Теоретичні основи безпосереднього народовладдя 4 страница

Крім того, при одночасному проведенні виборів і референдумів виборчі дільниці теж є спільними.

Важливою стадією виборчого процесу є формування виборчих ор ганів, на які за законом покладається здійснення керівництва виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії). Серед них розрізняють: територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії; окружні комісії; дільничні виборчі комісії.

Створення системи виборчих комісій завжди залежить від двох показників: виду виборів і адміністративно-територіального устрою держави.

Спеціальними виборчими законами України встановлюються система, терміни та порядок утворення, обсяг компетенції виборчих комісій для кожного виду виборів, що проводяться в державі.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» організацію і проведення виборів народних депутатів України забезпечують Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

Статус та діяльність Центральної виборчої комісії регулюється Законом України «Про Центральну виборчу комісію»'.

Окружні виборчі комісії є юридичними особами. Вони утворюються за рішенням Центральної виборчої комісії за поданням політичних партій, виборчих блоків політичних партій — суб'єктів виборчого процесу.

Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій мають політичні партії (виборчі блоки політичних партій), які в поточному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові проведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків), а також інші партії (блоки) — суб'єкти виборчого процесу.

Кожна партія (блок), від якої включені кандидатури до складу окружних виборчих комісій, має право на пропорційну частку кожної

¹ Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 36. — Ст. 448. 168

категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожної партії (блоку) в межах багатомандатного загальнодержавного виборчого округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від партії (блоку) до складу окружних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу окружних виборчих комісій від партій (блоків). Особа, включена до складу окружної виборчої комісії за поданням голови Центральної виборчої комісії, не може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від партій (блоків). Порядок розподілу керівних посад між партіями (блоками) визначається Центральною виборчою комісією. При цьому повинна бути дотримана приблизна рівномірність територіального розподілу посад, отриманих представниками кожної партії (блоку).

Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами однієї політичної партії, виборчого блоку партій. Загальна кількість членів окружних виборчих комісій не може бути меншою 12 і не більшою 18 осіб.

Якщо у встановлений законом строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу окружної виборчої комісії осіб становить менше 12, окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її Голови у кількості дванадцяти з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від партій (блоків).

Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Кількість членів дільничної виборчої комісії малої виборчої дільниці складає 10-18 осіб, середньої виборчої дільниці — 14-20 осіб, великої виборчої дільниці — 18-24 особи. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови комісії, секретаря та двох—чотирьох членів комісії.

169

Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій мають політичні партії (виборчі блоки політичних партій), які в поточному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові проведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків), а також інші партії (блоки) — суб'єкти виборчого процесу.

Ьа-8152

Розділ 14

Вибори в Україні

Порядок розподілу керівних посад між партіями (блоками) у дільничних виборчих комісіях визначається Центральною виборчою комісією і є подібними до порядку, передбаченого для окружних виборчих комісій.

Важливою стадією виборів є стадія складання та уточнення списків виборців. У конституційному праві зарубіжних країн цю стадію виборчого процесу прийнято називати більш широко — стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців — встановити до виборів коло осіб, які мають право голосу.

Залежно від того, яким чином реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації: публічна (обов'язкова) і особиста (добровільна). Публічна реєстрація поділяється на два різновиди. Перший, за яким органи державної влади або самоврядування на місцях мають відомості про населення, яке проживає на підвідомчій території, і представляють їх виборчим комісіям. Такий порядок запроваджено в Німеччині, Швеції, Швейцарії, у країнах близького зарубіжжя. В Україні теж традиційно використовується публічний, так званий примусовий порядок складання списків виборців для всіх видів виборів. Добровільний порядок складання списків передбачає те, що виборець сам реєструється для участі у виборах у відповідному органі. Такий порядок запроваджений у США, Франції.

Законодавством України передбачається, що списки виборців складаються у два етапи. На першому етапі складаються загальні списки виборців, що повинні бути сформовані, наприклад до 1 жовтня року, який передує рокові проведення чергових виборів народних депутатів України, або до 1 липня року, що передує рокові проведення виборів Президента України. На другому етапі складання списків виборців формується список виборців для кожної утвореної виборчої дільниці.

