Вимоги до вчителя початкових класів в інформаційному суспільстві

Нині вчитель початкових класів повинен мати відповідні компетентності аби відповідати вимогам часу.

Серед ключових компетентностей, визначених російськими науковцями (А.Хуторський, І.Зимня, А.Маркова, С.Шишов), є компетентності у сфері інформаційних технологій: отримання, опрацювання, подання інформації, перетворення її (читання, конспектування), масмедійні, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною Інтернет-технологією (за І.Зимньою).

У переліку ключових компетентностей, визначених українськими педагогами, також містяться компетентності з інформаційних і комунікаційних технологій, що передбачають здатність орієнтуватись в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб ринку праці.

У сучасній науково-педагогічній літературі зустрічається багато трактувань визначення компетентності вчителів у галузі використання ІКТ:

- інформаційна компетентність (О.Зайцева, О. Іванова, О.Кизик, О.Нікулочкіна, О.Смолянинова, О.Толстих, С. Трішина, М. Холодна);

- комп’ютерна компетентність (С. Литвинова);

- інформаційно-технологічна компетентність (П. Беспалов);

- ІКТ-компетентність (М. Жалдак, А. Єлізаров, О. Овчарук, А. Семенова,О.Урсова, О. Шилова),

- компетентність з ІКТ (І.Зимня, А.Маркова, А.Хуторський, С.Шишов);

- інформатична компетентність (Н. Бібік, Н. Морзе, Л. Петухова, Є.Смирнова-Трибульська).

 

Інформаційно-комунікаційні технології - це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для добору, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності.

Вивчаючи проблему інформаційної компетентності, М. Головань робить досить цікавий висновок про аспекти трактування цього поняття [4, с. 71]

 

Інформаційна компетентність особистості
Інформаційна компетентність як якість особистості		Інформаційна компетентність як процес розвитку особистості
Знання, уміння, навички   Досвід діяльності   Ціннісне ставлення до інформаційної діяльності		Інформаційна компетентність як результат розвитку особистості     Інформаційна компетентність як рівень розвитку особистості
Інформаційна компетентність як складова професійної компетентності		Інформаційна компетентність як складова ключової компетентності
Інформаційна компетентність як особливий тип організації знань

 

Таблиця 3.1. Трактування інформаційної компетентності особистості

Інформатичні компетентності вчителів початкової школи - це комплексна характеристика системи знань, умінь і навичок набуття та трансформації інформації в професійно-педагогічній діяльності, особистісні якості педагога, що в сукупності дають змогу майбутнім фахівцям ефективно здійснювати професійну діяльність з усвідомленим передбаченням її наслідків та постійним професійним саморозвитком.

Чому саме інформативні, а не інформаційні? Вичерпне пояснення даного вибору норми вживання терміну обґрунтував Ю. Дорошенко. Уведення і вживання словосполучень з терміном «інформаційні» у галузі практичної інформатики та породжених нею технологій призвело до зниження сутнісного навантаження ключового слова, воно втратило свої чіткі смислові межі. Зокрема, абсолютно не простежується обов’язкова змістова присутність у зазначених категоріях комп’ютерних засобів, оскільки абсолютизована перша («інформація») сутнісна складова терміну «інформатика» та проігнорована друга («автоматика») її складова. Адже інформаційних технологій також стосуються, зокрема, й засоби масової інформації - періодична преса, радіо, телебачення, - що існували ще до появи комп’ютерів. Тобто, термін «інформаційні» має два сутнісних значення, що вважається мовним огріхом, є певним мовним недоліком терміну. У контексті зазначеного вище виправданим є використання терміну «інформатичний». У цьому разі зберігається як сутнісне значення самого терміну, так і лексика та морфологія української мови. До того ж, зважаючи на те, що змістовим аналогом терміну «інформатичний» є взаємоуточнювальне словосполучення «комп’ютерно-інформаційний», то для вираження відповідних категорій у сфері інформатики та інформаційно- комунікаційних технологій є змога зменшити кількість використовуваних слів [6].

