Розділ 1. Біонеорганічна хімія

Медична хімія

 

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”

 

Київ

2011

МЕДИЧНА ХІМІЯ

Укладачі:

А.В. Порецький — викладач-методист, викладач вищої категорії Бердянського медичного коледжу, відмінник освіти України;

Л.О. Головенко — викладач хімії Вінницького базового медичного коледжу ім. кад. Д.К. Заболотного;

О.В. Смірнова — канд. хім. наук, доцент Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

О.В Ільченко — канд. хім. наук, доцент Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

 

 

Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії спец.-лабораторних дисциплін Вінницького медичного коледжу 20 квітня 2011 р., протокол № 8.

 

Програму розглянуто та затверджено на засіданні опорної циклової комісії Львівського державного базового медичного коледжу ім. Андрея Крупинського.

 

 

Рецензенти:

 

М.Б. Луцюк — доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри біологічної та загальної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

Л.С Жураківська — викладач-методист, викладач вищої категорії Вінницького медичного коледжу, голова обласного методичного об’єднання викладачів хімії та біології І—ІІ рівнів акредитації Вінницької області;

Л.П. Мостова — викладач-методист, викладач вищої категорії Вінницького технічного коледжу.

 

 

Ó МОЗ України, 2011

Ó ВСВ “Медицина”, 2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму з дисципліни “Медична хімія” для вищих медичних навчальних закладів України І—ІІІ рівнів акредитації складено для спеціальності 5.110101 “Лікувальна справа” напряму підготовки 1101 “Медицина” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р. і навчальних планів 2011 р.

Навчальна програма дисципліни складається з трьох розділів: біонеорганічна хімія, фізична і колоїдна хімія, біоорганічна хімія.

Медична хімія як навчальна дисципліна:

¾ ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біофізики, морфологічних дисциплін та інтегрується з цими дисциплінами;

¾ закладає основи вивчення студентами молекулярної біології, генетики, фізіології, патології, загальної та молекулярної фармакології, токсикології та пропедевтики клінічних дисциплін;

¾ закладає основи клінічної діагностики найпоширеніших захворювань, моніторингу перебігу захворювання, контролю за ефективністю застосування лікарських засобів та заходів, спрямованих на запобігання виникненню та розвитку патологічних процесів.

Видами навчальних занять, згідно з навчальним планом, є:

¾ лекції;

¾ практичні заняття;

¾ лабораторні заняття;

¾ самостійна робота студентів.

 

Теми лекцій розкривають проблемні питання відповідних розділів біонеорганічної хімії, фізичної та колоїдної хімії, біоорганічної хімії.

Практичні заняття за формою є лабораторно-практичними, оскільки передбачають:

¾ лабораторні дослідження з виявлення певних класів біонеорганічних та біоорганічних сполук;

¾ проведення якісних реакцій та оцінювання показників під час лабораторного дослідження розчинів;

¾ вирішення проблемних завдань, які мають експериментальне або клініко-біохімічне значення.

Циклова комісія навчального закладу має право вносити зміни до навчальної програми 15 % залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямів наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але в цілому обсягвимог з дисципліни, згідно з кінцевою метою ОКХ та ОПП за фахом підготовки та навчальними планами, має бути виконаний.

Засвоєння тем контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних завдань. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, тестові завдання, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінювання їх результатів, контроль практичних навичок.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾ основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму;

¾ хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин у процесі життєдіяльності організму;

¾ загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини;

¾ відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини;

¾ реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їхні функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі;

¾ особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук — основи їхньої фармакологічної дії як лікарських засобів.

 

Студенти повинні вміти:

¾ трактувати взаємозв’язок між біологічною роллю s-, p- і d-елементів та формою, в якій вони знаходяться в організмі;

¾ пояснювати принципи будови комплексних сполук;

¾ пояснювати особливості будови комплексних сполук як основи для їх застосування в хелатотерапії;

¾ вміти характеризувати кількісний склад розчинів та готувати розчини із заданим кількісним складом;

¾ робити висновки щодо кислотності біологічних рідин на основі водневого показника;

¾ пояснювати механізм дії буферних систем та їх роль у підтриманні кислотно-основної рівноваги в біосистемах.

¾ аналізувати хімічні та біохімічні процеси з позиції теплових ефектів;

¾ аналізувати залежність швидкості реакцій від концентрації та температури;

¾ інтерпретувати залежність швидкості реакції від енергії активації;

¾ пояснювати механізм утворення електродних потенціалів;

¾ аналізувати принципи методу потенціометрії та робити висновки щодо його використання в медико-біологічних дослідженнях;

¾  вимірювати окисно-відновні потенціали та прогнозувати напрям окисно-відновних реакцій.

¾ трактувати хімічні та біохімічні процеси з позиції теорій адсорбції на рухомій та нерухомій межах поділу фаз;

¾ вміти використовувати знання про фізикохімію дисперсних систем для інтерпретації процесів у біологічних системах;

¾ пояснювати вплив зовнішніх факторів на стійкість колоїдних систем;

¾ пояснювати вплив температури, рН середовища на стійкість високомолекулярних сполук;

¾ робити висновки та аналізувати взаємозв’язок між будовою, конфігурацією й конформацією біоорганічних сполук;

¾ пояснювати залежність біологічної активності від просторової будови речовини;

¾ аналізувати особливості будови a-амінокислот як основи біополімерів — білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму;

¾ аналізувати особливості будови та перетворень в організмі гомополісахаридів як харчових речовин — джерел енергії для процесів життєдіяльності;

¾ аналізувати принципи методів виявлення та визначення моносахаридів у крові, сечі, слині;

¾ пояснювати залежність реакційної здатності гетероциклічних сполук від їхньої будови, що сприяє їх біосинтезу в організмі та лабораторному синтезу з метою одержання лікарських засобів;

¾ аналізувати значення мононуклеотидів для побудови нуклеїнових кислот і дії нуклеотидних коферментів.

 

Студенти мають бути поінформовані про:

¾ сучасні методи фізико-хімічного аналізу біоорганічних сполук;

¾ нові лікарські препарати з групи хелатних комплексів;

¾ фармакологічно активні полімерні речовини, які застосовують як лікарські засоби;

¾ нові напрями й методи в молекулярній діагностиці хвороб людини, розшифруванні нуклеотидних послідовностей геному вищих організмів та розроблення цих питань як конкретної біотехнологічної проблеми.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З/п