Порядок формування, система органів влади, що опікуються питаннями складання та уточнення списку виборців різняться також залежно від виду виборів, що проводяться. Так, при проведенні виборів народних депутатів України для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району у містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад (міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) утворюються робочі групи

обліку виборців (далі — районні, міські робочі групи обліку виборців), які працюють з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до дня проведення чергових виборів включно. Для взаємодії з робочими групами обліку виборців та забезпечення їх необхідною для складання загальних списків виборців інформацією Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством юстиції України, Міністерством оборони України, Державним департаментом України з питань виконання покарань у кожному територіальному органі до 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, визначаються відповідальні працівники.

Фінансування складання загальних списків виборців здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на ці цілі. Головним розпорядником цих коштів є Центральна виборча комісія. Кабінет Міністрів України визначає порядок перерахування необхідних коштів виконавчим органам рад або органам, що відповідно до закону здійснюють їх повноваження.

Для складання та уточнення загального списку виборців, що проживають або перебувають у зарубіжних країнах, при Міністерстві закордонних справ України створюється робоча група обліку виборців, що проживають або перебувають за кордоном України.

До загального списку виборців включаються громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть 18 років і мають право голосу та які на час складання загального списку виборців проживають на відповідній території або перебувають на строковій службі у військових частинах (формуваннях), дислокованих на відповідній території, чи в установах кримінально-виконавчої системи, розміщених на відповідній території. Місце проживання та адреса житла виборця визначаються на підставі відомостей реєстрації відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Державний контроль за дотриманням органами, підприємствами, закладами, установами, організаціями, представництвами, командирами військових частин (формувань) порядку складання загальних списків виборців здійснюють Кабінет Міністрів України та Центральна виборча комісія.

Громадянин може бути включений до списку виборців лише на одній виборчій дільниці.

Однією із визначальних стадій виборчого процесу є стадія висуван ня і реєстрації кандидатів на виборні посади. Світова практика вису-

170

171

Розділ 14

Вибори в Україні

нення кандидатів визначає кілька способів цього: самовисування; висування групами виборців; висування політичними партіями (блоками партій) або іншими громадськими об'єднаннями.

У загальному порядку право висування кандидатів на виборах належить громадянам України, які мають право голосу.

На виборах Президента України право висування кандидата на пост Президента України реалізується громадянами через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовисуванням. Партія (блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України.

На виборах народних депутатів України право висування кандидатів реалізується виключно партіями, які зареєстровані в установленому законом порядку не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів, або виборчими блоками партій за умови, що всі партії, які входять до складу блоку, зареєстровані в установленому законом порядку не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів.

Порядок висування кандидатів на виборах народних депутатів України передбачає, що кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, яка становить конституційний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України, та не може бути меншою від 18 осіб.

Партія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійну особу, яка відповідно до Закону про вибори має право бути обраною депутатом.

Партія, яка входить до виборчого блоку, не може самостійно висувати кандидатів у депутати чи входити до складу іншого виборчого блоку.

Висування кандидатів у депутати партією здійснюється на її з'їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) партій, що входять до блоку. У з'їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидатів у депутати, повинно брати участь не менше 200 делегатів.

Усі кандидати в депутати, висунуті партією (блоком), включаються до єдиного виборчого списку партії (блоку). Черговість кандидатів у списку визначається на з'їзді (зборах, конференції). Особа може бути включена до виборчого списку лише однієї партії (одного блоку).

Реєструються кандидати на парламентських виборах Центральною виборчою комісією також у порядку, визначеному законом. Варто звернути увагу, що партія (блок партій) для реєстрації кандидатів

поряд з іншими документами подають до Центральної виборчої комісії документ про внесення грошової застави, яка переказується нею у безготівковому порядку на спеціальний рахунок комісії та становить дві тисячі мінімальних розмірів заробітної плати.

У разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації усіх кандидатів у депутати внесена грошова застава у п'ятиденний строк після прийняття відповідного рішення перераховується на рахунок партії (блоку). При скасуванні рішення про реєстрацію всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), грошова застава у п'ятиденний строк після дня прийняття відповідного рішення перераховується до Державного бюджету України. Грошова застава повертається партіям (блокам), які взяли участь у розподілі депутатських мандатів. Грошова застава, внесена партією (блоком), яка не взяла участі у розподілі депутатських мандатів, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів перераховується до Державного бюджету України.

Законодавством України про вибори встановлюються також підстави для відмови у реєстрації кандидатів та скасування реєстрації кандидатів. Ці підстави пов'язані передовсім з порушенням законодавства, відсутністю документів, необхідних для реєстрації, або їх неналежним оформленням, припиненням громадянства, вибуттям кандидата за межі України, визнання кандидата недієздатним тощо.

Стадія виборчого процесу, яка передбачає проведення передвиборної агітації, пов'язана з конкурентною природою виборів та необхідністю поінформувати виборців про партії (блоки), кандидати від яких включені до їх виборчих списків. Виборче законодавство України, як і аналогічне законодавство інших країн, незалежно від виду виборів, завершення цієї стадії пов'язує з передднем виборів. У день виборів агітація за кандидатів — заборонена. Це загальне демократичне правило, що діє в усіх країнах світу, де проводяться вибори. Однак щодо початку цієї стадії, то у виборчому законодавстві більшості країн такої одностайності немає. Як початок стадії передвиборної агітації може бути день оголошення дати голосування (Польща, Румунія), опублікування списку кандидатів Головною виборчою комісією (Литва), конкретно визначений день до дати голосування (15 днів — Туреччина, 21 день — Ізраїль). В Україні на всіх виборах, як, наприклад, і в Росії, початок стадії проведення передвиборної агітації за кандидатів пов'язаний з реєстрацією кандидатів у

172

173

Розділ 14

народні депутати України у списках від політичних партій, виборчих блоків партій Центральною виборчою комісією у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.

У виборчому законодавстві більшості країн світу закріплені подібні принципи передвиборної агітації. Це насамперед свобода агітації, створення юридично рівних можливостей усіх суб'єктів балотування на виборах, неупереджене ставлення державних органів, посадових осіб тощо до всіх кандидатів, контроль за використанням фінансово-матеріальних засобів на виборах. Такі принципи регламентації передвиборної агітації є основою масиву всього виборчого законодавства України.

Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Передвиборна агітація фінансується за змішаним принци пом: по-перше, за рахунок коштів Державного бюджету України, причому в цьому законодавством кандидатам гарантується рівне забезпечення передвиборної агітації, по-друге, за рахунок коштів політичних партій, виборчих блоків партій, пожертвувань громадян України та юридичних осіб за винятком органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, органів місцевого самоврядування, іноземних юридичних і фізичних осіб, анонімних осіб, міжнародних організацій та об'єднань.

Належне проведення передвиборної агітації забезпечується насамперед гарантіями діяльності кандидатів та інших суб'єктів виборчого процесу. Забезпеченню принципу рівності можливостей кандидатів на виборах сприяє також встановлення законодавством певних обмежень ведення передвиборної агітації.

Найголовніша стадія виборчого процесу — стадія голосування, бо саме з нею пов'язаний власне акт волевиявлення громадян України. Поряд з традиційним голосуванням виборчим бюлетенем у день виборів на виборчій дільниці за місцем проживання світова виборча практика знає процедури дострокового голосування, процедури голосування поштою, за довіреністю, голосування в місці перебування громадянина, якщо він не може прийти на виборчу дільницю. Останнім часом у світі запроваджується електронне голосування. Процедура голосування допускає голосування в один або в два тури, за цих умов існує альтернативна стадія повторного голосування.

При голосуванні бюлетенями розрізняють два види голосування — позитивне і негативне. Відповідно до чинного законодавства України

Вибори в Україні

про вибори у нашій державі запроваджено процедуру виключно пози тивного голосування.

За законом голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування на виборах. Законодавством України нині не передбачається процедура дострокового голосування, яка не виправдала себе під час попередніх виборів в Україні. Значно уточнена організація голосування виборців з обмеженими можливостями, які не можуть прибути в приміщення для голосування.

