Позиція у цивільній справі

РОЗДІЛ III

Вироблення позиції у справі

Поняття позиції у справі

Позицію у справі розуміють як:

- результат, якого хоче досягти юрист;

- версію клієнта, розроблену (чи підтриману) юристом;

- зміст заключної промови в дебатах;

- план захисту інтересів клієнта;

- оцінку юристом обставин справи;

- дії, спрямовані на досягнення позитивного результату в інтересах клієнта.

Найбільш поширеним є визначення позиції у справі як пев­ної версії подій, яку сторона обирає і відстоює у справі. А щодо несудових варіантів - модель поведінки, яку обирає і реалізує клієнт.

Позиція у справі має фактичний і правовий аспекти. Фак­тичний аспект - це чітке і зрозуміле викладення події. В цивільній справі правовий аспект позиції стосується елементів, які необхідно довести для того, щоб виграти. У кримінальній справі правовий аспект визначає ті елементи складу злочину, наявність яких необхідно спростувати для того, щоб клієнт був визнаний невинуватим. Єдина позиція (версія) необхідна для того, щоб помістити фактичні обставини справи в контекст за­кону - щоб пояснити, що сталося і, якщо можливо, чому.

Ефективне представництво інтересів клієнта вимагає де­тального вивчення обставин справи і вироблення такого спо­собу її вирішення, який буде найвигіднішим і найбільш бажа­ним для нього. Більше того, потрібно бути готовим до зміни плану дії чи до перегляду тактики у будь-який момент в про­цесі представництва інтересів клієнта. Іншими словами, по- І трібно виробити позицію у справі.

Позиція у справі - це складне, багатогранне поняття. Ма­буть, тому і немає Його єдиного визначення.

Позиція у справі - це не просто вирази типу «Відповідач не виконав умови договору і повинен відшкодувати збитки» або «Підсудний невинуватий». Позиція має бути чітким пояснен­ням того, чому відповідач не виконав умови договору або чому клієнт невинуватий - з посиланням як на фактичні обставини справи, так і на закон.

Необхідно відрізняти позицію у справі від фабули справи. Це різні поняття. Позиція, крім подій, включає ще і ставлення до них того суб'єкта, який подає свою історію. Ті самі фактичні обстави­ни будуть по-різному представлені обвинувачем і захисником, по­зивачем і відповідачем. Принцип змагальності якраз і полягає в тому, щоб зробити свою історію переконливішою для суду.

Без вироблення позицій у процесі представництва інтересів громадян не обійтись. При правильному виробленні позицій ви­являються сильні і слабкі сторони як власного варіанту вирішен­ня справи, так і версій опонентів. Вироблення позицій також до­помагає побачити, яку саме інформацію необхідно зібрати і як найбільш ефективно використати правові норми. Це ніби орієн- таційна, організуюча точка для всього процесу підготовки у справі. У той же час, позиція кожної сторони не є сталою і може змінюва­тися залежно віз зміни умов, що її визначали.

На вибір позицій у справі впливають:

- фактичні обставини справи;

- докази;

- мета, яку потрібно досягти (процесуальна функція).

Факти та докази - основа для розробки позиції. Саме вони складають її змістове наповнення. При виборі позиції юрист обмежений наявними фактами та доказами, а тому не може обрати довільну версію для досягнення мети. У той же час, мета визначає лише спрямування позиції, але не може забезпе­чити її наповнення відповідним юридичним складом.

Елективна позиція у справі повинна:

- бути простою;

- не суперечити здоровому глузду;

- не суперечити закону;

- не суперечити доказам;

- бути переконливою.

Чіткість і простота необхідні тому, що суд візьме до уваги те пояснення подій, яке легко зрозуміти. Позиція також не повинна суперечити здоровому глузду; оскільки суддя швидше буде пере­конаний такими поясненнями, які € логічними і відповідають за­гальним уявленням людей про світ. Позиція, яка вимагає від суду нетрадиш'йного розуміння логічного розвитку подій, не буде ефек­тивною. Фактичний аспект позицій у справі має відповідати пра- вовому аспекту. Суд зобов'язаний дотримуватися закону, і позиціі; які не відповідають нормам закону, приречені на невдачу. Позиція також не може суперечити доказам, оскільки вони становлять ос­нову аргументації клієнта. Найбільш ефективні такі позиції, які максимально розвивають і звертають увагу на наявні вигідні до­кази і роблять мінімальними невигідні. І, нарешті, позиція ефек­тивна, якщо вона переконлива. Найкраще переконати за допомо­гою „історії" - послідовного викладення фактів, які доступні для сприйняття і розуміння. Вироблення і реалізація позицій у справі - процес творчий. Закон лише надає „основу", на якій має будуватись переконливе представництво в суді.