Таким чином, розвиток сучасного суспільства, значно молодша аудиторія за віком користувачів ІКТ є передумовами виникнення нових вимог до професії вчителя початкових класів. Сучасний учитель повинен знати тенденції інформатизації освіти (зокрема початкової), психолого-педагогічні умови використання ІКТ у роботі з дітьми; уміти користуватися новими інформаційними освітніми технологіями, застосовувати педагогічні можливості ІКТ у своїй професійній діяльності; сприяти формуванню основ інформатичних компетентностей та інформаційної етики у вихованців, сформувати в дітей адекватне уявлення про роль комп’ютерних технологій у їх житті (це не іграшка, а засіб отримання корисної інформації, загального розвитку та творчої діяльності).

 

4. Пропедевтика вивчення інформатики та можливості застосування ІКТ в початкових класах

Застосування ІКТ на уроці в початковій школі викликають спроби вивчення власне інформаційних технологій або навіть інформатики в такому ранньому віці. Потрібно зазначити, що в Державному стандарті початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462, передбачено ознайомлення дітей з основами комп’ютерної грамотності, виховання готовності до розв’язання побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях, що віднесено до освітньої галузі «Технологія», змістова лінія ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями [5, с.10]. Проте в змісті цієї освітньої галузі та результатах навчання відповідні знання, уміння та навички не відображені. Крім того, тижневий обсяг навчальних годин, передбачений на забезпечення освітньої галузі «Технології» незначний: в 1-му класі - 1 година, в 2-4-х класах - по 2 години, цей час розподіляється між предметами «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики» [5, с.11]. Тому ознайомлення з основами комп’ютерної грамотності може відбуватися в межах вивчення інших освітніх галузей та за рахунок годин варіативної складової навчального плану. Такий підхід закладено й в «Концепції інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл» [11, с.7].

У сучасній початковій освіті існують такі принципові напрями навчання інформатики в молодших класах залежно від мети та завдань навчання, що визначають таким чином і їх відповідний зміст.

Основним завданням першого напряму є застосування сучасних ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми початкової школи [9, с.70]. Такий підхід досить вдало реалізований Ф.М.Ривкінд, Г.В.Ломаковською, С.Я.Колесніковим, Й.Я.Ривкіндом у курсі «Сходинки до інформатики» [19; 20; 21]. Як зазначають автори, основним видом використання комп’ютерних засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. Головною функціональною метою є загальний розвиток дитини, її пам’яті, просторової уяви, логічного мислення, творчих здібностей. Авторам експериментального курсу вдалося реалізувати у цікавій, ігровій формі поступове опанування учнями комп’ютерних засобів, набуття ними первинних навичок користування пристроями введення-виведення, елементами управління комп’ютером та ін.

В основу комплексного курсу закладено чотири змістові лінії.

• Формування уявлення про можливості та сфери застосування комп’ютера;

ознайомлення з технікою безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою; формування елементарних навичок роботи з комп’ютером (основні прийоми роботи з мишею та клавіатурою, елементарні принципи реалізації інтерфейсу програм - на інтуїтивному рівні).

• Розвиток загальних здібностей дитини: логічне мислення, кмітливість, увага, уява, просторова уява, зорова і слухова пам’ять, креативність.

• Підтримка навчальних предметів: математика, українська мова, іноземна мова, природознавство (краєзнавство), країнознавство, логіка (факультативний курс), правила дорожнього руху, музика.

• Алгоритміка: розвиток алгоритмічного мислення; уявлення про

алгоритми.

На сьогоднішній день комплекс «Сходинки до інформатики» містить 33 навчально-розвивальні програми різного обсягу та рівня складності, їх перелік подано нижче [1, с.42].

