Ухвала Апеляційного суду м. Києва

ТЕМА 7. УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ

Мета участі в цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб. Форми участі у цивільному процесі прокурора, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Підстави порушення справи в суді прокурором, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими особами, які звертаються до суду за захистом суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. Права та обов’язки цих осіб в разі порушення ними справи. Процесуальне положення осіб, в інтересах яких порушена справа, їх права та обов’язки.

Вступ прокурора, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в справу для подання висновку. Права та обов’язки зазначених суб’єктів у цивільному процесі. Відмінність у процесуальному та матеріально-правовому їх статусі в залежності від форми участі.

Відмінність процесуального статусу прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб від процесуального статусу інших суб’єктів процесу (третіх осіб, судових представників, судових експертів).

План

1. Завдання, підстави та форми участі прокурора в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки.

2. Завдання, підстави та форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Процесуальні права та обов’язки.

3. Завдання, підстави та форми участі органів державної влади та місцевого самоврядування. Процесуальні права та обов’язки.

4. Участь в цивільному процесі фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Процесуальні права та обов’язки.

Законодавство:

1. Конституція України, 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – с. 141.

2. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року. [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

3. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України, 18 берез. 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 41. – с. 135.

4. Сімейний кодекс України: Закон України, 10 січн. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

5. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України, 21 трав. 1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – с. 170.

6. Про прокуратуру: Закон України, 14 жовтн. 2014 р. // Відомості Верховної Ради. – 2015. – № 2-3. – ст.12.

7. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України, 5 липн. 2012 р. // Відомості Верховної Ради. – 2013. – № 27. – ст.282.

8. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України Закон України, 23 груд. 1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 20. – с. 99.

9. Про безоплатну правову допомогу: Закон України, 2 червн. 2011 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – ст.577.

10. Про звернення громадян: Закон України, 2 жовт. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №47. – с. 256.

11. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України, 15 верес. 1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 45. – с. 397.

12. Про громадські об’єднання: Закон України, 22 березн. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 1. – ст.1.

13. Про захист прав споживачів: Закон України, 12 травн. 1991 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 30. – с. 379.

14. Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, 28 травн. 2015 р. [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua.

15. Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України, 24 верес. 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

 

Судова практика:

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. // Юридичний вісник. – 1999. - №18.

2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 груд. 2004 р. // Офіц. Вісн. України. – 2004. – № 50. – с. 3288.

3. Практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 30 берез. 2007 р. // Вісн. Верхов. Суду України. – 2007. – № 5. – с. 7.

4. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції: Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 черв.2009 року [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

5. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду // Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 12 черв. 2009 [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

6. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 12 квіт. 1996 р. // Постанови Пленуму Верхов. Суду України (1972 – 2004): Офіц. вид.: у 2 т. – К.: ІнЮре, 2004. – Т.1.

7. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 27 лют. 2009 р. [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

Література:

1. Балюк М.І., Луспеник Д.Д. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях) Коментарії, рекомендації, пропозиції. Серія «Судова практика». – Х.: Харків юридичний, 2008. – 708 с.

2. Бичкова С.С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: [монографія] / С.С. Бичкова. – К.: Атіка, 2011. – 420 с.

3. Бичкова С.С. Подання висновків на виконання своїх повноважень як форма участі у цивільному процесі органів державної влади та органів місцевого самоврядування / С.С. Бичкова // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2 (14). – С. 24–29.

4. Богдан Й. Г. Участь органів державного фінансового управ­ління в радянському цивільному процесі: Автореф. канд.дис. К.,1985. – 24с.

5. Богдан Й.Г. Органы финансового управления как лица, участвующие в деле с целью защиты своих прав // Вестн. Львов. ун-та. Сер. юрид. 1986. Вып. 24.

6. Бородін М. Функціональні обов'язки прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів громадян) // Право України. – 2000. – № 7. – с. 46.

7. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі: окремі аспекти // Право України. – 1999. - №11.

8. Вернидубов І. Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді і здійснення правосуддя за Конституцією України // Право України. –1998. – № 4. – с. 27.

