі подано більшість дійсних голосів виборців.

Остаточний результат всеукраїнського референдуму закріплюється постановою ЦВК на підставі протоколу про його результати. Постано­ва щодо рішення всеукраїнського референдуму публікується не пізніш як на десятий день після його проведення. При цьому державний орган вирішує виключно технічне питання про прийняття (неприйняття) українським народом законопроекту чи проекту іншого рішення, ви­несеного на голосування. Відповідний акт ЦВК, яким оприлюдню­ються результати всеукраїнського референдуму, називається повідо­ мленням ЦВК.

Певні проблеми виникають у зв'язку з питанням про доцільність промульгації закону, прийнятого на всеукраїнському референдумі, із бо­ку Президента України. Рішення всеукраїнського референдуму ма­ють імперативний характер і не потребують затвердження будь-яким органом державної влади, що підтверджують положення відповідних рішень Конституційного Суду України.

Так, Рішення Конституційного Суду України № З-рп/2000 від 27 бе­резня 2000 р. (справа про всеукраїнський референдум) однозначно ви­ключає необхідність промульгації рішень всеукраїнського референ­думу як таких, що мають імперативний характер. Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 6-рп/2005 від 5 жовтня 2006 р. у справі про здійснення влади народом також визначив, що «результа­ти народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов'язковими», тобто результати всеукраїнського референдуму ма­ють імперативну юридичну силу. Таким чином, ухвалення рішення всеукраїнського референдуму Верховною Радою України є бажаним,

 

238

239

 

Розділ 15

Референдуми в Україні

 

але не обов'язковим, оскільки рішення всеукраїнського референдуму набуває відповідної юридичної сили після його офіційного оприлюднення, без жодних додаткових умов.

Якщо всеукраїнський референдум визнається таким, що не відбувся через грубі порушення закону, повторний всеукраїнський референдум може бути призначений уповноваженим державним ор­ганом у місячний термін. Коли всеукраїнський референдум відбувся, незалежно від його рішення новий всеукраїнський референдум з цьо­го питання може бути проведений не раніше ніж через п'ять років після цього.

Завершальна стадія всеукраїнського референдуму визначається вико­нанням його рішень та відповідальністю уповноважених суб'єктів у разі їх невиконання. Оскільки рішення всеукраїнського референдуму, мо­же бути змінене чи скасоване виключно шляхом проведення нового всеукраїнського референдуму, його слід вважати таким, що має най­вищу юридичну силу. Водночас реалізація рішень всеукраїнського ре­ферендуму в процесуальному відношенні тотожна загальній теорії і правовій практиці реалізації парламентських законів. Ідентичною є і правова відповідальність за невиконання рішень всеукраїнського референдуму.

Подібним до процедури організації та проведення всеукраїнського ре­ ферендуму є референдний процес на місцевому рівні. Зокрема, організація і проведення місцевих референдумів передбачає такі стадії: призначен­ня місцевого референдуму; утворення територіальних одиниць по проведенню місцевого референдуму; утворення органів (комісій) з місцевого референдуму; складання списків громадян, які мають пра­во брати участь у місцевому референдумі; агітація за прийняття рішень, що виносяться на референдум; голосування; визначення ре­зультатів місцевого референдуму.

Першою стадією місцевого референдуму, як і всеукраїнського, є стадія призначення референдуму, яка має підготовчий характер. Вимога депутатів місцевої ради про проведення референдуму реалізується у формі поіменного голосування на пленарному засіданні відповідної ради або збирання підписів народних депутатів. Підписи депутатів засвідчує сільський, селищний, міський голова або голова обласної чи районної ради.

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення місцевого референдуму належить громадянам України, які постійно

240

проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право на участь у референдумі. Збирання підписів організовують і здійснюють ініціативні групи референдуму, що утво­рюються відповідно до Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми».

Згідно зі ст. 16 цього закону ініціативні групи обласного, міського (міст республіканського і обласного значення), районного в місті ре­ферендуму утворюються на зборах за участю не менш як 200 громадян України, а міського (міст районного підпорядкування), селищного і сільського референдуму — на зборах за участю не менш як 50 грома­дян України, які мають право на участь у референдумі і постійно про­живають на території відповідної адміністративно-територіальної

одиниці.

У разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про про­ведення референдуму та затвердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян.

Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 громадян України, які мають право брати участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-тери­торіальної одиниці. Ініціативні групи місцевого референдуму реєструються відповідно сільськими, селищними, міськими голова­ми або головами обласних і районних рад. З дня отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та здійснювати збирання підписів громадян про проведення референду­му (на підписних листах).

Загальний термін збирання підписів про проведення місцевого ре­ферендуму не повинен перевищувати одного місяця від дня отриман­ня свідоцтва про реєстрацію першої ініціативної групи.

Після завершення збирання підписів ініціативна група у триден­ний строк складає підсумковий протокол, у якому зазначається за­гальна кількість підписів громадян, зібраних на території відповідної місцевої ради, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.

Відповідна місцева рада після отримання належним чином оформленої пропозиції приймає на сесії у місячний строк одне з та­ких рішень: про призначення референдуму; відхилення пропозиції про проведення референдуму в разі наявності порушень закону, які впливають на підстави для призначення референдуму; прийняття

241

Розділ 15

Референдуми в Україні

 

рішення, яке пропонується у вимозі про призначення референдуму, без проведення референдуму.

У статті 22 Закону України «Про всеукраїнський і місцеві референ­думи» зазначається, що в рішенні про призначення референдуму за­значаються дата проведення референдуму, назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум. На місцевий референдум найчастіше виноситься одне питання.

Дата проведення місцевого референдуму призначається не раніш як за місяць і не пізніш як за два місяці від дня прийняття рішення про його проведення. Повідомлення про призначення референдуму та зміст проекту закону, рішення іншого питання, що виноситься на референдум, оголошується в місцевих засобах масової інформації в 10-денний строк після прийняття рішення про призначення рефе­рендуму.

Наступною стадією організації і проведення місцевого референду­му після його призначення є утворення відповідних територіальних одиниць — дільниць для голосування. Для проведення голосування й підрахунку голосів під час проведення референдумів, як зазначається у ст. 23 Закону України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми», територія районів, міст, районів у містах, селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для голосування.

Дільниці для голосування утворюються також у військових части­нах, лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, місцях перебування громадян, розташованих у важкодоступних районах, а та­кож на суднах, які перебувають у день проведення референдуму у пла­ванні. Такі дільниці можуть бути утворені, якщо для цього є необхідні умови, при представництвах України за кордоном. Дільниці для голо­сування утворюються, як правило, районними, міськими, районними у містах, селищними і сільськими радами або їхніми головами.

Дільниці для голосування утворюються не пізніш як за 20 днів до місцевого референдуму з охопленням від 20 до 3000 громадян, які ма­ють право участі у референдумі, а за необхідності — меншої або більшої кількості громадян.

Відповідна рада або сільський, селищний, міський голова чи голо­ва ради сповіщає громадян про межі кожної дільниці для голосуван­ня із зазначенням місця знаходження дільничної комісії по референ­думу і приміщення для голосування.

Наступною стадією проведення місцевих референдумів є утворен­ня органів із референдуму — комісій з референдуму. Для підготовки й

проведення місцевого референдуму в межах адміністративно-тери­торіальних одиниць, де він відбувається, як зазначається у ст. 24 Зако­ну України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», утворю­ються такі комісії: обласні, районні, міські, районні в містах, селищні, сільські комісії з референдуму; дільничні комісії з референдуму.

У разі оголошення і проведення одночасно двох або кількох місце­вих референдумів комісії є спільними для всіх одночасно оголошува­них референдумів. Комісії з референдуму можуть утворюватися на основі існуючих виборчих комісій.

Якщо референдум проводиться одночасно з виборами народних депутатів або Президента України, можна утворювати спільні комісії з референдуму та виборів. Обласна, районна, міська, районна в місті, селищна, сільська комісія з референдуму утворюється відповідною радою або сільським, селищним, міським головою чи головою відповідної ради не пізніш як за 25 днів до місцевого референдуму у складі 9—19 членів комісії.

