Лекції ДФН – 32 год., ЗФН –8 год.

Мета та завдання дисципліни "Основи психотерапії", її місце у навчальному процесі

Мета викладання дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Основи психотерапії” є дати майбутньому практичному психологу основи психологічних знань про способи організації психотерапевтичної діяльності; різновиди, особливості, способи психотерапії, їх переваги, недоліки, сфери застосування та обмеження; розвиток наукової психотерапевтічної парадигми та її сучасний стан – підґрунтя глибокого і усестороннього вивчення різних методів психотерапії.

Завдання вивчення дисципліни

Після вивчення курсу студенти повинні:

Знати:

· Сутність і функції психотерапевтичної діяльності;

· Етичні норми психотерапевтичної діяльності та відповідальність психолога, котрий проводить психотерапію.

· Основні напрями, школи і концепції сучасної психотерапії;

· Основні техніки і прийоми, що використовуються з метою психотерапії;

· Сучасний стан, напрямок розвитку та проблеми сучасної психотерапії.

 

Розуміти:

· Сутність, зміст і причини відмінностей у різних підходах до психічних явищ;

· Особливості у постановці мети психотерапії у відповідності до певної психологічної парадигми;

· Особливості психотерапевтичного процесу в залежності від позиції психолога;

· Аспект психічних проблем найкраще опрацьований в межах певної школи;

· Вимоги до клієнта, покази до застосування певного способу психотерапії та обмеження кожного методу;

· Вимоги до ресурсів, особистої та професійної готовності психолога при застосуванні певного методу;

Вміти:

· Самостійно складати програму психотерапії для конкретної проблеми і конкретного клієнта та підбирати і відповідні методи психотерапевтичного впливу.

Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу.

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
1.	Загальна психологія	Весь курс
2.	Диференційна психологія	Весь курс
3.	Психологія особистості	Весь курс

Зміст дисципліни

Лекції ДФН – 32 год., ЗФН –8 год.

