Електронні банківські послуги з використанням пластикових карток

9.1. Система електронних платежів (СЕП)

У 1994 р. НБУ Україні ввів у експлуатацію систему електронних міжбанківських розрахунків / платежів.

СЕП – це державна платіжна система, що об'єднує засобами електронної пошти в єдиний інформаційний простір всі комерційні банки України.

Архітектура СЕП містить три рівні:

- Нижчий рівень – комерційні банки (КБ), де функціонують програмно-технічні комплекси АРМ-3. АРМ-3 служать для підготовки, передачі та прийому банківських повідомлень у вигляді електронних документів між РРП і комерційним банком. Крім того АРМ-3 виконує і ряд інших функцій: відкриття та закриття банківського дня; архівація даних за відпрацьований банківський день; формування протокольного звіту за банківський день та відправлення його у РРП та ін.

- Середній рівень (обласний), представлений регіональними розрахунковими палатами (РРП) з програмно-технічним комплексом АРМ-2. АРМ-2 служить для прийому і передачі платіжних документів та іншої інформації, яка обробляється в СЕП комерційним банком та іншим РРП,передачу інформації (крім платіжних документів) в АРМ-1 та ін.

- Верхній рівень - центральна розрахункова палата (ЦРП) та програмно-технічний комплекс АРМ-1 проводить формування звітної інформації в цілому по Україні, захист системи від несанкціонованого доступу, перевірку узгодженості і правильності функціонування РРП.

Електронна пошта НБУ – програмно-технічна, адміністративно-технологічна система закритого типу, яка забезпечує електронний обмін даними в банківській системі України. Відправники і одержувачі повідомлень у ній можуть бути різні прикладні системи, програми та фізичні особи.

Інформація електронною поштою передається у вигляді файлів DOS, які в цьому випадку називають повідомленнями або конвертами.

В електронній пошті НБУ при роботі з поштовими повідомленнями використовуються два комплекси програм:

- «агент користувача», за допомогою якого формуються поштові повідомлення (конверти), проводиться їх передача в інформаційну структуру електронної пошти для розсилки адресату і для вибору даних з прийнятих конвертів;

- «агент передачі повідомлень», за допомогою якого виконується транспортування даних адресату.

9.2. Система «клієнт - банк»

Система: Клієнт-Банк призначена для роботи клієнтів з банком і передбачає передачу платіжних документів клієнту в банк, а також отримання різних документів з банку.

Система дає можливість:

- Перейти до без паперової технології обробки інформації.

- Оперативно керує власним розрахунковим рахунком в банку зі свого офісу.

- Розширено час отримання послуг до повного робочого дня та ін.

Система Клієнт-Банк повинна виконувати наступні функції:

- Підтримувати ведення баз даних нормативно-довідкової інформації.

- Формувати і друкувати платіжні документи підприємства, а також документи, отримання їх банком.

- Формувати пакети документів у вигляді файлів для передачі в банк.

- Приймати документи, сформовані банком: квитанції; виписки з розрахункових рахунків; файли змін, сформованих у банку для підприємства.

- Забезпечувати зв'язок робочого місця операціоніста на підприємстві з банком.

- Забезпечити комплексний захист інформації, що циркулює в мережі передачі даних, від несанкціонованого доступу за допомогою аутентифікації та криптографічного захисту.

У процесі прийому та передачі інформації сформувати протокол. У якому фіксувати інформацію про отримані (підготовлених до передачі) файлів, про результати перевірки ключів захисту інформації, про прийнятих і переданих повідомленнях.

Система Клієнт - Банк складається з двох робочих місць: банківського та клієнтського. На клієнтському робочому місці вводяться платіжні документи, формуються у пакети і записуються в базу даних АРМ клієнта в файл «платіжних документів» (ПД).

Після сеансу зв'язку клієнта з банком банківська частина системи, яка знаходиться в банку, формує транспортну квитанцію (файл типу Т) на платіжні документи і відправляє їх клієнту. Якщо при прийомі документів були виявлені помилки, то їх код вказується у файлі типу Т і банк ці документи не приймає.

Клієнт повинен виправити помилки і повторно зв'язатися з банком для відправки виправлених платіжних документів.

Якщо помилок не виявлено, то платіжний документ приймається банком. На прийняті для обробки платіжні документи формується і передається клієнту файл - квитанція типу С про рух і оплату документа в банку.

Після обробки документів банк надає клієнту дані про списання та нарахування коштів на розрахунковий рахунок та залишок коштів на момент формування виписки. Ці виписки містять достовірну інформацію, але вони не мають юридичну (правову) силу. Юридичну силу мають лише платіжні документи, завірені печаткою банку.

Між клієнтом і банком йде періодичний обмін звітної інформацією (доба, тиждень). Крім того, за запитом клієнт може отримати файли довідково-інформаційного характеру, про курси валют, котирування акцій на фондовій біржі та ін.