________________________________________________________

КАТАЛОГ ПРОГРАМ
Назва програми	Тема
Як поводитися з комп’ютером	Інформатика: правила безпеки під час роботи з ПК
Де використовують комп’ютер	Інформатика: сфери застосування ПК
Стрільці по яблуках	Інформатика: ознайомлення з мишею
Лісова галявина	Інформатика: навички роботи з мишею
Мильні бульбашки	Інформатика: закріплення навичок роботи з «мишею»
Розібрані малюнки	Робота з мишею, увага, уява
Математичний космодром	Математика: приклади на додавання та віднімання
Кіт-риболов	Інформатика: ознайомлення з клавіатурою
Слово в лабіринті	Логічне мислення, мова
Кубики зі складами	Мова: склади; логічне мислення
Незвичайний поїзд	Мова: голосні та приголосні
Незнайко на містку	Мова: правопис
Дорога до школи	Правила дорожнього руху, мислення, увага
Розгорни серветку	Просторова уява, логічне мислення
Куди податись вояку	Мова: синоніми та антоніми
Туристичні маршрути	Мова: наголос
Курчата	Математика: комбіновані приклади на чотири арифметичні дії
Телевізор	Математика: таблиця множення
Мешканці лісу	Природа: тест
Поштовий голуб: Україна	Міста України
Поштовий голуб: Європа	Країни Європи та їх столиці
Ведмедик-поліглот	Іноземна мова
Ханойська вежа	Логічне мислення
Тетравекс	Логічне Мислення
Явища природи	Природа: кросворд
Магазин	Зорова пам ’ять
Розкидайка	Зорова пам ’ять, увага
Цифертон	Слухова і зорова пам ’ять, увага

Виконавці	Інформатика:алгоритміка
Садівник	Алгоритміка
Навантажувач	Алгоритміка, математика
Кенгуру	Алгоритміка
Восьминіжка	Алгоритміка
Музичний редактор «Мелодія»	Музика

Пропедевтична підготовка з інформатики та інформаційних технологій у молодших класах загальноосвітньої школи є цілісним комплексом організаційних форм та включає наступні компоненти:

1) власне урок інформатики;

2) комп’ютерний урок (математика, українська мова, природознавство, музика та ін.), безпосередньо підтримує традиційне шкільне навчання і підвищує його ефективність у галузі автоматизації контролю рівня знань, тренує навчальну діяльність, моделює досліджувані процеси і явища, управляє процесом навчання;

8) інтегрований урок (твір в текстовому редакторі, математичні розрахунки в електронних таблицях й ін.), що містить елементи навчання за новою інформаційною технологією. Інтегровані уроки проводяться спільно учителем інформатики, що підтримує технологічну лінію, й учителем початкових класів, що забезпечує змістове наповнення;

4) позакласні заходи (екскурсії, вікторини, ігри) [2, с. 85].

Дискусії щодо місця навчання інформатики в школі поступово схиляють їх учасників до розуміння того, що інформаційні технології мають інтегруватися в усі без винятку предмети і стати дієвим багатофункціональним засобом навчальної діяльності учня та переважно професійною діяльністю вчителя, а також - узагальненим каталізатором підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу в початковій школі.

Ще одне вкрай важливе питання: хто має проводити комп’ютерні уроки для молодших школярів - учитель початкової школи чи вчитель інформатики. Виходячи з наведеної вище концепції використання комп’ютера в початковій школі, можна впевнено стверджувати, що вчитель-класний керівник має переваги перед учителем інформатики. Педагогові, який звик працювати зі старшокласниками, маючи за головну мету навчання основи науки про інформацію та опанування прикладного програмного забезпечення, досить складно переорієнтуватися на дітей молодшого віку та радикально іншу ідеологію, гасло якої «комп’ютер - засіб розвитку дитини».

Проведення уроку з використанням ІКТ вимагає від учителя як власних умінь щодо ефективного користування ІКТ, так і знання методики застосування цих технологій у початковій школі, а також санітарно- гігієнічних вимог і вікових особливостей учнів. Комп’ютерна підтримка вивчення основних навчальних предметів потребує для практичної реалізації цього процесу відповідної підготовки саме вчителя початкової школи, а не вчителя інформатики [9, с.70].

