УНР виходила з Першої світової війни

УНР було визнано незалежною, рівноправною державою

Холмщина та Підляшшя входили до складу України (Скориставшись важким становищем Австро-Угорської імперії і її суперечностями з Німецькою імперією щодо польського питання, делегація Центральної Ради домоглася включення до території УНР Холмщини і Підляшшя, де проживало українське населення.)

Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувались допомогти УЦР звільнити територію УНР від більшовиків

УНР зобов'язалась постачати в Німецьку імперію та Австро-Угорську імперію їжу, що була потрібна для населення

 

Територія УНР за Брестським мирним договором

 

Українська Народна Республіка за договором:

 

Межі УНР за договором

Спірні території

Межі проживання українців

Межі просування німців восени 1917 року

≡≡≡≡≡ Підляшшя, передане УНР

Радянська Росія

Донський крайовий уряд

Кубанський крайовий уряд

Кримськотатарський уряд

Австро-Угорська імперія

Польська регентська рада

Королівство Румунія

Молдовська Демократична Республіка

Королівство Сербія

 

 

2. Конституція УНР.

Наступ австро-німецьких військ не зустрів серйозного опору. До столиці повернулася Центральна Рада. Але ЦР повернувши собі владу швидко втрачала підтримку. Союзники дуже швидко зрозуміли слабкість ЦР та безперспективність співпраці з нею. Союзні війська почали втручатися у внутрішню політику УНР. На початку квітня головнокомандувач німецьких військ в Україні видав наказ, яким українські селяни попереджались, щоб вони не брали більше поміщицької землі, ніж можуть засіяти і водночас їм заборонялось перешкоджати поміщикам у засіві землі. При спільному обробітку землі поміщиками і селянами урожай ділився між ними порівну. Центральна Рада розцінила цей наказ як пряме втручання у внутрішні справи України, видавши спеціальну резолюції, де засудила ці дії.

Наприкінці квітня, незважаючи на позицію Центральної Ради, німецьке командування оголосило про утворення військово-польових судів над українськими громадянами. Центральна Рада заявила протест проти такого рішення. Тоді 26 квітня німецьке командування в Україні одержало від імператора Вільгельма ІІ дозвіл на зміну українського уряду.

В умовах наростаючого конфлікту з німецькими та австрійськими військами і посилення кризи ЦР намагалася провести демократичні перетворення. 28 квітня 1918 р. в зал засідань ЦР вдерлися німецькі солдати здійснили обшук та заарештували кількох українських міністрів.

За таких обставин 29 квітня 1918 р. на останньому засіданні ЦР було прийнято Конституцію УНР.

 

М.Грушевського обрано президентом УНР. Ухвалено закони про грошову систему, державний герб, громадянство УНР, про новий адміністративно-територіальний поділ.

За Конституцією УНР проголошувалася суверенною, незалежною державою. Законодавча влада належала обраним на 3 роки Всенародним зборам, виконавча – Раді Народних Міністрів, судова – Генеральному суду УНР.

Таким чином, УЦР бачила УНР класичною парламентською республікою, без президента.

 

Причини падіння Центральної ради

1. Поглиблення економічної кризи Розвал сільського господарства,що супроводжувався катастрофічним падінням промисловості, транспорту та зв’язку. Населення України опинилось на межі голоду.

2. Відкрите втручання в українські справи великих країн. Окупація німецькими та австро-угорськими військами, Окупанти, відчувши себе господарями, взяли безпосередню участь в усунені УЦР від влади.

3. Відсутність стійких демократичних традицій в українського суспільства. Прагнення Центральної Ради відродити їх увійшло в протиріччя з реальністю буття, бо серед населення зростала популярність ідеї диктатури.

4. Лідери Центральної Ради конфліктуючи між собою, захоплюючись національною ідеєю, нехтували соціальними проблемами.

5. Широкі верстви розчарувались в українських політичних партіях, які боролись між собою і жертвували загальнонаціональними інтересами. Це призвело до самоізоляції не тільки багатьох партій, а й УЦР, що спиралась на них.

 

Зорієнтованість лідерів Центральної Ради лише на так звані "трудові маси" відштовхнула від них патріотично налаштовану інтелігенцію, буржуазію, фінансистів, а ігнорування й обмеження у правах православної церкви позбавило Раду міцної опори серед верств українського населення.