Підрахунок голосів виборців здійснюється виключно членами дільничних виборчих комісій на їх засіданнях.

Рішення про встановлення результатів виборів Президента України, народних депутатів України приймає Центральна виборча комісія виключно у порядку, встановленому законом. ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів, у тому числі з поміткою «уточнений», та протоколу ЦВК про підсумки голосування у закордонному виборчому окрузі не пізніш як на 15-й день з дня виборів встановлює результати виборів народних депутатів України, про що складає протокол.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії (блоку), який отримав менше 3 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.

Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків).

Центральна виборча комісія на підставі передбачених законодавством відомостей встановлює сумарну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців. Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).

Спеціальними законами про вибори встановлюється порядок офіційного оприлюднення виборів, яке відбувається не пізніш як на

174

175

Розділ 14

Вибори в Україні

п'ятий день з дня встановлення результатів виборів. Зокрема, ЦВК публікує у газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр» список обраних депутатів Верховної Ради України із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади (заняття) місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.

ЦВК реєструє також обраних народних депутатів України, видає їм спочатку тимчасові посвідчення, а після складення ними присяги народного депутата України — видає посвідчення народного депутата України та нагрудний знак встановленого зразка.

14.5. Гарантії реалізації та захисту виборчих прав громадян України

Реальне забезпечення волі народу під час проведення виборів як пріоритетної форми народовладдя можливе лише тоді, коли в державі проводяться чесні, справедливі й вільні вибори на підставі виключно Конституції та законів України. Поступове перетворення виборів із формального атрибуту на справжнє реальне волевиявлення вимагає насамперед створення належного правового механізму організації та проведення виборів і відповідного механізму їх гарантування. Безперечно, механізм гарантування виборів передусім пов'язаний з гарантуванням реалізації повною мірою конституційних політичних виборчих прав громадян України — права вільно обирати і бути обраними до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. І з цього погляду гарантії виборів можна розглядати як правове, організаційне, інформаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборчих прав громадян України.

Здебільшого в науці конституційного права гарантії безпосередньої демократії загалом, у тому числі виборів, традиційно пов'язуються із встановленням відповідальності, а також із застосуванням примусових санкцій щодо порушників конституційних норм і принципів, відповідних положень інших законодавчих актів, спрямованих на захист демократичних підвалин життя суспільства та держави'.

¹ Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми те орії і практики. До 10-ї річниці незалежності України. — К., 2001. — С. 328.

176

Водночас до аналізу поняття гарантій виборів потрібно підходити ширше. Під гарантіями виборів слід розуміти систему засобів, за допомогою яких Конституцією та іншими законами держави встановлюється порядок організації та проведення виборів і забезпечується їх охорона, а в разі порушення встановленого порядку — відновлюється їх конституційність та законність.

Однією із важливих особливостей системи гарантій виборів є переважання у ній гарантій регулятивного характеру, тобто тих, які забезпечують позитивне і належне правове регулювання механізму організації і проведення виборів на всіх стадіях виборчого процесу. Крім того, значна частина гарантій виборів пов'язана з безпосередньо наданою в нормах чинного законодавства можливістю поновлення порушених прав суб'єктів виборчого процесу ще під час проведення виборів, причому ця категорія гарантій виборів набуває дедалі більшого значення і дедалі ширше застосовується в новітньому виборчому законодавстві. Водночас у контексті розвитку виборчого права триває також процес розширення та вдосконалення традиційних гарантій виборів, пов'язаних із встановленням відповідальності за порушення виборчого законодавства та застосуванням

санкцій.

У теорії права прийнято поділяти гарантії законності та застосування норм права, а також безпосередньої демократії на загальні та спеціальні (юридичні)¹. На нашу думку, підставою такого поділу є насамперед сфера закріплення гарантій та їх характер.

Загальні гарантії виборів в Україні можна поділити на внутрішньодержавні та міжнародні.

До загальних внутрішньодержавних гарантій належать політичні, економічні, соціальні, ідеологічні, культурні тощо.