Вироблення позицій у справі складається з таких етапів:

- встановлення правовоТ проблеми і з'ясування цілей клієнта (сторони). Даний етап реалізується під час опитування клієнта;

- аналіз справи. На цьому етапі необхідно дослідити і про­аналізувати фактичні обставини справи, норму закону і докази;

- висунення версій, які можна реально обґрунтувати, вихо­дячи з наявних доказів;

- вибір оптимальної версії і розробка тактичних заходів її

Робота над позицією триває до моменту останнього виступу юриста, коли розгляд справи закінчується і компетентний орган приступає до винесення рішення. Якщо це судова процедура, то робота над позицією в справі завершується безпосередньо перед виступом у дебатах і пропозицією суду свого варіанту вирішення справи. Якщо це інша професійна діяльність юриста, то робота над позицією може бути завершена складанням необхідного юри­дичного документа (заяви, договору, заповіту і т.ін.) чи проведен­ням переговорів і формулюванням та обгрунтуванням у них своїх пропозицій. Разом з тим, до консультування юрист розробляє варіанти проміжних позицій, які будуть опрацьовуватися далі у процесі роботи над справою.

Найбільш тісно вироблення позиції в справі пов'язане з ана­лізом справи. Аналіз справи є тією базовою навичкою, без якої неможливо виробити успішну й ефективну позицію у справі.

Далі розглянемо особливості вироблення позицій у цивільних та кримінальних справах.

Позиція у цивільній справі

У цивільній справі беруть участь сторони з протиставленими інтересами та цілями. Кожна сторона прагне до виграшу процесу і з цією метою намагається змалювати перед судом свою версію подій та подати докази на її підтвердження. Така версія сторони про фактичні обставини, а також заявлена нею правова вимога, обґрунтована цією версією, і склад ають позицію у цивільній справі.

Вироблення позицій у цивільній справі здійснюється поетап­но, просуваючись від з'ясування цілей клієнта до формулювання остаточної вимоги. Загалом, така діяльність передбачає проход­ження п'яти етапів.

Етапи вироблення позиції у цивільній справі:

1) уточнення проблеми і з'ясування цілей сторони;

2) аналіз наявних доказів;

3) пошук правової норми;

4) формування доказової бази у справі;

5) висування версії, що позиційно інтерпретує факти, і фор­мулювання правової вимоги.

Успішне з'ясування цілей сторони повною мірою буде за­лежати від вмілого застосування навичок опитування клієнта. Проте іноді він може бути перенесеній і на подальші етапи консультування. Даний етап завершується попереднім форму­люванням вимоги та погодженням її з клієнтом.

Аналіз наявних доказів, пошук відповідної правової нор­ми, а також формування доказової бази у справі органічно вхо­дять до структури загального аналізу справи. Висунення ж версії та формулювання конкретної правової вимоги є заключним ета­пом роботи над справою.

ефективного консультуванню

Певна річ, позиціїсторін у цивільній справі не є одно^^З встановленими, азмінюються залежно від зміни норм, доказіЗ

та фактів. Саме тому позивач вправі протягом усього часі розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову] збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмови! тися від позову, а відповідач - визнати позов повністю або часі тково. Таким чином, особливістю позиції у цивільній справі є і) гнучкість та змінюваність залежно від об'єктивних та су] б єктивних чинників, чого не можна сказати про позицію у кри] мінальній справі.

Серед різноманіття варіантів вирішення цивільних справ розг! лянемо особливості позицій, які можуть бути зайняті сторонами] при необхідності судового вирішення спору.

Позивач	Відповідач
- подання та підтримання позову,	- визнання позову;
- укладення мирової угоди;	- укладення мирової угоди;
- відмова від позову	- невизнання позову, подання зустрічного позову