Медичний працівник: професійні риси

Дохідні медичні професії

Найбільші зарплати серед працівників сфери охорони здоров’я в Росії мають представники таких професій, як нейро — і кардіохірург, пластичний хірург, гінеколог. Частіше всього цінуються професії, що мають широке поле діяльності, або стикаються з екстремальними ситуаціями в повсякденній діяльності (хірурги). Праця вузькопрофільних фахівців також оплачується досить високо. Наприклад, стоматологів-терапевтів на російському ринку праці більше ніж достатньо. У той час як стоматологи-хірурги затребувані набагато більше. Лікарі-масажисти потрібні практично в будь-якому медичному чи оздоровчому центрі, тому вони теж можуть похвалитися гідними заробітками.

Варто відзначити, що розмір зарплати медичного працівника залежить і від його місця роботи. Фахівці, які працюють у приватних мед. клініках, заробляють більше за своїх колег з державних установ. Наприклад, найвищі зарплати в комерційній медицині мають акушери-гінекологи, лікарі-косметологи і лікарі ультразвукового дослідження.

Однак у порівнянні з професіями з інших областей діяльності, медичні професії не відносяться до найбільш високооплачуваним в Росії. А, приміром, у США саме працівники сфери охорони здоров’я мають найвищі зарплати. Перші місця в списку найбільш прибуткових професій Америки займають хірурги. анестезіологи. дантисти і ортодонти. Слідом ідуть акушери — гінекологи, щелепно-лицьові хірурги, протезисти, терапевти і сімейні лікарі.

Медичні професії майбутнього

Відома дослідницька компанія Sparks & Honey формує ТОП-20 професій майбутнього щороку. Як не дивно, постійно щось у рейтингах, складених нею, змінюється.Починають дослідники з невтішної новини — 60% професій, які будуть необхідні через 10 років, ще не вигадали.

Тепер усе змінилося: лінійна робота і довготривалі контракти не в тренді. Так, це трохи гірше впливає на кредитну історію (бо офісний працівник середньої ланки більш надійний клієнт ніж «айтішнік»-фрілансер), але це більше відповідає динаміці ринку праці, який не обіцяє такої ж «лінійності». Більша в ціні не відданість професії, а здатність навчатися та кардинально змінювати сферу діяльності.

Рейтинг Sparks & Honey значно футуристичніший за Insider і виглядає так:

1)Радник із продуктивності.
2) Персональний цифровий куратор (передбачається, що ринок додатків і цифрових послуг зросте настільки, що модерувати його зможе лише людина, тож така професія буде нам потрібна).
3) Мікробний «балансер» – тобто дієтолог, який водночас враховуватиме стан і вплив на екосистему.
4) Корпоративний «дизорганайзер» – людина, яка руйнуватиме корпоративні ієрархії для створення атмосфери, сприятливої інноваціям і стартапам.
5) Наставник – не просто вчитель, а той, хто надихатиме на пізнання.
6) Спекулятор на альтернативних валютах (на кшталт біткойн).
7) Міський вівчар або фермер – сільське господарство повернеться в міста.
8) Друкар на ЗD-принтері.
9) Цифровий менеджер зі смерті – людина, яка «підчищатиме» контент загиблих користувачів соцмереж.
10) Укладач особистих біографій.
11) Психотерапевт для інтернетозалежних.
12) Спеціаліст із «краудфаундінгу».
13) «Коуч» із культурних навичок.
14) Персональний тренер із фізичного здоров’я.
15) Творець відеореальності, спеціаліст у технологіях на зразок Google glass.
16) Радник для студентів із питань лайфхаків.
17) Консультант із приватності (консультуватиме стосовно того, як захищати свої персональні дані, акаунт у соцмережах тощо).
18)«Коуч» із поведінки та публічних виступів у Skype.
19) Агент «мемів».
20) Водій дронів/безпілотників.

Медичний працівник: професійні риси

Професія лікаря вимагає високої внутрішньої етичної культури. Ми іноді припускаємося психологічної помилки, коли нехтуємо зовнішнім виглядом лікаря чи медичної сестри, брутальністю їхніх манер, невмінням розмовляти. Але чи існують ознаки а первісний код спілкування, за якими хворого складається перше враження про медичного працівника. Причому майже у 80% випадків думка про людину, довіра до неї будується саме на підґрунті першого враження, свідомого чи підсвідомого. Доцільно, аби медик не був за стилями одягу та поведінкою ані ультра модним ані надто старомодним бо будь-яка зайвість не проходить повз увагу хворого й певним чином психологічно непокоїть його; зокрема, аж ніяк не пасує лікарю паління. Медичний працівник, якщо він спокійний та впевнений проте не зарозумілий, якщо рішучість і швидкість висновків та дій поєднуються в ньому з жахливістю, співчутливістю й водночас делікатністю співчутливістю отже, врівноважена вдача лікаря – то один із гармонійних зовнішніх стимулів, які сприяють одужанню пацієнта. Особливість лікаря коригується, поліпшується за умови врахування поглядів на свою поведінку – як хворих так і колег.

Уміння розмовляти з хворими відповідно поводитися біля ліжка стражденної людини рідко буває природженою рисою. Таке вміння необхідно розвивати в собі, виробляти в процесі щоденної роботи. У цьому полягає самовдосконалення лікаря.

Лікар, як старший колега повинен вчити цьому мистецтву середній і молодший медичний персонал. За такого підходу до роботи в лікувально-профілактичному закладі буде зведений до мінімуму шкідливий вплив на хвору людину необережно сказаних слів або інших дій медичних працівників. На жаль у клінічній практиці зустрічаються непоодинокі випадки прикрого нехтування даним професійним принципом з боку як лікарів, так і середнього медичного персоналу. Частіше колегіальність порушують деякі молоді лікарі – кар’єристи які в гонитві за "авторитетом" чи зиском поступаються принципами добропорядності щодо товаришів по роботі.

Не може бути ніякого виправдання таким лікарським висловлюванням, як наприклад:" Вам становили помилковий діагноз", "вважайте за щастя, що потрапили на лікування до мене "тощо. Збереження лікарської таємниці - один із основних, фундаментальних морально-етичних принципів медицини, в якому проявляється діалектичне співвідношення особистого і суспільного. Необхідно відзначити, що лікарська таємниця охоплює не саме це співвідношення. А лише його один бік-ставлення лікаря до інтересів хворого й інтересів суспільства.