№	Назви тем	Кількість год.
ДФН	ЗФН
1.	Тема 1. Предмет психокорекції. Місце психотерапії серед інших психологічних дисциплін. Основні підходи до визначення суті поняття психотерапія. Сутність першого підходу до визначення поняття «психотерапія» та відмежування його від поняття «психотерапія» за Р. С. Немовим. Сутність другого підходу до розмежування понять «психологічне консультування», «психокорекція» та«психотерапія» і критерії їх відмінностей за міжнародною моделлю. Специфічні риси, функції та види психотерапії.
2.	Тема 3. Історія розвитку психотерапевтичної парадигми.Основні етапи розвитку психотерапії. Мета і задачі психотерапевтичної роботи. Способи оцінки ефективності психотерапії та чинники, що її визначають. Зміна відхід від класичних шкіл та зміна парадигми психокорекції.
3.	Тема 2. Вимоги при проведенні психотерапії. Компоненти психологічної готовності спеціаліста, котрий проводить психотерапію: теоретичний компонент; практичний компонент; особистісна готовність. Основні принципи практичної психології: принцип єдності діагностики і терапії, нормативності розвитку, “згори до низу”, “Знизу угору”, системності, діяльнісний. Моделі терапії: загальна, типова, індивідуальна. Чотири основні блоки:діагностичний, настановний, терапевтичний, блок оцінки ефективності корекційних дій. Основні вимоги до складання психотерапевтичної програми.Основні принципи складання психотерапевтичних програм: системності корекційних, профілактичних і розвиваючих задач; єдності корекції і діагностики, пріоритетності корекції каузального типу; діяльнісний; обліку віково-психологічних і індивідуальних особливостей клієнта; комплексності методів психологічного дії; активного залучення найближчого соціального оточення до участі в коректувальній програмі; опори на різні рівні організації психічних процесів; програмованого навчання; зростання складності; обліку об'єму і рівня різноманітності матеріалу; обліку емоційної складності матеріалу. Основні складові психокорекції.
4.	Тема 3. Гіпноз як спосіб психокорекції. Історія розвитку вчення про гіпноз та навіювання. Нейродинамічна теорія гіпнозу І. Павлова, психоаналітичний погляд на гіпноз. Суть навіювання. Опосередковане навіювання. Навіювання в стані свідомості. Гіпнсугестія. Методика та техніка гіпнотизування. Лікувальне навіювання в гіпнозі. Глибина гіпнозу: легкий гіпноз (сонливість), середній (гіпотоксія) глибокий гіпноз (сонамбулізм). Покази та протипоказання до застосування гіпносугестивної терапії. Плацеботерепія. Суть самонавіювання. Мимовільне самонавіювання. Прогресивна м′язева релаксація Джекобсона. Аутогенне тренування Шульца.
5.	Тема 4. Класичний психоаналіз З. Фройда.Поняття «психодинамічного напрямку» психології та історія його запровадження. Теорія структури особистості за З. Фройдом. Поняття принципу задоволення та принципу реальності та їх використання у психотерапії. Три види страху за З.Фройдом: невротичний, реалістичний, моральний. Стадії психосексуального розвитку за З. Фройдом: оральна, анальна, фалічна, латентна, геніальна. Поняття фіксації та регресії. Обставини, котрі призводять до проблем у психосексуальному розвитку. Динаміка зміни технічних процедур у класичному психоаналізі: катарсис-відреагування, ліквідація амнезії, переведення підсвідомих конфліктів на свідомий рівень, укріплення сили Его. Динаміка змін в теорії терапевтичного процесу: катарсис як звільнення від істеричного симптому, метод вільних асоціацій як замінник гіпнозу та навіювання, аналіз сновидінь і помилок, теорія спротиву, теорія переносу та контр переносу. Попереднє інтерв′ю та екстраординарна ситуація. Психологічна подія: продукування матеріалу, прояснення, інтерпретація, детальне опрацювання. Робочий альянс. Продукування матеріалу: вільні асоціації, спротив, реакції переносу. Суть спротиву та способи його впливу на психоаналітичну ситуацію, види спротиву. Аналізування матеріалу пацієнта: інтерпретація, аналіз сновидінь та помилкових дій.
6.	Тема 5. Індивідуальна психотерапція А. Адлера. Основні положення концепції А. Адлера: суб'єктивне сприйняття дійсності, цілісність і доцільність, комплекс меншовартості і компенсація, індивідуальність, телеологія вигадки, соціальне особове відчуття, соціально-орієнтована поведінка, когнітивні соціально-орієнтовані припущення. Мета індивідуальної аналітичної психотерпії А. Адлера. Вимоги до пацієнта та позиція психолога. Техніки індивідуальної аналітичної психотерапії: встановлення правильних стосунків, аналіз особової динаміки, опитувальник сімейного сузір'я, набір питань «найперші спогади», аналіз сновидіння, пріоритети, підведення підсумків, антисугестія (парадоксальна інтенція), дія «Якби...», постановка цілей і ухвалення зобов'язань,з лови себе, «натиснення кнопки», «уникнення плаксивчика».
7.	Тема 6. Аналітична психокорекція К. Г. Юнга.Основні положення концепції К. Г. Юнга: структура особистості за К. Г. Юнгом, періоди життєвого циклу. Поняття колективного несвідомого, архетипу, комплексу, самості, індивідуації. Особливості роботи з символами і трактування сновидінь у юнгіанській психокорекції. Зона ілюзій за К. Віннікотом. Поняття затоплення підсвідомим матеріалом. Динаміка правильного засвоєння пробудженого архітепічного матеріалу. Використання психотерапевтичної метафори та особливості роботи з казками в сучасному юнгіанстві.
8.	Тема 7. Неофройдиські методи психокотерапії.Поняття базального конфлікту та способи його вирішення за К. Хорні. Техніка аналізу особистості та самоаналізу в характерологічній психотерапії. Теорія пренатального та трансперсонального рівнів структури особистості за С. Грофом. Основні етапи транс персональної психотерпії. ЛСД- терепія та голотропне дихання. Структура особистості, за Е. Берном: три стани «Я», або «его-станів»; «Батько», «Дитина», «Дорослий». Аналіз «его-станів», динамічний аналіз «его-станів». Способи структурування часу за Е. Берном. Події, що відбуваються між людьми в спілкуванні: «гра», «прогладжування і удари». Основні поняття трансактного аналізу: трансакція, «здирництво», «заборони та ранні рішення», «життєвий сценарій», «психологічна позиція або основна життєва установка». Складові трансактного аналізу. Аналіз ігор та сценаріїв. Мета та задачі трансактного аналізу, вимоги до клієнта, позиція психолога.
9.	Тема 8. Біхевіоральна психотерапія.Три основні тенденції: класичне обумовлення І. П. Павлова, оперантне обумовлення Б. Скіннера і мультимодальне програмування. Основні поняття поведінкового підходу: обумовлення, генералізація, «згасання», контробумовлення, ефект часткового підкріплення., сформовані емоційні реакції, реакції уникання, конфлікт, надлишкова поведінка Характерні особливості, задачі та мета поведінкової психотерапії. Вимоги до клієнта і позиція психолога в поведінковому напрямі.
10.	Тема 9. Когнітивна школа психотерапії.Особливості когнітивної психотерпії. Напрямки когнітивного підходу: когнітивно-аналітичний та когнітивно-поведінковий. Основні поняття когнітивно-аналітичної школи: пастки, ділеми, перешкоди. Етапи роботи з клієнтом в поведінковій психотерапії. Суть техніки поведінкового експерименту та методу «фіксованої ролі». Теоретична база раціонально-емотивної психотерапії А. Елліса: дескриптивні когніції, оціночні когніції, «кодекс невротика». «АВС-теорія» особистості А. Елліса. Етапи і основні техніки психотерапії А. Елліса. Теоретичні основи когнітивного підходу до психотерапії А. Бека. теорія когнітивних спотворень за А. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення, вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація. Етапи та поведінкові правила когнітивної психотерапії за А. Беком. Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психотерапії У. Глассера. Сім кроків спільної з клієнтом роботи за У. Глассером.