Аналіз податкового стимулювання малого та середнього бізнесу в Україні

В даний час в Україні складне становище малого бізнесу ще більш обтяжується недосконалістю законодавчої бази, високими ставками податків та майже поною відсутністю фінансової підтримки з боку держави.

Основним інструментом податкового стимулювання в Україні є введення спрощеної системи оподаткування, що замінює сплату окремих податків і зборів сплатою єдиного податку з веденням спрощеного обліку та звітності.

До ключових проблемних (негативних) аспектів, що знижують ефективність системи оподаткування та податкового стимулювання суб'єктів малого підприємництва, на нашу думку, доцільно віднести:

— значний фіскальний тиск по розрахунках за платежами єдиного соціального внеску (ЄСВ)

— суттєві витрати бізнесу та держави на придбання та обслуговування касових апаратів, оскільки з 1 січня 2016 року платники II групи єдиного податку зобов’язуються встановити РРО, а з 1 липня 2015 року РРО зобов’язали встановлювати і платників III групи, окрім платників II і III груп, які торгують на ринках або через засоби пересувної мережі.

— суми єдиного податку фізичної особи-платника податку сплачуються авансом за звітний період (квартал). При цьому не враховують, чи буде фактично отримано дохід від здійснення такої діяльності за звітний період;

— обмеження обсягів виручки суб'єктів малого бізнесу, які дають право вико- ристовувати спрощену систему оподаткування

Про недоліки податкового механізму та неефективність діючої системи оподаткування малого підприємництва в Україні свідчить також той факт, що за даними Світового банку, серед 190 досліджених країн, Україна займає 80 місце за наявністю сприятливих умов для сплати податків (оцінка ведення бізнесу 2017– Doing Business 2017. Перші місця в рейтингу очолюють Нова Зеландія, Сінгапур,Данія, Податкова система в Україні складна в адмініструванні, що засвідчує шкала «Paying Taxes» (107 з 189 країн) рейтингу «Doing Business» Світового банку

Таблиця

Рейтинг України у 2016р. за наявністю сприятливих умов для сплати податків

Індикатор	Україна	Східна Європа і Центральна Азія	ОЕСР
Податкові платежі(кількість на рік)	5,0	17,6	10,9
Ча на оплату податкових платежів (год на рік)	355,5	221,5	163,4
Загальна податкова ставка (% від прибутку)	51,9	33,8	40,9

Для того, щоб визначити тенденцію,що сформувалася на українському ринку з погляду оподаткування, варто прослідкувати просування України у рейтингу Doing Business щодо загального показника легкості ведення бізнесу, а також «наявністю сприятливих умов для плати податків» у 2011-2016 рр, який щорічно складається Світовим банком

Рис.1.

Аналізуючи наведений рисунок, можна стверджувати про позитивну тенденцію цих взаємозв’язаних показників, з 2013 року

За даними Конференції Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), у більшості країн світу питома вага суб’єктів малого та середнього підприємництва у загальній кількості суб’єктів підприємництва досягає 90%, а іноді перевищує 95% [1]. Так, у країнах ЄС суб’єкти малого та середнього підприємництва складають 99,8%, у США – понад 90%, в Японії – 99% [1]. 2010 р.

За даними Держстату України станом на 01. 01. 2016 в Україні налічувалося 1974318 суб’єктів господарювання, з яких 1958385 суб’єктів малого підприємництва та 15510 середнього підприємства.

 

У структурі вітчизняного підприємництва за розміром підприємств станом на 01.01. 2016 частка малих та середніх підприємств становила 99,98 %. На сьогоднішній день малий та середній бізнес є досить потужним сектором господарського комплексу України у якому, на кінець 2015 року працювало 18368,7 тис. осіб, що складало 71 % всього зайнятого населення працездатного віку.

Сьогодні понад 40 % від загальної кількості суб'єктів малого підприємництва України обрали спрощену систему оподаткування. Протягом січня – червня поточного року платниками єдиного податку сплачено понад 7,1 млрд. гривень. Порівняно з минулим роком надходження податку зросли на 58%.

У переважній більшості спрощену систему оподаткування використовують фізичні особи-підприємці. З початку року вони спрямували до місцевих бюджетів понад 4,7 млрд. грн. Порівняно з січнем – червнем минулого року сплата податку фізособами зросла майже на 1,7 млрд. грн.

Юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі, сплатили майже 2,4 млрд. грн., що більш, ніж на 946 тис. грн. більше минулорічного показника. Від платників єдиного податку третьої групи бюджет отримав майже 1,6 млрд. грн., четвертої групи – 805,1 млн. гривень.

Загалом на спрощеній системі оподаткування перебуває 1028 тис. фізичних осіб-підприємців та 188,6 тис. суб’єктів господарювання – юридичних осіб. http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/90003123

Проаналізуємо статистичні дані щодо надходження єдиного податку з юридичних і фізичних осіб протягом 2011-2015 рр. Так за 2015р. до бюджету надійшло 8950,5 млн.грн єдиного податку, в тому числі 6744,4 млн.грн. з фізичних осіб та 2206,1 млн.грн з юридичних осіб. На протязі аналізованого періоду частка надходжень єдиного податку з фізичних осіб є значно більшою у порівннянні з надходження єдиного податку з юридичних осіб. Так, у 2015 році частка єдиного податку з фізичних осіб сягнула свого максимального значення за аналізований період, а саме 75,4%.Натомість питома вага надходжень єдиного податку від юридичних осіб у 2015 році становила всього 24,6%, що на 19,4% менше аналогічного показника у 2011 році.

Описана статистика пов’язана, перш за все, з тим, що внаслідок кризових явищ, обсяги реалізації продукції таких підприємств значно скоротились. По-друге, за нестачі фінансових ресурсів малі підприємства змушені були вдаватись до різноманітних механізмів податкової оптимізації – у кращому випадку, а частіше – взагалі ухилялись від сплати податків, приховуючи частину доходів від своєї діяльності, що, в свою чергу, позначається на зростанні обсягів "тіньової" економіки.

Те, що надходження єдиного податку від ФО – підприємців є значно більшими, ніж від ЮО, насамперд, пояснюється їхньою кількістю, а по- друге, тим, що ЄП у ФО – підприємців є фіксованим і не залежить від величини доходу таких платників, що свідчить про вигідність для держави застосування подібної системи оподаткування у кризовий період.

Отже, попри фінансово-економічну кризу кількість бажаючих здійснювати свою діяльність за спрощеною системою оподаткування поступово зростає, що може свідчити про вигідність переходу на альтернативні системи оподаткування. Однак окремі малі підприємства все ж таки застосовують загальну систему обчислення і сплати податків. Тому, вважаємо, за доцільне розглянути особливості застосування, переваги та недоліки загальної та спрощеної систем оподаткування для фізичних та юридичних осіб.

Основну частину податкового навантаження платників – юридичних осіб при застосуванні загальної системи оподаткування займає податок на прибуток, який розраховується за формулою:

ПнП=БО×%ОснП, (2.3)

де ПнП – податок на прибуток підприємств;

БО – база оподаткування;

%ОснП – ставка основного податку (в нащому випадку податку на прибуток).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу [143], об’єктом оподаткування згаданим податком на прибуток є прибуток підприємств, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Виходячи з цього, спрощена формула визначення БО податком на прибуток для юридичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування, матиме вигляд:

БО = 5/6×Д – В – ЄСВ – ПЗі, (2.5)

де 5/6×Д – підприємницький дохід без ПДВ (ПДВ – 20%);

В – витрати, включаючи собівартість придбаної продукції (робіт, послуг) у сторонніх організацій, заробітну плату працівникам, амортизацію, інші витрати тощо (без ПДВ);

ЄСВ – сума єдиного соціального внеску до сплати в ПФУ (виділяємо окремо з метою зручного порівняння різних систем оподаткування в подальшому);

ПЗі – інші податки і збор, які відносяться на собівартість або вираховуються з доходу.

Отже, підставивши дані отримаємо:

ПнП = БО×%ОснП = (5/6×Д – В – ЄСВ – ПЗі)×18% (2.6)

Зазначимо, що ставка податку на прибуток підприємств з моменту набрання чинності Податкового кодексу, а саме з 01.01.2011 р. до 31.12.2011 р. становила 23%, з 01.01.2012 р. – 21%, з 01.01.2013 р. – 19%, а з 01.01.2014 р. становить 18%.

