Автоматизація фруктосховищ

Структура заняття

1. Організаційна частина заняття_ привітання, доповідь чергового - хто відсутній, повідомлення теми, мети та основних завдань заняття, актуалізація опорних знань студентів і контроль вихідного рівня знань, мотивація навчальної діяльності студента, проведення опитування та захист практичного, підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

______________________

2. Повідомлення теми, мети та основних завдань заняття: Вивчення схем автоматизації фруктосховища. Вивчити будову,принцип роботи схем керування фруктосховища.

3. Актуалізація опорних знань студентів і контроль вихідного рівня знань__Основні елементи схеми, їх призначення, принцип роботи схеми.

Мотивація навчальної діяльності студента: приведення прикладів застосування у житті._______

Структурні елементи заняття, які забезпечують досягнення дидактичної і виховної мети.

Їх зміст і послідовність

1. Наведення прикладів

2. Пояснення.

1. Підведення підсумків заняття: 1. Перевірка рівня знань, домашнє завдання;

________________________________________________________________

Домашнє завдання: Доопрацювання схеми та звіту.

Викладач________________________________________Дурас М.В.

Інструкційна картка до проведення

Практичного

заняття №___ з дисципліни АТП І САК

1. Тема заняття: Вивчення схем автоматизації фруктосховища.

2. Мета проведення заняття: Вивчити будову,принцип роботи схем керування фруктосховища.

2.1 Після виконаної роботи студент повинен

знати: призначення устаткування, що вивчались, його будову, назву та призначення елементів схем.

вміти:прочитати технологічну схему, прочитати принципову схему керування.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця

1.інструкційно технологічна картка.

2.схема технологічна.

3.схема електрична принципова.

4. Інструктаж з техніки безпеки:

1.Впевнитись, що всі металеві частини, які внаслідок пошкодження ізоляції, можуть опинитися під напругою, надійно заземлені.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Схема автоматичного управління мікрокліматом призначена для підтримання в камерах заданих значень температури, вологості повітря, циклічного його перемішування в камерах, вмикання і вимикання установок припливної і витяжної вентиляції, а також для контролю за станом температури і вологості повітря в камерах і окремих точках холодильної установки.

Зміст і послідовність виконання завдань:

Тема, мета роботи, матеріально-технічне забезпечення, порядок виконання роботи, короткі теоретичні відомості, зміст звіту, висновок, схеми, титульний аркуш.

Методичні рекомендації з виконання та оформлення

Оформити на листках А4

Відповісти на запитання

Рекомендована література

Бородін И.Ф., Неділько Н.М. Автоматизація технологічних процесів.-Агропромиздат, 1986-150с.

Мартиненко І.І та ін. Автоматизація технологічних процесів с\г виробництва.-К.: Урожай, 1995-96с.

Бородін И.Ф Судник Ю.А. Автоматизація технологічних процесів М.: Колос, 2004-125с

Інструкційна картка складена викладачем Дурас М.В.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії ____________________дисциплін

Протокол № ____ від «___»________________20__р.

Голова комісії _____________________Мельничук В.В.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ФРУКТОСХОВИЩ

Автоматизація фруктосховищ. Конструкції фрукто - і овочесховищ мають багато загального. Автоматизація зберігання фруктів викликана необхідністю охолоджування продукту і точної підтримки температури і відносної вологості повітря. Тому в системі автоматизації устаткування фруктосховища передбачено управління повітроохолоджувальними установками, подачею пари для зволоження повітря в камерах і концентрацією газу в газових сховищах.

У приміщеннях для зберігання фруктів (фруктосховищах) концентрацію діоксиду вуглецю підтримують на рівні, істотно вищому, ніж в атмосферному повітрі: 1 % і більш. При цьому зміст кисню зменшується, а азоту збільшується, завдяки чому поліпшуються умови зберігання фруктів. Зміст С02 регулюють, пропускаючи циркуляційне повітря через вапняне молоко або спалюючи газ при контрольованій подачі повітря. Отримана таким чином газова суміш, збагачена також і азотом, охолоджується і подається в сховищі. Температура зберігання, що рекомендується, – менше 50С, але не нижче за температуру підмерзання плодів, яка повинна підтримуватися з високою точністю. Велике значення має також контроль вологості газової суміші, від якої залежить втрата вологи плодами, що зберігаються, і контроль вмісту газу етилену, що виділяється плодами.

Для фруктосховищ, що мають місткість від 1000 до 3000 т розроблений комплект електрообладнання, який забезпечує автоматичне управління мікрокліматом у камерах зберігання фруктів, управління роботою конденсаторного і випаровувального обладнання, захист компресорів охолоджувальних машин та сигналізацію нормальних і аварійних режимів роботи. Один комплект може автоматично управляти двома – чотирма камерами.

Система автоматичного управління мікрокліматом фруктосховища призначена для підтримання в камерах заданих значень температури, вологості повітря, циклічного його перемішування в камерах; вмикання і вимикання установок припливної та витяжної вентиляції, а також для контролю за станом температури і вологості повітря в камерах і окремих точках холодильної установки.

Комплект електрообладнання для фруктосховищ забезпечує автоматичне управління мікрокліматом у камерах зберігання фруктів, управління роботою конденсаторного і випаровувального обладнання, захист компресорів охолоджувальних машин та сигналізацію нормальних і аварійних режимів роботи. Один комплект може автоматично управляти 2-4 камерами.

