Перелік практичних навичок

1. Трактувати взаємозв’язок між біологічною роллю біогенних s - і р -елементів та формою, в якій вони знаходяться в організмі.

2. Виконувати та інтерпретувати якісні реакції на найважливіші біоелементи, йони елементів-органогенів.

3. Трактувати взаємозв’язок між біологічною роллю d -елементів та формою, в якій вони знаходяться в організмі.

4. Виконувати та інтерпретувати якісні реакції на йони d -елементів.

5. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біоенергетичних речовин у процесі життєдіяльності організму.

6. Складати формули та рівняння реакцій комплексоутворення для розуміння ролі природних комплексних сполук у життєдіяльності організмів.

7. Пояснювати принципи будови комплексних сполук.

8. Вміти характеризувати кількісний склад розчинів.

9. Вміти готувати розчини із заданим кількісним складом.

10. Вміти складати молекулярні та йонні рівняння реакцій гідролізу.

11. Вміти прогнозувати зміщення рівноваги гідролізу.

12. Вміти експериментально визначати рН середовища.

13. Визначати тиск насиченої пари розчинника над розчином, температуру замерзання (кристалізації) розчинника та розчину.

14. Розраховувати за депресією температури замерзання осмомолярну концентрацію та осмотичний тиск біологічних рідин: плазми крові, жовчі, сечі, шлункового соку, фізіологічного розчину натрій хлориду.

15. Визначати співвідношення компонентів гідрокарбонатної, фосфатної буферних систем, за якого рН буферної системи дорівнює рН крові.

16. Визначати зміну рН буферних розчинів при добавлянні до них невеликих кількостей розчинів сильних кислот або лугів

17. Визначати буферну ємність сироватки крові за кислотою та лугом.

18. Вимірювати опір електролітів і розраховувати значення константи електродної посудини, питому молярну та граничну електропровідність, ступінь та константу йонізації електроліту. Зробити висновок про силу електроліту.

19. Будувати ізотерми поверхневого натягу та адсорбції.

20. Визначати поверхневий натяг біологічних рідин на межі рідина — газ та розраховувати адсорбцію.

21. Одержувати колоїдні розчини методом фізичної й хімічної конденсації та методом фізико-хімічного диспергування. Досліджувати оптичні та електричні властивості колоїдних розчинів.

22. Визначати поріг коагуляції та коагулювальну здатність коагулювального йона.

23. Очищувати питну воду та стічні води методом коагуляції.

24. Готувати стійкі емульсії.

25. Визначати ІЕТ білків за ступенем набухання та в’язкістю.

26. Визначати ступінь набухання.

27. Визначити в’язкість біологічних рідин віскозиметром Оствальда.

28. Вміти складати формули біоорганічних сполук за замісниковою номенклатурою ІЮПАК.

29. Вміти моделювати просторову та конформаційну будову молекул органічних сполук.

30. Вміти прогнозувати і пояснювати механізми реакцій, характерних для різних типів вуглеводнів.

31. Вміти експериментально визначати ненасиченість органічних сполук.

32. На основі електронної будови карбонільної групи та її впливу на сусідні атоми вміти пояснювати і передбачати напрям біологічно важливих реакцій альдегідів і кетонів.

33. Володіти методами ідентифікації альдегідів і кетонів (ацетон), що мають велике значення у клінічних дослідженнях.

34. Вміти моделювати будову і прогнозувати реакційну здатність карбонових кислот.

35. Вміти прогнозувати хімічну поведінку гетерофункціональних сполук у реакціях, що лежать в основі біохімічних перетворень у живих організмах.

36. Мати уявлення про будову найважливіших метаболітів і лікарських препаратів, що належать до групи гетерофункціональних аліфатичних сполук.

37. Вміти зображувати структурні формули відомих лікарських препаратів з ряду гетерофункціональних ароматичних сполук.

38. На основі знання будови моносахаридів вміти пояснювати їх реакційну здатність.

39. Володіти препаративними методами ідентифікації моносахаридів.

40. На основі знання будови і властивостей оліго- та полісахаридів вміти пояснювати їх роль у біологічних системах.

41. Володіти препаративними методиками ідентифікації деяких оліго- та полісахаридів.