Тема 2. Дератизація. Дезінсекція. Дезінфекція і стерилізація.

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

 

ТЕМА 1. ВЧЕННЯ ПРО ЕПІДЕМІЧНИЙ ПРОЦЕС. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: епідеміологія, як наука, озброює су­часну медицину знаннями про причини, умови, та механізми роз­витку епідемічного процесу, висвітлює його як біологічно обу­мовлену взаємодію двох популяцій - господаря і паразита, дає під­стави для розроблення концепції профілактики або й ліквідації інфек­ційної захворюваності.

 

НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: засвоєння понять і знань про пред­мет епідеміології, епідемічний процес і паразитарну систему, протиепідемічні заходи.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

1. Поняття про інфекційну і “неінфекційну” епідеміологію.

2. Розділи інфекційної епідеміології.

3. Поняття про паразитизм і паразитарну систему, популяцію.

4. Визначення поняття “епідемічний процес”.

5. Умови виникнення епідемічного процесу.

6. Механізми розвитку епідемічного процесу.

7. Прояви епідемічного процесу.

8. Екологічні аспекти епідемічного процесу.

9. Протиепідемічні заходи.

10. Методику обстеження осередка інфекційного захворювання.

 

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

1. Виявляти причини, механізми та прояви епідемічного процесу.

2. Обгрунтувати виникнення епідемічного процесу.

3. Складати план обстеження осередку інфекції.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Навчальні завдання	Вказівки до завдань
Вивчіть:	Напишіть відповіді:
1. Поняття про епідеміологію як науку.	1. Розділи інфекційної епідеміології. Визначення епідеміології як загально-медичної науки.
2. Вчення про епідемічний процес (його розділи).	1. Умови та чинники епідемічного процесу. 2. Теорії механізмів розвитку епідемічного процесу 3. Прояви епідемічного процесу.
3. Екологічні аспекти в епідеміології.	1. Визначення епідемічного процесу. 2. Еколого–філогенетична класифікація інфекційних хвороб людини.
4. Роль соціально-економічних та біологічних чинників в епідемічному процесі.	1. Визначення поняття “територія ризику”, “група ризику”, “час ризику”.
5. Протиепідемічні заходи.	1. Протиепідемічні заходи по відношенню до джерела інфекції, механізмів передачі, сприйнятливого колективу.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Який організм називають паразитом? Які складові парази­тар­ної системи?

2. Розділи загальної епідеміології.

3. Чинники епідемічного процесу.

4. Протиепідемічні заходи щодо хворих тварин.

5. Які теорії пояснюють механізми розвитку епідемічного процесу?

6. Чим проявляється епідемічний процес?

7. Що покладено в основу еколого-філогенетичної класифікації інфекційних хвороб людини?

8. Що відноситься до “факторів ризику”?

9. Які протиепідемічні заходи застосовуються до джерела інфекції?

10.Які протиепідемічні заходи застосовуються до сприйнятливого колективу?

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

У палатах лікарні під керівництвом викладача студенти самос­тійно працюють групами по 2-3 чоловіка. Вони збирають епідеміо­логічний анамнез хвороби, визначають три ланки епідемічного ланцюга, виявляють причини, механізми передачі збудника, факто­ри передачі, визначають своєчасність виявлення хворого і ізоляції його як джерела інфекції, а також визначають епідеміологіч­ні по­ка­зання до госпіталізації.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що вивчає наука епідеміологія?

2. Дайте визначення епідемічного процесу.

3. Які причини епідемічного процесу.

4. Які природні і соціальні чинники впливають на епідемічний процес?

5. Які складові елементи паразитарної системи?

6. Чим проявляється епідемічний процес?

7. Три ланки епідемічного ланцюга.

8. Протепідемічні заходи до механізмів передачі.

 

Література:

1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С. 7-14

2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология.-М.,1989.-С.11-19, 36-40, 44-52.

3. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 28-56.

ТЕМА 2. ДЕРАТИЗАЦІЯ. ДЕЗІНСЕКЦІЯ. ДЕЗІНФЕКЦІЯ І СТЕРИЛІЗАЦІЯ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: дуже важливий напрямок протиепі­демічної роботи - це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних хвороб на шляхах передачі, гризунів як джерела інфекції, комах-переносників інфекційних хвороб, що дає можли­вість розірвати звязок між джерелом інфекції та сприйнятливим організмом і тим самим припинити розвиток епідемічного процесу. Таке завдання вирішують дезінфекція, дератизація, декзінсекція і стерилізація. Вони поширені як в повсякденному житті, так і в практиці охорони здоров’я і здатні суттєво знизити захворюваність населення.

НАВЧАЛЬНА Мета ЗАНЯТТЯ: на основі знань про методи дезін­фекції, дератизація, декзінсекція і стерилізація, їхню роль у системі боротьби з інфекційними хворобами, уміти організовувати профілактичну та осередкову дезінфекцію, дератизація, декзінсекція і стерилізація контро­лювати якість їх проведення.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

1. Визначення понять “дезінфекція” та “стерилізація”, «дератизація», «дезінсекція», їхню роль в системі боротьби з інфекційними хворобами.

2. Види та методи дезінфекції. Класифікацію хімічних дезінфікуючих речовин та способи їх застосування.

3. Характеристику основних дезінфектантів.

4. Устрій і режим роботи дезінфекційних камер (парової, паро­формалінової, гарячеповітряної).

5. Методику проведення передстерилізаційного знезараження, очищення і стерилізації виробів медичного призначення.

6. Значення гризунів у розповсюдженні інфекційних захворювань. Методи дератизації.

7. Еколого-біологічні властивості комах і членистоногих – переносників інфекційних захворювань.

8. Способи боротьби з переноснками інфекцій. Основні групи інсектицидів.

 

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

1. Організовувати дезінфекцію в осередку інфекції, в лікувально-профілактичних закладах соматичного та інфекційного профілю.

2. Визначати об’єкти, які необхідно знезаражувати в дезінфек­ційних камерах.

3. Організовувати передстерилізаційне знезараження, очищен­ня та стерилізацію виробів медичного призначення; контролювати якість хімічної дезінфекції та стерилізації.

4. Організувати проведення дезінсекції та дератизації.