Тема: Техногенні небезпеки та їх наслідки. Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах.

Лекція 3,4.

План:

1.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО) основні положення

2.Техногенні небезпеки та їх наслідки

2.1.Механічні небезпеки

2.2.Механічні коливання

2.3.Електромагнитні поля (ЕМП)

2.4.Іонізуючі випромінювання

2.5.Електробезпека

2.6.Вибухи і пожежі

3.Класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями

Актуальність: Без ґрунтовних знань основних класифікацій техногенних небезпек їх наслідків,типології (класифікації) аварій на ПНО неможливо попередити та захиститись. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини, особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних речовин дає можливість правильно оцінити ситуацію.

Міжпредметний зв'язок: безпеку життєдіяльності можна закономірно розглядати як основу для численних спеціальних дисциплін, таких, наприклад, як "Основи екології","Основи охорони праці","ВМП","Охорона праці в медсестринстві"

Мета: забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

 

1. Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО)

У якості ознаки розподілу потенційно небезпечних об'єктів на класи використаний основний вид небезпеки об'єкта (радіаційна, хімічна і т.д.). Основні потенційно небезпечні об'єкти з погрозою виникнення ЧС розподілені на наступні класи:

1.1. Радиационно небезпечні об'єкти

1.2. Хімічно небезпечні об'єкти

1.3. Пожаровзрывоопасные й пожароопасные об'єкти

1.4. Небезпечні транспортні засоби

1.5. Небезпечні технічні спорудження.

Серед радиационно небезпечних об'єктів найбільшу групу становлять ядерні реактори, які фахівцями класифікуються по декільком ознакам.

По призначенню реактори класифікуються на енергетичні, дослідницькі, транспортні, промислові, багатоцільові. По енергетичному спектру нейтронів розрізняють реактори на тих-

пловых, швидких і проміжних нейтронах. Найбільш освоєні зараз реактори на теплових нейтронах. Реактори на швидких нейтронах перебувають у стадії промислового освоєння. Реактори на проміжних нейтронах використовуються в дослідницьких установках.

По виду сповільнювача реактори на теплових нейтронах підрозділяються на легководные, важководні й графітові. Найкращою сповільнюваною здатністю має звичайна вода, найгіршої - графить.

Теплоносієві реактори класифікуються на водоохлаждаемые, газоохолоджувальні й рідкометалеві. Найпоширеніший теплоносій - звичайна вода.

По конструктивнім виконанню реактори підрозділяються на кор-пусные й канальні. Корпусні реактори створюються в основному з водним теплоносієм під тиском, канальні (переважно з киплячої

водою).

По паливу реактори класифікуються досить різноманітно: по збагаченню (на природному й збагаченому урані), по агрегатному стану палива (на керамічнім паливі, металевому природному урані, легованому урані).

Принципово можливі численні типи реакторів. Але практичне поширення одержали реактори декількох конструкцій. У якості енергетичних реакторів використовуються: водо-водяники на теплових нейтронах корпусного типу з водою киплячої (ВК-500, АСТ-500) або

під тиском (ВВЭР-440, ВПБЭР-600, ВВЭР-1000), графітові на теплових нейтронах з водним теплоносієм киплячим (РБМК-1000, РБМК-1500), на швидких нейтронах з натрієвим теплоносієм (БН-600, БН-800, БН-1600).

З обліком викладеного здійснена класифікація радиационно

небезпечних об'єктів і редакція класу має такий вигляд:

100 Радиационно небезпечні об'єкти

101 -113АЕС

114 Заводи ядерної енергетики інші

Перелік підлягаючих класифікації хімічно небезпечних об'єктів визначається тими токсичними речовинами, які проводяться, транспортуються, зберігаються або використовуються на цих об'єктах. З урахуванням інгаляційної небезпеки й розмірів запасів, що визначають масштаби можливого хімічного зараження при аваріях, фахівцями був проведен аналіз більш 700 токсичних речовин, що одержали найбільш широке поширення в народнім господарстві. На підставі цього аналізу було виділено кілька десятків сильнодіючих отруйних речовин (СДЯВ), імовірність поразки якими населення при аваріях

буде найбільшою. У результаті поширення вилитого або викинутого в атмосферу СДЯВ на місцевості утворюються зони хімічного зараження (або хімічної поразки). У зону хімічного зараження входить ділянка розливу й територія, на яку по вітру поширюються домішки

З урахуванням наведених пояснень розроблена наступна структура

класу хімічно небезпечних об'єктів:

200 Хімічно небезпечні об'єкти

201 Заводи нафтопереробні

202 Заводи нефтеоргсинтеза

203 Заводи нафтохімічні

і тд.