Розглянемо як впливає запровадження ІКТ в освітній процес початкової школи на діяльність учителя. У сучасних умовах можна виділити наступні тенденції: педагог усе більше звільняється від деяких дидактичних функцій, у тому числі контролюючих, залишаючи за собою творчі; значно змінюється його роль і розширюються можливості управління пізнавальною діяльністю учнів; змінюються якісні характеристики навчальної діяльності, відбувається передача інформаційним технологіям нових дидактичних функцій (представлення навчальної інформації, демонстрація процесів та явищ); підвищуються вимоги до комп’ютерної підготовки вчителя [14].

Однак слід зазначити, що роль учителя в умовах використання ІКТ залишається не тільки провідною, але ще більше ускладнюється. Він добирає навчальний матеріал для діалогу, розробляє структури і алгоритми взаємодії учнів з ІКТ, формує критерії управління діяльністю учнів тощо. Зміст його праці змінюється, що вимагає від нього не тільки постійного оновлення знань і професійного зростання, але і широкої методичної компетенції.

Професійну діяльність учителя початкових класів можна розділити на наступні складові: навчальну, виховну, діагностичну, організаційну, мотиваційну, розвиваючу, управлінську. Важливо також уміння майбутнього вчителя набувати нові знання, займатися самоосвітою, що сприяє його подальшому професійному зростанню [17].

Інформатичні компетентності конструктивного використання ІКТ у всіх без винятку компонентах практичної діяльності вчителя дають змогу оптимізувати процес навчання й виховання в школі, сприяють вихованню інформатичної культури школярів і підготовки їх до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Використання ІКТ в навчальній складовій професійної діяльності вчителя полягає в реалізації педагогічних можливостей інформаційних технологій на уроках початкової школи. Існує кілька основних організаційних моделей використання ІКТ в освітньому процесі початкової школи:

• комп’ютерний клас (кожен учень має змогу індивідуально працювати з інформаційними об’єктами, закріплювати отримані навички з використанням практичних тренажерів і т.д.);

• один комп’ютер в класі на робочому місці вчителя, підключений до проектора (комп’ютер використовується як сучасна багатофункціональна шкільна дошка, яка дозволяє здійснити демонстрації зі зворотним зв’язком, коли вчитель або учень можуть брати участь у процесі, що відбувається на екрані, управляючи процесом за допомогою комп’ютера);

• комп’ютер в бібліотеці школи (індивідуальна або групова самостійна діяльність учнів у ході підготовки домашнього завдання і самостійних робіт);

• один-п’ять комп’ютерів в робочій зоні класу (індивідуальна діяльність за комп’ютером може бути використана в роботі зі слабкими учнями, наприклад, для вдосконалення певних навичок; у роботі з сильними учнями, наприклад, для індивідуального дослідження різних навчальних моделей або створення мультимедіатворів; у груповій роботі);

• комп’ютер в учня вдома (індивідуальна самостійна діяльність учнів у процесі підготовки домашнього завдання та самоосвіти, робота з медіатекою спільно з батьками або вчителем удома, у разі, коли дитина не може відвідувати школу) [6].

Використання ІКТ у початковій школі має значний вплив на виховання дітей: естетичне виховання за рахунок використання можливостей комп’ютерної графіки, технології мультимедіа; виховання комп’ютерної комунікативної етики.

Важливим напрямом роботи вчителя початкових класів є діагностична діяльність, яку можна розглядати, як діагностику психологічного стану учня та діагностику його навчальних досягнень. Щодо психологічної комп’ютерної діагностики, то пріоритет в інтерпретації результатів тестування повинен належати психологу. Педагог може використовувати комп’ютерні тести, які не потребують глибоких знань психології та повідомляють результат по закінченню тестування.

Організаційна діяльність учителя засобами ІКТ полягає у підготовці та організації навчальних, виховних занять за допомогою комп’ютерних технологій; у якісній підготовці звітної документації (списків, відомостей, статистичної інформації про учнів), у підготовці та проведенні батьківських зборів із наочною подачею звітних матеріалів.

