Швидкість бігу у лісі різної прохідності

 

Категорія	Колір	Швидкість, %	Швидкість, хв/км
Чистий ліс	білий	80–100	5:00–6:15
Середньопрохідна рослинність	зелений (30 % щільності)	60–80	6:15–8:20
Важкопрохідна рослинність	зелений (60 % щільності)	20–60	8:20–25:00
Непрохідна рослинність	зелений суцільний	0–20	> 25:00

 

Прохідність може бути в певному напрямку, коли є посадки дерев з широкими прогалинами – на карті зображується зелена площа з білими смугами для показу напрямку доброї прохідності.

Штучні об’єкти. Штучні об’єкти – дуже важливий компонент для орієнтування. Вони цікавлять спортсмена як найбільш достовірні об’єкти для читання карти і як шляхи руху. Більшість знаків групи «штучні об’єкти» складають різного роду дороги та стежки. Крім того, до лінійних орієнтирів відносяться: просіка, огорожа, кам’яний мур, тунель, залізниця, лінія електропередачі, трубопровід. Мережа шляхів забезпечує важливу інформацію для спортсмена, і тому її класифікація повинна чітко розпізнаватися на карті. Особливо важливою є класифікація маленьких стежок. Повинна враховуватися не тільки ширина, але й те, наскільки виразним для спортсмена є шлях. Інші штучні об’єкти також є важливими, як для читання карти, так і для точок розташування КП. Серед площинних штучних об’єктів на картах зображаються: поселення, майданчики для паркування, район, що постійно заборонений для бігу. До точкових орієнтирів відносяться: будівля, стрільбище, могила, вежа, годівниця тощо.

Знаки дистанцій та технічні умовні знаки. Для позначення дистанції застосовуються спеціальні умовні знаки, що зображаються на карті пурпурним кольором. До них відносяться: місце початку орієнтування (рівносторонній трикутник), фініш (два концентричних кола), місце розташування контрольних пунктів (коло) та їх номери. На картах для змагань з орієнтування в заданому напрямку застосовуються лінії, що з’єднують кола контрольних пунктів між собою та зі стартом у порядку їх проходження. Знаки дистанцій рекомендується друкувати на карті, принаймні для спортсменів високого класу. Для інших груп можна нанести дистанції вручну. Також пурпурним кольором позначаються заборонені та небезпечні території, пункт медичної допомоги, пункт підживлення.

До технічних умовних знаків відносять лінії магнітного меридіану (як правило – синій колір) і хрест суміщення (наноситься на вільному полі карти). Останній дає змогу здійснити контроль суміщення кольорів під час офсетного друку.

На кожній карті, крім зображення місцевості в умовних знаках, є зарамочне оформлення. Зарамочне оформлення карти має містити:

- напис «Спортивне орієнтування»;

- назву карти та області, де вона розташована;

- масштаб і висоту перетину рельєфу;

- рік видання;

- пояснення всіх особливих і спеціальних об’єктів;

- назву замовника карти;

- ім’я та прізвище авторів польових і камеральних робіт;

- реєстраційний номер;

- посилання на базові матеріали.

Усі надписи розташовуються перпендикулярно лініям магнітного меридіану і пишуться в напрямку із заходу на схід. Крім того, на картах з лицьового боку можуть бути (для змагань категорії А, В – обов’язково) надруковані легенди контрольних пунктів.

Легенди – це інформація щодо місцеположення контрольних пунктів, виконана у вигляді символів відповідно діючим вимогам Міжнародної федерації орієнтування. Оформлюються легенди у вигляді таблиці (рис. 7.).

Рис. 7. Зразок запису легенд та їх пояснення (а) – позначення стовпчиків

У перших трьох рядках міститься така інформація:

- назва змагань;

- вікова або кваліфікаційна група;

- номер дистанції, її довжина, загальний набір висоти в метрах.

У стовпчиках міститься така інформація:

А – порядковий номер КП, знак початку орієнтування;

В – позначка (номер) КП на місцевості;

С – який (з кількох однакових) об’єкт використаний для постановки КП;

D – об’єкт, на якому розташований КП (як правило, символ об’єкта схожий на зображення його на карті);

Е – додаткова інформація про характер об’єкту;

F – розмір об’єкту;

G – положення знаку КП (призми) відносно об’єкта.

