Форми реалізації державою економічної політики та її основні напрямки

Тема 2 Державна економічна політика та державне регулювання господарської діяльності

 

План

Вступ

1. Форми реалізації державою економічної політики та її основні напрямки

2. Засоби державного регулювання господарської діяльності

3. Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, її структура і функції

4. Особливості управління господарською діяльністю в державному та комунальному секторі економіки

Висновок

 

Література

 

1. Конституція України від 28.06.96 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13 – 14, № 15-16, № 17. – Ст. 112.

5. Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 р. – Голос України. – 18.04.2012. – № 70.

6. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.

7. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30. – Ст. 379.

8. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.

9. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р. № 1698. – Урядовий кур'єр. – 07.12.2000. – № 228.

11. Указ Президента України від 30.03.2012 р. «Деякі питання діяльності Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва». – Урядовий кур'єр. – 2012. – № 65.

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.08.12 р. «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва». – Урядовий кур'єр. – 2012. – № 148.

13. Щербина в.с. Господарське право: Підручник. – 2-е вид., перероб. і дод. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 592 с. (с. 18-49).

14. Господарське право України: Навчальний посібник / Під загальною ред. Проф. Н. А. Саниахметовой. – X.: "Одіссей", 2005. – 640 с. (с. 46-57).

15. Господарське право України: Підручн. для студ. вищ. навч. зал. / М. К. Галянтич, С. М. Грудницька, О. М. Міхатуліна та ін. – К: МАУП, 2005. – 424с. – Бібліогр.: с. 417-419.

16. Кравчук С. Й. Господарське право України: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2007. – 264 с.

17. Господарське (підприємницьке) право України: Підручник / Під заг. ред. Р. Б. Шишки і Я. А. Чапичадзе. – Харків: Еспада, 2007. – 552 с.

 

Вступ

 

Відповідно до ст. 8 ГКУ держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Однак господарське право регулює відносини у сфері державного регулювання економіки (організаційні відносини), яке здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування у певних правових формах і за допомогою певних методів.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Форми реалізації державою економічної політики та її основні напрямки

1.1 Форми реалізації державою економічної політики їх характеристика

Стаття 9 ГКУ визначає форми реалізації державою економічної політики.

У сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.

Довгострокова економічна політика (економічна стратегія) – це обраний державою курс економічної політики, розрахований на тривалу перспективу і спрямований на вирішення крупномасштабних економічних та соціальних завдань, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження і примноження її економічного потенціалу і національного багатства, підвищення народного добробуту. Економічна стратегія включає визначення пріоритетних цілей народного господарства, засобів та способів їх реалізації, виходячи зі змісту об'єктивних процесів і тенденцій, наявних. в національному та світовому господарстві, та враховуючи законні інтереси суб'єктів господарювання.

Поточна економічна політика (економічна тактика) – це сукупність найближчих цілей, завдань, засобів і способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної політики в конкретних умовах, що складаються в поточному періоді розвитку народного господарства.

Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах.