Супересності продуктивних сил та виробничих відносин розв’язуються через зімну основи способу матеріального виробництва

2) істинна філософія заклечається не в тому, щоб творити книги, а в тому щоб творити … людини (Феєрбах)

Білет 31.

1. Києво-Могилянська академія і її роль у розвитку філософ.думки укр. та ін. народ. Петро Могила провідний укр релігійний діяч 17ст. Нащадок значного мол дав. роду він отримав початкову освіту у Львів. братській школі. П.Могила заклав підвалини Могилянської колегії, яка згодом стала важливим учбовим закладом слов’янського світу. Академія давала різноманітні знання серед яких значне місце відводилося філософії, що вперше виділилася з курсу теологій як пізнання людини і природи на відміну від власної теології як пізнання бога. Тому на перший план філософських предметів висувається проблема натурфілософії. З середини 18ст.спосте-рігається поворот з філософської проблематики до етики. В лекціях Академії широко вводилися погляди таких мислителів як Коперник, Галілей. Посилюється інтерес до розумової праці, котра пов’язана з “землею” практичною діяльністю. Багато викладачів Академії в лекціях використовували знання світової науки, культури, вони прагнули обмежити вплив релігії на науку. Саме ці установи визначають їх становлення до власної філософської традиції. Частина вчених Академії вважала основою прогресу поширення освіти політичних знань техніки та ремесла. Інші мислителі-захиснини інтересів ремісників та селян покладали надію на розвиток науки. Тому не випадково в кінці 17ст.у К-М Академії читалися курси моральної філософії, де людина розглядається як особливий “малий світ”, тобто частина природи. Використовуючи знання Заходу та Сходу вчені Академії зосередилися на критиці філософських основ католицизму. Виходячи до народу студенти Академії виступали з піснями-інтермідіями. Так звані мандрівники деяки несли волелюбний дух козацьких літописів другої половини 17ст.

2. Основні форми матерії. Існує така класифікація конкретних видів матерії: 1) речовинні види (речовина); 2) неречовинні види матерії (поле). Узагальнене визначення категорії "матерія" має базуватися натому, що це — об'єктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі,детерміноване і пізнаванне людиною. Рух — це найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Рух включає в себе всі процеси у природі і сус-ві. У загальномувипадку рух — це будь-яка зміна, будь-яка взаємодія матеріальнихоб'єктів, зміна їх станів. Форми руху: рух відбувається у специ. формах, вперше вони були визначені Енгельсом, він також вивів закони взаємозв’язку різних форм: 1) механічна – рух космічних та макро тіл; 2) космічна форма руху матерії:спосіб існування ксмічних систем: зірок, планет, міжзоряного середовища, галактичних туманностей тощо. Специфічна протилежність, що є джерелом руху – це суперечність між розсіюванням речовини і енергії в процесі еволюції зірок, і зворотнім процесом конденсації речовини і енергії і утворення нових зірок. Сучасна наука виділяє 3 основних групи руху: рух в живій природі; рух в неживій природі; рух в сус-ві.

3. 1) « Філософи лише різними способами пояснювали світ, але справа заключається в тому, щоб змінювати …. його»

2) Глобалізація характеризується таким станом сучасного світу, при якому структурні зв’язки між різними суспільствами, цивілізаціями тощо отримують всесвітньо-історичний характер.

Білет 32.

1. розкрийте основні риси та принципи філософії життя. Основа життя, за концепцією Ніцше,-це воля. Життя є проявом волі, але не абстрактної світової волі, як у Шопенгауера, а конкретної, визначеної волі — волі до влади. Життя для мене, підкреслює Ніцше, тотожне інстинкту зростання, влади, накопичення сил, зміцнення існування; якщо відсутня воля до влади, істота деградує. Намагаючись звести різні якісні стани психіки до єдиної основи, Ніцше вводить поняття "воля до влади". Від психолог. трактування цього поняття він згодом переходить до онтологічної його інтерпретації, а також прагне на цій основі філософськи обгрунтувати культ надлюдини. Вчення Ніцше про надлюдину грунтується на таких положеннях: по-перше, цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем "волі до влади"; по-друге, існує природна нерівність людей, обумовлена відмінністю їхніх життєвих сил та "волі до влади"; по-третє, сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв'язує себе ніякими морально-правовими нормами. Аналізуючи основні тенденції розвитку ірраціоналізму, слід зазначити дві основні причини його виникнення: по-перше, він виживає в атмосфері бунтарського незадоволення існуючими порядками, по-друге, в хаотичних протестах буденної свідомості в умовах кризи цивілізації. Розчарування у соц прогресі та в результатах застосування науки і техніки, дисгармонія між соціальним та біологічним, бездуховність людини, — таким є соц-психолог. грунт для поширення ірраціоналістичних настроїв. Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістично-песімістична філософія Шопенгауера. Ставлення філософії до розуму іраціоналістичних систем стає негативним, оскільки вони не здатні відповідним чином орієнтувати людину в житті та історії. „Філософія мислення” замінює „філософія життя”. Ніцше прагне обґрунтувати культ людини, який ґрунтується на таких положеннях: по-перше, цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем „волі до влади”, по-друге, існує природня нерівність людей, по-третє, сильна людина природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими моральноправовими нормами.

2. визначте сутність сенсуалізму. Сенсуалізм — напрямок в теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання. Суперечить раціоналізму. Основний принцип сенсуалізму — «немає в розумі нічого такого, чого б не було в почуттях». Принцип сенсуалізму належить до чуттєвої форми пізнання, до якої крім відчуття входить також уява. Відомі філософи-сенсуалісти: Аристотель, Фома Аквінський, Джон Локк, Берклі.