Відносні, абсолютні, змішані формули – посилання Excel їх призначення та приклади використання

Типи функцій

Для зручності роботи функції в Excel розбиті по категоріях: функції управління базами даних і списками, функції дати і часу, DDE / Зовнішні функції, інженерні функції, фінансові, інформаційні, логічні, функції перегляду і посилань. Крім того, присутні такі категорії функцій: статистичні, текстові та математичні.
За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст: витягати символи, знаходити потрібні, записувати символи в суворо визначене місце тексту та багато іншого.
За допомогою функцій дати і часу можна вирішити практично будь-які завдання, пов'язані з урахуванням дати чи часу (наприклад, визначити вік, обчислити стаж роботи, визначити кількість робочих днів на будь-якому проміжку часу).
Логічні функції допомагають створювати складні формули, які залежно від виконання тих чи інших умов будуть здійснювати різні види обробки даних. Додати в блог або на сайт

 

8.Формули – посилання Excel, приклади формул-посилань на комірку в межах одного робочого листа, на комірку іншого робочого листа, на комірку іншої робочої книги

 

У формулі може бути вказане посилання на комірку. Посиланням однозначно визначається комірка чи група комірок аркуша, а також спрощується пошук значень чи даних, які використовуються в формулі. За допомогою посилань можна використовувати в формулі дані, які знаходяться в різних місцях аркуша, а також використовувати значення однієї й тієї ж комірки в декількох формулах. Крім цього, можна посилатися на комірки, які знаходяться на інших аркушах книги або в іншій книзі, або на дані іншого додатку. Посилання на комірки інших книг називають зовнішніми посиланнями. Посилання на дані інших додатків називають віддаленими посиланнями.

По замовчуванню в Microsoft Exel використовуються посилання А1, в яких стовпці позначаються буквами від А до IV (максимально - 256 стовпців), а рядки числами - від 1 до 65536. Щоб вказати посилання на комірку, слід ввести літеру заголовка стовпця, а потім номер рядка. Наприклад, D50 є посиланням на комірку, розташовану на перетині стовпця D з 50-м рядком. Щоб послатися на діапазон комірок, слід ввести посилання на верхній лівий кут діапазону, поставити двокрапку (:), а потім - посилання на правий нижній кут діапазону. В наступній таблиці подані варіанти можливих посилань.

Якщо потрібно, щоб у комірці містилось значення іншої комірки, необхідно ввести знак дорівнює, після якого вказати посилання на цю комірку. Комірка, яка містить формулу, називається залежною коміркою, і її значення залежить від значення іншої комірки. Формула може повернути інше значення, якщо поміняти комірку, на яку формула посилається. Наступна формула =В15*5 множить значення комірки В15 на число 5. Формула буде перераховуватися при зміні значення комірки В15.

Формули можуть посилатися на комірки або на діапазони комірок, а також на імена або заголовки, які представляють комірки або діапазони комірок.

В залежності від поставленої задачі можна використовувати або відносні посилання, які посилаються на комірки відносно позиції формули, або абсолютні посилання, які посилаються завжди на одну і ту ж комірку.

Для посилання на комірки можна використовувати заголовки стовпців і рядків аркуша, а також створити описове ім’я комірки, групи комірок, формули чи константи. Після надання імені відповідному фрагменту за допомогою команди Надати ім'я з меню Формат посилання на нього може здійснюватися як іменем, так і звичайним способом.

В формули можна вводити посилання як на комірки тої робочої таблиці, так і на комірки інших робочих таблиць чи книг. Введення таких посилань найпростіше здійснювати шляхом переходу в момент введення формули після відкриття дужки в введеній вбудованій функції або п -арному операторі, що мають бути застосовані до комірки чи діапазону комірок, на який ми збираємося здійснити посилання, з наступним транспортуванням відміченого діапазону в рядок формул за способом Drag and Drop.

