На сердце сердечные гликозиды оказывают следующие эффекты

Спосіб застосування та дози.

Дигоксин вводять внутрішньо венно.

Дорослим вводять у дозі 0,25 - 0,5мг (1 - 2 мл 0,025% розчину). Вводять повільно у 10 мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду. У перші дні лікування вводять 1 - 2 разина добу, у наступні – 1 раз на добу протягом 4 - 5 днів, після чого переходять на приймання per os у підтримуючих дозах. Для краплинного введення 1 - 2 мл 0,025% розчину розводять у 100 мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду (вводять у вену зі швидкістю 20 - 40 крапель за хв).

Дози насичення Дигоксином удітей залежно від віку (мг/кг): недоношеним новонародженим 0,02 - 0,03; доношеним новонародженим 0,03 - 0,04; від 1 міс до 2 років 0,04 - 0,06; від 2до 10 років 0,03 - 0,04; старше 10 років 0,03.

Через можливість збільшення періодунапів виведення препарату у хворих літнього віку і розвитку кумулятивного ефекту, пацієнтам старших вікових груп рекомендується визначати кліренскреатині ну. При зниженні кліренсу креатині ну до 50 мл/хв необхідно зменшити підтримуючу дозу Дигоксину на 30 - 50%.

Особливості застосування. При лікуванні Дигоксиномхворий повинен перебувати під пильним контролем лікаря. Для тривалої терапії оптимальну індивідуальну дозу препарату звичайно підбирають протягом 7 - 10днів. При одночасному застосуванні Дигоксину та салуретиків призначають препарати калію. При нирковій недостатності дозу Дигоксину зменшують на 50 %.

 

На сердце сердечные гликозиды оказывают следующие эффекты

Положительный инотропный эффект (кардиотоническое действие), возникающий за счет повышения концентрации кальция в кардиомиоцитах и усиления актина с миозином.

Отрицательный хронотропный эффект, связанный с возбуждением барорецепторного депрессорного рефлекса из-за возбуждения усиленной систолической волной барорецепторов дуги аорты и синокаротидной зоны. Следствием этого является усиление тонуса блуждающего нерва и замедление генерации потенциалов действия в синоатриальном узле. Так же тонус блуждающего нерва повышается из-за кардио-кардиального рефлекса. Барорецепторы кардиомиоцитов улавливают усиление сокращения кардиомиоцитов и передают эту информацию по афферентным нервным волокнам в дорсальное ядро блуждающего нерва.

Отрицательный дромотропный эффект так же возникающий из-за усиления тонуса блуждающего нерва и замедлением проводимости в атриовентрикулярном узле.

Положительный батмотропный эффект (нежелательный эффект), связанный с блокадой Na⁺/K⁺ АТФазы, задержки ионов Na⁺ в клетке и снижения уровня потенциала покоя. Из-за этого сердечные гликозиды вызывают аритмии: переводят трепетание предсердий в их мерцание (фибрилляцию), вызывают желудочковую экстрасистолию, а при передозировке — фибрилляцию желудочков сердца.

 

3 Лікувально-профілактичні заходи. Профілактику діатезу роз­починають ще до народження дитини, особливо в родинах з високим ризиком розвитку алергічних захворювань. Лікувальні заходи проводять у разі виникнення алергічних реакцій. Засоби профілактики діатезу:

- ведення "харчового щоденника" (мати записує в окремий зошит продукти, якими дитина харчується, і відмічає там наявність чи відсутність симптомів алергічного діатезу);

- довготривале природне вигодовування;

- після року призначають дієту, з якої виключають облiгатнi алергени (яйця, цитрусові, горіхи, шоколад, мед, гранати, усі продукти та овочі жовто-червоного забарвлення);

- створення гiпоалергенних домашніх умов (вологе прибирання не рідше 2 разів на добу, включаючи батареї центрального опалення, пiдлоги пiд ліжками, верху шаф; небажані утримання домашніх тварин, риб в акваріумі, квітів);

- індивідуалізація плану щеплень i підготовка дитини за допомогою неспецифічної гiпосенсибiлiзуючої терапії до щеплення;

- виключення лікарських облiгатних алергенiв (пенiцилiну, бiопрепаратiв);

- використання мінімального набору медикаментів при різних захворюваннях;

- раннє виявлення i активна санація вогнищ хронічної інфекції, дискiнезiї жовчних шляхів, анемій, рахіту, гельмінтозів, гіпотрофії, дизбактеріозу.

Щеплення дітям роблять через 1 місяць після останнього вираженого загострення алергозу. За 2 тижні до щеплення назначають парацетамол (0,05 г на 1 кг маси тіла 3 рази на день), задітен по 0,025 мг\кг 2 рази на день, пантотенат кальцію по 0,05-0,1 г 2 рази на день, вітаміни В₁ і В₂ по 0,001-0,002 г 2 рази на день, С – по 0,1г 2 рази на день. За 2 дні до вакцинації і впродовж 5-7 днів після неї призначають антигістамінні препарати у вікових дозах.

 

4 2.1.3 Алгоритм надання медичної допомоги дітям з менінгококемією на догоспітальному етапі.

Оксигенотерапія зволоженим киснем із FiO 0,35-0,4.[С]

За наявністю показань забезпечити прохідність дихальних шляхів та адекватнее дихання (введення повітроводу, оксигенотерапія, допоміжна вентиляція за допомогою маски, при можливості - інтубація трахеї та ШВЛ). [А]

 

При наявності ознак шоку, у термін 3-5 хвилин, за допомогою катетері типу «Вазофікс» або «Венфлон» забезпечити надійний венозний доступта розпочати інфузійну терапію ізотонічними сольовими розчинами (0,9% розчин хлориду натрію або розчин Рінгеру лактат) в обсязі 20 мл/кг маси тіла за 20 хвилин. [А]

 

Антибактеріальна терапія – левоміцетину сукцинат в разовій дозі 25 мг/кг внутрішньовенно струминно або цефтриаксон в дозі 50 мг/кг внутрішньовенно крапельно на ізотонічному розчині хлориду натрію (50-100 мл). [А]

Глюкокортикостероїди, тільки внутрішньовенно (преднізолон, гідрокортизон) в дозі 10 мг/кг(розрахунок дози за преднізолоном). [B]

 

Антипіретична терапія (у разі необхідності) - (парацетамол10-15 мг/кг, ібупрофен 5-10 мг/кг через рот [А], метамізол(анальгін 50%) в/в 0,1 мл/рік життя [C].

 

Протисудомна терапія (у разі необхідності) – діазепам в дозі 0,3-0,5 мг/кг маси тіла одноразово (не більше 10 мг на одне введення). [А]