Засоби ІКТ на уроках знижують емоційну напругу в класі, уводять учнів у світ ігрових навчальних технологій, що сприяє не тільки закріпленню отриманих знань в ігрових ситуаціях, а й появі бажання досягати успіху в цьому, використовувати комп’ютер як засіб навчання [6]. Рівень реалізації мотиваційного компонента діяльності вчителя, таким чином, значно зростає.

Інформаційно-комунікаційна підтримка навчального процесу розвиває наочно-образний, наочно-дієвий, інтуїтивний, творчий види мислення школяра; комунікативні здібності; формує вміння приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішень у складній ситуації; розвиває навички самоосвіти і самоконтролю; закладає основи інформаційної культури і початки розвитку вмінь здійснювати обробку інформації. Комп’ютерні технології дозволяють істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, залучити учнів до активної роботи класу.

Використання ІКТ у навчальному процесі, комп’ютерної підтримки у викладанні різних шкільних предметів дозволяє внести кардинально нове у звичайні форми роботи вчителя, сприяє цікавому й повнішому, всебічному розкриттю, зрозумілішому поданню навіть дуже складного навчального матеріалу, й тим самим забезпечує значне скорочення навчального часу для успішного засвоєння теми.

До основних напрямів використання ІКТ у початковій школі належать: проведення уроків-презентацій, використання електронних навчальних посібників, розв’язування інтерактивних кросвордів, тестовий комп’ютерний контроль, комп’ютерні дидактичні ігри, Інтернет ресурси [16].

Проведення уроків-презентацій. Презентації - це матеріали до уроку, підготовлені за допомогою програм. Їх зручно використовувати на різних етапах уроку: як наочний матеріал під час вивчення нової теми, а також для закріплення вивченого матеріалу. Педагог може провести своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу. Завдання вчителя - сконструювати такий урок, який, на його думку, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети. На зміну наочності можуть прийти анімації, рухомі схеми, ілюстрації, що з’являються й зникають. Уроки-презентації дозволяють не тільки ефективно й корисно використовувати час на уроках у початкових класах, а й сприяють розвитку інтересу учнів до навчального предмету.

Використання електронних навчальних посібників. Особливістю електронного посібника є те, що він може бути і довідником, і тренажером, і репетитором. Організаційно-технологічні можливості застосування електронних посібників полягають, перш за все, у можливості працювати в різних режимах. За таких умов учні навчаються в зручний для них час, у зручному місці і відповідному темпі, тим самим забезпечуються вимоги комфортності й зручності роботи з ними. Якщо взяти окремий урок, то краще використати урок-презентацію. А якщо оцінювати програмний продукт за тим, як часто його можна використати, то кращим у цьому випадку є електронний навчальний посібник, бо його можна використати як на одному, так і на різних уроках. Так, практика використання прикладних програмних засобів «Сходинки до інформатики» на уроках математики, мови та читання свідчить про те, що вони можуть широко застосовуватися для проведення тренувальних вправ, контролю та перевірки рівня засвоєння знань. Уся навчальна інформація для програмних засобів навчального призначення має не тільки ретельно аналізуватися і відбиратися педагогом, а й дуже вміло готуватися до комп’ютерної реалізації, з наданням чітких настанов і виділенням головного, суттєвого. Визначати хід уроку повинен учитель, а навчальні комп’ютерні програми мають бути лише інструментом досягнення мети уроку.

Розв’язування інтерактивних кросвордів. Розв’язування кросвордів - корисне заняття на будь-якому етапі навчання. Кросворди розширюють кругозір, допомагають краще орієнтуватися в постійно зростаючому потоці інформації. Розв’язування їх тренує пам’ять, розвиває кмітливість, учить працювати з довідковою літературою, спонукає до поглиблення знань, виробляє вміння доводити розпочату справу до кінця. Умовно всі кросворди, що використовуються в навчальному процесі, можна розбити на три групи - поточні, тематичні та узагальнюючі. Перші спрямовані на перевірку базових знань учнів за поточним матеріалом, другі - на перевірку базових і додатково отриманих знань з певної теми, треті - на загальну перевірку знань.

