Джерело: Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. Беккер // THESIS. — 1993. — Т. 1. — Вып. 1. — С. 24, 37—38.

 

"...Суспільні науки — це науки, які вивчають та пояснюють людську поведінку. Об'єкт дослідження економічної теорії — це та частина людської поведінки, що пов'язана з виробництвом, об­міном, використовує товари та послуги".

Джерело: Fisher S. Economics/S. Fisher, R. Dornbusch. — Internationa] Student Edition, 1983. — Р. 1.

 

Завдання 7

Поясніть, як ви розумієте зміст висловлювань К. Маркса щодс методу наукової абстракції.

"Економісти XVII ст.... завжди закінчують тим, що шляхои аналізу виділяють деякі визначальні абстрактні всезагальні від носини, як поділ праці, гроші, вартість і т. ін. Як тільки ці окрем моменти були більше чи менше зафіксовані та абстраговані, сталі виникати економічні системи, які піднімаються від простішою — як праця, поділ праці, потреба, мінова вартість — до держави міжнародного обміну та світового ринку. Останній метод є, напев не, правильний науково".

Джерело: Маркс К. Соч.: в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — 2-е изд. -М.: Прогресе, 1975—1991. — Т. 12. — С. 727.

"Прій аналізі економічних форм неможливо користуватись ані мікроскопом, ані хімічними реактивами. Те й інше повинна за­мінити сила абстракції".

Джерело: Маркс К. Соч.: в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — 2-е изд. — М.: Прогресе, 1975—1991. — Т. 23. — С. 6.

 

Завдання 8

Проаналізувавши наведене нижче висловлювання К. Маркса, продумайте та поясніть, у чому полягає зміст діалектико-матеріалістичної інтерпретації економічних процесів та явищ.

"Мій діалектичний метод у своїй основі не тільки відрізняєть­ся від гегелівського, але і є його прямою протилежністю. Для Ге­геля процес мислення, яке він перетворює, навіть під іменем ідеї, у самостійний суб'єкт, є деміург (творець. — Авт.) дійсного, яке є лише його зовнішнім проявом. У мене ж, навпаки, ідеальне — це ніщо інше, як матеріальне, пересаджене у людську голову та перетворене в ній....У Гегеля діалектика стоїть на голові. Треба її поставити на ноги, щоб розкрити під містичною оболонкою раціо­нальне зерно".

Джерело: Маркс К. Соч.: в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — 2-е изд. — М.: Прогресе, 1975—1991. — Т. 23. — С. 21—22.

 

Завдання 9

Нобелівський лауреат 1986 р. Мільтон Фрідмен у своєму зна­ковому для світової економічної науки XX от. есе "Методологія позитивної економічної науки" (1953) називав систему економіч­них категорій "мовою" економічної теорії. На думку вченого, "її функція полягає в тому, щоб слугувати системою (на зразок ката­логу) для упорядкування емпіричного матеріалу та полегшення його розуміння, й судити про неї слід за такими критеріями: Чи достатньо ясно й чітко визначені певні категорії? Чи є вони ви­черпними?"

Джерело: Фридмен М. Методология позитивной экономической нау­ки / М. Фридмен // THESIS. — 1994. — Вып. 4. — С. 23.

 

Проаналізувавши це висловлювання, дайте характеристику ролі економічних категорій у процесі дослідження економічних явищ та процесів. Розкрийте зв'язок між методом наукового аб­страгування та формуванням категорій економічної науки.

Завдання 10

Розкриваючи зв'язок пізнавальної та прогностичної функцій економічної теорії, Мільтон Фрідмен писав таке:

"Якщо ж розглядати теорію як сукупність змістовних гіпотез, її слід оцінювати за силою її передбачень щодо того класу явищ, які вона повинна "пояснити". Тільки фактичні дані можуть по­казати, є вона "правильною" чи "помилковою" або, краще сказа­ти, буде вона "прийнята" як "обґрунтована" чи "відкинута". Як я більш детально покажу далі, єдиним конкретним тестом, який дозволяє оцінювати обґрунтованість гіпотези, може бути порів­няння її передбачень з реальністю. Гіпотеза заперечується, якщо її передбачення суперечать реальним даним ("часто" чи більшою мірою, ніж передбачення, які отримуються за допомогою альтер­нативних гіпотез); вона приймається, якщо її передбачення не су­перечать реальності; наша довіра до неї зростає, якщо реальні дані багатократно не могли її заперечити. Факти ніколи не мо­жуть "довести гіпотезу", вони можуть лише виявити її помилко­вість, що ми зазвичай і маємо на увазі, коли говоримо — не зовсім коректно, — що гіпотеза була "підтверджена" реальним досві­дом".