Електрична принципова схема системи управління мікрокліматом у фруктосховищі зображена на рис. 6.4. Напруга на схему подається кнопкою SB6. У разі необхідності можливе відключення всіх агрегатів за допомогою кнопок SB1…SB5, розташованих в різних місцях фруктосховища. За допомогою кнопок SB7, SB8 керують аварійним вентилятором М1 (потужністю 1,5 кВт)

Схема управління температурою і відносною вологістю повітря вмикається автоматом SF1. Перемикач SA1 задає режим роботи системи: ручний (1) або автоматичний (2).

В автоматичному режимі при підвищенні температури в камері спрацьовує терморегулятор Р, який через реле KV1 вмикає електромагнітний аміачний клапан YА1, вентилятори повітроохолоджувальних установок М2, М3 та один з аміачних насосів (М4 або М5) подачі аміаку, як холодоносія в охолоджувальні камери. Коли температура в камері досягає заданого значення, контакти терморегулятора розмикаються і все електрообладнання відключається.

Режим роботи аміачних насосів встановлюється перемикачем SA3: 1 – Обидва насоси відключені, 2 – Робочий насос М4 (М5 в резерві), 3 – Ручне управління, 4 – Робочий насос М5 (М4 в резерві).

При вдалому запуску насоса спрацьовує датчик тиску SP1, який вмикає проміжне реле KV5. Реле KV5 одним контактом подає напругу на ввімкнення компресорів холодильної установки, а іншим – вимикає реле затримки часу КТ2, призначене для включення резервного насосу.

При невдалому запуску або при зменшенні тиску аміаку в системі робочого насоса датчик SP1 розмикає реле KV5, що призводить до спрацювання реле КТ2. З затримкою 10 с реле КТ2 вмикає реле KV4, яке підключає резервний насос.

Відносна вологість повітря в камері фруктосховища підтримується регулятором вологості В. При пониженні вологості повітря контакти В вмикають реле KV3, яке підключає додаткові секції електропароутворювачів ЕК2 і ЕКЗ. При досягненні заданої вологості подача пару припиняється. Підігрівник ЕК1 ввімкнений для запобігання замерзанню води при низьких зовнішніх температурах.

Схема передбачає захист пароутворювача від «сухого ходу» за допомогою регулятора рівня води PL. При зниженні рівня води регулятор розмикає контакти PL і відключає нагрівник ЕК1…ЕК3.

Для рівномірнішого розподілу волого-температурного поля всередині об’єму камери передбачене циклічне перемішування повітря за допомогою вентиляторів. Режим управління роботою вентиляторів (тривалість роботи і час ввімкнення-вимкнення) забезпечується програмним реле КT1, яке вмикає електродвигуни М2 і М3 вентиляторів.

Системою автоматики передбачене управління процесом видалення льоду (снігової шуби), яка наростає на поверхні охолодників. Режим роботи встановлюють перемикачами SA4 і SA5. В автоматичному режимі наявність «шуби» встановлює реле тиску SP2, яке сприймає різницю в тиску до і після охолодника. При обмерзанні повітропроводів ця різниця збільшується, що призводить до замикання контактів SP2 і спрацювання реле KV7. Реле KV7 своїми контактами:

- відключає магнітний пускач КМ3 вентиляторів охолодників і аміачний клапан YА1.

-одночасно воно вмикає електромагнітний клапан YА2 води розморожування,

-а іншою групою контактів — реле затримки часу КТ3 і реле KV6.

Реле KV6 вимикає реле KV7. Із затримкою 3 хв., достатньою для виходу аміаку з охолодника, контактом КТ3 вмикається пускач КМ8, який включає насос М6 води розморожування і електромагнітний клапан виходу води YА3. (КТ3→КМ8→М6→YA3). Магнітний пускач КМ9 вмикає додаткову секцію нагрівників води ЕК4. Через 27 хв. контактом КТ3 насос М6, нагрівник ЕК4 і клапан YА3 вимикаються. Цикл розморожування закінчений і через 3 хвилини (за цей час з охолодника збігає вода) реле KV7 повертається в початкове положення і знову вводить в автоматичну роботу ланки управління аміачним клапаном YА1 і електроприводами М2 і М3 вентиляторів охолодників.

Крім пристроїв управління мікрокліматом в камерах, комплект автоматики містить в собі автоматичні системи управління рівнем аміаку, компресорами; управління повітряною завісою, яка вмикається при відкритті камер, а також прилади контролю, сигналізації і захисту електрообладнання.

Рисунок. 6.4. Принципова електрична схема автоматичного управління мікрокліматом у фруктосховищі

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ:

1. Які функції забезпечує схема?

2. Які засоби автоматизації і їх призначення використані в схемі?

3. Як здійснюється захист від режиму не заповнення водою і якого пристрою?

4. Як технологічні параметри підлягають контролю і управлінню?

5. Розкажіть роботу схеми?

- режим «А»,

- режим «Р».

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

- призначення установки, що вивчалася;

- специфіку електричного двигуна насосної установки;

- назву та призначення елементів принципової схеми.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

- прочитати функціональну схему;

- прочитати схему керування;

- креслити на пам'ять силову частину принципової схеми насосної установки.