Загальнонаукові логічні методи.

Традиційні” загальнонаукові методи дослідження

Порівняльний метод. Операції ототожнювання і розрізнювання. Кількісне та якісне порівняння. Кількісному порівнянню передує якісне. Порівняння при висновках за аналогією; поняття про аналогію, її самостійне значення. Порівняння у просторі, порівняння в часі, порівняння у просторі і часі разом; поняття про ергодичність.

Порівняльно-географічний метод. Порівняльно-історичний метод.

Загальнонаукові логічні методи.

Сходження від реально-конкретного до абстрактного. Абстрагування, смислова операція, філософський і логічний метод «відволікання», який дає змогу переходити від конкретних предметів до загальних понять і законів розвитку.

Абстракція одна з основних операцій мислення, а так само метод наукового дослідження, що полягає в тому, що суб'єкт, відокремлюючи які-небудь ознаки об'єкту, що вивчається, відволікається від інших, не враховуються його неістотні сторони і ознаки. Це дозволяє спрощувати картину явища, що вивчається, і розглядати його як би в «чистому вигляді».

Відсторонення.Ототожнювання: абстрагування шляхом ототожнювання нетотожного.

Ідеалізація: мислений образ об’єкта з ідеальними властивостями.

Сходження від абстрактного до конкретного. Основні варіанти: від вихідної абстракції до конкретно-теоретичного розкриття об’єкта; зіставлення з ідеальним абстрактним образом реальних станів об’єкта.

Логічне абстрагування як метод генералізації. Генералізація в картографії

— процес відбору і узагальнення якісних і кількісних характеристик карти. Мета Г. — виділення основних типових рис та особливостей об'єкта згідно з призначенням карти, її масштабом.

Аналіз і синтез як органічно пов’язані загальнологічні методи.

Види аналізу і синтезу: прямий або емпіричний; елементарно-теоретичний; структурно-генетичний.

Індукція і дедукція як органічно пов’язані загальнологічні методи. Види індукції: повна і неповна. Переваги і недоліки індуктивного дослідження.

“Прості” прогностичні методи. Висновок за аналогією це міркування, у якому робиться висновок про наявність певної ознаки у предмета, що досліджується, на підставі його подібності в суттєвих рисах з іншим предметом.

Метод простої екстраполяції за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах.

Дельфійський метод,

Створення сценаріїв, основна сутність методу.

Спостереження як основний метод аналізу ситуації.

Формування банку даних.

Вимірювання у країнознавчих дослідженнях.

Поняття про експеримент. Сутність експериментального дослідження.

Аналіз документів. Основні документальні джерела: преса; політична публіцистика і мемуари; міжнародно-правові акти; дипломатичні документи: тексти опублікованих угод, договорів та інше, конфіденційні дипломатичні документи; документи партій і суспільних організацій; парламентські документи і законодавчі акти; статистичні джерела; дані соціологічних опитувань; література (в тому числі художня); щоденники; архівні документи; іконографічні документи тощо.

Контент-аналіз метод досліджень текстів

іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту. Спрямований і неспрямований контент-аналіз.

Івент-аналіз як метод аналізу публічної інформації методика (называемая иначе методом анализа событийных данных) направленная на обработку информации, показывающей, кто говорит или делает, что говорит или делает, по отношению к кому и когда говорит или делает.

“Підхід згори” і “підхід знизу”.

Когнітивне картирування. Сприйняття дійсності політичними діячами — особами, які приймають рішення. Когнітивна психологія.

Системний підхід. Поняття про систему.

Функціональний аналіз,