Аналіз виробничої діяльності господарства.

2.1 Співвідношення галузей та їх прибутковість,

Аналіз собівартості основних видів продукції

Фактична собівартість

Найменування продукції	2011 рік	2010 рік	2011 рік до 2010 року
%	+,-
Пшениця озима	80,07	82,10	97,5	-2,03
Жито озиме		74,18
Пшениця яра		90,05
Ячмінь ярий	84,61	80,03	105,7	4,58
Овес	65,00	60,32	107,8	4,68
Вико-суміш	91,05	89,04	102,3	2,01
Гречка		507,94
Кукурудза на зерно	51,25	75,08	68,3	-23,83
Соняшник	76,90	52,42	146,7	24,48
Картопля	105,19	180,51	58,3	-75,32
Овочі		244,39
Капуста	290,89
Огірки	218,63
Помідори	86,16
Буряк столовий	205,05
Морква столова	130,37
Інші овочі	1286,38
Сіно однорічних трав	57,59	56,01	102,8	1,58
Сіно багаторічних трав	40,01	41,37	96,7	-1,36
Зелена маса однорічних трав	9,30	17,40	53,4	-8,10
Зелена маса багаторічних трав	9,00	9,35	96,3	-0,35
Зелена маса кукурудзи	8,68	12,92	67,2	-4,24
Силос	19,38	24,81	78,1	-5,43
Солома яра	11,05
Солома озима	10,01
Корови	928,00	744,61	124,6	183,39
Молодняк ВРХ	1561,00	1359,99	114,8	201,01
Свиноматки	1041,00	1435,57	72,5	-394,57
Хряки		1018,77
Молодняк свиней	4562,00	2098,57	217,4	2463,43
Конематки	757,00	766,07	98,8	-9,07
Молодняк коней	855,00	684,30	124,9	170,70
Вівцематки	2456,00	2278,95	107,8	177,05
Молодняк вівців	9058,00	2049,33	442,0	7008,67
Молоко	250,00	211,41	118,3	38,59

Аналізуючи таблицю фактичної собівартості робимо висновок що по рослинництву у 2011 році в порівнянні з 2010 роком собівартість таких культур, як пшениця озима, кукурудза на зерно, картопля сіно багаторічних трав та силос знизилася. Дешевше всього було виростити картоплю, собівартість якої знизилася в 4 рази (-75,32), та кукурудзи на зерно (-23,83%).

В той час собівартість вирощування вівса, ячменю, соняшнику та виковівсяної сумішки збільнилось.

Собівартість вирощування соняшнику у 2011 році збільшилася найбільше (+2448%)

2.2 Структура посівних площ та врожайність за останні три роки.

Найменування культур	рік	рік	рік план	Структура
2010 р.	2011 р.	2012 р.
Зернові культури - всього				39,15	37,88	32,42
в т.ч.пшениця озима				14,73	15,56	5,61
пшениця яра				2,44	0,00	4,57
жито
ячмінь				12,21	7,17	9,02
кукурудза				5,70	13,10	11,62
овес				1,22	1,64	1,60
горох				0,00	0,00	0,00
віка				0,41	0,41	0,00
гречка				0,41	0,00	0,00
Технічні культури - всього				2,04	10,24	26,65
в т.ч.соняшник				2,04	9,01	12,51
ріпак озимий				0,00	1,23	0,00
соя						14,15
Овочеві культури - всього				0,41	0,25	0,48
в т.ч.капуста				0,08	0,08	0,08
помідори		0,5		0,04	0,02	0,04
огірки		0,5		0,04	0,02	0,04
цибуля				0,08	0,00	0,08
ст.буряк				0,08	0,04	0,08
морква				0,08	0,04	0,08
інші овочі (перець)					0,04	0,08
Картопля				0,20	0,61	0,80
Кормові культури - всього				58,20	51,02	39,64
кукурудза на силос				10,01	10,32	10,34
кукурудза на з/корм				5,05	3,28	3,93
однорічні трави				32,68	30,59	25,37
з них: на сіно				12,94	9,25	9,62
на з/корм				19,13	20,68	6,81
на насіння				0,61	0,66	0,00
на сінаж						8,94
з однорічних,озимі на з/к				4,88	6,22	4,01
багаторічні трави				10,46	6,84	0,00
з них: на сіно				4,40	1,35	0,00
на з/корм				6,06	5,49	0,00
Б.тр. посіву минул.р.на насіння				0,00	0,00	х
Вся посівна площа				100,00	100,00	100,00
2010 рік	Рілля			га
в т.ч. посівна площа		га
чисті пари		га
огороди		га
дослідне поле		га