 

 

Відносні, абсолютні, змішані формули – посилання Excel їх призначення та приклади використання

Відносне посилання

Даний вид зустрічається найчастіше. Якщо ви не ходили на спеціальні курси, вас ніхто не навчав, то ви навряд чи зустрічалися з абсолютними посиланнями. Тому ми почнемо з того, що простіше.

Абсолютні і відносні посилання у формулах служать для роботи з адресами осередків, але в протилежних цілях. Розглянутий нами вид є базовим і не зберігає адреси комірок у формулі при її перенесенні. Розглянемо приклад.

o Нехай нам дані комірки з даними (стовпці) – М1, М2, М3, Н1, Н2, Н3. Під ними в комірці М4 ми пишемо формулу, результатом якої буде сума трьох чисел (М4 = М1 + М2 + М3). Начебто все просто. Тепер нам необхідно порахувати вміст комірки Н4. Вона також є сумою тих даних, які знаходяться над нею. Перетягуванням або просто копіюванням осередку М4, ми переносимо формулу в Н4. У результаті всі посилання в ній (М1, М2, М3) будуть замінені на Н1, Н2 і Н3, відповідно.

Це і називається відносною адресацією. Приклад здається простим і виникає природне запитання, а чи не простіше заново написати формулу? Ні, у великих таблицях і об'ємних обчисленнях, в яких можуть використовуватися самі різні функції й оператори набагато надійніше просто скопіювати і перенести формулу, ніж заново складати вираз.

Абсолютне посилання

Як вже говорилося, абсолютні та відносні посилання в Excel служать різним цілям. Другий тип посилань, розглянутий нами сьогодні, покликаний зберегти адресацію при будь-яких змінах і переміщених формули.

Припустимо, вам треба вирішити якусь фізичну задачку. У вас є якась константа, записана в комірку А1. Звичайно, можна було б кожен раз писати це число вручну, однак простіше записати її в одне певне місце. Також нам дані два стовпці даних (М1, М2, Р1, Р2). В осередках М3 і Р3 необхідно порахувати наступну формулу: М3 = (М1 + М2) * $ А $ 1. Тепер при перетягуванні і копіюванні в осередок Р3 вийде наступний результат Р3 = (Р1 + Р2) * $ А $ 1. Тобто адреса використовуваної осередку не зрушиться.

Щоб адресу посилання зробити абсолютним, натисніть на формулу, виділіть необхідну "заслання" і натисніть F4. Або вручну надрукуйте символи "долара".

Змішана

Це останній тип, що зустрічається в формулах. Як зрозуміло з назви, це абсолютна і відносна заслання водночас. Нескладно здогадатися, що на практиці вона позначається, як $ А1 або А $ 1. Таким чином, це дозволяє зберігати адресацію на стовпець або рядок, але продовжувати "ковзати" по ньому. Розглянемо приклад.

А	У	З
	3,5	4,5

Отже, у нас є таблиця з деякими даними. У стовпці "А" у нас є якась величина, а в рядку "1", коефіцієнт, на який необхідно помножити. Осередки В2, С3 будуть містити результати. Як бачите абсолютна і відносна посилання тут безсилі. У таких випадках необхідно використовувати змішаний тип.

Запишемо формулу в першу клітинку В2 = А2 * В1. Але щоб перетягнути її вправо, потрібно закріпити стовпець "А", а щоб вниз, закріпити рядок "1". Тому правильним варіантом написання формули стане В2 = $ А2 * В $ 1. Таким чином, при перетягуванні формули ми отримаємо ряд значень в кожній з решти осередків:

10.Поняття про синтаксис функцій Excel, навести приклади

Функції складаються з двох частин: імені функції і одного або декількох аргументів (параметрів)
Ім'я функції - описує операцію, яку ця функція виконує. В результаті виконання функції виходить деяке значення.
Аргументи (параметри) пишуться в дужках і задають дані необхідні функції для виконання операції.
Наприклад, =СУМ(А1:А10).
Тут:
СУМ ім'я функції, воно вказує, що буде обчислюватися сума чисел.
А1:А10 – параметр, який вказує діапазон клітинок значення яких будуть складатися.

