Тема: аналіз окремих адміністративних правопорушень щодо об’єктів ветеринарної медицини (2 год. ).

Заняття № 4.

Мета: провести а наліз адміністративних правопорушень щодо об’єктів ветеринарної медицини; ознайомитися з складом зазначених правопорушень.

План

1. Порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідеміологічних правил і норм (ст. 42 КУАП).

2. Обіг сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати (ст. 42-1 КУАП), радіонукліди (ст. 42-2 КУАП), мікроорганізми та інші біологічні агентами понад гранично допустимі рівні (ст. 42-3 КУАП).

3. Порушення правил державної власності на тваринний світ (ст. 50 КУАП) та використання об’єктів полювання, і рибальства (ст. 85, 85-1 КУАП).

4. Порушення вимог щодо охорони диких тварин (ст. 87, 88-1 КУАП), охорони тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, зоологічних та ботанічних колекцій (ст. 42, 88-2, 90 КУАП).

5. Незаконний експорт та імпорт об’єктів тваринного і рослинного світу (ст. 88 КУАП). Порушення правил охорони та використання природно-заповідного фонду (ст. 91 КУАП).  Жорстоке поводження з тваринами (ст. 89 КУАП).

6. Порушення порядку обігу мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій (ст. 90-1 КУАП).

7. Порушення ветеринарно-санітарних правил, правил щодо карантину тварин (ст. 107 КУАП), правил тримання собак і котів (ст. 154 КУАП).

8. Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві (ст. 107-1 КУАП).

9. Порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1 КУАП), правил торгівлі на ринках (ст. 159 КУАП). Обіг продукції, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 167, 170 КУАП). Неправомірне застосування національного знака відповідності (ст. 170-1 КУАП).

10. Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності, правил застосування засобів вимірювальної техніки (ст. 172-1 КУАП).

11. Злісне ухиляння експерта ветеринарної медицини від явки до органів досудового слідства або дізнання (ст. 185-4 КУАП).

12. Самоуправство (ст. 186 КУАП). Одержання неправомірної винагороди працівником ветеринарної медицини (ст. 172-2, 172-5 КУАП). Підкуп.

13. Порушення правил адміністративного нагляду. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів, державної санітарно-епідеміологічної служби та  державної служби ветеринарної медицини (ст. 188-10, 188-11, 188-22 КУАП).

14. Порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів (ст. 189-2 КУАП).

 

Методичне забезпечення:

1.Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 8.12.2004 року № 2222-IV, від 1.02.2011 року № 2952-VI, від 19.09.2013 року № 586-VII, від 21.02.2014 року № 742-VII.

2. Яценко І.В. Ветеринарне правознавство України: Навчальний посібник / за ред.. проф. Яценка І.В. – Харків, 2013. – 418 с.

3. Яценко І.В. Ветеринарне законодавство України. Збірник нормативно-правових актів / І.В. Яценко, О.В. Митрофанов, М.М. Бондаревський, С.А. Ткачук, Р.І. Білик. – Харків: Стиль-Издат, 2012-2013. – Книга перша, друга, третя, четверта.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122. Із останніми змінами від 4 липня 2014 року № 1586-VII.

5. Адміністративне право: Навчальний посібник. / О.І. Остапенко, З.Р. Кисіль, М.В. Ковалів, Р.В. Кисіль. – К.: Правова єдність, 2008. – 533 с.

 

Зміст заняття:

 

1. Порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідеміологічних правил і норм (ст. 42 КУАП)

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідеміологічних правил і норм регулюється ст. 42 КУАП України

Зазначене правопорушення передбачає посягання на здоров'янаселення. Санітарні правила, норми і гігієнічні нор­мативи – це обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки і (або) нешкідливості для людини факторів довкілля і вимоги щодо забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини.

