Опис лабораторної установки. Схема передньої панелі лабораторного стенду для дослідження релейно-контактних схем автоматики представлено на рисунку 3.8.

 

Схема передньої панелі лабораторного стенду для дослідження релейно-контактних схем автоматики представлено на рисунку 3.8.

На функціональній схемі представлено такі елементи:

· проміжні реле X1-X5 (мають 4 пари розмикаючих/замикаючих контактів), що використовуються у якості вихідних та проміжних змінних;

· реле часу T1, T2;

· клеми для складання схеми;

· кнопки з самоблокуванням SB1-SB5, які використовуються у якості вхідних змінних;

· світлодіодні лампочки HL1-HL7, що фіксують наявність вихідного сигналу на кожному реле та HL11, що сигналізує наявність напруги живлення стенду;

· автоматичний вимикач QF1, за допомогою якого подається та знімається живлення стенда.

Рисунок 3.8 – Зовнішній вигляд передньої панелі лабораторного стенда

 

Методичні вказівки

 

Принцип роботи лабораторного стенда полягає у наступному:

Живлення +24 В подається на кожну ліву клему передньої панелі. За допомогою провідників крайня ліва клема з’єднується з крайньою правою, через середні клеми або напряму, формуючи потрібну релейно-контактну схему. Оскільки середні клеми не підключені до живлення та до реле, то їх можна використовувати у довільному порядку та конфігурації. Останній контакт у кожному колі необхідно підключати до клеми, що з’єднана із необхідним реле. У нижній частині стенду виведені за допомогою клем контакти кнопок та реле. Кожна кнопка та кожне реле мають по три замикаючих або розмикаючи контактів, які нумеруються 1-3 відповідно. Якщо завдання потребує використання реле часу, то потрібно налаштувати реле на необхідну затримку по часу. Для налаштування реле часу треба вибрати потрібну затримку на його корпусі (0,1 с. – 100 год.). Після всіх налаштувань та зібрання релейно-контактної схеми на стенд подається живлення та перевіряються умови, які задані в завданнях.

При виконанні лабораторної роботи важливо пам’ятати, що кожне реле містить 4 пари розмикаючих/замикаючих контактів, причому одна з них застосовуються для керування світлодіодом сигналізації спрацювання реле. Отже, релейно-контактну схему, яка містить більше трьох однакових прямих/інверсних контактів неможливо зібрати, тому її необхідно перетворити та спростити.

Зміст звіту

 

Звіт має містити такі матеріали дослідження кожної схеми:

1) титульний аркуш із зазначенням назви дисципліни та лабораторної роботи (див. Додаток А);

2) мету роботи, програму роботи та умови роботи схеми відповідно до свого варіанту;

3) логічний синтез схеми;

4) логічні вирази за якими безпосередньо можна побудувати принципові схеми;

5) релейно-контактні схеми, дослідження яких виконано в лабораторії, з підписами викладача;

6) висновки про відповідність роботи схеми заданим умовам.

 

3.6 Контрольні запитання

 

1. Яким чином вибирається кількість проміжних змінних та розміщуються їх стани під час синтезу з урахуванням технологічних затримок?

2. У якому випадку необхідно ввести проміжний елемент, змінювання стану якого дає команду починати відлік затримання часу?

3. Яким чином відбувається з’єднання схем на лабораторному стенді?

4. Яке обмеження вхідних/вихідних і проміжних сигналів має стенд при збиранні релейно-контактних схем?

5. Яким чином відбувається налаштування таймерів?

6. За допомогою яких елементів реалізуються проміжні змінні?