Особливості друкованих музичних видань молодіжного спрямування в Донецькій області за період 1993-2011 рр.

 

За майже 20 останніх років в Донецькій області виходило так не багато музичних друкованих видань. Їх можна порахувати на пальцях обох рук, а дійсно цікавих видань з цього списку майже не було. Щє одна сумна статистика полягає в тому, що друковані музичні видання з спеціалізованим напрямом виявились нікому не потрібними з різних обставин. Так рекордсменом з кількості випусків є спеціальний проект видання «Торговая площадь» - журнал «Жесть», який складає аж 5-ть випусків! Інші видання виходили від 1-го до 4-х випусків.

 

Особливість усіх регіональних музичних видань молодіжного спрямування полягає в тому, що вони були присвячені лише одному виду музичного мистецтва – рок музиці. Нам не вдалось знайти інформацію про існування інших видань з інакшим напрямом діяльності.

 

Так повелось, що більшість видань які виходили у області не співпадають з потребами читачів. Їх розробляли люди, слабо знаючи що таке журналістика, не говорячи вже про знання існування яких-небудь жанрів - аналітичних, інформаційних чи художніх, тому цим обумовлена не зацікавленість з боку читачів. Не велика кількість номерів зумовлена фінансовими аспектами, видання фактично ніхто не купував, адже вони вважилися не цікавими.

 

2.1. Особливості видання «Жесть»

 

У першому розділі ми говорили про історію музичної журналістики в цілому. Що стосується регіональної музичної преси, зокрема, Донецької, можна відзначити, що її як такої практично немає. Безумовно, в тих або інших регіональних виданнях мають місце бути матеріали, що стосуються музики. Але з власне музичних друкованих ЗМІ можна виділити тільки журнал «Жесть» (нині не існуючий)

 

Перший номер журналу вийшов в літку 2007 року. Виданя дуже швидко і міцно зайняла свою нішу в житті місцевих шанувальників музики. Ідея створення видання з'явилася у його майбутнього редактора, місцевого музиканта – Максима Коротченко. За його передмовою до першого випуску, видання було створено тому, що: «у нашому місті дуже багато музичних груп, фестивалів та концертів, а інформації про все це фактично немає, тому цей журнал буде заповнювати цю пусту інформаційно-музичну нішу, щоб було де розповісти про різних музичних виконавців, зробити репортаж чи звіт з виступів, що відбулися та просто висловити власну думку стосовно музичних питань».

 

«Жесть» став спробою висловити свої думки, розповісти про те, що цікаво не тільки самій редакції, але і невеликому колу читачів. Тематика видання питань не викликала: освітлення музичної діяльності.

 

Подібних ЗМІ в місті вже були, але успіху вони не мали, причиною тому була незацікавленість, як видавців, так і читачів, в даному напрямку регіональної преси. Читачі задовольнялися відомими розтиражованими журналами. Отже, простір для творчості і реалізації своїх ідей був величезним.

Найбільш вдалим і зручним форматом для газети був обраний формат А4. Останній випуск вийшов у форматі А5. Перші чотири номери журналу «Жесть» складалися з 18-ти сторінок. Останній, 5-ий номер складав 38 сторінок з урахування рекламних матеріалів.

 

На момент діяльності журнал підкорювався видавництву газети «Торговая площадь» та фактично був її «Спецпроектом», друкувався він у типографії «Астор» тиражем 5 000 екземплярів, що для Донецька було досить достатньо. Журнал «Жесть» поширювався в музичних магазинах міст за ціною 8 грн. Періодичність видання визначалася цілим рядом чинників. Це і фінансова сторона, і тематика видання, і склад редакції. Випуск журналу - процес трудомісткий і технологічно складний, тим більше, коли наповнюється видання матеріалами на певну тему, підлаштовуючись під актуальні події. Спочатку планували випускати журнал один раз на місяць, але усього вийшло 5-ть номерів на протязі цілого року, після чого журнал припинив своє існування.

 

Складалось враження, що редактори видання не зовсім розуміють для чого вони створюють цей журнал і як взагалі це робити. Проаналізував усю специфіку видання, можна виділити такі завдання редакції перед читачами:

 

-створення власного пізнаваного стилю журналу;
- освітлення музичних тем та подій;
- об'єднання людей зі спільними інтересами;
- налагодження партнерських відносин з музичними групами, концертними агентствами та іншими ЗМІ;
- організація співробітництва з друкарнею і точками розповсюдження видання;
- PR і просування видання.

