Законодавство, що регулює адвокатську діяльність

Діяльність адвокатури в Україні регулюється Законом України «Про адвокатуру» (далі - Закон) від 19.12.1992 р. згідно з яким, адвокатура – це добровільне професійне громадське об’єднання, покликане сприяти захисту прав і свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу (ст. 1 Закону).

Закон ставить наступні вимоги до адвоката: адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість (ст. 2 Закону). Адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту.

Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви. Повноваження адвоката на участь у справі повинно бути підтверджено відповідним свідоцтвом, а також ордером про наявність угоди чи доручення на участь у справі.

Відповідно до чинного законодавства адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Закон закріплює організаційні форми діяльності адвокатури. Особа, що одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально чи відкрити своє адвокатське бюро, або об'єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до Закону України «Про адвокатуру» i своїх статутів.

Діяльність адвокатських об'єднань грунтується на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності, що обумовлено специфічним статусом адвокатури як громадської організації.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори тощо є юридичними особами, мають рахунки убанках на території України (а у встановленому чинним законодавством порядку — i в іноземних банках), печатку i штамп iз своїм найменуванням (ст. 4 Закону). Відносини адвокатури з державними структурами здійснюються на засадах самостійності та незалежності.

До професійних прав адвоката Закон відносить наступні:

• представництво та захист прав та законних інтересів громадян i юридичних ociб за їx дорученнями в ycix органах, підприємствах, установах, організаціях;

• збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах i справах про адміністративні правопорушення;

• запитування і отримання документів або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;

• ознайомлення на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

• отримання письмових висновків фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитування громадян;

• застосування науково-технічних засобів відповідно до чинного законодавства;

• доповідання клопотань і скарг на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержування від них письмових мотивованих відповідей на ці клопотання і скарги;

• право бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

• право виконувати інші дії, передбачені законодавством.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі, передбачені законом засоби захисту прав i законних інтересів громадян та юридичних ociб, та інші, що не суперечать закону.

Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено:

1) заборону щодо будь-якого втручання в адвокатську діяльність;

2) вимагати від адвоката, його помічника та інших працівників адвокатських об’єднань, відомостей, що становлять адвокатську таємницю;

3) прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю без рішення суду;

4) внесення подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також постановлення окремої ухвали суду щодо правової позиції адвоката у справі;

5) рівність прав адвоката у процесі з іншими учасниками цього процесу;

6) встановленими законом соціальними правами адвоката, та належною оплатою праці адвоката та його помічника (ст. 11, 12 Закону). Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, областей, міста Києва;

7) забороною притягнення адвоката до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосування у зв’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом.