Основні вимоги до реферату.

Методичні рекомендації для підготовки і написання реферату.

Написання реферату – одна з найважливіших форм самостійної роботи студента з вивчення історії у вищій школі. Значною частиною навчання студентів є їх самостійна робота з підручниками, документами, навчально-методичною та науковою літературою без безпосередньої участи викладача. Слід пам’ятати, що самостійна робота студентів є однією з провідних форм навчання в сучасних умовах, коли Україна підписала Болонську декларацію, тим самим приєднавшись до угоди щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі. Головним завданням реферату є формування у студента вмінь і навичок наукового дослідження, без яких в сучасному високотехнологічному світі неможливо вважатись кваліфікованим інженером, економістом, менеджером та іншими фахівцями.

Виконання реферату студентом забезпечує всебічне та глибоке засвоєння найактуальніших проблем історії, допомагає майбутньому спеціалісту краще, ґрунтовніше оволодіти необхідними навичками самостійного вивчення джерел та наукової літератури, сприяє формуванню творчого підходу до засвоєння не лише історії України, а всього циклу історичних та гуманітарних дисциплін. Важливе значення реферату з історії полягає в тому, що його написання допомагає майбутньому спеціалісту сформувати навички та вміння обґрунтовувати актуальність теми, аргументовано та логічно викладати свої знання та особисті думки з тієї чи іншої наукової проблеми на письмі, правильно, чітко й ясно формулювати теоретичні засади, самостійно систематизувати, узагальнювати та аналізувати історичні події та джерела, обґрунтовано аргументувати свою думку. Все це надає можливість студенту навчитись аргументовано та науково захищати свої власні погляди. Разом з тим виконання контрольної роботи є одним з найважливіших засобів формування у майбутніх інженерів та економістів наукового світогляду.

В ході підготовки до написання реферату студент повинен буде самостійно вивчити порівняно широке коло джерел, навчальної та наукової літератури. Це неодмінно сприяє формуванню у студента навичок поглибленого аналізу історичного минулого. Під час наукової самостійної роботи формується власна точка зору на окремі історичні події, вміння порівнювати та давати власні обгрунтовані оцінки. Слід особливо підкреслити, що отримані в процесі вивчення історії знання істотно впливають на формування чіткої життєвої позиції кожного студента та моральні якості особистості.

Написання реферату – одна з початкових форм залучення майбутніх спеціалістів до науково-дослідницької роботи. Початковий етап оволодіння такими найважливішими елементами науково-дослідницької роботи – пошук джерел та складання їх бібліографічного списку, опрацювання наукової літератури з обраної теми, формування плану роботи, систематизація зібраних матеріалів, їх всебічний аналіз та узагальнення, оформлення наукового апарату тощо. Таким чином, виконання реферату є однією з ефективних форм підготовки майбутнього кваліфікованого спеціаліста, який має здібності для саморозвитку та професійного удосконалення, що особливо актуально в умовах приєднання України до Болонського процесу та її інтеграції до передового світового інформаційного і технологічного простору.

Основні вимоги до реферату.

При підготовці та при написанні реферату необхідно знати та чітко керуватися основними вимогами, які висуваються до цієї форми самостійної роботи. Одна з головних вимог до рефарату полягає в його творчому, самостійному виконанні. Якість реферату залежить в першу чергу від того, наскільки студент навчився самостійно аналізувати та викладати зміст теми. Основу реферату становить наукова та науково-популярна література: монографії, довідники, статті, матеріали наукових конференцій, симпозіумів тощо. Жоден з рефератів не може бути написаний без використання документів та наукової літератури. Використання у ході виконання реферату великої кількості наукової літератури спонукає студента до формування вміння самостійно знаходити необхідні йому джерела та наукову літературу, користуючись каталогами бібліотек. Якщо студент запропонує роботу, в якій не використана наукова література, то така контрольна робота не буде зарахована.

До написання реферату студент повинен підійти творчо. Студент повинен віднайти можливий зв'язок між минулими і сучасними історичними процесами та подіями, виявити корисні уроки і на підставі цього переконливо довести необхідність наукового дослідження зазначеної проблеми (актуальність проблеми). Йому необхідно самостійно вивчити та проаналізувати документи і наукову літературу, відібрати необхідний матеріал та своїми словами викласти зміст основних проблем в роботі. Студент несе повну відповідальність за достовірність використаних матеріалів, в тому числі окремих фактів, цитат, за правдивість формулювань, узагальнень та висновків. Посилання на авторів інших робіт не може бути виправданням неточностей, помилок чи перекручень, що містяться в контрольній роботі. Студент має знати, що написаний ним реферат з історії України характеризує його авторський світогляд, теоретичну підготовку, свідчить про рівень грамотності, загальної культури та ерудиції. Всі основні проблеми теми повинні знайти достатньо глибоке висвітлення в рефераті. При цьому студенту необхідно показати уміння логічно та послідовно викладати матеріал, чітко та ясно формулювати основні теоретичні засади, виявити здатність проводити правильні узагальнення та власні висновки, обґрунтовано аргументувати їх.

Однією з важливих вимог до реферату є правильне викладання матеріалу. Необхідно уникати довгих речень, багатослів’я, повторів, нагромадження другорядних, несуттєвих деталей та дрібних фактів. З цього випливає, що, роблячи відбір фактичного матеріалу, потрібно мати почуття міри. Справа в тому, що використання величезної кількості фактичного матеріалу без обґрунтування теоретичних засад шкодить загальному рівню роботи, призводить до його зниження, а також сприяє невиправданому зростанню обсягу роботи. Це шкодить якості реферату, вона важко читається, що відповідно відіб’ється на кінцевій її оцінці.