 

Для того, щоб почати випуск нового видання, недостатньо мати гарну ідею і штат талановитих журналістів і професійних дизайнерів. Важливо врахувати смаки інтереси потенційної аудиторії. Склад її визначається, насамперед, специфікою опублікованих матеріалів.

 

На відміну від видань, що висвітлюють всі сторони суспільного життя, музичне - припускає більш вузьке, але в той же час і більше зацікавлене читацьке коло.

 

В той же час, багато людей помилково вважають, що рок-музика - явище обмежене, забуваючи про те, як багато напрямків і субкультур вона включає. Одне із завдань журналу «Жесть» - охопити кожне з цих течій, виявити його особливості і розповісти про нього в такій формі, яка буде зрозуміла навіть тим, хто з ним ще не знайомий. Найчастіше - від особи самих музикантів. Тому на сторінках видання кожен може знайти щось для себе.

 

Аудиторія даних ЗМІ характеризується по ряду ознак:

 

- вікова категорія та опис діяльності (школярі, студенти і навіть дорослі люди, які цікавляться рок-музикою);
- приналежність до музичної культури (як просто слухачі, так і музиканти: і досвідчені, і ті, хто тільки починає свій творчий шлях);
- территориальный ознака (Донецька область).

«Жесть» - перший у Донецьку спеціалізований музичний кольоровий журнал з тематичним напрямом. Основна частина матеріалів присвячена музиці, решта - всього, що з нею пов'язане. Нажаль постійних рубрик у журналі ніколи не було, тому дуже важко аналізувати надруковані в ньому матеріали, серед безліч інформації, тут було наступне:

 

- інтерв'ю з музикантами, звіти з концертів та фестивалів:
-афіша, анонси, статті на навколомузичні теми;
- активний відпочинок, спорт, екстрім.

 

Також редакція часто проводила різні конкурси серед читачів, нагороджуючи переможців

На сторінках видання можна знайти матеріали різних жанрів:
- Інтерв'ю;
- Звіти;
- Репортажі;
- Анонси;
- Статті;
- Конкурси;
- Відгуки (на тільки що вийшли альбоми будь-яких груп).

Інтерв'ю - найбільш часто використовуваний жанр в цьому журналі. Звіти і репортажі з концертів також відіграють важливу роль. Для багатьох читачів, які з яких-небудь причин не змогли потрапити на той чи інший концерт, ці матеріали були фактично «рятувальним колом», що дозволяє поринути в атмосферу пропущеного дійства на сторінках журналу..

 

 

Відмінні риси журналу:

1. Велика кількість фотографій (50% сторінки). Всі матеріали також підкріплювалися фотографіями. Якщо це інтерв'ю з групою, то на смузі розміщується кілька великих зображень цього колективу або учасники крупним планом. Якщо це звіт з концерту, то, природно, містилися концертні фотографії самих груп і фанатів.
2. Мова. Її можна охарактеризувати як «розмовна публіцистика». Так як читацьку аудиторію в основній своїй масі становить молодь, то цілком обґрунтовано використання сленг, в розумній кількості. Всі матеріали легко читаються, цікаві та пізнавальні.
3. Оформлення та дизайн. Номери оформлені у стилі року, про це свідчить навіть зображений на усіх верхніх частинах сторінок гриф електрогітари.

 

Журнал припинив своє існування у середині 2008 року з причин незацікавленості аудиторії та фінансових проблем. Усі номери представлені у електронному додатку до курсової роботи.

 

Особливості інших видань

Окрім згаданого журналу «Жесть», у Донецькому регіоні виходили і інші видання, для ознайомлення пропонуємо зробити короткий аналіз кожного з них. Усі ці об’єкти є у електронному додатку.

 

1993 рік, газета «Хаос» - про це видання маємо дуже мало інформації. В електронному додатку ми можемо ознайомитись з 3-ім випуском цієї газети, скільки всього номерів виходило точно не відомо. Заснована газета - МП «Центр юмора». Це була перша спроба створити легальне, відповідне до усіх норм, цікаве видання, яке навіть зареєстрували у Донецькому обласному управління з печаті. Редактором був С. Сірий, видавцем – «Независимое издательство «Донетчина»».Тираж номерів складав 10 000 примірників, що було надзвичайно багато на той час, як для першої газети музичного напрямку.