Пожаровзрывоопасносными є об'єкти з наявністю легкозаймистих рідин, горючих газів, пилів. Критеріями їх пожаровзрывоопасности є температура спалаху, самовоспламене-

ния й концентраційні межі запалення.

Класифікація багатьох пожаровзрывоопасных об'єктів визначається прийнятим на практиці категорированием приміщень.

До категорії "А" відносять приміщення, у яких перебувають горючі гази, ЛВЖ із температурою спалаху не більш 28 гр.С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо- або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск

вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кпа. До категорії "Б" відносять приміщення, у яких перебувають горючі

пили або волокна, ЛВЖ із температурою спалаху більш 28 ос, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні запалі- або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кпа.

Залежно від категорій приміщень, що входять у будинки, визначаються категорії будинків. Будинок належить до категорії "А", якщо в ньому сумарна площа приміщень категорії "А" перевищує 5 % площі всіх приміщень або 200 м2

Будинок належить до категорії "Б", якщо воно не належить до категорії "А" і сумарна площа приміщень категорій "А" і "Б" перевищує 5 % сумарної площі всіх приміщень або 200 м2.

До пожаровзрывоопасным відносять промислові об'єкти, на території яких є хоча б один будинок категорії "А" або два й більш будинків категорії "Б".

Крім промислових об'єктів, що мають будинку, до пожаровзрывоопасным об'єктам слід віднести стаціонарні й рухливі цистерни й суду для перевезення ЛВЖ і зріджених ГГ, морські нафтосховища, танкери із ЛВЖ, нафтопроводи, газопроводи, морські нафтовидобувні платформи, нафтові й газові шпари, вугільні шахти й інші об'єкти.

З обліком викладеного здійснена класифікація пожарозрыво-

небезпечних і пожароопасных об'єктів:

300 Пожарозрывоопасные й пожароопасные об'єкти

301-304 Підприємства сланцевої промисловості

305 Газові й нафтові свердловини

і тд.

При розгляді промислових аварій і катастроф виділяють:

1. Хімічні аварії, обумовлені висновком з-під контролю тих або інших хімічних процесів.

2. Пожежі й вибухи, викликані внутрішніми факторами (порушення технологічних режимів виробництва, аварії в системах э лектро- і газопостачання й т.п.).

3. Руйнування будинків і споруджень через дефекти проектування або будівництва, а також внаслідок пожеж, вибухів або впливу зовнішніх факторів (землетрусу, урагани та ін.).

4. Ядерні аварії на АЕС.

При аналізі масштабів аварій і катастроф техногенного типу, їх класифікації, оцінки рівня людських втрат і матеріального збитку виникають серйозні утруднення через відсутність загальної науково обґрунтованої методики. Це обумовлене в першу чергу складністю вибору й визначення для різних надзвичайних подій на виробництві найголовніших аналізованих даних, їхньої пріоритетності, порівнянності й т.п.

Відповідно одному з варіантів подібної оцінної методики для аварій, катастроф і стихійних лих пропонується взяти за основу наступні показники:

1. Число загиблих безпосереднє при катастрофі.

2. Число загиблих у наступний період через травми й захворювань.

3. Число травмованих (до рівня інвалідності).

4. Загальне число травмованих.

5. Характер нанесених морально-психичес

ких травм.

6. Порушення сложившегося рівня життя населення.

7. Характер збитку, нанесеного навколишньому середовищу.

8. Фінансові втрати, пов'язані із втратою майна, матеріальних цінностей і ін.