Реакція преципітації (РП).

Преципітація – це осадження антигену (преципітиногену) під дією антитіла (преципітанта), який міститься у відомій імунній сироватці.

Реакцію використовують для дослідження органів, тканин, а також шкіряної сировини на сибірку.

Техніка виконання РП

В тоненьку пробірку наливають 0,3 мл сироватки і нашаровують на неї 0,3 мл антигену.

При позитивній реакції в перші 5 хвилин на межі зіткнення рідин утворюється сіро-біле кільце (преципітат).

 

Реакція зв ` язування комплементу (РЗК).

Це взаємодія між антитілами, антигеном і комплементом.У зв`язку з тим, що всі інгредієнти прозорі і їх взаємодію виявити важко, вводять індикатор – гемолітичну систему, що складається із суспензії еритроцитів барана і гемолітичної сироватки кроля.

Якщо в досліджуваній сироватці містяться антитіла до відомого антигену, то комплемент повністю зв`язується з комплексом антиген-антитіло. Додана як індикатор гемолітична система не змінюється, тому що для гемолізу не залишається комплементу, який весь витрачається в бактеріологічній системі. Отже, затримка гемолізу характеризує позитивну реакцію.

При негативній реакції комплемент не зв`язується з комплексом, антиген-антитіло тому що в досліджуваній сироватці немає антитіл. Він зв`язується з еритроцитами барана, що веде до гемолізу.

вивчають біопрепарати і їхнє призначення;

- знайомляться з методами виготовлення і застосування біопрепаратів;

- вивчають умови збереження біопрепаратів.

Біопрепарати

З біологічних препаратів у тваринництві найчастіше застосовують: вакцини, сироватки й алергени.

Вакцини застосовують для створення активного штучного імунітету, що настає через 10-14 днів після її введення. Внаслідок вакцинації тварина здобуває імунітет на 6-12 місяців.

Вакцини готують з ослаблених живих або убитих (формаліном, фенолом), культур мікроорганізмів. Вакцини являють собою антиген (білок мікробних клітин), на введення якого макроорганізм виробляє антитіла без прояву ознак захворювання, а потім після влучення вірусного штаму збудника, імунітет не дає можливість паразитувати мікроорганізмам (поствакцинальна стійкість).

Вакцинувати можна тільки клінічно здорових тварин.

Імунні сироватки застосовують для створення пасивного штучного імунітету, що настає через декілька годин після введення препарату і триває 10-14 днів.

Сироватку одержують від гіперімунізованої тварини - продуцента, а також від тварин перехворілих (реконвалісцентів).

Сироватка являє собою набір готових специфічних антитіл. Готують сироватки проти: сибірки, бешихи, паратифу і колібактеріозу, правця (антитоксична) і ін.

Сироватки застосовують з лікувальною метою хворим тваринам і з профілактичною – тваринам у загрозливій зоні.

 

Алергени - являють собою убиті мікробні тіла або токсини збудників захворювань, приготовлені на біологічних фабриках.

При введенні алергенів у сенсибілізований організм (організм із підвищеною чутливістю внаслідок перебування в ньому збудника захворювання), відбувається алергічна реакція.

Алергени застосовуються для діагностики інфекційних захворювань:

1. туберкулін - туберкульозу;

2. малеін - сапу коней;

3. бруцелізат - бруцельозу овець.

Контрольні питання:

1. Імунітет та його види.

2. Анатомо-фізіологічні фактори імунітету.

3. Сутність та призначення серологічних реакцій.

4. Які захворювання діагностуються за допомогою реакції аглютинації?

5. Де використовується реакція преципітації?

6. Компоненти для постановки РА, РП, РЗК.

7. Оцінка результатів реакції аглютинації, преципітації та реакції зв`язування комплементу.

8. Призначення біологічних препаратів.

9. Групи біологічних препаратів і їх значення.

10. Що є вихідним матеріалом для виготовлення вакцин?

11. Який імунітет утворюється після вакцинації?

12. Принцип обробки тварин сироватками.

13. Які захворювання діагностуються алергенами? Склад алергенів.

14. Як створити штучний активний і пасивний імунітет?

15. Умови збереження вакцин.

 

Заняття - № 15

 

Тема: Дослідження збудників деяких інфекційних захворювань (сибірської виразки, туберкульозу, бруцельозу, паратифу, колібактеріозу, пастерельозу, сказу).

 

Мета заняття:

Вивчити:

1. Морфологічні ознаки і біологічні властивості збудників найбільш розповсюджених інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин і птахів;

2. Методи діагностики, специфічної профілактики і боротьби з зазначеними захворюваннями.

3. Правила добору і відправлення проб патологічного матеріалу в лабораторію.

 

Зміст заняття.

Викладач:

- проводить опитування студентів по пройденому і поточному матеріалу;

- дає коротку морфологічну і біологічну характеристику збудників деяких інфекційних захворювань тварин;

- знайомить студентів з специфічними методами діагностики, боротьби і профілактики інфекційних захворювань.