ТЕМА 3. Синтаксичні одиниці сучасної української мови

1. Просте двоскладне речення. Головні та другорядні члени речення.

2. Прості односкладні речення, їх різновиди. Неповні речення. Їх різновиди.

3. Просте ускладнене речення.

4. Складні речення. Їх різновиди.

5. Пунктуація.

 

 

Практичні завдання

Проаналізувати подані речення

1. І. До островів нових, незнаних! Назустріч хвилям і вітрам, назустріч невідомому! /Олександр Олесь/. 2. За садом царина і поле. Гей, скільки йде туди стежок! /М.Драй-Хмара/. 3. Хмарин хустина на обличчі неба /Б.-І.: Антонич/. 4. Я п"ю за життя. За його радощі і муки! За вічно нову його казку! /Олександр Олесь/.5. Сніги, сніги на чорних килимах осіннього роздолу /А.Малишко/.6. На персах землі - гора /Т.Осьмачка/. 7. Горять свічі. Горіть урочисто, таємничо і ніби пересторожливо /В.Антоненко-Давидович/. 8. Назад нема нам вороття /Леся Українка/. 9. Світить білолиций на на всю Україну /Г.Шевченко/. 10. Тут душно… вирватись б у простір на свободу! /М. Рильський/. 11. М"яким силуетом проступає із неба собор. Стоїть на далекому небосхилі, повитий прозоро-синьою млсю відстані /О.Гончар/. 12. Для гордої і владної душі життя і воля на горі високій /Леся Українка/. ІЗ. Він любив землю, як пташка повітря, риба - воду /М.Кюцюбинський/. 14. Мати наша - сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: золота бджола - намистиною, небо -празниковою хустиною, сивий дуб - прокуреним прадідом, білочка -мальованим пряником, жура-журавель - чистою сльозою-водицею, в земля -пшеницею ярою, а літа - замисленим явором /Б.Олійник/. 15. Світанку смуга зайнялась іскриста... /М. Рильський/. 16.Скільки сліз в очах у мене, скільки смутку на душі! /Олександр Олесь/. І7. Он під дощем загомоніли віти говіркою зеленою /А.Малишко/. І8. На вечір клонить. Тиша - ніби скло /В.Олійник/. 19. Світове горе велике. Він надивився на нього. І вдома, і по світах /М.Коцюбинський/. 20. Будьте ж самобутні. Будьте незалежні! Волею залізні, духом м"ятежні! /П.Тичина/.

2. 1. Йдуть машини, пахне жито, сонце й день, і ти між них (А.Малишко).2. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати; скритивши стебла пружно гнучі, він ліз, і рив, забувши втому… (А.Малишко). 3. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє… (Т.Шевченко). 4. Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає (Народна творчість). 5. Нічка поклала всіх і сном окутала, - ані шелесне в гаю (М.Старицький). 6. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає (Т.Шевченко). 7. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови; звір тільки виє, по селу, гризучи трупи (Т.Шевченко). 8. Літечко вже миналося – осінь ішла (Марко Вовчок).

1. Неначе з-за темних садів, а може, з-за самої Росави чула свій голос, голос молодої матері-вдови: е-е-люлі, буде рости – не болітиме, на серденько не кволітиме… Роса впаде – накриє, сонце зійде – теплом огорне, стане вітерець – заколише, прилетить соловей – звеселить душу… Коте сірий, коте білий, коте волохатий, не ходи біля хати, не буди дитяти (В.Логвиненко). 2. Я знаю, так, се хворії примари, - не час мені вмирати, не пора (Леся Українка). 3. Глянь на лиман той – втішається око!(Леся Українка). 4. Згодом полями пішов до Бугу: любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, пустити за течією легкий човен, а потім вигрібатися з бистрин і нуртів (М.Стельмах). 5. Іти на штурм не виходило – можна було уложити біля школи половину загону і не джобитися ніяких наслідків (М.Стельмах). 6. Умовк Кобзар, сумуючи: щось руки не грають (Т.Шевченко). 7. Сходить сонечко – вона вередує, й зайде – вередує (Марко Вовчок). 8. Дмись, не дмись – волом не будеш (Народна творчість).

 

 

Питання до екзамену з курсу Сучасна українська мова

 

1. Предмет, обсяг, завдання курсу «Сучасна українська мова». Розділи курсу, їх основний зміст.