Тестовий комп’ютерний контроль. Важливою ланкою процесу навчання в початкових класах є контроль знань і вмінь учнів. Від того, як він організований, на що націлений, істотно залежить ефективність всієї навчальної роботи. Без оцінювання процес засвоєння знань неможливий: скрізь повинен діяти принцип зворотного зв’язку. Важливо не тільки правильно організувати контроль, але й планомірно та систематично здійснювати його на кожному уроці. Саме тому методи безперервного й інтенсивного контролю знань є істотними компонентами сучасної інформаційної технології в освіті й тестування - найважливіший із них. Тому дуже важливо нині прищепити учням навички культури тестування, зробити цей процес буденним, що не викликає страху, а лише стимулює дітей до подальшого самовдосконалення. Проте необхідно відзначити, що тест повинен створюватися лише в тому випадку, якщо він може зафіксувати поведінку учня більш коректно, ніж це дозволяли зробити інші методи.

Комп’ютерні дидактичні ігри. Комп’ютерні ігри тренують пам’ять, логіку, координацію рухів, уміння планувати свою діяльність, знаходити інформацію, необхідну для досягнення поставленої мети. Ігри формують у дитини мотиваційну та інтелектуальну готовність використання комп’ютерних засобів для здійснення своєї діяльності. Ігрова діяльність - це багатоскладовий і продуктивний процес, структура якого включає інтелектуальну, пізнавальну, пошукову, проектну та інші форми прояву творчої активності. Особлива увага до навчальних комп’ютерних ігор пов’язана з тим, що, по-перше, використання комп’ютера стало якісно новим етапом використання гри в навчальному процесі, а, по-друге, це пов’язано з розповсюдженням і популярністю комп’ютерних ігор.

Інтернет ресурси. Слід пам’ятати, що Інтернет є цінним ресурсом з великою кількістю захоплюючої та навчальної інформації. Але потрібно постійно слідкувати за тим, як учень початкових класів використовує Інтернет, перевіряти сайти, на які заходить дитина. Життєвий досвід дорослої

людини може стати неоціненним у допомозі школяреві зрозуміти, як вести себе у віртуальному світі.

Отже, майбутні вчителі початкових класів мають володіти програмами, що містить пакет Місгоsoft Оffiсе:

- текстовий процесор Місгоsfоt Wогd (необхідний для створення дидактичних засобів навчання до різноманітних уроків (можна виготовити достатню кількість яскравого унаочнення, написати картки, накреслити схеми, знайти ілюстрації певного формату), а також для вивчення учнями 1-4 класів на уроках інформатики роботи з цією програмою (введення, редагування, форматування тексту, робота з програмою-додатком WогdАrt);

- табличний процесор Місгоsoft ЕхсеI (програма, що дозволяє навчати учнів 4-го класу на уроках інформатики простих обчислень у межах першої тисячі, розв’язувати прості задачі, задачі на дві дії). Електронні таблиці слід використовувати вчителю початкової школи під час аналізу успішності учнів, проведення тестування, укладення дидактичного матеріалу, в якому наочно подано необхідну інформацію (у вигляді діаграм);

- Місгоsoft Роwег Роіпt - незамінний засіб навчального процесу - один із нових видів інформаційних технологій, програма, що дозволяє створювати навчальні презентації, доповіді. Опанувавши програму, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, додати відео- та аудіо-фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходять заняття з використанням методів групового навчання, дидактичних ігор, вікторин, конкурсів тощо.

- Іntегnеt - своєрідний «методичний посібник», за допомогою якого можна дізнатися про існуючий педагогічний досвід. Необхідними для вчителя є знання, навички та вміння щодо організації й виконання пошуку потрібної інформації, що зберігається у веб-документах [26, с. 41].

Можливості використання комп’ютерної техніки значно розширилися з появою та впровадженням інтерактивних (smart)-дошок.

Інтерактивна дошка - це гнучкий інструмент, що поєднує простоту звичайної маркерної дошки з можливостями комп’ютера. У комбінації з мультимедійним проектором вона стає великим інтерактивним екраном, одним дотиком руки до поверхні якого можна відкрити будь-який комп’ютерний додаток або сторінку в Інтернеті й демонструвати потрібну інформацію або просто малювати. Усе, що ви намалювали або написали, програмне забезпечення інтерактивної дошки дозволяє зберегти у вигляді комп’ютерних файлів, роздрукувати, послати по електронній пошті, навіть зберегти у вигляді Wеb-сторінок і розмістити їх в Інтернеті. Працюючи з інтерактивною дошкою, учень засвоює інформацію не тільки через аудіальний і візуальний канали сприйняття, але й через кінестетичний канал, який майже не використовується в сучасній педагогіці.

Дослідження впливу нових технологій на навчання в початковій школі засвідчили, що завдяки інтерактивній дошці в дітей з’являється бажання вчитися, а їхні результати покращуються. Робота з цим навчальним устаткуванням і широкі можливості для досліджень сприяють розвитку дискусії в класі і роблять уроки динамічними. Необхідний лише дотик, щоб вибрати значок, відкрити веб-сайт або пересунути зображення, учням досить торкнутися поверхні дошки - палець працює, як миша. Такий простий і швидкий доступ до інформації змушує учнів міркувати й створювати нові ідеї. Інтерактивні уроки не тільки спонукають дітей до активної роботи, а й допомагають донести матеріал до кожного учня в класі. Ніяке інше устаткування для навчального класу не дає таких можливостей. Хоча на моніторі комп’ютера і відображуються всі необхідні програми, його розмір не дає змоги всьому класові брати участь у роботі. Великий екран, на який проектується інформація, видно кожному, і вчитель має змогу заволодіти увагою всього класу. Школярі бачать великі кольорові зображення і діаграми, взаємодіють з матеріалом, пересуваючи букви, числа, слова і картинки. Одним тільки пальцем учень може працювати з різноманітними фігурами, шукати потрібну інформацію в мережі або робити презентацію, а за допомогою маркера, що знаходиться на спеціальній підставці, він пише на екрані електронним чорнилом.

Отже, використання Інтерактивної дошки:

- робить заняття цікавими й розвиває мотивацію, надає більше можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок;

- звільняє від необхідності записувати завдяки можливості зберігати і друкувати все, що з’являється на дошці;

- учні починають розуміти складніші ідеї в результаті чіткішої, ефективнішої й динамічнішої подачі матеріалу;

- дає змогу використовувати різні стилі навчання;

- учні починають працювати творчо й стають упевненими в собі;

- їм не потрібна клавіатура, щоб працювати з цим устаткуванням; у такий спосіб створюються додаткові умови для залучення до навчання учнів початкових класів і дітей з обмеженими можливостями [23, с. 11].

З усього перерахованого вище робимо висновок, що ІКТ мають значну кількість педагогічних можливостей використання в початкових класах. Тому сучасний вчитель повинен знати санітарно-гігієнічні вимоги до використання комп’ютерних технологій у початковій школі, щоб не нашкодити своїм учням, володіти методикою організації навчально- виховного процесу засобами ІКТ, що в сукупності означає опанування вчителем інформатичними компетентностями.

 

Питання для самоперевірки

 

1. Що таке інформатизація освіти і які передумови її розвитку?

2. Дайте визначення інформатичним компетентностям учителя початкових класів.

3. Назвіть основні напрями вивчення інформатики в початковій школі.

4. Охарактеризуйте основні можливості використання ІКТ у початкових класах.

5. Які можливості для професійної діяльності вчителя створюють програми Місгоsoft Оffiсе, Інтернет та smart-дошка?

 

 

Література

1. Андрусич О. Комп’ютерна підтримка курсу «Сходинки до інформатики»: зроблено перший крок / О. Андрусич // Початкова школа. - 2006. - № 7. - С. 41 - 43.