Представники до складу комісій з референдуму відповідно до ст. 27 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» вису­ваються кримськими республіканськими, обласними, районними в містах органами політичних партій, масових рухів, громадських організацій або їхніми виконавчими органами, первинними орга­нізаціями політичних партій, масових рухів, трудовими колективами або їхніми радами, колективами професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборами громадян за місцем проживання і військовослужбовців у військових частинах. Голова, заступники голови і секретаріат комісії з референдуму обира­ються на першому засіданні цієї комісії. Нині відповідно до чинної Конституції і законодавства України представники до складу відповідних комісій з референдуму висуваються переважно органами політичних партій або первинними організаціями політичних партій.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві ре­ферендуми» 1991 р. обласна, районна, міська, районна в місті, селищ­на, сільська комісія з референдуму наділяються широким колом повноважень у підготовці і проведенні місцевих референдумів. Вони організовують підготовку і проведення місцевого референдуму, здійснюють на своїй території контроль за виконанням закону про референдуми і забезпечують його однакове застосування; спрямову­ють діяльність нижчих за належністю комісій з референдуму; роз­поділяють кошти між комісіями з референдуму; контролюють забез-

 

242

243

Референдуми в Україні

Розділ 15

печення їх приміщеннями, транспортом, зв'язком і розглядають інші питання матеріально-технічного забезпечення референдуму; заслу­ховують повідомлення дільничних комісій з референдуму, керівників місцевих органів державного управління, підприємств, установ і ор­ганізацій у питаннях, пов'язаних з організацією і проведенням рефе­рендумів; здійснюють нагляд за своєчасним поданням дільничними комісіями з референдуму для загального ознайомлення списків гро­мадян, які мають право брати участь у референдумі; забезпечують ви­готовлення бюлетенів для голосування і постачання їх дільничним комісіям з референдуму; утворюють лічильні групи для підбиття підсумків референдуму; підбивають підсумки референдуму на тери­торії відповідної ради; встановлюють результати місцевого референ­думу в межах своєї дільниці; розглядають відповідні заяви і скарги на рішення і дії дільничних комісій з референдуму і приймають з цих питань остаточне рішення тощо.

Дільнична комісія з референдуму утворюється у складі 5-19 членів (ст. 29 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми») районними, міськими, районними у містах, селищними і сільськими радами або сільськими, селищними, міськими головами чи головами районних рад не пізніше як за 15 днів до місцевого референдуму. В міру необхідності необхідності за рішенням відповідної ради чи відповідного голови кількісний склад дільничної комісії з референду­му може бути зменшено або збільшено.

Представники до складу дільничної комісії з референдуму висува­ються насамперед районними, міськими, районними в містах органами політичних партій або їхніми виконавчими органами, трудовими ко­лективами та їхніми радами, зборами громадян за місцем проживання та прирівняними до них зібраннями громадян, які мають право голосу. Дільнична комісія з референдуму має певні організаційні, інфор­маційні, консультативні, установчі, арбітражні, контрольні, облікові, охоронні та інші повноваження. Зокрема, вона вивішує у приміщенні дільниці текст проекту закону, рішення, що виноситься на референ­дум, надає громадянам можливість ознайомлення з ним під час підго­товки до проведення референдуму і в день голосування; складає списки громадян, які мають право брати участь у референдумі; озна­йомлює громадян із цими списками; приймає і розглядає заяви про неправильності у списку і вирішує питання про внесення до нього відповідних змін; сповіщає громадян про день проведення референ­думу і місце голосування; забезпечує підготовку приміщення для

244

голосування; організовує голосування в день проведення референду­му на дільниці; утворює лічильну групу для підрахунку голосів; підра­ховує голоси, подані на дільниці для голосування; забезпечує присутність під час голосування представників засобів масової інформації, політичних партій та інших уповноважених осіб.

Організація роботи комісій з місцевого референдуму загалом ана­логічна організації роботи комісій із всеукраїнського референдуму та

виборів.