2. Українська мова – національна мова українського народу.

3. Походження української мови, її місце серед інших слов’янських мов.

4. Поняття літературної мови, українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови української нації.

5. Сучасна українська літературна мова. Мовна норма та її соціальне значення.

6. Державна мова в Україні.

7. Основні стильові різновиди сучасної української літературної мови.

8. Предмет і завдання лексикології української мови. Лексичне багатство української мови.

9. Слово як основна одиниця мови. Лексичне і граматичне значення слова. Основні типи лексичних значень слів (пряме, фразеологічно зумовлене, синтаксично зумовлене).

10. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха).

11. Омоніми. Види омонімів. Шляхи виникнення омонімів. Розмежування омонімії та багатозначності.

12. Синоніми. Типи синонімів. Евфемізми та перифрази. Синонімічний ряд. Домінанта. Синонімія і багатозначність. Шляхи виникнення синонімів. Стилістична роль синонімів.

13. Антоніми. Типи антонімів. Антоніми і багатозначність слова. Стилістична роль антонімів.

14. Функції синонімів та антонімів у мовленні.

15. Пароніми. Їх значення, різновиди.

16. Шляхи збагачення словникового складу мови. Запозичення. Інтернаціоналізми.

17. Класифікація української лексики з погляду її походження. Кальки, варваризми. Основні ознаки власне української лексики.

18. Старослов’янізми в лексиці сучасної української мови, їх ознаки, типи і функції.

19. Лексика української мови з стилістичного погляду (загальновживана, розмовна, книжна, емоційно забарвлена, соціально-політична, науково-термінологічна, виробничо-професійна, адміністративно-ділова).

20. Соціальні та територіальні діалектизми. Професіоналізми. Жаргонізми та арготизми.

21. Активна і пасивна лексика української мови. Історизми. Архаїзми. Неологізми (мовні та індивідуальні).

22. Поняття про фразеологію і фразеологічні звороти. Фразеологізм і слово.

23. Типи фразеологічних одиниць (вільні і стійкі). Джерела української фразеології. Стилістичне використання фразеологічних зворотів

24. Лексикографія української мови. Види словників.

25. Розвиток лексикографії на сучасному етапі. Характеристика найважливіших лексикографічних праць.

26. Предмет і завдання фонетики. Зв’язок фонетики з іншими розділами мовознавства.

27. Звуки і склади як фонетичні одиниці мови.

28. Аспекти вивчення мовних звуків.

29. Мовний апарат. Робота мовних органів при утворенні звуків.

30. Голосні звуки, їх класифікація. Позиційні чергування в системі голосних.

31. Приголосні звуки, їх класифікація (за участю голосу і шуму, місцем творення, способом творення).

32. Співвідносність приголосних за твердістю-м’якістю та дзвінкістю- глухістю.

33. Зміни приголосних звуків у потоці мовлення. Асиміляція приголосних (повна і часткова, прогресивна і регресивна; асиміляція за голосом, за м’якістю, за місцем і способом творення).

34. Подовження приголосних, що виникло внаслідок прогресивної асиміляції. Дисиміляція приголосних.

35. Спрощення груп приголосних. Відбиття явищ асиміляції, дисиміляції та спрощення на письмі.

36. Склад. Типи складів. Закономірності складоподілу в українській мові.

37. Наголос (силовий і музикальний, вільний і постійний). Наголос як засіб вираження лексичного і граматичного значення слів.

38. Поняття про фонему. Фонологічна система української мови.

39. Основний вияв фонеми, її позиційні і комбінаторні варіанти.

40. Морфонологія (фономорфологія) як вчення про взаємозв’язок і взаємодію фонем і морфем.

41. Історичні чергування в системі голосних звуків (о, е з нульовою фонемою; о, е з і: и з о та е у звукосполученнях ри, ли// ро,ло// ре,ле; е з о після шиплячих та й). Фонетичні властивості І, що розвинувся з Ь.

42. Історичні чергування приголосних звуків (г/ж/з, к/ч/ц, х/ш/с). Чергування приголосних, що виникли як наслідок їх давніх сполучень (губних б-бл’, п-пл’, в-вл’м-мл’; передньоязикових д-жд-ж,; ж-ч, з-ж, с-ш: задньоязикових г-к, к-ч, х-ш) з j.