При використанні функції декількох аргументів вони відокремлюються один від іншого крапкою з комою.
Наприклад, =СУМ(А1:А10; А20:А30).
Тут два параметра, сумуються значення двох діапазонів.
В якості аргументів можуть бути адреси комірок (D3), діапазони (A1:A5), числові константи(45), текстові константи ("text"), арифметичні вирази(2*B2-5) і
логічні вирази(C5>A5). У наведених раніше прикладах всі аргументи були діапазонами.
Наведемо приклад функції з іншими типами параметрів.
=ЯКЩО(А2>B2;C2*В2;"Помилка даних")
У цій функції перший параметр логічне вираження, другий арифметичне вираз, третій текстова константа (обов'язково в подвійних лапках!!!).

11. Аргументи функції Excel та їх види

Функції -- заздалегідь визначені формули, які виконують обчислення по заданих величинах, що називаються аргументами, і в зазначеному порядку. Ці функції дозволяють виконувати як прості, так і складні обчислення. Наприклад, функція ОКРУГЛ округляє число в даній комірці.

Структура функції починається зі знака рівності (=), за ним іде ім'я функції, що відкриває дужка, список аргументів, розділених комами, що закриває дужка.

Для появи списку доступних функцій клацніть комірку і натисніть клавіші SHIFT+F3.

Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (ИСТИНА й ЛОЖЬ), масиви (масив - це об'єкт, що використовується для одержання декількох значень у результаті обчислення однієї формули або для роботи з набором аргументів, розташованих у різних комірках і згрупованих по рядках або стовпцях. Діапазон масиву використовує загальну формулу; константа масиву являє собою групу констант, що використовуються як аргументи.), значення помилки (наприклад #Н/Д), або посилання на комірку. Як аргументи використаються константи (константа - це постійне (не обчислюване) значення. Вираження й результат обчислення вираження константами не є.), формули, або функції. У кожному конкретному випадку необхідно використати відповідний тип аргументу.

Спливаюча підказка із синтаксисом й аргументами з'являється після уведення функції. Наприклад, що спливає підказка з'явиться після уведення =ОКРУГЛ(. Спливаючі підказки з'являються тільки для убудованих функцій.

Діалогове вікно Майстер функцій полегшує уведення функцій при створенні формул, що містять функції. При уведенні функції у формулу діалогове вікно Майстер функцій відображає ім'я функції, всі її аргументи, опис функції й кожного аргументу.

У деяких випадках може знадобитися використання функції як одного з аргументів (аргумент - це значення, використовувані функцією для виконання операцій або обчислень. Тип аргументу, що використовується функцією, залежить від конкретної функції. Звичайно аргументи, що використовуються функціями, є числами, текстом, посиланнями на комірки й іменами.) іншої функції. Наприклад, у формулі функція СРЗНАЧ вкладена у функцію ЕСЛИ для порівняння середнього значення декількох значень із числом 50.

Вкладена функція, що використовується як аргумент, повинна обчислювати відповідному цьому аргументу тип даних. Наприклад, якщо аргумент повинен бути логічним, тобто мати значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ, те вкладена функція в результаті обчислень теж повинна давати логічне значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ. Інакше з'явиться повідомлення про помилку «#ЗНАЧ!».

У формулах можна використати до семи рівнів вкладення функцій. Коли функція Б є аргументом функції А, функція Б перебуває на другому рівні вкладеності. Наприклад, припустимо, що функції СРЗНАЧ і СУМ уважаються функціями другого рівня, тому що обидві вони є аргументами функції ЕСЛИ. Функція, вкладена як аргумент у функцію СРЗНАЧ, буде функцією третього рівня й так далі.

Майстер функцій - це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними. Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій (рис.1). Його можна відкрити за допомогою виконання команди Функція меню Вставка.

Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині є поле для заповнення назви потрібної функції та кнопка швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За його допомогою можна відкрити всі функції, ті 10, що востаннє використовувались, функції певної групи тощо. У полі, що розташовано іще нижче, одразу ж виводяться функції, які «замовив» користувач. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її коротке описання. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції.

