Поняття конкурентоспроможності товарів

Конкурентоспроможність – це відносна характеристика товару (визначається відносно чогось), його здатність бути вибраним конкретним споживачем з інших груп аналогічних товарів, які пропонуються на ринку конкурентами.

Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю своїх витрат: ціна (ефект) споживання / (відпускна ціна + вартість споживання)). Умовою конкурентоспроможності товару є максимізація ПИТОМОГО СПОЖИВЧОГО ЕФЕКТУ – співвідношення корисного ефекту від використання і витрат на його придбання та експлуатацію.

КС=споживчий ефект/ціна споживання (вартість придбання і експлуатації) max

Конкурентоспроможність визначається через порівняння:

Ø ціни;

Ø якості;

Ø інших маркетингових компонентів: систем збуту, реклами, сервісу тощо.

Оцінка конкурентоспроможності може бути здійснена різними методами:

Ø експертним;

Ø опитуванням;

Ø порівнянням.

Пам’ятайте: якість – це те, що визнає цінним для себе споживач, це важливий складник конкурентоспроможності продукції.

Розглядаючи сутність поняття конкурентоспроможності товару, належить підкреслити такі аспекти:

Ø Конкурентоспроможність товару може бути визначена лише внаслідок його порівняння з іншими товарами.

Ø Конкурентоспроможність відображає відмінність даного товару від товарів-конкурентів за ступенем задоволення конкретної споживчої потреби.

Ø Крім якісних показників, вона враховує ще витрати споживача на придбання і використання товару для задоволення своєї конкретної потреби.

Конкурентоспроможність – поняття складне, інтегральне, враховує багато параметрів.

Параметри конкурентоспроможності групують по-різному. При використанні спрощеної методики розрахунків їх можна поділити на дві групи: технічні та економічні.

Група технічних параметрів характеризує технічний рівень і якість товару. До їх складу входять класифікаційні, конструктивні, нормативні, ергономічні, естетичні параметри тощо.

Економічні параметри враховують не тільки вартість придбання товару, а й витрати на його подальшу експлуатацію: купівлю пального, мастил, запчастин, оплату використаної електроенергії, ремонт, а для деяких товарів ще й витрати на доставку, монтаж тощо. Отже, витрати споживача складаються з двох частин:

Ø витрат на купівлю товару (його ціни);

Ø витрат, пов’язаних із споживанням товару.

Суму цих витрат називають ціною споживання, і вона, як звичайно, суттєво перевищує ціну продажу. Тому більш конкурентоспроможним є не той товар, за яку просять мінімальну ціну на ринку, а той, в якого мінімальна ціна споживання за весь термін його служби (за рівних інших умов).

Для визначення конкурентоспроможності досліджуваного товару спочатку необхідно обрати серед ринкових аналогів базовий варіант, який найкраще задовольняє потребу споживача і з котрим порівнюватимуть даний товар.