9. Волкова Н.В. Щодо форм участі органів опіки та піклування в справах про захист прав та інтересів неповнолітніх осіб // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія: юридичні науки. – Випуск 6-1. – Т. 1, 2014. – С. 127-130.

10. Волкова Н.В. Щодо визначення правового статусу органів опіки та піклування у разі їх звернення до суду з заявою про захист прав і інтересів неповнолітніх осіб / Н.В. Волкова // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: матеріали щорічної Міжнародної наукової конференції ім. Ю.С. Червоного (13 грудня 2012 р.). – О.: Фенікс, 2012. – С. 98–100.

11. Дацко Ю.С. Участь органів місцевого самоврядування в цивільному процесі для захисту прав, свобод та інтересів інших осіб: дис. … канд. юрид. наук, 12.00.03., 2015.

12. Дацко Ю. Правосуб’ктність органів місцевого самоврядування у разі звернення до суду із позовною заявою для захисту прав інших осіб // Вісник Львівського університету: серія юридична. – Випуск № 56. – 2012. – С. 229-236.

13. Дацко Ю. Правове становище органів місцевого самоврядування та експерта у цивільному процесі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХУІІІ звітної науково–практичної конференції (26–27 січня 2012р.) – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С. 181-183.

14. Дунас Т.О. Участь прокурора у цивільному судочинстві України.– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2009.

15. Дунас Т. Роль прокуратури у захисті прав і свобод людини та громадянина / Т.Дунас //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №2. – С.100-104.

16. Дунас Т. Прокурор у цивільному процесі іноземних держав / Т.Дунас //Вісник прокуратури. – 2003. - №7. – С.109-113.

17. Дунас Т. Проблемні питання реалізації представницької функції прокуратури України/ Т.Дунас //Право України. - 2003. - №8. - С.97-100.

18. Дунас Т. Правові основи участі прокурора в цивільному процесі/ Т.Дунас // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 4. – С. 90-94.

19. Дунас Т. Завдання представництва прокурора у контексті нового ЦПК України/ Т.Дунас // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 7. – С. 69-75.

20. Дунас Т., Руденко М. Участь прокурора у цивільному процесі / Т.Дунас, М.Руденко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 5. – С. 89-96.

21. Дунас Т., Руденко М. Участь прокурора у цивільному процесі Науково-практичний коментар ст. 45 і ст. 46 нового ЦПК України / Т.Дунас, М.Руденко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 6. – С. 55-63.

22. Дунас Т. Шляхи вдосконалення цивільного процесуального законодавства щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді / Т.Дунас // Вісник Національної академії прокуратури України. - 2008.-№4. – С.60-65.

23. Дунас Т. Порядок реалізації прокурором права на позов у цивільному процесі/ Т.Дунас// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія «Право».- 2009. - № 841 – випуск 1 (5). – С.153-157.

24. Дунас Т. Мета участі прокурора у цивільному процесі України / Т.Дунас // Юриспруденція: теорія і практика. - 2009.- № 1 (51). – С.24-33.

25. Дунас Т.О. Правовий статус прокурора за новим ЦПК України // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матер.VI Всеукр.наук.-практ.конф. (Острог, 28-29 квіт. 2005 р.) / Прав.фак.нац.ун-т Острозька академія.- 2005. – С.242,243.

26. Дунас Т.О. Прокурор у цивільному процесі України: Сутність, завдання, повноваження: навч.та наук.-практ. посіб. для студ.юрид.вищ.навч.закл. / Т.О.Дунас, М.В.Руденко. – Х.: Харків юридичний, 2006. – с.340.

27. Дунас Т., Руденко М. Прокурорське представництво у цивільному процесі / Т.Дунас, М.Руденко // Юридичний вісник України.-2006.- №11. - С.6-7.

28. Дунас Т., Руденко М. Форми представництва прокурора у цивільному процесі/ Т.Дунас, М.Руденко // Юридичний вісник України.-2006.-№ 46. – С.11-13.