43. Комбінування явищ чергування приголосних, асиміляції і спрощення при утворенні прикметникових та іменникових форм.

44. Орфоепія. Значення орфоепічних норм, причини їх порушення.

45. Українська графіка. Український алфавіт. Співвідношення між звуками і буквами української мови.

46. Українська орфографія та її принципи. Правила вживання м’якого знака. Вживання апострофа.

47. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

48. Написання найуживаніших префіксів та суфіксів. Вживання великої букви на лексичній та синтаксичній основі.

49. Правопис слів іншомовного походження (власних та загальних назв).

50. Правила переносу частин слів із рядка в рядок (орфографічні та технічні). Графічні скорочення слів.

 

Завдання для самостійної роботи

1. 1. 1. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Дайте характеристику асиміляції.

Розсипатися, сонця, щастя, соління, безжалісно, весняний, звідси, вогкий, заквітчати, молотьба.

2.Дотримуючись сонорної теорії складу, поділіть вказані вище слова на склади.

Безсмертя, зціпити, дивиться, панський, зжитися, розквіт, велетні, людський, на квітці, з журавлем.

3.Свіжість, вмощується, дігтяр, невістчин, боротьба, сніг, честь, зсушити, тут же, пісняр.

1. 4. Просьба, пісчаний, футбол, п’ятдесят, датчанин, у ручці, ворітця, радість, снишся, малюється.

2. 5. Вчиться, оспіваний, бджола, Дніпро, миєшся, повість, копитце, косьба, юність, в гнізді.

3. 6. Самобутність, незчутися, принісши, дні, людський, безжурний, з джерела, легкий, розсівати, привілля.

4. 7. Зчепити, безшумний, у казці, колосся, розписка, вітається, з Харкова, вокзал, розжувати, з часом.

5. 8. Зсипати, Великдень, обезжирений, розцілувати, отже, зшити, коритце, станція, кузня.

6. 9. Розсекретити, хатній, сіллю, без перерви, рюкзак, з жоржинами, відсіля, листя, весняний, розчесати.

7. 10. Безсердечний, з книжкою, нігті, аякже, з шовку, не мучся, Вітчизна, шість, сніг, з цегли.

8. 11. Дзвін, відчепися, б’ється, не поріжся, ось берег, у казці, безшлябний, розхвалений, анекдот, хоч би.

9. 12. Зміряти, блюдце, сітчатка, наїжся, віднісши, як бачите, без перерви, з піснею, як же, лиш десять.

10. 13. Свято, руський, з джмелем, тут же, без тебе, стіна, здається, розказати, присьба, колодці.

11. 14. Наїжся, учительський, знання, крок за кроком, з Прип’яті, розсекретити, кігті, розжувати, робиться,

12. 15. Народжується, спів, безсмертний, мудрість, з срібла, розчесаний, париться, сільський, колосся, дочці.

13. 16. Дьогтю, з сином, тут десь, галуззя, парость, пишається, зжовкнути, розсіваються, розширити.

14. 17. Безкраїй, з Таврії, розчванитися, глядачці, сподівається, вибачся, тчемо, просьба, березняк, багатоголосся.

15. 18. З питанням, розщедрюватися, діжці, крутиться, зважся, не дражніться, відчепися, густіший, впасти, цвіт.

16. 19. Нудяться, поріжся, мишці, з чоловіком, рілля, юність, томишся, брести, з тобою, безпорадний.

17. 20. Заквітчається, сльозинка, гість, у високості, ковальський, багатоголосся, розпуститися, ллється, життя, відчувши.

18. 21. Сьогодні, безкрає, відкриття, мести, чутці, пристрасть, людський, надивишся, перехрестя, нігті.

19. 22. Розтоплений, насіння, тхір, вести, п’ятсот, капость, польський, стільки, дивишся, з хати.

20. 23. Світання, постіль, погодиться, плести, розпушити, київський, відчинити, з проблемою, каганця, без життя.

21. 24. Враження, з Таврії, з черевиком, любуєшся, не дражніться, класти, шипшина, без слів, каятьба, зважся.

22. 25. Котиться, стаття, світанок, кіт біжить, з хмари, полегшено, український, смішний, зчіплювати, стелешся.