Високий теоретичний та науковий рівень – це одна з головних, принципових вимог до змісту роботи. В ній студент повинен показати не знання окремих фактів, цитат чи визначень, а виявити сутність історичного процесу, уміння аналізувати його розвиток на основі використання відповідних документів та наукової літератури. Він повинен виявити здатність до самостійного аналізу основних теоретичних засад у тісному, безпосередньому зв’язку з розглядом конкретних історичних умов. Необхідно також розкрити значення, актуальність тих чи інших фактів, подій для минулого та їх вплив на сьогодення.

Важливою вимогою для реферату студента є знання ним основних принципів історичної науки, її методології та вміння використовувати її для аналізу актуальних проблем сучасного етапу розвитку України. Студент повинен виявити здатність вмілого використання принципу історизму та наукової об’єктивності в оцінці історичних подій, діяльності політичних партій, окремих історичних постатей. Обсяг контрольної роботи повинен становити 18 – 20 сторінок рукописного тексту. Сам текст контрольної роботи повинен бути написаний літературною українською мовою. Тому в разі потреби студенту не завадить користуватись й словником. Науково-довідковий апарат контрольної роботи (цитати, посилання, список джерел та літератури) необхідно оформляти у відповідності до вимог, які використовуються для друкованих праць. Звертаємо увагу й на те, що контрольна робота повинна бути виконана студентом у відповідності до терміну, що встановлений навчальним планом. Порушення терміну подання контрольної роботи на рецензування не допускається.

Структура реферату

Реферат з історії України та з інших навчальних дисциплін мають чітко визначену структуру. Вони, як правило, складаються з таких частин: а) титульного аркуша; б) змісту; в) вступу; г) основної частини (2–3 розділи); д) висновку; е) списку використаних джерел та літератури. Титульний аркуш контрольної роботи оформляється за стандартною формою. На титульному аркуші роботи вказують назви міністерства, університету, кафедри, тема реферату, номер студентської групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента, рік написання контрольної роботи.

Вступ включає в себе такі частини: а) обґрунтування актуальності теми, розкриття навчально-пізнавального значення її вивчення; б) короткий джерелознавчий аналіз та історіографія теми; в) чітке визначення мети дослідження. Кожному студенту необхідно мати на увазі, що контрольна робота є своєрідним невеликим продовженням наукового дослідження, проведеного за обраною темою іншими авторами, що розробка цієї теми в його контрольній роботі опирається на їхні праці. Це зобов’язує студента дати у вступі до своєї роботи короткий критичний аналіз наукової літератури з обраної теми, яку він використав у своїй роботі, вказавши їхні переваги та недоліки. В цьому випадку справа полягає не у всебічному аналізі всієї наукової літератури, що є з цієї теми, а лише тієї її частини, яку студент самостійно вивчив та використав при підготовці реферату. Огляд використаної в контрольній роботі наукової літератури повинен бути проведений у відповідному порядку й послідовності, а не бути безсистемним, хаотичним перерахуванням наукових монографій, брошур та статей. Оптимальним варіантом історіографічного огляду може бути аналіз використаної літератури відповідно до основних етапів дослідження теми реферату, тобто в хронологічному порядку. Вступ необхідно писати в кінці підготовки тексту реферату, оскільки це є підсумок відбору джерел та літератури з обраної теми.

Основна частина роботи розподіляється на декілька частин, кожна повинна мати свою назву й відповідну нумерацію. Реферат, як правило, повинна мати не менше двох та не більше чотирьох розділів. Розподіл контрольної роботи на розділи повинен відбуватися не хаотично, а відповідно до кількості основних проблем, які досліджуються. Розділи розташовуються не випадково, а в логічній послідовності. Їх обсяг повинен визначатись не кількістю фактичного матеріалу, зібраного студентом, а важливістю проблем, що в них висвітлюються. В кожному розділі повинні бути власні узагальнення та висновки. Виконання цих вимог забезпечить гармонійну архітектоніку роботи.

У висновках підбиваються підсумки вивчення та дослідження проблеми. У цій частині роботи повинні знайти своє відображення власні узагальнення автора, необхідно показати також зв’язок досліджуваних проблем з сучасністю. Роблячи висновок, студент повинен уникати багатослів’я та декларативності, висновки повинні бути чіткими та логічними, відповідати змісту теми.

В окремих випадках студенту надається також право виявити власну ініціативу і самостійно запропонувати тему контрольної роботи. Але якщо така пропозиція надійде, вона повинна відповідати програмі навчальної дисципліни і в результаті затвердженою на кафедрі. Після затвердження на кафедрі конкретна тема закріплюється за студентом. Обравши тему роботи, студент повинен розібратися в її суті. Для цього йому необхідно познайомитися зі змістом декількох наукових монографій та статей з обраної теми. На основі отриманих знань з обраної теми студент самостійно складає початковий план реферату.

Початковий варіант плану реферату відображає рівень знань студента-заочника з теми дослідження на момент початку роботи над нею. Слід пам’ятати, що цей план не є остаточним. У процесі роботи і вивчення студентом джерел та наукової літератури з теми своєї роботи він може бути доопрацьованим й уточненим.