29. Колосова О.О. Органи опіки та піклування у цивільному судочинстві // Право і суспільство. – № 5-2. – 2014. – С. 89-92.

30. Колтунова О. Участь прокурора у цивільному процесі // Юридичний вісник України. – 2005. - №32.

31. Комаров В. В., Радченко П. І. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб'єкти. – Х. – 1991.

32. Коссак С.М. Особливості участі третіх осіб у трудових справах // Право України. – 1997. – №11.

33. Косюта М. Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. – 1997. - №2.

34. Лемик Р. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі // Вісник Львівського університету: серія юридична. – Випуск № 54. – 2011. – С. 232-238.

35. Лепех С. Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав // Вісник Львівського університету: серія юридична. – Випуск № 51. – 2010. – С. 175-181.

36. Кравчук В. М. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України [Текст]: [станом на 1 жовтня 2010 р.] / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. - Х.: Фактор, 2010. - 786 с.

37. Німак М. Участь органу опіки та піклування в справах, що виникають із шлюбних правовідносин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХУІ звітної науково–практичної конференції (8–9 лютого 2010р.) – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С. 194-196.

38. Рожик Ю. Проблеми правового регулювання форми та змісту висновку органів місцевого самоврядування в цивільному процесі // Вісник Львівського університету: серія юридична. – Випуск № 51. – 2010. – С. 211-217.

39. Рожик Ю. правова природа інтересу органів місцевого самоврядування у цивільному процесі: загальна характеристика // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХУІ звітної науково–практичної конференції (8–9 лютого 2010р.) – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С. 202-204.

40. Рожик Ю. Правове становище органів місцевого самоврядування та представника у цивільному процесі: порівняльний аналіз // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХУІІ звітної науково–практичної конференції (8–9 лютого 2011р.) – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 188-190.

41. Рожик Ю. Правова природа висновків органів місцевого самоврядування в цивільному процесі / Ю. Рожик // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №11. – С. 61-64.

42. Руденко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави (теоретичний і практичний аспект) // Право України. – 1997. – № 11. – с. 59.

43. Самборська Ю. В. Правовий статус прокурора щодо справ про позбавлення батьківських прав (окремі аспекти) [електронний ресурс] // http://www.apdp.in.ua. - С. 198-193.

44. Сапунков В.Й. Участь у процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – №9. – с. 36 – 46.

45. Солодкий В. І. Участь прокурора у виконавчому провадженні: суть, генезис, значення // Право України. – 2003. – № 7. – С. 56-60.

46. Суботін С., Черв'якова О., Марочкін І. Представницька функція прокурора // Право України. – 1997. – № 12. – с. 53.

47. Ференц О. Проблемні питання визначення підвідомчості спорів, пов’язаних із правом власності // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХУІІ звітної науково–практичної конференції (8–9 лютого 2010р.) – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С. 217-218.

48. Фурса С. Теоретичні аспекти правового та процесуального становища прокурора в цивільному судочинстві // Право України. – 1998. – № 12. – с. 67.

49. Хруслова Л.А. Окремі питання процесуальних відносин прокурора і суду // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 1

50. Цивільне процесуальне право: навч. посібник / С.В. Сеник, Р.Я. Лемик. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010.- 424 с.

51. Цивільне процесуальне право України: навчальний посібник (у схемах і таблицях) / за заг. Ред.. Ю.В. Навроцької. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 388 с.

52. Цивільний процесуальний кодекс: науково-практичний аналіз // З. Ромовська, Н. Шумська, Н. Шумська. – К. «Дакор», 2013. – 600 с.

53. Чванкін С.А. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб [електронний ресурс] // http://www.apdp.in.ua

54. Штефан М.Й. Особи, які беруть участь у справі. – К.: Вид-во Київ.ун-ту, 1967.

 

Задачі:

1. Прокурор подав позовну заяву в інтересах Кравченко В. до страхової компанії «Омега» про відшкодування страхової суми.

У позовній заяві прокурором було зазначено, що Кравченко В. є інвалідом 1 групи внаслідок поранення, одержаного ним в період проходження військової служби.

