Етапи та тактичні особливості проведення обшуку.

З урахуванням завдань, що послідовно вирішуються в ході обшуку, відділяють чотири його етапи: 1) попередній етап; 2) оглядовий етап; 3) детальний етап; 4) етап фіксації результатів обшуку.

Попередній етап включає в себе прибуття до місця обшуку, проникнення на обшукуваний об'єкт. До місця обшуку слідчо-оперативна група повинна прибути не заміченою обшукуваною особою.

Для цього автотранспортні засоби повинні бути залишені в місцях, що виключають можливість їх виявлення зацікавленими особами.

Члени слідчо-оперативної групи повинні бути відповідним чином екіпіровані. Поява групи повинно бути певними чином зашифровано (наприклад, під виглядом членів житлово-експлуатаційної комісії, яка оглядає стан будинку).

Зосередження біля місця обшуку повинно проходити швидко, без­шумно. При наявності значної кількості учасників їх проникнення до місця обшуку здійснюється по одній, дві особи.

Якщо місце обшуку знаходиться в багатоповерховому будинку, ба жано щоб частина учасників на ліфті або по східцях піднялися вище потрібного поверху, а потім до визначеного часу спустилися до потріб­ного місця.

Розташовуватися у місцях проведення обшуку необхідно таким чином, щоб виключити можливість бути виявленими через дверне вічко чи замковий отвір як із квартири де буде проводитись обшук, так і із квартир сусідів.

При проведенні обшуку в комунальній квартирі, або в квартирі, яка за своїми особливостями має одні вхідні двері, дзвонити слід не обшу­куваному, а кому-небудь з інших мешканців.

Виставлений пост біля місця проведення обшуку повинен бути від­далений па таку відстань, щоб з однієї сторони учасники поста могли нести охорону, з іншої своєю присутністю не насторожити осіб, які можуть прибути до обшукуваного.

У випадках перебування в квартирі собаки або іншої тварини, яка може попередити свого хазяїна про появу учасників обшуку, то прони­кнення в житло слід передбачити, коли ця тварина знаходиться на про­гулянці, або запросити особу, яка не викличе у тварини ніякої реакції.

При відкриванні особою вхідних дверей, слід дочекатись їх відкрит­тя на відстань, яка перешкоджає її швидкому закриттю. При фіксуванні дверей ланцюжком, мету свого візиту слід пояснити тоді, коли двері будуть відчинені та буде виключена можливість перешкоджання появі членів слідчо-оперативної групи.

В окремих випадках проникнення до обшукуваного приміщення слід прив'язати до того моменту, коли хто-небудь з проживаючих від­чинить двері, щоб вийти з квартири або з'явиться в квартирі в момент, коли обшукувана особа, члени його сім'ї, знайомі або родичі будуть за­ходити до нього.

Входити до обшукуваного приміщення слід всією групою, включа­ючи понятих.

Проникнувши до обшукуваного приміщення особа, яка керує обшу­ком називає себе, пред'являє службове посвідчення, знайомить обшу­куваного з ухвалою слідчого судді. В постанові не повинно бути даних, розголошення яких може перешкодити провадженню інших слідчих (розшукових) дій, наприклад, в одній ухвалі вказується кілька осіб у яких необхідно провести обшук. Особам, у яких проводиться обшук, понятим, а також іншим учасникам повинно бути роз'яснено їх право бути присутніми при провадженні всіх дій та робити заяви з приводу цих дій, які підлягають занесенню до протоколу. Спеціалісту, перекла­дачу, понятим крім того роз'яснюються їх обов'язки.

Після чого слідчий пропонує обшукуваним особам добровільно ви­дати засоби вчинення злочину, предмети та цінності нажиті злочинним шляхом, а також інші предмети та документи, які мають значення у кримінальному проваджені. Якщо вони видані добровільно і немає під­став вважати, що обшукувані приховують розшукувані предмети, то в ряді випадків, буває достатнім обмежитися вилученням виданого та не проводити подальших пошуків. Водночас при цьому слід враховувати, що іноді обшукувані особи добровільно видають частину розшукува­них об'єктів, розраховуючи, що цим вони введуть слідство в оману та відвернуть проведення в них обшуку.

Оглядовий етап. В результаті ознайомлення з обстановкою слідчий отримує нові дані про розташування та особливостях приміщення, ви­значає найбільш вірогідні місця знаходження розшукуваного, звертає увагу на місця, які потребують особливого обстеження, виконання ро­біт великого об'єму, застосування спеціальних пошукових засобів та прийомів.