 

12. Побудова електронної таблиці Excel, введення даних та формул

Формула, що набирається в електронній таблиці, як і будь-який інший запис, відображається у рядку формул. Однак є одна відмінність: після команди введення формули (натискання клавіші «=») у рядку формул з’являються нові кнопки: і (мал. 4.1). Зміст їх простий: клацання по кнопці з червоним хрестиком скасовує внесені до формули зміни, а клацання по кнопці з зеленою «галочкою» дає команду на виконання формули, записаної у комірці. Завершити введення формули можна натисканням на клавішу Enter або переміщенням курсора до іншої комірки. Також можна натиснути кнопку з зеленою «галочкою» в рядку формул. Після команди введення запис формули в комірці зникає і з’явля-ється результат її виконання або повідомлення про помилку. Відредагувати введену формулу можна як звичайний текст, введений до комірки. Для прикладу наберіть у комірці А4 формулу =А1+А2+А3. Потім відредагуйте її, замінивши на формулу =А1+А2*А3. Немає значення, малими чи великими літерами набирається формула. Програма Excel автоматично перетворює всі літери на великі, як тільки подається команда на виконання обчислень.

 

13.Табличні обчислення Excel звикористанням формул та функцій, «Майстер функцій»

Табличні обчислення Excel з використанням формул та функцій. «Майстер функцій». Функції — заздалегідь визначені формули, які виконують обчислення по заданих величинах, що називаються аргументами, і в зазначеному порядку. Ці функції дозволяють виконувати як прості, так і складні обчислення. Структура функції починається зі знака рівності (=), за ним іде ім'я функції, що відкриває дужка, список аргументів, розділених комами, що закриває дужка. Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (ИСТИНА й ЛОЖЬ), масиви, значення помилки (#Н/Д), або посилання на комірку. При введенні функції у формулу діалогове вікно Майстер функцій відображає ім'я функції, всі її аргументи, опис функції й кожного аргументу. Майстер функцій – це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними. Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій. Його можна відкрити за допомогою виконання команди Функція меню Вставка.Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині є поле для заповнення назви потрібної функції та кнопка швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її коротке описання. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції. Після вибору відповідної функції і натискання клавіші «ОК», з’являється вікно, в якому власне і відбувається здійснення обчислень.

 

14.Операції редагування робочого листа Excel

Операції редагування робочого листа Excel. Програма дає змогу без особливих зусиль вилучати, копіювати, вирізувати, вставляти і переміщати клітинки та діапазони клітинок. Редагування даних клітинок. Безпосередньо в клітинках редагують дані, довжина яких сумісна з їхніми розмірами. Якщо дані в поточній клітинці неправильні, то їх можна легко вилучати натисканням на клавішу Delete, або за допомогою команд Основне - Редагування - Очистити, або введенням нових даних. Скасування і повторення останньої операції. В Excel передбачена можливість скасувати останню операцію та відновити початковий стан клітинок робочого аркуша. Оперативно скасовують останню операцію за допомогою кнопки Скасувати ввід в панелі швидкого доступу або клавішами Ctrl+Z. Повторити останню виконану операцію, тобто відновити скасовану дію, можна кнопкою Повернути в панелі інструментів або клавішами Ctrl+Y. Скасування останньої операції та її відновлення виконуються командами Скасувати ввід і Повернути ввід із панелі швидкого доступу. Використовуючи вказані кнопки та послуги, можна переглянути робочий аркуш (клітинку) до і після виконання певної дії. Вставлення і видалення стовпців, рядків і клітинок. Для вставлення порожнього стовпця треба виділити стовпець таблиці, перед яким є намір його розмістити, і активізувати команду Вставлення - Клітинки - Вставити. Вставлення стовпців (рядків) супроводжується автоматичним налаштуванням формул таблиці за місцем їх нового розміщення. Пошук і заміна фрагментів робочого аркуша. Пошук заданого фрагмента робочого аркуша (книги) здійснюється через послугою Основне - Редагування - Знайти й виділити, за допомогою якої можливо відкрити вікно Пошук і заміна

