Порівняння умов найму за класичним договором і контрактом

Отже, контракт завжди є строковим. У ньому, на відміну від звичайного трудового договору, дається як поелементна характеристика обов'язків працівників, так і визначається конкретний результат, якого треба досягти. Контракт завжди укладається в письмовій формі. Контракт як форма трудового договору має не тільки переваги перед звичайним трудовим договором, а й певні недоліки. Контрактна форма побудована на строковому характері трудових відносин і посилює залежність найманого працівника від роботодавця, через що з'являється невпевненість у майбутньому, що негативно впливає на психологічний стан працівника.

Невипадково, що фахівці з проблеми управління персоналом підкреслюють доцільність використання цієї форми лише за умови високого рівня культури трудових відносин.

Сфера застосування контракту визначається законодавством України. На основі аналізу змісту чинних законодавчих актів можна чітко визначити сферу застосування контракту. Слід відмітити, що в останні роки в зарубіжних фірмах відмічаються тенденції до обмеженого впровадження контрактної форми найму персоналу.

У процесі укладання контрактів доцільно керуватись рекомендацією МОП № 166 від 2 червня 1982 р. У випадку потреби виконання контракт­ної разової роботи, яку не можуть виконати власні працівники, виконавців не обов'язково включати в штат організації, їх можна залучити на основі договору цивільно-правового характеру, форму якого розробляє організа­ція. Предметом всіх цивільно-правових договорів є результат праці або робота за замовленням.

Згідно з угодою підрядчик зобов'язується на свій страх і ризик викона­ти певну роботу замовника зі своїх чи його матеріалів, а той прийняти і оплатити її.

Різниця між договором з підряду й трудовим договором, чи контрак­том полягає в наступному:

—укладання і виконання договорів регулюється різними галузями пра­ва: цивільним і трудовим, що відрізняються обсягом прав і обов'язками
сторін; порядком розриву та іншими правовими наслідками, — це потрібно
врахувати в практичній роботі і не змішувати ці види договорів;

—предметом трудового договору є сама діяльність: виконання роботи
за спеціальністю, кваліфікацією або посадою, коло обов'язків визначається
тарифно-кваліфікаційними довідниками, посадовими інструкціями і кон­кретизується в контракті.

Предметом договору підряду є результати діяльності, що визначають­ся замовниками і фіксуються в договорі. Яким чином цей результат буде досягнуто, для замовника немає значення.

Підписуючи трудовий контракт, людина стає членом трудового колек­тиву, зобов'язана підпорядковуватись внутрішньому розпорядку та розпо­рядженням адміністрації. Підрядник не є членом колективу, він сам органі­зовує свою роботу.

Працівники, члени трудового колективу, обмежено несуть матеріаль­ну відповідальність тільки за прямі збитки, завдані організації з їх вини. Договір підряду передбачає відповідальність і за втрачену вигоду, недоотримання доходу, а збитки повністю відшкодовуються.

Працівники, що працюють за трудовим договором, користуються пільгами, передбаченими законом, а ті, що працюють за договором підря­ду, не користуються.

В договорі обов'язково потрібно вказати реквізити: номер договору, місце дії, дата підписання, відомості про замовника (підрядника), зміст робіт, їх орієнтовна вартість, обов'язки і відповідальність сторін, розмір винагороди, особливі умови, адреса сторін, підписи, печатка юридичної особи.

Договір на цивільно-правовій основі може виражатись у таких кон­кретних формах: авторський договір, договір про виконання науково-дос­лідних і дослідно-конструкторських робіт, договір-доручення.

Після закінчення терміну контракту, або дострокового виконання ро­боти за контрактом, трудові відносини між роботодавцем і найманим пра­цівником припиняються.

При цьому в трудовій книжці робиться запис: «звільнений у зв'язку із закінченням терміну контракту».

Після закінчення терміну контракту роботодавець має право заключити контракт з тим самим працівником без перерви в роботі.

Якщо термін виконання робіт не дотримано з вини працівника, то ро­ботодавець після письмового попередження працівника має право засто­сувати санкції передбачені контрактом (зменшити оплату на 50 %, позба­вити працівника встановлених соціальних пільг).

У західних компаніях припинення дії контракту здійснюється після письмового попередження.

Розірвання контракту можливе за таких умов:

—за узгодженням сторін, при цьому не має значення, кому (адмініст­рації чи працівнику) належить ініціатива припинення дії контракту;

—за вимогою працівника у випадку його хвороби, порушення адміні­страцією законодавства про працю, колективного договору чи інших по­
важних причин;

—за вимогою адміністрації.

Розірвання контракту за ініціативою адміністрації допускається тільки у випадках порушення умов контракту або діючого законодавства. Працівник може бути звільнений, якщо він не відповідає вимогам робочого місця чи по­сади. Звільнення повинно бути підтверджено конкретними фактами невідпо­відності працівника робочому місцю (акти, брак, невиконання норм і т.д.).

Контракт може бути розірваний у зв'язку з систематичним порушен­ням трудового розпорядку, передачі комерційної таємниці, виявленням крадіжок. Слід відмітити, що в контракті потрібно чітко оговорити інфор­мацію про дані, які є комерційною таємницею.

Якщо після закінчення терміну дії контракту трудові відносини про­довжуються і жодна із сторін не вимагає їх припинення, то контракт вва­жається продовженим на невизначений термін. Це означає, що працівни­ка прийнято на постійну роботу. Отже, доцільно застосовувати безстроко­вий трудовий договір з врахуванням вимог законодавства України.