2. Босова Л. Комбинированньїе уроки информатики / Л.Босова // Информатика и образование. - 2000. - № 3. - С.85 - 93.

3. Вікіпедія, вільна енциклопедія [Електронний ресурс].

4. Головань М. Інформатична компетентність: сутність, структура та становлення / М.Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2007. - № 4. - С. 62 - 69.

5. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс].

6. Дорошенко Ю.О. Інформатика: еволюція поняття // Міжнародна науково- практична конференція інформатизація освіти України: європейський вимір [Електронний ресурс].

7. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, № 12. - С. 102.

8. Зборовский Г. Е. Образование как ресурс информационного общества / Г. Е. Зборовский, Е. А. Шуклина // Социс. - 2005. - № 7. - С.12 - 58.

9. Кивлюк О. Аналіз наукових досліджень з проблематики пропедевтики інформатики в початковій школі / О.Кивлюк // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2006. - № 6. - С. 69 - 72.

10. Кивлюк О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі навчальних дисциплін початкової школи / О.Кивлюк // Початкова школа. - 2004. - №4. - С. 34 - 35.

11. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2001. - №3. - С.3-10.

12. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. - К.: Шкільний світ, 2001. - 16 с.

13. Новиков А.М. Постиндустриальное образование: Публицистическая полемическая монография. - М.: Издательство «Згвес», 2008. - 136 с.

14. Образцов П.И. Психолого-педагогические аспекть разработки и применения в вузе информационньїх технологий обучения / П.И. Образцов. Орловский государственньїй технический университет. - Орел, 2000. - 145 с.

15. Петухова Л.Є. Теоретичні основи підготовки вчителів початкових класів в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища: монографія дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «теорія і методика професійної освіти» / Л.Є.Петухова. - Херсон: Айлант, 2007. - 200 с.: іл.

16. Рибалко О. Молодший школяр і комп’ютер / О.Рибалко // Комп’ютер у школі та сім’ї. - №5. - 2010. - С. 21 - 24.

17. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів

педагогічних факультетів. - К.: Генеза, 2002. - 368 с.

18. Сафонова О. Комп’ютер - надійний помічник учителя початкових класів /

О.Сафонова // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2008. - № 4. - С. 47 - 49.

19. Сходинки до інформатики: Експериментальний підручник для 2 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. / Ф.М.Ривкінд, С.Я.Колесніков, Г.В.Ломаковська, Й.Я.Ривкінд. - К.: АДЕФ-Україна, 2002. - 64 с.

20. Сходинки до інформатики: Експериментальний підручник для 3 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. / Г.В.Ломаковська, С.Я.Колесніков, Ф.М.Ривкінд, Й.Я.Ривкінд. - К.: АДЕФ-Україна, 2002. - 64 с.

21. Сходинки до інформатики: Експериментальний підручник для 4 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. / С.Я.Колесніков, Г.В.Ломаковська, Ф.М.Ривкінд, Й.Я.Ривкінд. - К.: АДЕФ-Україна, 2002. - 68 с.

22. Таргоній О., Чабанюк Т. Використання інформаційних технологій на уроках у початкових класах / О.Аргоній, Т.Чабанюк // Сучасна школа України. - 2011. - № 2. - С. 42 - 44.

23. Хоружа Л. Інтерактивні зтаН-технології у початковій школі / Л. Хоружа, Т. Носенко //Початкова школа. - 2007. - №8. - С. 11 - 14.

24. Шакотько В.В. Комп’ютер у початковій школі: навч.-метод. посібник / В.В. Шакотько. - К.: ТОВ Редакція «Комп’ютер», 2007. - 128 с.

25. Шакотько В.В. Методика використання ІКТ у початковій школі: навч.-метод. посібник / В.В. Шакотько. - К.: ТОВ Редакція «Комп’ютер», 2008. - 128 с.

26. Юзик О. Підготовка студентів до проведення уроків інформатики у початкових класах / О.Юзик // Початкова школа. - 2011. - № 3. - С. 41 - 42.