 

Змагання: IOF Event Example
Групи М45, М50, Ж21
Дистанція № 5	Довжина 7,6 км	Набір висоти – 210 м
Старт (пункт «К») Злиття: дорога/кам'яна стіна
1. 101 Вузьке болото, вигин
2. 212 П-3 камінь, висота 1 м, східна сторона
3. 135 Між двома групами заростей
4. 246 Середня яма, С частина
5. 164 С руїни, 3 сторона
Розмічений шлях від КП довжиною 120 м
6. 185 Кам’яна стіна, зруйнована, Пд-С кут (зовні)
7. 178 Виступ, С-3 підошва
8. 147 Верхня скеля, висота 2 м
9. 149 Перетин стежок
250 м до фінішу, шлях розмічений

 

Для опису розмічених ділянок дистанції використовуються рядки без поділу на клітинки. В них позначається: довжина шляху, наявність розмітки. Між рядами відповідних об’єктів виконується опис шляху між КП, або від КП до пункту зміни карт (пункту підживлення). Останній рядок таблиці використовується для опису шляху від останнього КП до фінішу.

Організація і проведення змагань зі спортивного орієнтування. Підготовка змагань зі спортивного орієнтування передбачає виконання організаторами наступної роботи:

1) створити організаційний комітет з підготовки та проведення змагань;

2) вибрати райони змагань та узгодити їх з регіональним органом Федерації спортивного орієнтування України;

3) одержати дозвіл на проведення змагань від адміністрації, під чиєю юрисдикцією знаходяться вибрані для них райони;

4) вирішення питання фінансування змагань;

5) розробка та затвердження Положення про змагання;

6) формування та затвердження складу головної суддівської колегії змагань;

7) призначення, в разі необхідності, інспекторів, журі, мандатної комісії або особи, якій доручено проведення мандатної комісії;

8) видання службі дистанцій технічного завдання на планування дистанцій з урахуванням особливостей змагань;

9) забезпечення підготовки карт і дистанцій з необхідними виїздами картографів, інспекторів і суддів служби дистанцій на місцевість;

10) вирішення питання матеріально-технічного забезпечення змагань із використанням необхідного для цього обладнання, технічних засобів, засобів автоматизації, обчислювальної техніки тощо;

11) розробка інформаційних бюлетенів про змагання та доведення до учасників;

12) організація розміщення та харчування учасників, суддів та офіційних осіб, які беруть участь у змаганнях згідно Положення, а також роботи транспорту та обслуговуючого персоналу;

13) забезпечення виконання необхідних заходів безпеки при проведенні змагань;

14) вирішення питання медичного обслуговування змагань із забезпеченням:

- роботи лікаря (медсестри) під час змагань (лікар входить до головної суддівської колегії на правах заступника головного судді);

- роботи автомобіля для надання швидкої допомоги на змаганнях міського масштабу та вищих;

- контролю за додержанням санітарно-гігієнічних норм у місцях розміщення та харчування учасників, а також у районах старту та фінішу;

- влаштування спільно зі службою дистанцій пунктів медичної допомоги на дистанціях (в разі необхідності);

- надання першої медичної допомоги та евакуації травмованих учасників;

15) здійснення контролю за ходом підготовки та проведення змагань.

Оргкомітет на чолі з головою складають план підготовки змагань і розподіляють відповідальних.

Згідно з правилами змагань зі спортивного орієнтування місцевість має бути придатною для змагань, тобто мають забезпечуватися можливості як для пересування, так і для перевірки вміння орієнтуватися. Складність місцевості (визначається насиченістю елементами рельєфу та іншими різнотипними орієнтирами, ступенем пересіченості, розмірами відкритих просторів, наявністю ділянок різного ступеню прохідності) має відповідати рівню та виду змагань, віку, статі та підготовленості учасників. Узгодження району змагань з федерацією проводиться з метою плановості використання різних районів для змагань різного рівня. Так, для змагань класу майстрів спорту, використовується район, що має певну складність місцевості і за останні три роки використовувався не більше трьох разів.

Проведення змагань можливе при отриманні дозволу у лісництві, до якого відноситься район проведення, бо планові рубки, обробки лісу від шкідників, вивезення деревини або проведення посадок можуть зашкодити і нормальному проведенню змагань, і проведенню господарських робіт.

