Опитувальник гендерних ролей С.Бем.

Стать та її репрезентації – психічна, соціальна, мовна – нині є актуальним предметом філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних, філологічних та інших досліджень. Теоретичні концепції, що їх обслуговують, потребують розробки валідних емпіричних процедур, що для психології статі полягає у створенні оптимальних психодіагностичних методик. Серед таких до сьогодні неабиякою популярністю користується Статево-рольовий опитувальник BSRI (Bem Sex-Role Inventory), розроблений Сандрою Бем на основі її, тоді революційної, теорії андрогінії. Хоча створення даного опитувальника зазвичай датують 1974 роком, найбільш повний практичний порадник із його застосування авторка опублікувала у 1981 році [2]. Відповідно до зазначеного порадника, текст опитування складають 60 пунктів, які позначають особистісні риси та якості, респонденту ж необхідно оцінити себе за кожним із них методом шкалювання: присвоюючи пункту числове значення від 1 до 7, що відображує ступінь вираженості у нього даної риси. Подальші дії психолога полягають у підрахунку балів, накопичених опитуваним, згідно зі стандартизованими шкалами «маскулінності» та «фемінінності» і визначенні на їх основі типу статевої ролі: маскулінної, фемінінної, андрогінної чи недиференційованої.

Незважаючи на те, що сама С. Бем вже у праці «Лінзи ґендеру. Трансформація поглядів на проблему нерівності статей» (1993) спростовує теорію андрогінії, обґрунтовує проблему ґендеру як когнітивної схеми та закликає дослідників не досліджувати риси, яких не існує, світова наукова спільнота пізніше зробила кілька спроб реанімувати методику BSRI. Так, в 1998 році дослідники C. Holt та J. Ellis, за результатами перевірки поточної валідності Статево-рольового опитувальника С. Бем, встановили, що за великим рахунком BSRI все ще валідний, однак навантаження деяких пунктів у його шкалах суттєво змінено [5]. На той час ці зміни стосувались прикметників «віддана» та «безпосередня», які, за даними t-тесту, не пройшли до шкали «фемінінності». Однак вже у 2001 році R. Hoffman і L. Borders публікують кардинально інші висновки [4]. З метою перевірки діагностичної спроможності методики автори повністю відтворили оригінальний експеримент Сандри Бем: і за складом, і за об’ємом вибірки. Спираючись на встановлений I. Broverman, S. Vogel, D. Broverman, F. Clarkson, P. Rosenkrantz [3] та D. Ballard-Reisch і M. Elton [1] мінімальний поріг в 75% групової узгодженості, який дозволяє робити висновок про наявність внутрішньогрупового стереотипу, R. Hoffman і L. Borders вирішили зарахувати до шкал «маскулінності» та «фемінінності» лише ті риси з 60, котрі його перевищать. За результатами математичних розрахунків, до статевонейтральних, замість колишніх 20, автори віднесли 22 риси, з них: 9 – колишні «маскулінні» (відстоює власні переконання, амбітний, індивідуаліст, впевнений у собі, самостійний, незалежний, має власну позицію, сильний як особистість, здібний до лідерства), 1 – колишня «фемінінна» (віддана), 12 – тих, що раніше теж визначались як нейтральні до статі (сумлінний, надійний, правдивий, легко пристосовується, традиційний, здатний допомогти, безсистемний, невмілий, задоволений, серйозний, привабливий, приязний). До шкал «маскулінність» та «фемінінність», за висновками R. Hoffman і L. Borders, станом на 2001 рік входять по 1 рисі: чоловічний та жіночна відповідно.

Зазначені результати можна вважати емпіричним підтвердженням теоретичних положень С. Бем, викладених у монографії «Лінзи ґендеру. Трансформація поглядів на проблему нерівності статей», в аспекті невалідності використання шкал «маскулінності» та «фемінінності» у дослідженні ґендерної індивідуальності. Яка ж методична цінність Статево-рольового опитувальника, шкали якого визнано невалідними? Ми вбачаємо її у можливості застосування BSRI як засобу діагностичного вивчення ґендерного концепту особистості та, відповідно, когнітивного компонента її ґендерної ідентичності. В аспекті методичної процедури це означає, що респонденту пропонують самому маркувати риси та якості опитувальника як чоловічі, жіночі або ж в однаковій мірі притаманні чи не притаманні жінкам і чоловікам, на основі чого психолог робить висновки стосовно ґендерного концепту особистості: розробленості та змісту концептів «чоловіче» і «жіноче», а також лабільності-ригідності межі між ними (як відношення кількості статевонезалежних рис до загальної сукупності рис в опитувальнику). Порівняння даних індивідуальних шкал із Я-концептом піддослідного, визначеним за допомогою методики BSRI, на основі реєстрації змістових збігів між концептами дозволяє робити висновки про рівні відповідності власній чоловічності та жіночності, представлені у свідомому респондента (відношення кількості збігів у концептах до загальних кількостей рис у концептах «чоловіче» та «жіноче»), тобто про когнітивний компонент його ґендерної ідентичності. Реалізувати зазначене завдання можна за допомогою формул:

k_ч=n_яЧ/n_ч k_ж=n_яЖ/n_ж,

де n_яЧ – кількість якостей, що співпали у Я-концепті із концептом «чоловіче»;

n_ч – загальна кількість якостей у концепті «чоловіче»;

n_яЖ – кількість якостей, що співпали у Я-концепті із концептом «жіноче»;

n_ж – загальна кількість якостей у концепті «жіноче»;

k_ч – коефіцієнт відповідності власній чоловічності;

k_ж – коефіцієнт відповідності власній жіночності.

Такі дані суттєво доповнять дослідження ґендерної індивідуальності особистості методом експертних оцінок, колірного тесту ставлень або аналізу психомалюнків «Я», «Чоловік» і «Жінка» у ході обстеження клієнта, а також, за рахунок введення кількісних відношень, можуть бути використані психологом у дослідженні взаємозв’язків між ґендерними та іншими характеристиками особистості із застосуванням математичних методів.

Основними завданнями дисципліни є:
формування у студентів системи теоретичних знань про:

- ознайомлення студентів з категорійним апаратом гендерної психології;

- сформувати цілісну систему знань про історико-соціальні процеси, явища та факти гендерної психології;

- забезпечити оволодіння кращими здобутками світової та української гендерної психології, виробити уміння застосовувати їх у сучасних умовах;

- розвиток та формування соціального мислення, основних принципів культури спілкування;

- формування навичок організації самостійної роботи студентів у навчанні;

- набуття навичок та прийомів прийняття управлінських рішень, адекватних умовам ринкового освітнього середовища;

- надати допомогу майбутнім фахівцям у професійній діяльності, знаходженні ефективних способів впливу на аудиторію, пізнанні індивідуально-психологічних особливостей людини, здійсненні заходів, спрямованих на згуртованість трудового колективу, запобігання конфліктним ситуаціям тощо;

- особливості становлення та розвитку гендерної психології як науки, її наукову еволюцію;

- конкретні психологічні теорії та факти;

- наукові школи, їх принципи, погляди окремих науковців на проблему гендерної психології;

- історичні відкриття соціальної науки, її помилки.

 

Формування навичок з:

- вільно оперувати понятійно-категоріальним апаратом гендерної психології;

- характеризувати кількісні підходи в дослідженні гендеру; якісні підходи в дослідженні гендеру; дискурс-аналіз; наративний аналіз; аналіз особистих спогадів і повсякденних уявлень; аналіз текстів; - аналізувати візуальні репрезентації гендера; невербальні комунікації; опитувальник гендерних ролей С.Бем;

- виявляти порівняльний аналіз даних, отриманих по опитувальнику С.Бем і гендерних шкал в опитувальниках MMPI и 16 PF;

- розкривати створення гендерного портрету особистості; малюнковий тест «Людина» в гендерній перспективі аналізу; методику дослідження гендерних стереотипів у ЗМІ;

- використовувати отримані знання в майбутньому на практиці, при написанні наукових робіт.

Під час вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти наступними вміннями, щодо праці з:
- вільно оперувати понятійно-категоріальним апаратом гендерної психології;

- характеризувати кількісні підходи в дослідженні гендеру; якісні підходи в дослідженні гендеру; дискурс-аналіз; наративний аналіз; аналіз особистих спогадів і повсякденних уявлень; аналіз текстів; - аналізувати візуальні репрезентації гендера; невербальні комунікації; опитувальник гендерних ролей С.Бем;

- виявляти порівняльний аналіз даних, отриманих по опитувальнику С.Бем і гендерних шкал в опитувальниках MMPI и 16 PF;

- розкривати створення гендерного портрету особистості; малюнковий тест «Людина» в гендерній перспективі аналізу; методику дослідження гендерних стереотипів у ЗМІ;

- використовувати отримані знання в майбутньому на практиці, при написанні наукових робіт.

 

Оволодіння студентами змістом зазначених тем є підготовкою для подальшого використання гендерної психології у подальшій професійній діяльності і досягається за допомогою вільного користування студентами необхідних для курсу джерел та літератури.

Основними формами навчання є: лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів, яка передбачає виконання самостійних теоретичних та практичних завдань за індивідуальним зразком.

Програма побудована за вимогами кредитно-трансферної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною системою (ECTS).

5. Матеріали щодо активації студентів під час проведення лекції (питання, здачі, проблемні ситуації тощо).

6. Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:

- навчальні приміщення;

- обладнання;

- устаткування;

- ілюстративні матеріали.

7. Матеріали для самопідготовки студентів:

а)з теми викладеної лекції (література, питання, завдання, тестові завдання);