Оцінюючи структуру посівних площ, робимо висновки про велике насичення господарства кормовими культурами – 39,64%(989 га) площі. Але спостерігається тенденція до зменшення посівних площ в порівнянні з 2010 роком (1430 га) та 2011 роком (1246 га). Таке зниження посіних площ кормових культур пояснюється переходом на нову сівозміну, яка передбачає зменшення посівних площ однорічних трав.

З роками спостерігається тенденція до збільшення площі посівів технічних культур и зменшення площі зернових та кормових. В 2012 році в структурі посівних площ вагому частку займають технічні культури, яким в попередні роки не надавали великого значення. Площі під соняшник зросли до 312га (12,51%),а посіви сої до 352га (14,15%).

Серед зерновим спостерігається тенденція до зниження посівів пшениці озимої, і збільшення посівів кукурудзи на зерно.

2.3 Система сівозмін та стан їх освоєння

Система сівозмін затверджена в 2011-2012 роках

Сівозміна №1(кормова)

	Од.трави сіно
	Од. трави на сіно
	Оз. пшениця
	Ячмінь + люцерка 144
	овес
	Ячмінь+ люцерка
	Кукур на силос
	Од.трави сінаж

 

Аналізуючи кормову сівозміну слід звернути увагу на перенасичення її однорічними травами, а саме суданської травою, що в свою чергу призводить до висушування орного шару. Головним завданням агронома є збереження та накопичення вологи для наступних культур. Особливо на цей аспект слід звернути увагу при підготовці грунту для сівби культур з 3 поля, а саме озимої пшениці – культури посів якої здійснюється в рік збирання сіна.

При основному обробітку грунту та внесенні добрив під 4 поле – ячмінь, слід звернути увагу на те, що попередником для ячменю була люцерна і слід потурбуватися про внесення не надмірних доз азотних добрив.

Важливо такаж проводити вчасний основний обробіток після скошування люцерни в полях 3 та 4 – для максимального збереження вологи та знищення бур»янів.

 

 

Сівозміна №2

	Соя
	Кукур силос
	Оз. жито проміжне- 98
	Соя
	Од. трави
	Оз пшениця
	Яра пшениця
	Кукур зерно
	Кукур силос
	Соняш
	Оз пшениця

 

Польова сівозміна передбачає вирощування високопродуктивних зернових та технічних культур. в цій 4-ьох пільній сівозміні передбачається вирощування сої на одному полі 2 роки підряд – що вимагає високої культури землеробства, доцільної агротехніки та забезпеченість засобами захисту, так як в 2 рік можливий розвиток грибкових захворювань.

Для того щоб в 2 полі забезпечити вчасний обробіток грунту та посів озимої пшеници слід вирощувати ранньостиглі сорти та гібриди сої, та вчасно їх збирати.

При вирощуванні кукурудзи на зерно та силос в 3 полі слід подбати про гербіциди, так як вона є попередником для іншої просапного культури, такої як соняшник (4поле).

	Позасівозміною
	Оз. пшениця
	Картопля
	овочі
	Од. трави на зелений корм
	Насінники б. т.

Овочі та картопля знаходяться поза сівозміною тому, що їх площі в господарстві не значні. Також господарство має 20га посіві озимої пшениці поза сівозміною.

 

2.4 Система обробітку грунту.

Система обробітку ґрунту це науково обґрунтоване поєднання всіх необхідних заходів обробітку під культури сівозмін. Система обробітку ґрунту під певну культуру включає основний (зяблевий), передпосівний і післяпосівний обробітки.

Основним називають найглибший обробіток у технології вирощування певної культури, який істотно змінює будову ґрунту.

Передпосівний - це обробіток ґрунту, який проводиться перед сівбою або садінням сільськогосподарської культури.

Післяпосівним називають обробіток ґрунту після сівби або садіння культури.

Системою зяблевого обробітку ґрунту називається сукупність заходів і способів обробітку на різну глибину під ярі культури після збирання попередника до закінчення осінніх польових робіт.

