Розділ V. Охорона праці й навколишнього середовища

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

 

5.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [1]. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці [1], системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевеми (ДНАОП) і галузевеми (НАОП) нормами та стандартами, СНіПами, ДСТУ.

Так як дослідження проводилось у Загальноосвітній школі, то необхідно звернути увагу на всі небезпечні і шкідливі фактори, які можуть нашкодити здоров’ю підлітків та працівників школи, та негативно вплинути на рівень працездатності. До негативних факторів на робочому місці працівників та школярів можна віднести: шум, підвищена або знижена температура повітря, знижена вологість, якість освітлення приміщення, запиленість. Також важливими є заходи по пожежній безпеці приміщення та захист від ураження електричним струмом.

 

5.1.1 Характеристика приміщення

Характеристика робочого приміщення наведена у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Характеристика робочого приміщення

Найменування показника	Значення показника	Критерій (обґрунтування) вибору значення показника	Позначення й найменування регламентуючо-го документу
1 Габаритні розміри приміщень, кількість робочих місць	Площа приміщен-ня	Комфортні умови праці	СНіП 2.09.04-87
2 Сприятливі умови мікроклімату	Темпера-тура, вологість, скорость руху повітря	Комфортні умови праці	ГОСТ 12.1.005-88.CCБТ
3 Виробниче освітлення
3.1 Вид природного висвітлення	бокове	Комфортні умови праці	ДБН Б 2.5-28-2006
3.2. Вид штучного, джерела світла	ЛБ-80, ЛБ-65	Комфортні умови праці	ДБН Б 2.5-28-2006
3 Клас приміщення по небезпеці поразки эл. струмом	Приміщен-ня без підвищеної небезпеки	Безпека умов праці	ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ
4. Категорія приміщення по пожежній небезпеці	Категорія Д	Безпека умов праці	ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ
5. Клас зони приміщень по пожежній небезпеці	Пожежо-небезпечна зона класу П-Па	Безпека умов праці	ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ

 

До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ 12.0.003-74.
ССБТ [6].

 

5.1.2 Шкідливі та небезпечні фактори робочого приміщення

При проведені експериментальної частини нашої роботи встановлено, що на працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори:

– Запиленість;

– Знижене освітлення;

– Шум, вібрація;

– Психофізіологічний фактор;

– Підвищена або знижена температура повітря.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на виробництві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 5.2.

 

Таблиця 5.2

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Шкідливі й небезпечні фактори	Джерела виникнення
1 Пожежонебезпека приміщення	Мережа живлення ПК, оргтехніка
2 Вібрація	Додатковий фактор у разі ремонтних робіт або з верхнього поверху
3 Шуми	Вентилятори ПК, шум на вулиці, у коридорах
4 Мікрочастинки пилу	Зовнішні джерела; папки з документацією
5 Знижена рухливість повітря, температура, знижена вологість	Мікроклімат приміщення: стан систем опалення, кондиціонування, вентиляції
6 Несприятливе освітлення	Нераціональна організація освітлення робочих місць
7 Психофізіологічні фактори	ü

 

Приміщення відповідає санітарним нормам проектування закладів. В приміщенні два вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення.

У приміщенні періодично виконуються комплекси заходів, спрямовані на оздоровлення умов праці працівників та школярів підвищення продуктивності праці, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою, що використовується.

 

5.2 Виробнича санітарія

Робота у приміщенні не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги й тримає його в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [21] віднесена до легкої категорії 1а – легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт.

Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Темпе-ратура	Відносна вологість % (не більше)	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
Легка 1а	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка 1а	Теплий	23-25	40-60	0,1

 

Збереження оптимальних параметрів мікроклімату у приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.

З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.

Оскільки в повітрі робочої зони учбових груп відсутні шкідливі речовини, токсичний пил, підвищений вміст тепла і вологи, то оптимальні параметри мікроклімату регулюються за допомогою припливно-витяжної вентиляції. Виходячи з цього, кількість повітря, яку необхідно подавати в приміщення для забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища визначають по наступній формулі (5.1):

L = n∙L ′ [м³/ч] (5.1)

де n – кількість тих, що працюють, люд.;

L ′ – витрата повітря, що приймається по санітарних нормах
(СН-245-71), доводиться на людину залежно від об'єму приміщення V, м³.

При відношенні <20, L ′=30 м³/ч. V = 56 м³, n= 12.

L= 12х30=360 [м³/ч]

5.2.1 Освітлення виробничого приміщення

У відділі застосовується природне бічне освітлення [10]

Норми природного освітлення для відділу представлені в таблиці 5.4.

 

Таблиця 5.4

Норми освітленості виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи	Мінімальний розмір об’єкту розріз-нення, мм	Розряд,підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкту розрізнення із тлом	Харак-терис-тика тла	Штучне освітлення	Природне освітлення
Вид освіт-лення	Мінімальна освіт-леність, Е, лк	Вид Освіт-лення	,%	,%
Середньої точності	0,5-1,0	IV	Великий	Світлий	Загальне		бокове	1,5	1,35

 

Для визначення нормованого значення КПО для умов м. Харкова скористаємося формулою

е_N = е_нm_N

(5.2)

де е_н – значення КПО з урахуванням характеру зорової роботи;

m_N – коефіцієнт світлового клімату, m_N = 0,9;

N – номер групи забезпеченості природним світлом.

 

е_N = 1,5х0,9 = 1,35

 

Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.

Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення – IV (робота середньої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,5 мм до 1,0 мм), мінімальне нормована освітленість 300 лк.

Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік розраховується за формулою:

(5.3)

де E_min – нормована мінімальна освітленість, лк;

k – коефіцієнт запасу;

S – освітлювана площа, м²;

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

N – число світильників;

n – число ламп у світильнику;

η – коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.

З урахуванням розряду зорових робіт (IV) E_min = 300 лк.

Освітлювана площа S = 28 м²

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення k= 1,2. Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп Z = 1,1.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ή знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі ρ_п, стін ρ_с, підлоги р_р (для світлих адміністративно-конторських приміщень: ρ_cтл = 70%, ρ_стн = 50%, ρ_р = 30%), вибирають тип світильника.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампами як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.

Індекс приміщення визначається за такою формулою:

(5.4)

де А, В, h – довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м;

 

(5.5)

де Н – геометрична висота приміщення;

h_св – звис світильника. Звичайно h_св = 0,2 ~ 0,8 м;

h_p – висота робочої поверхні. h_p = 0,8...1,0 м.

А = 8 м; В = 3,5 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і = 1,22.

На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку η = 49 %.

Отже, світловий потік, відповідно до формули (5.2), дорівнює:

лм^.

Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоощадні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.

На основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням світлового потоку Фл – 1995 лм.

Після цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:

Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників.

Схема розташування світильників наведена на рис 5.1.

Рисунок 5.1 - Схема розташування світильників

В робочому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць паралельно лінії розташування учбових місць. Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп – 5%, для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє пред'явленим вимогам.

5.2.2 Виробничий шум та вібрація

Високий рівень шуму та вібрації – один з найпоширеніших шкідливих факторів на робочому місті, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10-15% відсотків. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.

Джерелом шуму і вібрації для працівників є шум на вулиці, у коридорах.

Крім того, це може бути шум від інших джерел, що знаходяться у робочому приміщенні. Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують перекриття між приміщеннями, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між приміщеннями, звукопоглинаючи м’які штори.Важливе профілактичне значення мають організаціонно-технічні заходи, такі як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві приміщень.

 

Таблиця 5.5

Припустимі рівні шуму у виробничім приміщенні

 

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску в дБ, в активних смугах із середньо геометричними частотами, Гц	Еквівалентні рівні звуку, дБа	Організаційно- технічні заходи захисту
Навчання, творча діяльність											Своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання

 

5.2.3 Рівень іонізації повітря приміщення

 

В кабінетах, де застосовуються персональні комп’ютери рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 5000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря [14].

 

Таблиця 5.5

Рівні іонізації повітря приміщень

Рівні	Кількість іонів у 1 см3 повітря	Організаційно-технічні заходи захисту
n+	n-	Дотримання правил користування ЕОМ
Мінімальні значення
Оптимальні значення	1500-3000	3000-5000
Максимально-припустимі значення

 

5.3 Техніка безпеки

Оскільки джерелами живлення ЕОМ є електричний струм, то основну увагу при аналізі потенційних небезпек і розробці відповідних захисних заходів необхідно приділити питанням електробезпеки.

По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до
ПУЭ-87[5]. Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:

- Забезпечення недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

- Контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

- Організація безпечної експлуатації побутових електроприладів.

 

5.4 Пожежна безпека

Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.

Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III [20].

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.

Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.

Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежнонебезпечними матеріалами.

Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ОНТП 24-86 [4].

5.5 Охорона навколишнього середовища

Закон України про «Охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року (редакції Закону 1993,1996 рр) [2].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.

У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи із ТСО'92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000, що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України про охорону праці від 25.11.2002р.

2. Закон України про охорону навколишнього середовища від 25.06.1991р.

 

3. СНиП 2.09.02-85 Нормьі проектирования. Производственние здания промьішленних предприятий.

4. ОНТП 24-86 МВД СССР. Общесоюзние нормьі технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрьівопожарной и пожарной опасности. - М, 1986.

5. Правила устройства злектроустановок. ПУЗ. Минзнерго СССР. - М.:
Знергоатомиздат, 1987.

6. ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ. Опасние и вредние производственние
фактори. Классификация. -Введ.01.01.76.

7. ГОСТ 12.0.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоньї. -Введ. 01.01.89.

8. СНиП 2.04.05-86 Строительньїе норми и правила. Отопление.
Вентиляция, кондиционирование воздуха-М.: Стройиздат. 1987.

9. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредние вещества. Классификация и общие требования безопасности. Введ. 01.01.77.

10. ДБН Б 2.5-28-2006 - Виробничне і штучне освітлення. Київ, 2006.

11. ГОСТ 12.1.003-83*ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ.
01.07.84.

12. ГОСТ 12.1.036-81 ССБТ. Шум допустимие уровни в жилих и общественних зданиях. Введ. 01.01.82.

13. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства й методи захисту від шуму. Классификація. Введ. 01.01.81.

14. ДСанПин 3.3_/2. 07-98уК Государственні правила и норми работи з визмальними дасплеиньши герминалами злектронно-вичислительних машин» - Утв. МЗ /Украини 0.12.98

15. НРБУ-97 - Норми радіаційної безпеки України. Від 18.08.97 №58

 

16. ДСанПін 5.5.6.009-98 - влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки/в навчальних\акладах та\ режим праці на персональних комп'ютерах. -\3атв/30.12.98:

17. ГОСТТ 12.2.07.0-75^жССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности. - Введ. 0ПОД.76.

18. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Злектробезопасность. Защитное заземление.
Зануление. Введ. 01.01.82.

19. ГОСТ-__ 12.4.011 -89 СС БТ. Средства защитьі работающих.

20. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

21. ГОСТ 12.1.005 - 88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введ. 01.07.89.