 

1995-1999 роки, газета «Класс» -видання проіснувало під цією назвою більше 4-х років, потім де який час видавалась під назвою «Молодёжь Донбасса». Засновником та ініціатором створення виступив комітет зі справ молоді Донецького виконкому. За весь час існування змінювалось три головних редактори, спочатку ним був с 1995- 1997 роки - Ірина Ісаченко, потім с 1997-1998 роки - Іван Вандишев, після переіменування редактором ставла– Ірина Неумивако.

 

Газета не була спеціалізовано молодіжного спрямування, тому тут було опубліковано дуже багато цікавої інформацій стосовно цієї теми. Редакція не обділяла увагою і тему музики, для якої було відведена дуже велика частина газети..

 

З самого початку тираж газеті складав 5000 примірників, вона розповсюджувалась безкоштовно, доти не змінилось керівництво, яким став комітет зі справ молоді і туризму Донецької облгосадміністрації. Були поставлені нові задачі та умови, планувалось вийти на самоокупаємість, адже до цього часу газета фінансувалась виключно з місцевого бюджету. Частина номерів почала реалізовуватись за гроші, але таким чином видання довго не проіснувало та згодом припинило свою діяльність.

 

Перший номер газети був зверстан у газеті «Жизнь», потім, після зміни керівництва, цим займалась Тетяна Антипова. З самого початку видання відносилось до редакційної колегії членів прес-клуба «Модус». Оригінал макет виготовлявся спочатку Донецьким обласним центром соціальних служб для молоді, потім типографіями «Новый мир» і «Донецкбланкиздат».

 

Газета виходила один раз на місяць, є у електронному додатку зі сканованими музичним матеріалом, інші статті тут не представлені та не розглядаються.

 

1996 рік, газета «Новая волна» - спеціалізоване музичне видання. Тираж складав 2000 примірників. Не дивлячись на велику кількість рекламних матеріалів газета проіснувала лише 4-и номери. Виходила один раз на місяць. Формат сторінок в перше був А4, на відміну від попередніх газет.

 

Головний редактор – Олег Пласканіч. Газета заснована ООО «Геліос». Друкувалась на типографії «Донецкбланкиздат». Реалізовувалась у 4-х містах області: Донецьк, Макіїївка, Горлівка та Маріуполь.

 

1997-1998 роки, журнал «ART» - журнал з музичним, літературним та художнім напрямом. Видавець – суспільне творче об’єднання «Коло», м. Краматорськ. Виходило 2-а номери. Тираж складав 2000 примірників. Редактор видання - Олег Бескровний, Журнал друкувався в АПП м. Краматорська.

 

1997 рік, альманах «Хьюзтон» - журнал сам видавництва, 1-им випуск. Засновник та ідейний лідер – Всеволод Зленко. Більшість матеріалів написані саме ним, увійшло те, що не було опубліковано у газеті «Класс» та інших офіційних виданнях, для котрих писав саме цей редактор. Окрім Зленко тут фігурують – А. Темс (кореспондент газети «Весть»), Е. Покров («Телегид») та інші. Тираж був дуже не великий і складав до 100 примірників. Розповсюдживався безкоштовно. Дизайн та оформлення робився «вручну», а потім готовий макет тиражували за допомогою ксерокса. Номер є у електронному додатку.

 

2007 рік, «Пятницa» №4, спеціальний випуск – цей додаток до основного видання «Салон Дона и Басса», виходив і до і після появи цього спецвипуску, але саме 4-ий анансований номер став особливим тим, що він був цілком присвячений місцевим музичним виконавцям, новинам, аналітиці, та іншим моментам з культурного музичного життя міста. Редактором виступив Е. Ярсенов, а до ініціативи створення був причетний так званий Олексій Марейченко, в минулому ведучій радіо передачі «Знай наших» на радіо «Точка» та лідер продюсерського центру «Носорог». Видання було дуже цікавим як з точки зори оформлення, так і за наповнення матеріалами.

 

2010-2011 роки, газета «Cream rock» - газета, яка складається лише з 4-х сторінок. Засновники та видавці – незалежна студія звукозапису «Scream records». Тираж - -10000 примірників. Розповсюджується безкоштовно. З моменту заснування вийшло усього 4-и випуски. За даними на 2012 рік, газета діяча, планується її реорганізація та зміна формату.