На цій стадії остаточно визначається план проведення обшуку, роз­поділяються обов'язки між членами слідчо-оперативної групи, уточня­ється розклад роботи на місці обшуку, готуються технічні засоби, ви­бирається найбільш ефективна послідовність та тактика проведення обшуку.

Після проведення вказаних дій настає змістовна частина обшуку детальне обстеження та пошук.

Детальний етап. Це найбільш складний та відповідальний період обшуку, оскільки в ході цього етапу здійснюється обстеження місця обшуку та пошук розшукуваних предметів. На цьому етапі реалізується найбільше тактичних прийомів обшуку. Зупинимося на тактичних при­йомах обшуку, які найчастіше використовуються в криміналістичній практиці.

Послідовній та вибірковий методи обстеження. При послідовному методі слідчий під час обшуку рухається тільки в обраному напряму та оглядає об'єкти які зустрічаються по черзі переходячи від одного до іншого. При вибірковому методі в першу чергу досліджуються місця найбільш вірогідного зберігання розшукуваних об'єктів.

Одиночний та роздільний пошуки. Прийоми обираються залежно від кількості осіб, які проводять обшук (один слідчий, чи разом з іншим слідчим чи оперативними співробітниками).

Сумісний та роздільний пошуки. При сумісному пошуку слідчий приймає на себе, наприклад: тактичну сторону обшуку, а помічник (спеціаліст-криміналіст) технічну. Роздільний пошук означає самостій­ність дій кожної особи що обшукує, що потребує від них достатньої підготовки.

Паралельне та зустрічне обстеження. Паралельне обстеження при проведенні обшуку в просторому приміщенні або на ділянці місцевості. Якщо приміщення захаращене предметами обстановки, більш зручний зустрічний обшук: перша особа яка обшукує рухається вздовж однієї із стін приміщення, (наприклад від лівих дверей), другий, вздовж іншої (правої). Зустрівшись, вони оглядають центр приміщення.

Обстеження без порушення та з порушенням цілісності об'єктів що перевіряються. В останньому випадку можуть зламуватися схови­ща, підпорюватися обшиття меблів або шви на одязі, розкриватися вмонтовані в стіни тайники тощо.

Метод порівняння однорідних предметів. В результаті порівняння нерідко виявляється невідповідність розмірів предметів або частин приміщень, що є негативною ознакою, та може вказувати на наявність тайника.

Метод мікрообшуку з використанням оптичних приладів (напри­клад, різноманітних луп) розрахований па виявлення найдрібніших слі­дів, ознак та об'єктів, які становлять інтерес для слідства.

Детальний етап включає в себе вирішення питання про відношення до кримінального провадження виявлених при обшуку предметів.

Спостереження, як метод вивчення місця обшуку, повинно бути на­правлене не тільки на окремі предмети, але і на поведінку тварин та птахів, які можуть вказувати на присутність людини яка переховується, або місцезнаходження схованих речей. Ще більш важливим є спосте­реження за поведінкою учасників обшуку. Це необхідно:

- по перше, для забезпечення визначеного порядку під час обшуку,

безпеки осіб які проводять обшук, зберігання знайдених під час обшуку предметів та успішного виконання учасниками обшуку своїх обов'язків;

- по друге, для контролю за діями осіб, які ведуть пошук, за повно­

тою та якістю обшуку;

- по третє, для того щоб під час «словесної розвідки» (надсилання

слідчим словесного подразника (вислів, запитання) до обшукуваного з метою прояву у останнього мимовільних реакцій) мати можливість по­мітити в поведінці обшукуваної особи, його співучасників або родичів ознаки, які вказують на місце переховування розшукуваних предметів.

Щоб спостереження за особою, що обшукується й іншими особами, що перебувають на місці обшуку, було більше ефективним, його доці­льно доручати спеціально визначеному для цієї мети оперативному працівникові.

Фіксація результатів обшуку

Основний засіб фіксації обшуку - протокол, повинен відображати хід та результати слідчої (розшукової) дії і відповідати вимогам ст. 104 КГЖ України. Тому в протоколі має бути зазначено: місце, час прове­дення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення обшуку (прізвища, імена, по батькові, дати народження, мі­сця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв ін­формації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; підстави для обшуку; дії слідчого та ре­зультати обшуку.