Засідання комісії з референдуму є правомочним, якщо в ньому бе­ре участь не менш як дві третини від складу комісії. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загаль­ного її складу. Рішення комісії з референдуму, прийняті в межах їхніх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами і організаціями. Рішення і дії комісії можуть бути оскаржені у вищі за належністю комісії з рефе­рендуму, а у випадках, передбачених законом, також у суді. Особа, яка входить до складу комісії з референдуму, за її рішенням може звільня­тися в період підготовки і проведення референдуму від виконання виробничих або службових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати за рахунок коштів, що виділяються на проведення

референдуму.

Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані сприяти комісіям з референдуму у здійсненні ними своїх повноважень, надавати необхідні для їхньої ро­боти відомості й матеріали.

Наступною стадією організації і проведення місцевих референ­думів є складання списків громадян, які мають право брати участь у ре­ ферендумі, та ознайомлення з ними цих громадян. Організацію обліку громадян, які мають право брати участь у референдумі, складання відповідних списків та передачу їх дільничним комісіям з референду­му забезпечують насамперед сільські, селищні і міські голови та голо­ви районних у містах рад. Списки громадян, які мають право брати участь у референдумі, складаються окремо по кожній дільниці для го­лосування і підписуються головою і секретарем дільничної комісії з референдуму. Списки громадян по дільницях для голосування, утво­рених у лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також на суднах, які перебувають у день референдуму в плаванні, при пред­ставництвах України за кордоном, складаються на основі даних, що подаються керівниками зазначених установ і капітанами суден.

245

Розділ 15

Референдуми в Україні

 

До списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, включаються всі громадяни України, які досягли до дня або на день проведення референдуму 18 років і проживають на момент складання списку на території, закріпленій за даною дільницею для голосуван­ня. Громадянин може бути включений до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, лише по одній дільниці для голо­сування. Громадяни, які проживають на території, закріпленій за даною дільницею для голосування і з якихось причин не внесені до списку, включаються до нього за рішенням дільничної комісії з рефе­рендуму.

Важливою складовою цієї стадії є ознайомлення громадян зі спис­ками. Вони надаються для загального ознайомлення за десять днів до референдуму. На дільницях для голосування, утворених у лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також (у виняткових випадках) у військових частинах, на суднах, які перебувають у день референдуму у плаванні, списки громадян подаються для ознайом­лення за два дні до референдуму.

Громадянам забезпечується можливість ознайомитися зі списком і перевірити правильність його складання в приміщенні дільничної комісії з референдуму. Згідно із Законом України «Про всеук­раїнський та місцеві референдуми» (ст. 34) кожному громадянину на­дається право оскаржити невключення, неправильне включення до списку або виключення зі списку, а також допущені в ньому неточ­ності в зазначенні даних про нього. Заява про це (неправильність у списку) розглядається дільничною комісією з референдуму, яка зо­бов'язана не пізніш ніж у дводенний строк, а подану напередодні і в день референдуму — негайно розглянути заяву, внести необхідні ви­правлення до списку або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його заяви. Це рішення може бути оскарже­не у відповідному районному або міському суді, який зобов'язаний розглянути скаргу в триденний строк. Виправлення в списку відповідно до рішення районного або міського суду проводиться не­гайно дільничною комісією з референдуму.

Важливою стадією референдуму є агітація щодо прийняття рішен­ня, яке виноситься на референдум. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» громадянам України, політичним партіям, трудовим колективам надається право безпе­решкодної агітації «за» або «проти» прийняття рішення, що вино­ситься на місцевий референдум. Для реалізації цього права зацікавле-

ним особам і організаціям надаються приміщення для зборів, забез­печується можливість використання засобів масової інформації. Винесений на референдум проект рішення обговорюється в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, де проводиться рефе­рендум. Діяльність державних і громадських органів і організацій, які беруть участь у підготовці і проведенні місцевого референдуму, здійснюється відкрито і гласно.

Усі рішення щодо референдуму, а також проекти рішень, що вино­сяться на референдум, підлягають опублікуванню засобами масової інформації. Засоби масової інформації також висвітлюють хід підго­товки і проведення референдуму, їхнім представникам гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з референ­думом, і отримання потрібної інформації.