 

До та після появи в регіоні спеціалізованих музичних друкованих видань молодіжного спрямування інформацію про музику можна було читати в різних регіональних виданнях, серед яких: «Акцент», «Весть», «Взгляд», «Город», «Донецкие новости», «Жизнь», «Телегид», «Салон дона и басса» та інші.

 

Найбільш цікаві матеріали представлені у електронному додатку. Час виходу газет, це період з 1993 – 2001 роки. Як правило це матеріали, котрі писались одним і тим же автором. Найчастіше це репортажі з минулих концертів, анонси майбутніх виступів, інтерв’ю та просто знайомство читачів з місцевими виконавцями.

 

Інші міста України також робили певні кроки для розвитку музичної журналістики, так у місті Северодонецьк, Луганської області, на кордоні з Донецькою короткий час існувал молодіжний музичний журнал «NNC», зроблений на прикладі успішного Російського видання «Сool». Кольорова обкладинка, статті написані зрозумілою мовою для молоді, цікаві матеріали, все це тут було, але видання виявилось нікому не потрібним. Це був 2001 рік.

 

Можна зазначити створення у 2001 році іншого журналу, «Ступа», видавцы та автори котрого були притягнуті до кримінальної відповідаотності. Цей журнал можна назвати музичним лише з великою натяжкою, адже за своїм змістом він нагадує матеріали, написані божевільними людьми.

 

 

Висновки

В ході даної роботи ми прийшли до наступних висновків:

 

Серійозний розвиток музичної журналістики як такої у нашому регіоні почався, по суті, тільки в дев'яності роки. До цього часу спеціалізованих, музичних ЗМІ практично не було. Про музичні події, групи та музикантів можна було прочитати тільки в спеціальних рубриках серійозних видань. І таких публікацій було досить небагато. Не варто забувати про роль самвидатів як рушійної сили в розвитку музичної журналістики. Саме в цей період, в дев'яності роки, відбувся стрибок у розвитку розглянутого нами напряму в журналістиці. Це трапилось під впливом двох інформаційних потреб молодіжної аудиторії: потреби в самовизначенні по відношенню до того, що відбувається в країні соціальних змін, у тому числі в музичному житті, і потреби отримувати інформацію яка прийшли з Заходу о продуктах шоу-бізнесу.

 

На основі проведеного нами аналізу стану сучасної музичної преси в Донецькій області можна зробити висновок, що зараз вона переживає не найкращі часи. Якісних, хороших матеріалів з'являється все менше, серійозні музичні видання закриваються, оскільки мало затребувані і неокупуванні, а вільну в принципі нішу все більшою мірою займає Інтернет. Відомі журналісти прямо говорять про кризу музичної журналістики. У регіонах подібні видання не випускаються унаслідок незацікавленості видавців.

 

Читачів "годують" відомими інформаційно-комерційні журналами з неякісними скандальними матеріалами про особисте життя зірок. І аудиторія відчуває потребу саме у такій інформації, відвикнувши від якісної журналістики.

 

Серед той невеликої кількості видань, що виходили у Донецькій області за останні 20 років, можна виділити тільки журнал «Жесть. Це видання – демонструє, що якісна музична журналістика не загинула. Це поки що єдиний яскравий приклад музичної журналістики в регіоні. Але треба зазначити, що коли з’явиться освідчена зацікавлена людина, котра притягне до себе в команду професіоналів, з їх допомогою вдасться створити саме такий тип газети чи журналу, котрий здобуде популярність не лише в регіоні, а і далеко за його межами. Головне – це професійний підхід до діла. Читачам потрібна ексклюзивна, цікава інформація, різноманіття жанрів та гармонічне оформлення. Саме це основа успіху, прикро, але ще ніхто не дійшов до цього етапу.

 

Інша думка ґрунтується на тому, що існування музичної журналістики у друкованому вигляді, в наш час зовсім не потрібні. Це зумовлено тим, що інтернет цілком компенсує брак якісних друкованих видань. Пропонуємо розглянути деякі регіональні веб сайти, котрі приділяють багато уваги музиці:

 

http://www.harder.dn.ua/ - Донецькій портал прогресивної музики. Зроблений за принципом веб форуму. Форум пропонує набір розділів для обговорення, серед яких наступні теми: розгляд майбутніх чи минулих виступів яких-небудь виконавців, на сам перед місцевих, відомості про місцеві гурти а також виконавців з України та зарубіжжя, огляд музичних новинок у сфері шоу бізнесу, каталог місцевих закладів, де проходять виступи музичних виконавців, каталог спеціалізованих магазинів, що займаються продажем музичного обладнання, каталог студій звукозапису, репетиційних баз для музикантів, обговорення питань звукорежисури, різні приватні оголошення, а також спілкування на різні теми без сортування.