Електронні банківські послуги з використанням пластикових карток

Пластикова картка - це універсальний платіжний засіб, який дозволяє власникові оплачувати товари і послуги безготівковим шляхом, а також більш безпечно (в порівнянні з готівковими грошима) зберігати і перевозити свої грошові кошти. Зазвичай вона характеризується фізичними даними (довжина 85,6 мм, ширина 53, мм і товщина 0,76 мм наявністю або відсутністю опуклостей), форматами запису інформації, магнітними смужками і способом забезпечення захисту.

Магнітна смужка (2-х, 3-х, 4-х дорожечна) є на зворотному боці пластикової картки.

Власнику пластикової картки присвоюється персональний ідентифікаційний код (пік, пін, pin-код). Код відповідно до стандартів ISO може містити до 12 символів, найчастіше від 4-х до 6 символів. Пін повідомляється клієнту і записується на магнітну смужку картки.

За допомогою пластикових карток можна скористатися різноманітними банківськими послугами:

- Отримати готівку через банкомат.

- Переказати кошти з одного рахунку на інший.

- Отримати кредит, або при покупці товарів, або готівкою.

- Оплатити товари або будь-яку послугу через торгові термінали та ін.

Всі ці послуги клієнт отримує за допомогою електронних банківських послуг без участі персоналу банку.

Через велику різноманітність послуг, реалізованих за допомогою пластикових карток, є значна кількість видів пластикових карток, найбільш поширені з них:

- Кредитні картки.

- Дебетові картки.

Кредитна картка надає можливість отримати банківський кредит при купівлі товарів або оплати послуг. Ця форма отримання кредиту вигідна клієнтові, так як протягом 4-8 тижнів кредит є безвідсотковим. Клієнт може продовжити термін кредиту, але в цьому випадку він платить відсотки. Банк зазвичай встановлює ліміт овердрафту, тобто розмір короткострокового кредиту (списання коштів по рахунку понад залишок на рахунку).

Дебетна картка - це картка, для якої відкривається спеціальний рахунок в банку, на якому зберігається сума, що обмежує розрахунки по картці.

Реалізація електронних банківських послуг може також здійснюватися за допомогою банківських автоматів-касирів (банкоматів).

Банкомат - це працююче без участі людини - касира електронно-маханічний пристрій, що надає клієнтам банківські послуги.

Зазвичай банкомат має три (чотири) пристрої введення і три пристрої виводу. До пристроїв введення відносяться: зчитувач інформації з карток; цифрова клавіатура; функціональна клавіатура; грошеодержувач (не завжди).

До пристроїв виведення відносяться: електронні табло для повідомлень; пристрій для видачі готівки; принтер (підтверджує виконання операцій).

Крім магнітних пластикових карток є і мікропроцесорні (чипові) картки з вбудованою мікросхемою. Мікропроцесорні картки за своїм технічним характеристикам діляться на:

- Звичайні картки пам ' яті, в якій немає магнітної смужки, але вмонтовано мікросхему, що містить пам'ять і пристрій для запису і / або зчитування інформації. Ці карти застосовуються у контактному режимі, тобто мікросхема фізично стикається з контактами, що зчитує. Найчастіше застосовуються в якості телефонних карт пам'яті.

- Смарт - карти, що містять мікропроцесор, може обмінюватися інформацією із центральним комп'ютером, одержувати від банку необхідні відомості, зберігати інформацію про попередні угоди, здійснювати платежі на певну суму без зв'язку з банком - емітентом (банком,випускає в обіг пластикові картки).

Найбільш поширене застосування смарт-карток - їх використання в якості електронних гаманців супер-смарт-карта), вони поєднують у собі дебетову і кредитна картки.

- Супер - смарт - картки дозволяють зберігати у своїй пам'яті певну суму без будь-якої авторизації. Авторизація лише тоді, коли зазначена сума закінчилася і картку потрібно поповнити новою сумою грошей. Смарт-карта застосовується як електронні гроші в системі Mondex. Mondex - це англійська система, яка почала використовуватися з 1995 р. Електронні гроші з цього гаманця можна передавати по звичайних телефонних лініях. У користувачів повинні бути встановлені спеціальні пристрої. Mondex phones – сумісні телефони, які можуть цілодобово видавати гроші, як своєрідні банкомати.

Смарт-карти використовуються також в бельгійський системі Proton, в електронних гаманцях VISA CASH, CLIP та ін.

Розробляються також гібридні картки, які об'єднували б у собі технології карток з магнітною смугою і мікропроцесорних карток.

1. Для чого існують банківські інформаційні системи?

2. Чи можлива робота банку без інформаційної системи?

3. Поясніть принцип роботи системи «Банк-клієнт».

4. Які пристрої потрібні клієнту, щоби обмінюватися з банком інформацією?