Політичною гарантією виборів є політична система українського суспільства як сукупність державних і недержавних інститутів, що здійснюють владу, управління суспільством, етнічними та іншими групами, забезпечують стабільність суспільства, відповідний порядок у ньому.

¹ Теорія держави і права. — К., 1995; Рабінович П. М. Гарантії законності // Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко(відп. ред.)таін. — К., 1998. — Т. І: А-Г. — С. 553; Мурашин Г. О. Гарантії безпосередньої демократії // Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. — К., 2001. — С. 329.

177

Розділ 14

Вибори в Україні

Суб'єктами політичного гарантування виборів є насамперед Українська держава, Український народ, політичні партії, органи місцевого самоврядування.

Основним гарантом виборів є Українська держава як у цілому, так і в особі органів державної влади зокрема. Значну роль у гарантуванні виборів відіграє Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган, Президент України — гарант державного суверенітету, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади. Пріоритетна, головна роль належить ЦВК як постійно діючому органу, що відповідно до Конституції та інших законів України забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України. Комісія здійснює також консультативно-методичне забезпечення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів.

Реальне забезпечення захисту виборчих прав громадян України покладено на органи судової влади. Окреме місце тут належить Конституційному Суду України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційні тлумачення Конституції та законів України. Ряд повноважень, що га рантують громадянам законне здійснення ними своїх прав під час виборів, мають Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Генеральна прокуратура та її органи на місцях, органи Міністерства внутрішніх справ України.

Надзвичайно важлива роль у забезпеченні виборів відводиться політичним партіям. Конституція України спеціально визначає серед широкого кола об'єднань громадян лише їх суб'єктами права на участь у виборах. Саме політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. З огляду на це політичні партії поряд з виборцями виступають пріоритетними суб'єктами гарантування законного проведення виборчого процесу в Україні. Зокрема, політичні партії, їхні блоки мають право рекомендувати членів партій, безпартійних до складу виборчих комісій, поряд з іншими суб'єктами можуть висувати спостерігачів на виборчих дільницях у день голосування, є суб'єктами висування кандидатів.

Окреме місце серед суб'єктів політичного гарантування виборів належить засобам масової інформації, які зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. їхнім представни-

178

кам гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю в день виборів — на умовах, визначених чинним виборчим законодавством України. Виборчі комісії, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові й службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів.

Економічні гарантії виборів являють собою необхідні фінансові ресурси, матеріально-технічне забезпечення процесу організації та проведення виборів. Вибори як заходи загальнодержавного, масового характеру вимагають значних витрат на їх проведення. Фінансування виборів, що відбуваються в Україні, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і саме в цьому полягає державне гарантування проведення періодичних, встановлених законом виборів. Відповідно до положень законів України «Про вибори народних депутатів України»¹, «Про вибори Президента України»², «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»³, «Про Центральну виборчу комісію»⁴ витрати на проведення виборів та забезпечення діяльності ЦВК в загальному порядку передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком. За рахунок коштів Державного бюджету фінансується робота виборчих комісій та здійснення окремих загальних заходів передвиборної агітації. Центральним розпорядником коштів на загальнодержавних виборах є ЦВК, на місцевих виборах — відповідні територіальні комісії.

Поряд з державним фінансуванням виборів в Україні застосовується принцип змішаного фінансування передвиборної агітації, тобто і за рахунок коштів Державного бюджету, і коштів суб'єктів балотування на виборах, які акумулюються у відповідних виборчих фондах.

Забороняється робити внески до цих фондів органам державної влади, державним підприємствам, установам, організаціям, органам місцевого самоврядування, іноземним юридичним особам, підприємствам з іноземними інвестиціями, благодійним організаціям,

¹ Відомості Верховної Ради України. — 2005. — М» 38-39. — Ст. 449.

² Там само. — 2004. — № 20-21. — Ст. 291.

³ Там само. — 2004. — № 30-31. — Ст. 382.

⁴ Там само. — 2004. — № 36. — Ст. 448.

179

Розділ 14

Вибори в Україні

релігійним об'єднанням, а також іноземцям та особам без громадянства.