Діофантові рівняння першого степеня

Лабораторна робота №4

Тема: Діофантові рівняння. Застосування конгруенції, їх властивостей та теорем Ейлера і Ферма.

Ціль: навчитись розвязувати Діофантові рівняння першого степеня, визначати остачу від ділення, розвязувати лінійні конгруенції та використовувати їх в прикладних задач цілочисельного розвязку.

 

Теоретичні відомості

Рівняння виду , де - многочлен декількох змінних з цілими коефіцієнтами для яких потрібно знайти цілі розв’язки, називають діофантовими рівняннями. Названі вони ім’ям грецького математика Діофанта, який жив у ІІІ столітті н.е. Його книга «Арифметика» містила 189 задач з цілими числами, для кожної з яких наводилося один або декілька розв’язків.

Розв’язати діофантове рівняння означає:

a) з’ясувати, чи має рівняння хоча б один ненульовий розв’язок в цілих числах;

b) якщо рівняння має розв’язок в цілих числах, то з’ясувати скінченна чи нескінченна множина його розв’язків;

c) знайти всі цілі розв’язки рівняння.

Лінійні діофантові рівняння виду навчились розв’язувати ще до Діофанта. Стародавні греки знали, що якщо це рівняння має один цілий розв’язок , то його буде задовольняти нескінченна множина пар виду , де - будь яке ціле число.

Математики Стародавньої Греції та Стародавньої Індії знали методи розв’язання деяких рівнянь другого степеня виду . Зокрема їм були відомі всі піфагорові трійки натуральних чисел , що задовольняють рівняння . Всі трійки взаємно простих піфагорових чисел стародавні математики знаходили за формулами , - натуральні числа причому .

Особливе місце серед діофантових рівнянь займає рівняння , де - натуральне число. Французький математик П’єр Ферма довів, що при рівняння не має розв’язків в натуральних числах .

Діофантові рівняння першого степеня

Рівняння виду де - числа, а - змінні, називають діофантовим рівнянням першого степеня з двома змінними. Для розв’язання рівняння застосовують наступні теореми.

Теорема1. Якщо - взаємно прості числа, то для будь якого цілого , рівняння має хоча б один розв’язок в цілих числах.

Теорема2. Якщо мають спільний натуральний дільник , а ціле число не ділиться на , то рівняння не має розв’язків в цілих числах.

Теорема3. Якщо взаємно прості числа, то рівняння має нескінченну кількість розв’язків , які знаходять за формулами, де - будь який цілий розв’язок даного рівняння, .

Частинний розв’язок можна знайти підбором, для малих , а у випадку коли числа великі, то користуємось наступною теоремою.

Теорема4. НСД() може бути записаний у вигляді , де цілі числа.

знаходимо за алгоритмом Евкліда.

Означення 1. Цілі числа і називають конгруентними за модулем , де — ціле число, якщо їхня річниця ділиться на . Позначення:

Якщо і не конгруентні за модулем , то пишуть

Означення 2. Цілі числа і називають конгруентними ва модулем , де , якщо еони при діленні на дають однакові остачі.

Означення 3. Цілі числа і називають конгруентними за модулем , де , якщо існує таке ціле число , що .

Означення 1, 2, 3 рівносильні.