Зяблевий обробіток, проведений восени під ярі культури, в наступному році має значну і майже повсюдну перевагу перед весняним обробітком ґрунту для ярих культур не тільки ранніх, а й пізніх строків сівби. Перевага зяблевого обробітку порівняно з весняним особливо велика за підвищеної засміченості ґрунту, особливо багаторічними бур'янами і на важких ґрунтах.

При зяблевому обробітку в більшості регіонів, за винятком надмірно зволожених, краще нагромаджується і зберігається в ґрунті волога атмосферних опадів, а також весняних талих вод. Зяблевий обробіток створює більш оптимальні агрофізичні властивості, забезпечуючи тим самим сприятливі умови для мікробіологічної діяльності в ґрунті. Ефективніше ведеться боротьба з бур'янами (особливо багаторічними), шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур, забезпечується оптимальний фітосанітарний стан ґрунту. Зяблевий обробіток порівняно з весняним зменшує напруженість робіт у весняний період, сприяє ефективнішому використанню машинно-тракторного парку.

В НДГ «Великоснітинське» запроваджена традиційна система обробітку грунту з елементами мінімізації.

 

2.5 Система удобрення культур

Система удобрення є складовою частиною організаційно-господарських і агротехнічних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне використання мінеральних або органічних добрив.

Вона являє собою план використання добрив, який складають на ротацію сівозміни з урахуванням норм, доз і способів внесення добрив, засобів хімічної меліорації в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах для одержання запрограмованої врожайності при високій якості продукції, стабілізації родючості ґрунту з урахуванням потреби охорони довкілля.

Оцінюючиючи звіти по внесенню органічних та мінеральних добрив можна зробити висновок, що основні види добрив які використовують в господарстві це; аміачна селітра та нітроамофоска(припосівне внесення)

Для отримання сталих врожаїв необхідно докорінно змінити систему удобрення, при не достатку фосфорних та калійних добрив на протязі декількох років буде спостерігатися зниження врожаїв.

Показник внесення органічних добрив на 1 гектра сівозмінноЇ площі становить 7,7 т\га, що є лише половиною необхідної дози для зони лісостепу (13-15т\га). Для зменшення дегшуміфікації необхідно збільшити дози внесення.

 

2.6 Кормовиробництво

Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва має забезпечувати тваринництво достатньою кількістю якісних, збалансованих за вмістом поживних речовин кормів. Основні напрями розвитку цієї галузі – інтенсифікація польового і лучного кормовиробництва на основі прогресивних технологій вирощування кормових культур, заготівлі та зберігання кормів, поліпшення їх структури і якості.

За 2012 рік галузь кормо виробництво має забезпечити господарство 62690 центнерами кормових одиниць та 6569ц перетравного протеїну.

 

2.7 Насінництво

Насі́нництво — галузь рослинництва, яка займається масовим розмноженням насіння районованих сортів для здійснення сортозаміни та сортооновлення, збереження і поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей. Насінництво безпосередньо пов'язане з селекцією. В основі насінництва лежить генетика.

Насінництво являє собою господарську діяльність у сфері виробництва, сертифікації, продажу, купівлі, транспортування, маркування і контролю посівного матеріалу сортів культурних рослин в процесі його обороту.

Показники ведення галузі насінництва в господарстві

С-г культура	Сорт\гібрид	Площа	Репродукція	Урожайність
Пшениця яра	Ставицька
	Себастіан
Пшениця оз	Поліська-90
Ямінь ярий	Сонцедар
Картопля	Водограц		-
Соя	Аннушка,легенда
Кукурудза	РС гібриди (ФАО 150-180)		-
Соняшник	ЛГ 5412		-

 

2.8 Овочівництво в господарстві.

Овочівни́цтво — галузь сільського господарства, що займається виробництвом овочевої і баштанної продукції, розробленням та вдосконаленням технологій вирощування овочевих і баштанних культур відкритого й закритого ґрунту, їх селекція, насінництво; включає грибівництво.

Площа та структура очовчевих культур в господарстві.