. 15.Операції форматування робочого листа Excel

Операції форматування робочого листа Excel. Excel має потужні засоби для форматування таблиці. До операцій форматування відносять: 1. Задавання фонового кольору комірки, її границь. 2. Спосіб зображення, розмір та колір шрифту, яким відображається інформація в комірці. 3. Розміщення тексту в комірці (горизонтальне, вертикальне). 4. Розміщення тексту в декілька рядків. 5. Об’єднання декількох комірок в одну. 6. Спосіб відображення числових значень та дат.Для того, щоб скористатися командами форматування, необхідно зайти у меню Формат головного меню.

16.Типи даних Excel, визначення формату даних

Типи даних Excel, визначення формату даних. Дані в Excel умовно можна поділити на три типи: формули, текст і числові значення. Числові значення мають наступні формати:· Общий – використовують в Excel за замовчуванням. Змінюється автоматично, якщо у комірку були введені дані в одному з інших форматів. · Числовой – використовують для відображення цілих чисел і десяткових дробів. · Денежный – використовують для відображення грошової одиниці, є можливість встановити кількість чисел після коми. · Финансовый – використовують для відображення грошової одиниці. Відрізняється від попереднього формату типом вирівнювання в комірці (при грошовому вирівнювання діє по правому краю комірки, а при фінансовому – по центру). · Дата – використовують для відображення дати. · Час – використовують для відображення часу. · Процентный – використовують для відображення відносної величини, вираженої у відсотках. · Дробный – використовують для відображення простих дробів. · Экспоненциальный – використовують для відображення чисел в експоненціальному вигляді, наприклад, число 0,59564225 буде записано як 5,96Е-01. · Текстовый – використовують для відображення текстових даних. · Дополнительный – використовують для відображення поштових індексів, номерів телефону і т.ін. Текстові значення. Разом із числовими в Excel також широко використовують текстові значення. Текст є обов’язковим атрибутом будь-якої таблиці, оскільки з його допомогою оформляють її шапку, а також дають необхідні коментарі. Текстові значення можуть містити практично будь-які символи, присутні на клавіатурі, – букви, числа і спеціальні символи.

17.Іменовані комірки і діапазони в Excel: призначення, створення та використання

Імена комірок та їх діапазон в Excel: призначення, створення та використання. При запуску Excel на листах робочої книги відображається сітка, яка розділяє рядки та стовпці. Зверху над стовпцями відображаються заголовки (А, В, С,…..). Зліва від рядків відображаються їх номери (1, 2, 3,…). Кожна комірка має свою адресу, яка складається з заголовку стовпця та номера рядка. Для того щоб ввести дані в комірку, цю комірку необхідно виділити. Для цього достатньо натиснути один раз лівою клавішею мишки всередині комірки. Максимальна довжина тексту комірки – 255 символів. Значення вмісту комірки можна переглянути в рядку формул. Діапазони бувають суміжні і несуміжні. У суміжних діапазонах між комірками немає проміжків і він має форму прямокутника(А1:К5). Суміжні діапазони можна виділити, утримуючи натиснутою клавішу Shift і розширюючи клавішами керування курсором зону виділення. Несуміжні діапазони складаються з декількох суміжних і позначаються їхніми адресами, розділеними крапкою з комою, наприклад А2:С6;К3:К10;Е2:G2. Для виділення несуміжного діапазону потрібно виділити першу клітину або перший діапазон клітин, потім, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl, виділити інші діапазони клітин. Для роботи з діапазоном необхідно його виділити за допомогою мишки або клавіатури. Для виділення всього рядку потрібно клацнути його заголовок.