Змагання проводяться на підставі положення змагання, що є основним документом для суддівської колегії й учасників змагань.

Положення про змагання з орієнтування включає наступні розділи:

- назву змагань;

- мету і завдання;

- час і місце проведення;

- керівництво змаганнями (назва і реквізити організаторів змагань);

- відомості про учасників і склад команди;

- програма проведення змагань;

- порядок визначення результатів змагань;

- нагородження;

- порядок і терміни подання заявок;

- умови прийому учасників;

- фінансування змагань.

Положення складається заздалегідь і надсилається учасникам не пізніше, ніж за шість місяців до змагань категорії А, за три місяці до змагань категорії Б, за один місяць до інших змагань. Якщо є необхідність внесення змін у Положення, то їх можуть виконати тільки організатори змагань, про що обов’язково повідомляються учасники не пізніше, як за місяць до проведення міжнародних і всеукраїнських змагань і за тиждень до інших змагань.

Для проведення змагань зі спортивного орієнтування призначається суддівська колегія. Склад і обов’язки суддівської колегії:

- головний суддя – відповідає за організацію і проведення змагань відповідно до положення і правил, проводить наради спільно з представниками команд, приймає роботу служби дистанцій, приймає рішення разом з начальником дистанції про контрольний час, здійснює контроль за виконанням заходів безпеки при проведені змагань, оцінює роботу суддів і складає звіт головного судді про змагання;

- головний секретар – керує роботою секретаріату, проводить жеребкування команд, готує і веде всю документацію, приймає протести та готує їх до розгляду, готує матеріали для служби інформації, організовує роботу секретаріату змагань;

- заступник головного судді – функціональні обов’язки залежать від посади (на змаганнях різної категорії і класу встановлюється різна кількість заступників головного судді, можливі заступники з: організаційних питань, видів програми, по дистанціях, кадрах, інформації, медичному забезпеченню тощо);

- начальник дистанції – керує роботою служби дистанції, планує дистанцію і встановлює КП, здає дистанції інспекторам і подає головному судді на затвердження акт здачі дистанції, проводить інструктаж суддів на КП, перевіряє відмітку на КП учасниками, організовує пошук учасників, які не з’явилися на фініш після закінчення контрольного часу;

- судді на старті – обладнують місце старту та пункту видачі карти, реєструють учасників на старті шляхом виконання позначки у контрольній картці, своєчасно випускають учасників відповідно до протоколу і роблять помітку проти тих, хто не з’явився на старт;

- судді на фініші – обладнують місце фінішу, фіксують у фінішному протоколі з точністю до секунди час учасників, що фінішували, а також їх нагрудні номери, збирають карти та контрольні картки і своєчасно передають їх для перевірки у службу дистанції;

- інспектори – перевіряють відповідність карти діючим вимогам, оцінюють якість дистанцій, перевіряють напередодні змагань правильність і точність постановки КП і нанесення їх на карти, спільно з начальником дистанції визначають місця старту, фінішу, пунктів передачі естафети тощо, перевіряють відповідність обладнання дистанцій.

Заняття і змагання зі спортивного орієнтування, як правило, проводяться поза населеними пунктами і пов’язані з рухом на різній місцевості, у будь-який час року, доби й у різних кліматичних умовах. Тому попередження травматизму, обмороження і теплових ударів у цих умовах має велике значення.

Організація старту змагань з орієнтування у заданому напрямку. Місце старту повинно бути доступним, з гарною видимістю. Як правило, для місця старту обирають велику галявину біля дороги, по якій учасники змагань можуть приїхати до старту. Не важливо, що на галявині не має чіткого орієнтиру, щоб позначити початок орієнтування. Спортсменів можна вивести на початок орієнтування, де встановлена призма КП без позначення і без засобів відмітки, за допомогою розміченого шнуром з прапорцями шляху.

На галявині встановлюють плакати (тумби) з написанням «Старт» і огороджують коридорами від лінії старту в обидва боки. Якщо одночасно стартують учасники різних груп, можуть бути обладнані коридори для кожної з них з відповідними покажчиками. Коли проводяться змагання для однієї вікової групи, то одночасно стартують жінки та чоловіки.