Назва культури	Площа	Структура від заг площі
Овочеві культури - всього				0,41	0,25	0,48
в т.ч.капуста				0,08	0,08	0,08
помідори		0,5		0,04	0,02	0,04
огірки		0,5		0,04	0,02	0,04
цибуля				0,08	0,00	0,08
ст.буряк				0,08	0,04	0,08
морква				0,08	0,04	0,08
інші овочі (перець)					0,04	0,08

 

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що овочівництво в господарстві є сателітною галуззю, і виробництво овочевої продукції спрямоване лиш на задоволення внутрішніх потреб господарства. У 2012 році спостерігається загальне збільшення посівних площ під овочеві культури в порівняні з 2012\2011 роками.

 

Площа та планова урожайність овочевих культур на 2012 рік

Культури	Площа,га	Урожайність,ц	Вал.збір
3. Овочеві та картопля		х	х
в тому числі: картопля
овочі
з них: огірки
помідори
цибуля
буряки столові
морква
капуста
перець

 

Система обробітку під овочі передбачає ранньовесняну культивацію, та культивацію перед посадкою в грунт. Посадка рослин здійснюється в ручну силами господарства та студентів. Основним методом боротьби з бурянами є ручна прополка.

Продукція овочівницва іде на використання в свіжому та перероблему вигляді на потреби їдальні господарства.

2.10 Садівництво.

Садівництва у господарстві немає

2.11 Меліорація земель та охорона грунтів

Солончаків та кислих грунтів у господарстві немає, тому грунти не потребують хімічних меліорацій.

Основним заходом охорони грунтів господарства є сівозміна, насичення просапних культур не переважає допустимих норм, посіви просапних не знаходяться на схилах, що є проти водноерозіним заходом.

2.12 Зберігання і переробка продукції рослинництва.

Галузь не сильно розвинена в господарстві. Є зерносушильний тік.

2.13 Захист сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб

Специфікація по засобах захисту рослин на 2012 р. по ВП НУБіП України"Великоснітинське НДГ ім. О.В.Музиченка"
Назва культури	Площа обробки, га	Назва препарату	Од. вимі-ру	Норма внесення	Потреба, л, кг	Ціна 1 кг, л (з ПДВ), грн	Вартість, грн	Вартість по культурах, грн	Місяць
Пшениця озима		Гранстар	кг	0,02	2,2	3594,24	7907,3	41552,53	IV
	Базагран	л				6600,0	IV
	Джерело	л	0,5		121,2	8484,0	V
	Альто	л	0,2		448,7	12563,6	V
	Бі-58	л	1,5		57,12	5997,6	V
Ячмінь+ Люцерна		Базагран	л				49500,0	93633,26	IV
	Рек Доу	л	0,5	112,5		33750,0	IV
	Карате	л	0,2		289,05	1734,3	IV
	Раксил Ультра	л	0,20	10,8	800,83	8649,0	IV
Овес + люцерна		Базагран	л				8800,0	10081,33	IV
	Раксил Ультра	л	0,2	1,6	800,83	1281,3	IV
Пшениця яра		Гранстар	кг	0,015	1,71	3594,24	6146,2	20429,93	IV
	Джерело	л	0,5		121,2	6908,4	IV
	Бі-58	л	1,5		57,12	2570,4	IV
	Раксил Ультра	л	0,2		800,83	4805,0	IV
Соя		Харнес	л	2,5	882,5	91,87	81075,3	256544,52	IV
	Фюзілад	л			248,54	175469,2	V
Кукурудза на зерно		Аценіт	л	2,6		59,31	44719,7	127396,77	V
	Таск	л	0,384	111,4	720,3	80212,6	V
	Тренд	л	0,2		42,49	2464,4	V
Кукурудза на силос і зелений корм		Таск	л	0,384	117,5	720,3	84638,1	87234,847	V
	Тренд	л	0,2	61,2	42,43	2596,7	V
Соняш-ник		Ацетоган	л	1,5		51,35	24031,8	181459,2	V
	Прометрекс	л	2,5		65,99	51472,2	V
	Селект	л	1,6	499,2	180,46	90085,6	V
	Бі-58	л	0,8	249,6	63,58	15869,6	V
Посів оз.пшениці урожаю 2013 р.		Раксил Ультра	л	0,2	17,2	800,83	13774,3	13774,276	VII
Усього	х	х	х	х	х	х	832106,7	832106,66

Основної проблемою НДГ «Великоснітинське» є висока забур’яненість посівів сільськогосподарських культур.

Серед переважаючих видів бур»янів слід виділити групу ярих злакових бур’янів (особливо Просо куряче, інколи Мишій зелений). В посівах просапних культур та овочем доміную Просо куряче, Лобода біла, берізка та інші.