 

18.Міжтабличні зв’язки та обмін даними в Excel з використанням формул та функцій

Міжтабличні зв’язки та обмін даними в Excel. На основі вхідних інформаційних таблиць ми можемо створити зв’язаний з вхідними інформаційними таблицями вихідний документ. Вихідний документ створюється на основі традицій оперативних даних інформаційного масиву. Послідовність створення вихідного документа включає попередній аналіз, а саме яким чином будуть встановлені інформаційні зв’язки між полями вихідного документа і вхідних інформаційних таблиць. За допомогою функцій або формул посилання (наприклад, функція ВПР). Обмін даними дозволяє користувачеві Excel імпортувати до своєї таблиці об'єкти з деяких інших прикладних програм, тож передавати (експортувати) свої таблиці для вбудови у інші об'єкти. Концепція обміну даними є одним із основних концепцій середовища Windows. Між об'єктами, які обробляються різними прикладними програмами, створюються інформаційні зв'язку, наприклад, між таблицями і текстами. Ці інформаційні зв'язку реалізовані динамічно, наприклад, копія таблиці, вбудована до тексту, обновлюватиметься (актуалізуватися) щоразу, як у її оригінал вносять зміни.

19. Масиви, обчислення масивів в Excel

В Microsoft Excelможна обчислювати значення не лише для аргументів, які знаходяться в окремих комірках, але й одночасно для цілих діапазонів комірок, тобто масивів. Згадаємо з математики, що масив — це впорядкований набір елементів (тобто кожен елемент сукупності має свій порядковий номер — адресу).

Масиви бувають одномірні (вектори),двомірні (матриці), тримірні і т.д. В електронних таблицях Excelможна виконувати операції лише над одномірними та двомірними масивами (векторами та матрицями). Програма дозволяє виконувати обчислення з усіма даними виділеного діапазону. При цьому використовується формула масиву. Вона відрізняється від звичайної формули тим, що записана у фігурних дужках, які і виступають ознакою формули масиву.

Для обчислення елементів масиву в Excelвикористовується єдина формула на всі елементи масиву. Результатом введення такої фомули масиву беде те, що в кожній комірці діапазону комірок буде знаходитись формула у фігурних дужках.

Коли фігурні дужки ввести вручну (з клавіатури), то бажаного результату користувач не отримає (введена формула буде сприйматись як звичайний текст).

Для введення формул масиву необхідно:

Виділіти діапазон комірок, що повинні містити результати обчислення формули масиву. Розмірність виділеного діапазону повинна відповідати кількості значень, що повертаються формулою.

Ввести потрібну формулу, вказуючи посилання на діапазони комірок, що повинні використовуватися в обчисленнях.

Завершити уведення формули натисканням сполучення клавіш “Ctrl+Shift+Enter” (а не “Enter”як в звичайних формулах).

Excel помістить формулу масиву у фігурні дужки, що є ознакою формули масиву. У комірках виділеного діапазону будуть представлені результати обчислення формули.

Excel завжди інтерпретує масив як єдине ціле та не дозволяє змінити окремі клітинки масиву. Проте можна задати для окремих клітинок різноманітні параметри форматування. Клітинки не можуть бути переміщені з масиву, а нові клітинки — добавлені у масив.

Масиви констант можна використовувати замість посилань, якщо небажано вводити кожне значення константи в окрему клітинку аркуша.

Деякі вбудовані функції є формулами масиву. Для отримання належних результатів їх слід вводити як масиви.

Формула масиву для обчислення окремого результату спрощує модель аркуша, замінює декілька окремих формул на одну формулу масиву.

Наприклад, далі обчислюється підсумкове значення цін на акції, при цьому не використовується рядок комірок для обчислення та відображення окремих значень для кожної акції.

Формула масиву для обчислення окремого результату. Якщо формулу ={SUM(B2:D2*B3:D3)} введено як формулу масиву, вона перемножує значення “Акції” та “Ціна” для кожної біржі, а потім підсумовує результати цих обчислень.

Формула масиву для обчислення декількох значень. Деякі функції повертають масиви значень або запитують масиви значень як аргумент. Щоб обчислити декілька значень за допомогою формули масиву, потрібно ввести масив у діапазон комірок, який має таку саму кількість рядків і стовпців, що й аргументи масиву.