У протоколі обшуку відмічається, що видано добровільно, що та де було виявлено, як знайдене зберігалося. Спосіб зберігання та наявність тайників також можуть мати доказове значення. Вилучені предмети описуються в межах, які дозволяють індивідуалізувати їх та зафіксува­ти ознаки та особливості, які можуть бути з часом втрачені. З цією ме­тою описуються зовнішній вигляд, реквізити та склад документів, вка­зується найменування, кількість, вага, об'єм, розміри предметів, їх стан, які є дефекти, стан упаковки, номери та інші ознаки.

Описуючи предмети що вилучаються, не слід вказувати ознаки які можуть бути сумнівними, наприклад, вказувати в протоколі ме­тал, з якого виготовлена обручка, потрібно відмічати лише її колір та розмір. Предмети, що вилучаються опечатуються та завіряються підписами присутніх, щоб вони не могли бути заміненими без по­шкодження печатей та підписів. При великій кількості однорідних предметів може бути складено опис (наприклад облігацій) яка дода­ється до протоколу обшуку.

В заключній частині протоколу вказується, які предмети були упа­ковані, якою печаткою опечатані, що і кому було передано на відпові­дальне зберігання. Протокол обшуку складається в трьох екземплярах, через копіювальний папір, причому перший екземпляр залишається у матеріалах кримінального провадження, другий вручається обшукуваному під розписку, а третій, разом з вилученими предметами здається в камеру зберігання речових доказів. Всі сторінки оригіналу та копій по­винні бути підписані особою яка проводила обшуку, іншими учасника­ми обшуку та обшукуваною особою, а при її відсутності - представни­ками місцевої влади, домоуправління. В протокол обшуку не вносяться будь-які пояснення обшукуваного про походження вилучених речей тощо.

Поряд із складанням протоколу обшуку, для фіксації його результа­тів можна виготовляти плани, схеми, використовувати фотозйомку, а н деяких випадках відеозапис.

Фотозйомка, яка застосовується в процесі проведення обшуку проводиться за правилами судової фотографії, при цьому слід сфо­тографувати місце, де були виявлені розшукувані речі в зокрема тайники, об'єкти, виявлені в ході обшуку предмети, залишені на відповідальне зберігання для того, щоб останні не були замінені. Якщо речові докази з будь-яких причин не можуть зберігатися при матері­алах кримінального провадження, то вони повинні бути сфотографо­вані. Фотознімки, зроблені на місці обшуку дають суду наглядну до­казову інформацію про вилучені предмети, місця їх зберігання, в зокрема різноманітних тайників, а також виключить можливість по­силатися на заміну предметів особою, яка проводить розслідування. Якщо необхідно в наглядній формі зафіксувати будь-які об'єкти, зо­крема будова тайників, то в цих випадках найбільш чітку уяву про тайник дасть його детальний план.

Застосування відсозапису дозволяє синхронно зафіксувати зо­браження та звукову інформацію, що дає змогу фіксації реакції осо­би, яку обшукують, в конфлі ктних ситуаціях — протидії обшуку, пе­решкоджання обстеженню приміщень, при відмові відкрити замкнуті приміщення, які підлягають обшуку, і, як наслідок цього, відкриття таких приміщень тощо. Відзнятий матеріал під час обшуку дозволяє чітко і наочно уявити розташування ділянки, що обшукується, зага­льний вигляд приміщення, місцевості, виявлених предметів І МІСЦЬ їх укриття.

Висновок

Слідчий огляд через особливості застосовуваних методів пізнання має поді­бні риси з деякими іншими слідчими (розшуковими) діями, наприклад, із слідчим експериментом чи обшуком, але в той же час принципово відрізняється від них за процесуальною природою, тактикою проведен­ня. Сутність огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою методів пізнання упевнюється в існуванні і характері фактів, які мають доказо­ве значення.Огляд здійснюється з метою дослідженні матеріальної обстановки місця події шляхом безпосеред­нього особистого її сприйняття слідчим, іншими учасниками огляду з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінального правопо­рушення та інших речових доказів, - з'ясування механізму події та ін­ших обставин, що мають значення для провадження.

Проведення слідчої (розшукової) дії обшук полягає у виявленні джерел доказової і орієн­туючої інформації; перевірка наявних доказів; перевірка версій; встано­влення обставин, що сприяють вчиненню злочину. Дана дія здійснюється шляхом обсте­ження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян, їх одягу і речей з метою виявлення і вилучення джерел доказової і орієн­туючої інформації (знарядь злочину, предметів і цінностей або інших речовин).