Санітарні норми встановлюються в різних сферах людської діяльності Такі правила визначають порядок дій громадян і посадових осіб щодо забезпечення сприятливого для життя і здоров'я людей стану навколишнього середовища, запо­бігання інфекційним, масовим неінфекційним захворюванням та отруєнням. Санітарні правила обов'язкові для додержання всіма державними органами, громадськими й іншими господарюючими суб'єктами, організаціями й установами незалежно від їх підпо­рядкованості та форм власності, посадовими особами і громадянами.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає в порушенні санітарних правил і норм, незалежно від тієї галузі, де воно відбувається.

Порушення санітарних правил може бути вчинено як шляхом активних дій (наприклад, наявність продовольчих товарів, що містять збудників інфекційних захворювань), так і шляхом бездіяльності. Адміністративно караною бездіяльність буде тоді, коли на винному лежав обов'язок діяти відповідним чи­ном, наприклад, знищити заражені продукти.

Для притягнення винного до адміністративної відповідальності досить самого факту порушення санітарних правил незалежно від наслідків, що настали в результаті такого порушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення. Із суб'єктивної сторонипорушення санітарних правил може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Суб'єкт правопорушення  — громадя­нин, який досяг 16-річного віку, який порушив санітарні правила загального характеру, а також працівник або посадова особа, в обов'язки яких входить додержання відповідних санітарних правил (працівники громадського харчування, медичних установ, інших об'єктів соціальної інфраструктури, посадові особи тих же установ тощо).

Санкції: накладення штрафу.

Обіг сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати (ст. 42-1 КУАП), радіонукліди (ст. 42-2 КУАП), мікроорганізми та інші біологічні агентами понад гранично допустимі рівні (ст. 42-3 КУАП).

Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні регулюється ст. 42-1 КУАП України

Сільськогосподарська продукція – це продукти рослинництва і тваринництва (зерно, овочі, фрукти, картопля, м'ясо, молоко, яйця, мед та ін.). Ненормоване і некваліфіковане застосування хімічних засо­бів під час  виробництва сільськогосподарської продукції завдає шкоди здоров'ю людей, тягне негативні екологічні наслідки. Тому законо­давством установлюються регламенти раціонального і безпечного застосування таких препаратів, а також організований контроль за рівнями їх вмісту в зазначеній продукції під час її виробництва, заготівлі, реалізації, який здійснюють органи санітарного нагляду і ветеринарного нагляду (Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України), а також Держкомітет України із стандартизації, метрології та сертифікації, лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи, лабораторії хіміко-токсикологічного і фізико-хімічного контролю, інспекції заготівлі та якості сільгосппродукції.

Гранично припустимі рівні концентрації хімічних препаратів у сільськогосподарській продукції, реалізованій населенню, затвер­джуються: Головним державним санітарним лікарем і Державною ветфітослужбою України. Ці норми доводять до санепідемстанцій і зазначених вище лабораторій.

Об'єкт правопорушення — здоров'я населення.

Об'єктивна сторона правопорушення проступку виражається у виробництві, заготівлі або реалізації сільськогосподарської продук­ції, що містить хімічні препарати понад гранично припустимі рівні концентрації. При цьому заготівля продукції може здійснюватися державними заготівельними організаціями, організаціями спожив­чої кооперації, приватними підприємствами чи підприємцями як в особистих підсобних господарствах населення, так і у фермерському й іншому господарствах.

Продукція може реалізовуватися в різних формах: продаж на ринку громадянам, іншим споживачам, обмін, постачання за до­говорами тощо. Слід мати на увазі, що до реалізації на ринках до­пускається лише доброякісна продукція тваринного і рослинного походження, що пройшла у встановленому порядку контроль у лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, а під час реалізації с.-г. продукції заготівельної або торговельної організації виробник (фермерське або інше господарство) повинен представити сертифікат, що видається хіміко-токсикологічною лабораторією. В цьому сертифікаті вказується вміст хімічних, біо­логічних, фізичних факторів у продукції.

Суб'єктивна сторона правопорушення. Із суб'єктивної сторони правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Суб'єкт правопорушення. Суб'єктом правопорушення можуть бути громадяни і по­садові особи сільськогосподарських, заготівельних і торговельних організацій.

Санкції: накладення штрафу з конфіска­цією зазначеної продукції або без такої.