Функції, об’єкти та структура елементів контролінгу.

 

У сучасній літературі не існує єдиної думки стосовно переліку функцій контролінгу. Однак, виходячи з основних концепцій контролінгу, можна виділити такі основні функції:

Для контролінгу важливим є врахування змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, на відміну від фінансового обліку, який відстежує в основному внут­рішні зміни в господарській діяльності та управлінського, який враховує зміни всередині системи спостереження і лише в певній мірі за її межами.

 

 

По кожній з груп об'єктів контролінгу визначаються конкретні об'єкти з визначенням системи показників, за якими планується, обліковується, аналізується та конт­ролюється певний аспект функціонування підприємства.

 

Виділяють елементи системи контролінгу:

Визначення цілей – визначення якісних, кількісних цілей підприємства та вибір критеріїв, за якими можливо оцінити ступінь досягнення обраних цілей.

Планування – перетворення цілей підприємства в прогнози та плани; в рамках контролінгу розробляється методологія планування, здійснюється координація діяльності різних підрозділів і служб підприємства в процесі планування, а також оцінюються плани, визначається їх відповідність цілям підприємства, рівень стимулювання до дії, реальність виконання.

Управлінський облік – відображення всієї фінансово-господарської діяльності підприємства в ході виконання плану і підготовка інформації для прийняття управлінських рішень.

Інформаційні потоки – формування контролінгової інформації (документообігу) в системі управління підприємством.

 

 

Моніторинг – відслідковування всіх процесів, що відбуваються на підприємстві, складання оперативних звітів про результати роботи підприємства і порівняння цільових показників із фактично досягнутими.

Контроль – виявлення відхилень фактичних значень показників від нормативних:

1) попередній контроль цілей, прогнозів, планів;

2) поточний контроль процесів, що відбуваються;

3) заключний контроль виконання планів.

Аналіз планів, результатів і відхилень – оцінка можливостей підприємства щодо досягнення цілей, визначення причин та наслідків відхилень фактичних результатів від запланованих.

Формування рекомендацій для прийняття управлінських рішень – визначення альтернативних варіантів дій щодо досягнення цілей з урахуванням наявних можливостей та загроз.

Види контролінгу

Класифікація видів контролінгу:

Класифікаційна ознака	Вид контролінгу
Залежно від цільової орієнтації	Стратегічний
Оперативний
Залежно від показників результативності роботи	Кількісний
Якісний
Залежно від напрямів	Фінансовий
Інвестиційний
Маркетинговий
Інноваційний
Логістичний
Технологічний

 

Найбільш поширеним є поділ контролінгу на стратегічний і оперативний.

 

Стратегічний контролінг координує функції стратегічного планування, контролю і системи стратегічного інформаційного забезпечення.

 

 

Головна задача стратегічного контролінгу – здійснення моніторингу і відстеження процесу досягнення стратегічних цілей підприємства, зокрема:

- пошук інформації про зовнішнє оточення підприємства (економічне середовище, конкуренти-контрагенти-споживачі, законодавча база) та її аналіз;

- визначення залежності між стратегічною залежністю, яку обрало підприємство і очікуваним застосуванням внутрішньої звітності підприємства з точки зору стратегічного позиціонування;

- здобуття конкурентної переваги за рахунок аналізу методів скорочення витрат чи/та оптимізації факторів витрат.

Об’єкти стратегічного контролінгу: відносні дані (які можна порівняти з даними конкурентів) про ціни, витрати, попит, фінансове становище, як в розрізі структурних одиниць, так і підприємства в цілому.

Інструменти стратегічного контролінгу:

- методи логістики;

- математичне моделювання;

- SWOT-аналіз, портфельний аналіз, PEST-аналіз тощо;

- бізнес-планування;

- побудова кривої життєвого циклу;

- виявлення і аналіз стратегічних розривів тощо.

 

Головна задача оперативного контролінгу – допомагати менеджерам в досягненні запланованих цілей, які знаходять вираження найчастіше у вигляді кількісних значень рівнів рентабельності, ліквідності чи/та прибутку.

Відрізняють наступні групи інструментів оперативного контролінгу:

1. Технологія отримання управлінської інформації:

- бюджетування;

- моделювання;

- регулювання;

- ціноутворення.

2. Аналітичні розрахунки, орієнтовані на прийняття управлінських рішень:

- розрахунок сум покриття;

- аналіз точки беззбитковості;

- формування системи цільових показників;

- аналіз відхилень;

- визначення взаємозв’язків і взаємозалежностей між цільовими показниками тощо.

Фінансовий контролінг – визначення взаємозалежності між показниками, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Інвестиційний контролінг – система управління, яка забезпечує своєчасне виявлення відхилень фактичних результатів від запланованих та прийняття оперативних управлінських рішень щодо нормалізації інвестиційної діяльності підприємства.

Маркетинговий контролінг – інтегрована інформаційно-функціональна система обґрунтування управлінських рішень у сфері маркетингової діяльності, що спрямована на досягнення маркетингових цілей та забезпечення успішного функціонування підприємства на ринку.

Інноваційний контролінг – система спостереження за ходом реалізації кожного проекту та визначення економічної ефективності.

Логістичний контролінг – сукупність дій, за допомогою яких реалізується процес планування логістичних операцій, прийняття коригуючих рішень у випадку виявлення істотних відхилень від планової норми.

Технологічний контролінг – сукупність дій з удосконалення й розвитку методів прийняття технологічних рішень по всьому циклу технологічного забезпечення виробництва.