У день проведення референдуму будь-яка агітація забороняється.

Головною стадією місцевого референдуму, як і всеукраїнського, є го­лосування. Голосування проводиться в день референдуму з 7-ої до 20-ої години. Голосування проводиться у спеціально відведених приміщен­нях, з достатньою кількістю кабін або кімнат для таємного голосування, визначеними місцями видачі бюлетенів і скриньками для голосування, які встановлюються таким чином, щоб громадяни, при підході до них, обов'язково проходили через кімнати для таємного голосування.

У день референдуму перед початком голосування скриньки для го­лосування перевіряє, пломбує або опечатує голова дільничної комісії з референдуму в присутності членів комісії.

Кожний громадянин голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Бюлетені для голосування видаються дільничною комісією з референдуму на підставі списку громадян після пред'яв­лення громадянином паспорта або іншого документа, який засвідчує його особу. При отриманні бюлетеня для голосування громадян ста­вить підпис у списку громадян, які мають право брати участь у рефе­рендумі. Бюлетень для голосування є основним документом голосу­вання і референдуму в цілому.

У бюлетені для голосування зазначається назва проекту рішення, що виноситься на референдум, і пропонується громадянину відпо­вісти «так» або «ні» на запитання щодо прийняття або відхилення цього проекту. У разі винесення на референдум двох або кількох пи­тань для кожного з цих питань встановлюється окремий бюлетень. За одночасного проведення двох або кількох референдумів бюлетені для голосування по кожному з них мають відрізнятися за кольором. Зміст

 

246

247

Розділ 15

Референдуми в Україні

 

і форма бюлетенів для голосування при проведенні місцевого рефе­рендуму встановлюються відповідно обласними, районними, міськи­ми, районними у містах, селищними і сільськими радами. Зміст бюлетеня не може суперечити суті формулювання питання, визначе­ного у вимозі депутатів або громадян України про проведення рефе­рендуму. Бюлетені для голосування друкуються українською мовою, а в разі необхідності — й іншими мовами. Бюлетені для голосування передають дільничним комісіям із референдуму не пізніш як за 10 днів до проведення місцевого референдуму.

Бюлетені для голосування заповнюються учасником референдуму у кабіні або кімнаті для таємного голосування. Під час їх заповнення забороняється присутність будь-кого, крім виборця. Громадянин, який не в змозі з будь-яких причин заповнити бюлетені, має право за­просити в кабіну або кімнату для таємного голосування іншу особу на свій розсуд, крім члена комісії з референдуму.

Громадянин під час заповнення бюлетеня викреслює в ньому одне з двох слів: «так» або «ні». У разі проведення одночасно двох чи кількох референдумів або винесення на референдум двох чи кількох питань громадянин отримує і заповнює бюлетені окремо по кожному референдуму та з кожного питання. Заповнені бюлетені учасник ре­ферендуму опускає у скриньку для голосування.

Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємниці волевиявлення громадян, обладнання приміщень і підтри­мання в них необхідного порядку несе насамперед дільнична комісія з референдуму.

Заключною стадією місцевого референдуму є визначення резуль­татів референдуму. Голоси на дільниці для голосування підраховують­ся дільничною комісією з референдуму. Скриньки розкриваються дільничною комісією з референдуму після оголошення головою комісії про закінчення голосування. Скриньки до закінчення голосу­вання розкривати забороняється. Перед розкриттям скриньок усі не­використані бюлетені для голосування підраховуються і погашаються дільничною комісією з референдуму.

Дільнична комісія з референдуму за списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, встановлює загальну кількість гро­мадян на дільниці, а також кількість громадян, які отримали бюле­тені. На підставі кількості бюлетенів у скриньках комісія встановлює загальну кількість громадян, які брали участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення винесеного на референдум

проекту рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

Недійсними визнаються бюлетені для голосування невстановлено-го зразка, а також бюлетені, які не містять точно висловленої відповіді. Якщо виникають сумніви у дійсності бюлетеня, питання вирішуються дільничною комісією з референдуму шляхом голосування.