 

Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах з подальшим обговоренням всередині цих тем. Окрема тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу. Ієрархія веб-форуму: Розділи → теми → повідомлення.

 

Звичайно повідомлення несуть інформацію «автор - тема – зміст дата/час». Повідомлення і всі відповіді на нього утворює «гілку» або «тему» (також вживаються кальки «топік», «топ» від англ. topic; «тренд», «трэд» від англ. thread).

 

Відхилення від початкової теми обговорення заборонено правилами форуму. За дотриманням правил стежать модератори і адміністратори - учасники, наділені можливістю редагувати, переміщати і видаляти чужі повідомлення в певному розділі або теми, а також контролювати доступ до них окремих зареєстрованих учасників.

 

При реєстрації учасники форуму створють профілі - сторінки з відомостями про себе. У своєму профілі учасник форуму може повідомити інформацію про себе, налаштувати свій аватар або автоматично новий до його повідомленнями підпис - в залежності від уподобань. Форумів має систему особистих повідомлень, що дозволяє користувачам спілкуватися індивідуально, аналогічно електронній пошті.

 

http://rockin.dn.ua/ – повний аналог «Донецького порталу прогресивної музики», відрізняється тільки тим, що тут є розділі в яких наводяться фото та текстові репортажі з концертів що відбулись у Донецьку.

 

http://rockcity.dn.ua/ - перший та поки що єдиний сайт у регіоні, котрий широко висвітлює анонси майбутніх концертів у Донецькій області різних виконавців. Також тут є текстові, фото, відео репортажі з концертів, інтерв’ю, рецензії на музичні новинки та багато чого цікавого.

 

Основні користувачі та відвідувачі таких сайтів та форумів, це місцеві музиканти, журналісти, та просто звичайні люди, котрим цікаве культурне життя міста.

 

На даному етапі уся музична журналістики цілком перейшла у інтернет, там вона повністю задовольняє людей з різними потребами.

Список використаної літератури:

1. Москаленко А. Вступ до журналістики: Підручник. – К., 1997.

2. Курышева Т.А. Музыкальная журналистика и музыкальная критика: Учебное пособие для вузов.- М.: Издательство ВЛАДОС-ПРЕСС, 2007. – 295 с

3. Шубина И.Б. Организация досуга и шоу программ. Творческая лаборатория сценариста (2-е изд.)/Серия «Хит сезона». – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 352 с.

4. Зильберквит М.А. Мир музыки: Очерк. – М.: Дет. Лит., 1988.-335 с.: фотоил.- (Библиотечная серия).

5. Искусство в системе культуры / под ред. М.С. Каган. Л.: Изд-во «Наука». Ленинградское отделение, 1987. – 272 с.

6. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студентов вузов. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 240 с.

7. Пэн Д.Б. Слово и тема в газете (опыт анализа лексико-тематических структур). Ростов-на-дону. Издательство Ростовского университета. 1991. 112 с.

8. Газетные жанры/ под. Ред. В.М. Власов, А.В. Гребнев, И.А. Зубков, Г.М. Кондратенко, А.З. Окороков и др. Изд. 2-е, переработ. М., Политиздат. 1976.176 с.

9. Вакуров В.Н. и др. Стилистика газетных жанров. Учебное пособие для вузов. – М., Высш. Школа, 1978. – 183 с.

10. Каратыгин, В.Г. Новая музыка // Избранные статьи. - М:, 1965. - 322с.

11. Цукер, А.М. Проблемы массовых музыкальных жанров // Программа – конспект для музыкальных вузов / А.М. Цукер. Ростов н/Д, 2003.

12. В.В. Шахиджанян, «Спокойное место российского интернета» Стаття «Кризис музыкальной журналистики» [Электронний ресурс]. Постійна адреса статті: http://1001.vdv.ru/arc/knigoboz/issue94

13. Газета «День». Александр Зырин. Стаття «Кто убил музыкальную журналистику?». Постійна адреса статті: http://www.day.kiev.ua/300983

14. Інтервью О. Затонського з В. Зленко, 25.04.2012

15. Інтервью О. Затонського з Е. Покровим, 24.04.2012