Наприклад, за вказаним рядом із трьох значень продажу (стовпець В) і рядом із трьох місяців (стовпець А) функція TREND визначає продовження лінійного ряду обсягу продажу. Для відображення всіх обчислюваних значень формулу введено у три клітинки стовпця C (C1:C3)

Формула масиву для обчислення декількох значень. Формула =TREND(B1:B3;A1:A3), введена як формула масиву, повертає три значення (22196, 17079 і 11962), обчислені за трьома обсягами продажу за три місяці.

Для виконання табличних обчислень потрібні формули. Оскільки деякі формули і їхні комбінації зустрічаються дуже часто, те програма Excel пропонує більш 400 заздалегідь вбудованих формул, що називаються функціями. Розглянемо деякі з них.

 

20.Робота з функціями відбору Excel. Функція ВПР: призначення, синтаксис, порядок використання

Робота з функціями відбору Excel. Функція ВПР: призначення, синтаксис, порядок використання. Excel має вбудовані функції, пов’язані з відбором табличних даних. Одна з таких функцій – функція ВПР(«вертикальній просмотр»). Функція ВПР належить до категорії функцій «Ссылки и масивы». Функція ВПР здійснює пошук значення у крайньому лівому стовпчику масиву і повертає значення, розміщене у тому ж рядку із заданого стовпця таблиці. Синтаксис функції ВПР: ВПР (искомое значение, таблица, номер столбца, интервальный просмотр). Искомое значение – значення, яке треба знайти в першому стовпчику масиву. Таблица – таблиця з інформацією, в якій відшукують дані. Номер столбца – номер стовпця в масиві «таблица», в якому повинно бути знайдено відповідне значення. Интервальный просмотр – логічне значення, яке вказує чи потрібно, щоб ВПР шукала точне або наближене значення. Застосовується тоді, коли потрібно встановити між табличні зв’язки.

 

21.Вкладені функції Excel

 

Вкладені функції Excel. Вкладені функції – це функції, аргументами яких можуть бути інші функції. Наприклад необхідно визначити поточний рік. Функція ГОД() визначає значення року від певної дати, а функція СЕГОДНЯ() визначає поточну дату. Тому для визначення поточного року необхідно записати =ГОД(СЕГОДНЯ()). Прикладом вкладеної функції також може бути функція ЕСЛИ, бо взалежності від умови ми використовуємо аргументи іншої функції.

22.Діаграми Excel:призначення, основні поняття та визначення. Типи діагам і стандартні типи діаграм

Діаграми Excel: призначення основні поняття та характеристика. Типи діаграм та стандартні елементи діаграм. Діаграма в Excel графічно представляє вміст однієї або декількох груп комірок. В Excel можливо побудувати 14 різноманітних типів діаграм, кожен тип в свою чергу має декілька підтипів. Типи діаграм: Гістограма. Використовується для порівняння декількох наборів даних, кожний з яких представляє собою вертикальну смужку визначеної висоти. Лінійчаста. Схожа на гістограму, але для представлення набору даних використовують горизонтальні смужки. Графік. Використовується тоді, коли необхідно простежити зміну деякого параметру протягом визначеного періоду часу. Кругова. Використовується для порівняння частин, що складають одне ціле. Крапкова. Схожа на графік, використовується для порівняння декількох наборів даних, що виводяться у вигляді крапок. З областями. Аналізує зміну значень параметра за певний час. Кільцева. Діаграма подібна до кругової, але може містити кілька наборів даних. Пелюсткова. Використовується для порівняння наборів даних, представляючи їх у вигляді площин, що нагадують пелюстки квітів. Поверхня. Зміна значень у двох вимірах, представлено поверхнею, що згинаються. Бульбашкова. Діаграма представлена трьома наборами значень у вигляді трьох пухирців. Біржова. Вона призначена для представлення набору даних трьох значень: найвищий курс, найнижчий курс, курс закриття. Циклічна, конічна і пірамідальна. Представляють собою різновиди гістограм і лінійних діаграм зі зміненою формою відповідно до їх назв. Нестандартна. Набір діаграм, що мають поліпшене оформлення елементів діаграм. Основні поняття та характеристики діаграм: 1) діаграму можна створити безпосередньо на листі з таблицею, або на окремому листі, 2) інструмент «Майстер діаграм» дозволяє крок за кроком створювати та редагувати діаграму, 3) діаграми автоматично оновлюються при зміні даних в робочій таблиці, 4) діаграма завжди будується для якогось визначеного діапазону комірок,5) послідовність значень параметрів в Excel називають рядом даних, а послідовність значень аргумента- категорією. Елементи діаграм: вісь Х та Y, назва діаграми, назва категорій, легенда, маркери даних, активна рамка, засічки та лінії сітки, мітки значень.

