Історія виникнення проектної технології.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

План

 

1. Історія виникнення проектної технології.

2. Сутність методу проектів як технології.

3. Етапи підготовки та реалізації проекту.

 

Використана література

1. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с. – Бібліогр. в кінці розд.

2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С.Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 272 с.

3. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти томах. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984.

4. Венгер А.Л. Психическое развитие ребёнка в процессе совместной деятельности // Вопросы психологии. – 2001. - № 3. – С. 17-26.

5. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті. – Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: Монографія /В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, С.Д.Максименко, Н.Г.Никало, С.О.Сисоєва, Я.В.Цехмістер, О.В.Чалий/ За ред. В.Г.Кременя. – К.: Наукова думка, 2003. – 853 с.

6. Доненко О. Створюємо колективний проект //Завуч. Наша вкладка. – Жовтень, 2003. - № 29 (179). - С. 5 – 7

7. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч. посіб. /О.М.Пєхота, В.Д.Будак, А.М.Старєва, К.Ф.Нор, В.І.Шуляр, І.М.Михайлицька, І.В.Манькусь, Т.В.Тихонова, О.Є.Олексюк. О.І.Балицький; За ред. І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.

 

Самостійна робота

1. Законспектувати основні етапи соціального проекту (А.С. Прутченков)

2. Законспектувати матеріал „Стратегії проектування освітнього процесу” (Г.Е. Муравьева)

Творча робота

1. Прийняти участь у реалізації соціального проекту, наприклад „Книга Пам’яті”.

Історія виникнення проектної технології.

Метод проектів стали використовувати ще в ХІХ столітті в США для навчання сільськогосподарських робітників у ході якого слухачі курсів отримували не тільки теоретичні знання, але і здобували практичні уміння і навички.

Джон Дьюї на початку ХХ століття використовував метод проектів у прагматичній педагогіці для організації доцільної діяльності дітей з урахуванням їхніх особистих інтересів.

У 20-і роки в вітчизняній школі активно використовували метод проектів, але в 30-і школа була цілком переведена на традиційне навчання і був зроблений висновок про те, що цей метод не дає глибоких знань з предметів.

У закордонній педагогіці метод проектів розвивався в рамках альтернативної освіти (особливо в США). Він використовувався Бертом Шлезингером у «Школі без стін». На базі таких шкіл у 1987 р. виник новий напрямок в освіті – продуктивне навчання, що базується на проектному методі. Німецькі педагоги – засновники продуктивного навчання Інгрид Бем і Йенс Шнайдер – вважають, що сутність методу проектів – стимулювання інтересу дітей до навчання через організацію їхньої самостійної діяльності, постановки перед ними цілей і проблем, вирішення яких веде до появи нових знань і умінь. Саме розвиток, а не формування, особистості учня у процесі свідомої, мотивованої, індивідуальної діяльності в групі для розв’язання спільного завдання – ось суть проектного методу.

Метод проектів використовується для розвитку творчості, пізнавальної активності, самостійності, побудови індивідуальних освітніх маршрутів.

Працюючи над проектом в мікрогрупі або індивідуально, учень опиняється у середовищі, яке сприяє розвитку умінь та навичок окреслення проблеми, визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи і вироблення оптимальних шляхів її виконання й презентації. Проект дає можливість кожному учасникові, незалежно від рівня його підготовки, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу. Правильно визначені умови і завдання проекту, навіть в індивідуальному, залучають учня до взаємодії з однокласниками, вчителями, бібліотекарями, іншими фахівцями, до розвитку навичок роботи з каталогом чи пошуку в Інтернеті. У разі парної або групової роботи по-новому постають проблеми лідерства і партнерства. Учасникам групового проекту доводиться організовувати обговорення завдання, вчитися раціонально розподіляти обов’язки в групі, досягати консенсусу шляхом конструктивного компромісу, вчитися робити вибір, брати на себе відповідальність за прийняте рішення. У проектній діяльності учніз вищим рівнем підготовки надають допомогу слабшим, тобто вони навчаються один у одного і усі почуваються комфортно. Отримуючи беззаперечну мотивацію, вони знаходять можливість для самореалізації.

На початку становлення радянської системи навчання педагоги широко використовували метод проекту. Коли основним завданням навчання учнів було визначено – оволодіння певною системою знань, необхідність у проектуванні відпала, як від методу який не забезпечує належного рівня засвоєння знань. Тоді як зарубіжні педагоги і надалі розвивали метод проекту як метод продуктивного навчання через організацію самостійної діяльності учнів, який стимулює їх зацікавленість у навчанні, веде до появи нових знань та умінь.