Орієнтовні втрати врожаю за наявності лише одного бур'яну на 1 м² у посівах озимої пшениці становлять:

берізка польова - 0,25 ц/га;

лобода біла - 0,27 ц/га;

метлюг польовий -0,19 ц/га;

осот рожевий - 0,68 ц/га;

пирій повзучий - 0,55 ц/га;

підмаренник чіпкий - 0,20 ц/га.

Часто ефективність агротехнічних заходів боротьби з бур'янами низька внаслідок несвоєчасного і неякісного їх проведення. Якщо під час весняного обстеження на 1 м² поля виявлено більше 10-15 однорічних або 2-3 багаторічних бур'янів, виникає потреба у застосуванні гербіцидів.

Тому в посівах господарства свою увагу слід звернути на зменшення забур’яненосты, як головного чинника зниження врожайності.

Захист культур від шкідливих комах та хвороб проводять по мірі їх прояву.

2.15 Механізація, електрифікація і автоматизація в господарстві,

Аналіз роботи машинно-тракторного парку за 2011 рік

Показники	Одиниці виміру	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2011 рік +,- до
2008 року	року	2010 року
Кількість тракторів:
фізичних	штук					-7
еталонних	штук					-7
Вироблено ет.га-всього	ет.га					-2360		-12236
Вироблено ет.га на 1 ет.трактор	ет.га							-556
Витрачено палива на 1 ет.га	кг	7,93	8,40	7,03	7,53	-0,4	-0,87	0,5
Вироблено ет.га за зміну	ет.га	7,25	5,47	8,28	5,73	-1,52	0,26	-2,55
Коефіціент змінності
Всього витрат на МТП							1298232,79
в тому числі: заробітна плата	грн.						101560,79
паливо	грн.
амортизація	грн.		-	-		-	-
поточний ремонт	грн.
інші витрати	грн.
Собівартість 1 ет.га	грн.	65,95	73,63	49,62	96,48	30,53	22,85	46,86

 

Аналізуючи роботу машинно-тракторного парк у слід звернути увазу на зниження виробництва еталонніх га в 2011 році відносно 2010 року при однакових кількостях тракторів, що свідчить про надлишковість тракторів та зменшення механізації робіт.

Зменшилась загальна кількість вироблених ет.га(на 556) на 1 еталонний трактор відносно 2010 року, що також свідчить про неповне використання потенціалу машинно-тракторного парку.

При цьому збільшилася витрата палива на 0,5 літрів на еталонний гектар, що свідчить про використання більш громіздкої і енерго затратної техніки.

Такох знизилась загальна продуктивність – в 2011 році за зміну було вироблено на 2,55 еталонних гектарів ніж у 2010 році.

Слід відзначити збільшення собівартость еталонного гектара в 2 рази відносно 2010 року. З цього слід зробити висновок – для більш ведення більш рентабельного сільськогосподарського виробництва слід залучати до робіт на полях нові, або відремонтовані високопродуктивні машини та трактори.

 

Аналіз роботи автопарку

Показники	Одиниці виміру	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2011 рік +,- до
2008 року	2009 року	2010 року
Середньорічна кількість авмомашин	штук
Машинодні в господарстві	днів
Машинодні в роботі	днів							-372
Коефіцієнет використання парку		0,38	0,37	0,45	0,40	0,02	0,02	-0,05
Загальний пробіг	км						-23355	-17792
в тому числі з вантажем	км
Коефіцієнт використання пробігу		0,36	0,43	0,40	0,48	0,12	0,05	0,08
Перевезено вантажів	тонн
Виконано т/км	т/км						-177385
Витрачено бензину на 1 т/км	грамів					-22	-42	-240
Витрачено диз. палива на 1 т/км	грамів					-13	-22	-17
Собівартість 1 т/км	гривень	2,45	2,15	2,37	3,27	0,82	1,12	0,90

 

Аналізуючи роботу машинного парку ми бачимо, що тут, як і в машинно-тракторному парку спостерігається тенденція до зниження продуктивності\використання машин:

1) Зниження загальної кількості машиноднів на 372

2) Зменшення коефіцієнту використання на 0,05

Серед позитивних аспектів слід зазначити зменшення собівартості 1 т\км і загальної витрати бензину\дизельного палива.