23.Побудова точкових гравіків залежностей Excel

Точкова діаграма (Scatter chart)- Показує зміну чисельних значень декількох рядів даних (вісь Y) через нерівні проміжки (вісь X), або відображує дві групи чисел як один ряд координат x та y. Розташовуючи дані, необхідно помістити значення х в один стовпець або один рядок, а відповідні значення y в сусідні рядки або стовпці. Зазвичай використовується для наукових даних.

· Натискуємо кнопку Мастер диаграмм на панелі інструментів Стандартная і отримуємо вікно Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): тип диаграммы. В цьому вікні вибираємо вкладинку Стандартные.

· В полі Тип: вибираємо пункт Точечная, а в полі Вид: вибираємо різновид “ Точечная диаграмма со значениями, соединенными сглаживающими линиями ”.

· Натискуємо кнопку Далее>. Отримуємо вікно Мастер диаграмм (шаг 2 из 4): источник данных диаграммы. В цьому вікні вибираємо вкладинку Ряд і натискуємо кнопку Добавить.

· Клацнувши ЛКМ в полі Значения X:, отримуємо в ньому текстовий курсор. Утримуючи ЛКМ у натиснутому стані, виділяємо штриховою лінією діапазон A1:A9.

· Клацнувши ЛКМ в полі Значения Y:, отримуємо в ньому текстовий курсор і очищаємо його від “фіктивного” значення. Утримуючи ЛКМ у натиснутому стані, виділяємо штриховою лінією діапазон B1:B9.

· Натискуємо кнопку Далее>. Отримуємо вікно Мастер диаграмм (шаг 3 из 4): параметры диаграммы.

· Вибираємо вкладинку Заголовки і у відповідні поля вдруковуємо найменування діаграми “ Графік функції ”, найменування осі “ Значення аргумента ” і найменування осі “ Значення функції ”.

· Вибираємо вкладинку Оси і встановлюємо позначки на пунктах “ ось X (категорий) ” та “ ось Y (значений) ”.

· Вибираємо вкладинку Линии сетки і встановлюємо позначки на пункті “ основные линии ” в полях “ ось X (категорий) ” та “ ось Y (значений) ”.

· Вибираємо вкладинку Легенда і знімаємо позначку на пункті Добавить легенду, оскільки у разі єдиного графіка вона не потрібна.

· Натискуємо кнопку Далее>. Отримуємо вікно Мастер диаграмм (шаг 4 из 4): размещение диаграммы. Для розміщення графіка указуємо той же лист, на якому знаходиться і відповідна таблиця даних.

· Завершуємо побудову графіка шляхом натискування кнопки Готово.

24.Лінії тренду в Excel:визначення, технологія створення

Лінія тренда – це інструмент технічного аналізу, основним призначенням якого є виявлення тренду на ринку. А також ідентифікації моментів уповільнення, зміни напряму і розвороту поточного тренда.
Говорячи простою мовою, трендова лінія потрібна для того, щоб визначити який зараз тренд (бичачий чи ведмежий, а може бути зараз ринок в бічному русі)? Наскільки сильний/слабкий поточний тренд? Можлива зміна напряму руху ціни і коли?

Тренд – це послідовність більш високих максимумів і мінімумів (справедливо для висхідного тренда) і послідовність більш низьких максимумів і мінімумів для низхідного тренду.