 

Рис. 2.8. Схема старту

 

На рисунку 2.8. показана схема старту, яку розмічають на місцевості за допомогою шнура з прапорцями і стійок. Учасники змагань стартують з лінії старту у час, що зазначений у протоколі старту і відповідно до показників суддівського годинника на старті. Суддею проставляється позначка на картці спортсмена та у стартовому протоколі змагань. Після старту спортсмена наступний переходить з лінії перевірки на лінію старту. Судді старту на лінії перевірки визначають відповідність учасників протоколу старту, правильність заповнення контрольної картки, наявність і відповідність нагрудного номеру. Залежно від довжини дистанції спортсмени можуть стартувати: на довгих і марафонських дистанціях – через 2 або 3 хв; на середніх та коротких дистанціях – через 1 або 2 хв; в суперспринті – через 30 с або 1 хв.

Учасник самостійно бере свою повністю оформлену карту під час або після технічного старту на пункті видачі карти (ПВК), після чого здійснює рух по дистанції. На карті або поблизу карти обладнанні ПВК мають бути нанесені номер учасника чи позначення дистанції (групи) таким чином, щоб це було видно учаснику перед стартом. Спортсмен несе відповідальність за правильний вибір карти, і якщо взяв не свою карту, то може бути дискваліфікований. На деяких змаганнях карту спортсмену видають у момент старту.

Для того, щоб наступні учасники змагань не бачили напрям руху на перший КП і мали деяку перевагу, початок орієнтування розміщують трохи далі від старту так, щоб його не було видно зі старту. До початку орієнтування спортсмени рухаються по розміченому шляху.

Старт може бути організований за схемою: попередній старт – технічний старт. Тобто з попереднього старту учасники змагань рухаються до початку орієнтування, звідки вже дається старт і починається облік часу. При такій схемі доцільно пункт видачі карти організовувати у місці технічного старту.

При проведенні змагань для дітей, юнаків і новачків можливі спрощення, які не викривляють смислу та змісту орієнтування як виду спорту. Так, на таких змаганнях карта учаснику видається на лінії старту за одну (дві) хвилину до старту, щоб юні спортсмени спланували свій рух по дистанції. Використовується самостійне перенесення учасниками дистанції на свою карту з контрольної. Легенди можуть даватися не схематично, а у вигляді словесного опису.

Обладнання дистанції з орієнтування у заданому напрямку та її проходження. Початок орієнтування на місцевості позначається призмою контрольного пункту без номера, яка знаходиться на чіткому орієнтирі, нанесеному на карті. Наступні контрольні пункти вже мають номери, позначені на самому КП. Номери починаються з цифри 31. Цифри 16, 19, 66, 99 тощо не бажано використовувати, або виконуються з підкресленням – 66. Цифри пишуться чорним кольором на білому фоні висотою 5–10 см.

Місцеположення знаку контрольного пункту повинне точно відповідати його легенді і має бути встановленим таким чином, щоб спортсмен бачив його у момент, коли досягає відповідного орієнтиру, тобто учасник повинен не «шукати» знак КП, а виходити на орієнтир.

Для забезпечення контролю проходження КП учасниками змагань, КП обладнують засобами відмітки. Можливе використання різних засобів: електроні засоби; компостери для нанесення проколів на контрольній картці учасника; кольорові олівці, фломастери, маркери, ручки різних типів тощо для нанесення позначок на картці. Але на одній дистанції на всіх контрольних пунктах мають бути засоби відмітки однієї конструкції. Найчастіше використовується традиційна система відмітки на КП з компостерами і контрольними картками (рис. 2.9).

 

Рис. 2.9. Зразки контрольних карток для змагань з різною кількістю КП

 

На змаганнях у заданому напрямку традиційна відмітка виконується послідовно у клітинках контрольної картки. Контрольна картка повинна бути зробленою з такого матеріалу, щоб до кінця дистанції зберегти свою цілісність. Контрольні картки видаються учасникам не пізніше, ніж за годину до початку старту. Допускається, коли спортсмени напередодні старту обклеюють картонні картки скотчем, робити певні записи, але не дозволяється відрізати будь-які частини картки. Клітинок повинно бути достатньо для відмітки на дистанції, при цьому розмір будь-якої сторони клітинки не повинен бути меншим за 18 мм. На контрольній картці повинні бути передбачені і позначені три резервні клітинки (дві на невеликих картках).