У судовому засіданні прокурор відмовився від позовних вимог та просив закрити провадження у справі. Кравченко В., який був присутній в судовому засіданні, заперечував проти закриття провадження у справі. Крім цього, Кравченко В. вважав ціну позову заниженою та просив збільшити розмір позовних вимог з 10 тисяч гривень до 20 тисяч гривень.

Зробіть правовий аналіз фабули.

 

2. Прокурор Стрийської місцевої прокуратури Львівської області звернувся з позовною заявою в інтересах недієздатного Шумейка Л. про відшкодування завданої йому шкоди до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Суддя постановив ухвалу про повернення позовної заяви, мотивуючи ухвалу тим, що прокурор має право подавати позовну заяву лише до суду за місцем знаходження прокуратури.

Дайте правову оцінку діям суду.

 

3. Визначте, в яких випадках участь прокурора є обов’язковою:

- у справі за позовом Іващенко М. про компенсацію моральної шкоди та спростування недостовірної інформації, яка опублікована в газеті «К»;

- у справі за позовом Ганущин О. про визнання шлюбу з Ганущин І. недійним;

- у справі за заявою законного представника Зубова Н. про припинення надання йому амбулаторної психіатричної допомоги.

4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся з позовною заявою в інтересах Благодійного Фонду «Надія».

Які дії повинен вчинити суд?

 

5. Розглядаючи справу про усиновлення, в частині дослідження доказів суд заслухав показання свідків, ознайомився з медичними довідками про стан здоров'я усиновлювачів та висновком органу опіки та піклування про доцільність усиновлення, з'ясував думку дитини та ухвалив рішення про усиновлення.

Орган опіки та піклування подав апеляційну скаргу на рішення суду, вважаючи його незаконним. Свою скаргу орган опіки та піклування мотивував тим, що суд лише досліджував висновок про доцільність усиновлення органу опіки та піклування, але не залучав його представника для участі у справі.

Проаналізуйте дії суду першої інстанції та мотиви апеляційної скарги органу опіки та піклування?

 

6. Комісія у справах дітей при Залізничній районній адміністрації м. Львова подала позовну заяву до Степанюк О. про позбавлення її батьківських прав стосовно доньки Степанюк Марії.

У позовній заяві зазначалося, що мати зловживає спиртними напоями, жебракує, вихованням дитини не займається, що стало причиною розірвання з нею шлюбу батьком Марії, Степанюком Юрієм.

Суд, розглянувши справу, позбавив Степанюк О. батьківських прав та стягнув з Степанюк О. та Степанюка Ю. аліменти в розмірі по 800 гривень щомісячно з кожного.

Дайте правову оцінку діям суду.

Визначте процесуальний статус зазначених у фабулі осіб.

 

Ухвала Апеляційного суду м. Києва

http://reyestr.court.gov.ua/Review/51989950

У липні 2015 року до суду першої інстанції подана позовна заява Благодійного фонду „ЛАЙФ ДЖЕНЕРЕЙШН", в інтересах ОСОБА_1, до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Авдієнко О.В. про визнання недійсним договору купівлі продажу. (а.с.1).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року позивачу повернуто з додатками позовну заяву Благодійного фонду „ЛАЙФ ДЖЕНЕРЕИШН" в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Авдієнко О.В. про визнання недійсним договору купівлі продажу.

Повертаючи позовну заяву Благодійного фонду „ЛАЙФ ДЖЕНЕРЕИШН" в інтересах ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що не надано документів, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення ОСОБА_1 до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів та надають відповідне право Благодійного фонду „ЛАЙФ ДЖЕНЕРЕИШН", в порушення вимог ч. 1 ст. 45 ЦПК України.

Благодійний фонд „ЛАЙФ ДЖЕНЕРЕЙШН" звернулося до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про визнання недійсним договору купівлі продажу, шляхом подання позовної заяви, підписаної головою правління фонду Вернигорою A.B.

Апелянт зазначає, що процесуальний закон не вимагає від Благодійного Фонду, як юридичної особи, надання суду документів, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення осіб які на це потребують.