Відмітка на контрольному пункті виконується учасником змагань для підтвердження проходження того чи іншого КП, тому вона повинна бути чіткою, знаходитися у відповідній клітині (принаймні частина відмітки). Резервні клітинки використовуються у тому випадку, коли спортсмен помилково виконав відмітку не у тій клітинці.

Учасники змагань несуть відповідальність за правильність відмітки, наспіх і неправильно зроблена відмітка може слугувати обґрунтуванням для суддів про дискваліфікацію спортсмена. Про це необхідно пам’ятати і краще витратити декілька секунд на виконання відмітки, ніж бути покараним суддями.

Організація фінішу. Змагання для учасника закінчується у момент перетину лінії фінішу. З останнього контрольного пункту до фінішу, як правило, веде позначена ділянка. На змаганнях за вибором судді напередодні визначають і доводять до відома усіх учасників обов’язків останній контрольний пункт. Дуже часто останній КП встановлюють у зоні видимості з фінішу.

Для позначення фінішу на місці, зазначеному на карті, встановлюють плакат (тумби) з написом «Фініш» і розмічають коридори шнуром із прапорцями. Схема фінішу подана на рисунку 2.10.

 

Рис. 2.10. Схема фінішу

 

Шнуром із прапорцями на стійках утворюють фінішний паралельний коридор, який починається з «вловлювача». Ширина коридору повинна бути не менше 3 м, але на змаганнях з великою кількістю учасників дозволяється звуження фінішного коридору, в якому забороняється обгін учасників за 20–30 м до лінії фінішу. Лінія фінішу повинна бути перпендикулярною до напрямку коридору.

Суддя 1 фіксує номер учасника, що проходить фінішний коридор; суддя 2 записує час перетину учасником лінії фінішу з точністю до секунди (округлення здійснюється у сторону зменшення). Це виконується на фінішних картках (протоколах), на яких записуються показники десятьох учасників. Зіставляючи потім ці картки, секретар складає протокол фінішу. Якщо на змаганнях використовується комп’ютер, то, за наявності відповідних програм, достатньо ввести номер учасника і в момент його перетину фінішної лінії натиснути відповідну клавішу, щоб результат було зафіксовано у протоколі фінішу. У цьому випадку обидва судді знаходяться біля лінії фінішу. Після перетину лінії фінішу спортсмен обов’язково повинен здати контрольну картку і, якщо необхідно, карту. Це виконується ще у фінішному коридорі суддею 3. Контрольні картки перевіряє начальник дистанції. На основі результатів перевірки секретар вносить зміни у протокол фінішу (якщо відмітка на КП зроблена неправильно).

Для оперативності інформації щодо результатів, показаних спортсменами, використовують щити інформації, на яких розташовуються знімні смужки з результатами. Якщо наступний спортсмен показав кращий результат, то результат попереднього рухають вниз, а на його місце розташовують смужку з кращим результатом.

З метою обмеження тривалості змагань головний суддя, по узгодженню з начальником дистанції, може призначити максимальний час проходження дистанції – контрольний час. Контрольний час має бути доведено учасникам змагань письмово в інформації про дистанцію не пізніше, ніж за годину до початку старту і не змінюватися. За перевищення контрольного часу учасник змагань дискваліфікується.

Визначення результатів змагань з орієнтування у заданому напрямку. Визначення результатів проводиться згідно до Положення про змагання. У Положенні має бути зазначено спосіб визначення місць, які мають посісти команди:

- склад команди;

- кількість залікових учасників;

- порядок використання результатів учасників для визначення командного заліку;

- система нарахування очок у різних групах і видах програми;

- система визначення результату команд з неповним заліком;

- визначення місць при рівності балів.

Якщо змагання особисті, то результат кожного визначається часом проходження дистанції від моменту старту до фінішу. У тому разі, коли декілька учасників мають однаковий результат, то вони посідають однакові місця, одержують однакові титули, призи та грамоти. У протоколі після учасників, що показали однаковий результат, залишається стільки незайнятих місць, скільки учасників мають однаковий результат мінус одиниця.

Таблиця 3