Тепер розглянемо особливості оподаткування юридичних осіб за спрощеною системою оподаткування. Як було вже зазначено, відповідно до змін у Податковому кодексі, які вступили в дію з 1 січня 2012 р., ставка єдиного податку для юридичних осіб становить: 3% від виручки від реалізації у разі сплати ПДВ (1-ий варіант застосування спрощеної системи оподаткування – ССО) або 5% у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (2-ий варіант ССО).

Для юридичної особи, яка перейшла на ССО за 1-им варіантом, сума єдиного податку обчислюватиметься:

ЄП1 = 3%×БО=0,03×Д (2.7)

де ЄП1 – єдиний податок за 1-им варіантом.

Для суб’єктів господарювання, які є платниками ПДВ, відповідно до Податкового кодексу, ставка податку на додану вартість з 1 січня 2011 р. становить 20% [143]. У такому випадку для визначення суми ПДВ, яку необхідно сплатити платнику, будемо використовувати наступну формулу:

ПДВ = ПЗ-ПК = 1/6×Д – ПК, (2.8) 104

де ПЗ – величина податкового зобов’язання з ПДВ,

ПК – величина податкового кредиту з ПДВ.

Юридична особа, яка перейшла на ССО оподаткування за ставкою 5% виручки від реалізації (варіант 2), не сплачує податок на додану вартість. Єдиний податок при цьому становитиме:

ЄП2 = 5%×БО=0,05×Д, (2.9)

де ЄП2 – єдиний податок за 2-им варіантом.

Окрім зазначених податків юридичні особи незалежно від обраного варіанту застосування спрощеної системи оподаткування також обов’язково сплачують єдиний соціальний внесок, який обчислюється так само як для юридичних осіб, які обрали загальну систему оподаткування. Таким чином, загальна сума податкових платежів до бюджету (ЗагП) при сплаті єдиного податку у розмірі 3% виручки від реалізації та у разі сплати ПДВ становитиме:

ЗагП1 = ЄП1 + ЄСВ + ПДВ + ПЗі, (2.10)

де ПДВ – сума ПДВ до сплати в бюджет (ПЗ-ПК),

ПЗі – інші податки та збори, які повинен сплачувати платник податку. При сплаті єдиного податку у розмірі 5% у разі включення ПДВ до суми єдиного податку ЗагП становитиме:

ЗагП2 = ЄП2 + ЄСВ + ПЗі. (2.11)

Незалежно від обраної схеми спрощеної системи оподаткування (3% з ПДВ чи 5% без ПДВ) сума ЄСВ та величина інших податків і зборів (ПЗі) на підприємстві буде однаковою, тому вони в подальших розрахунках не враховатимуться.

Спробуємо обчислити умови ефективності застосування згаданих схем оподаткування для юридичних осіб, підставивши відомі компоненти у формули (2.10) та (2.11):

ЗагП1 = 0,03×5/6×Д+1/6×Д – ПК = 1/40×Д+1/6×Д –ПК = 23/120 ×Д –ПК (2.12)

ЗагП2 = 0,05×Д = 1/20×Д. (2.13) 105

Прирівняємо обидва рівняння для того, щоб визначити, при якій величині податкового кредиту загальна сума податків для сплати у бюджет буде однаковою при застосуванні варіанту 1 та 2 спрощеної системи оподаткування:

23/120×Д – ПК = 1/20×Д, на основі цієї рівності визначимо ПК: ПК = 17/120×Д ≈ 0,1417×Д. (2.14)

Отже, після проведених розрахунків, можемо зробити такі висновки:

1) для підприємств, у яких величина податкового кредиту становить більше як 14,17% доходу або витрати, які включають ПДВ, становлять більше 85% доходу (14,17%×6), доцільно застосовувати варіант 1 ССО.

2) для підприємств, у яких величина податкового кредиту становить відповідно менше, ніж 14,17% доходу або витрати, які включають ПДВ, становлять менше 85% доходу, доцільно застосовувати варіант 2 ССО

Для порівняння спрощеної та загальної систем оподаткування (далі – ЗСО) юридичних осіб

ЗагП3 = (5/6×Д – В – ЄСВ – ПЗі)×18% + ЄСВ + ПДВ + ПЗі (2.15)

Припустимо, що дохід підприємства з ПДВ за рік (Д) становить 480 тис. грн.; кількість працівників (П) – 8 осіб; середня річна заробітна плата одного працівника – 18 тис. грн.; витрати, включаючи собівартість придбаної продукції (товарів, робіт, послуг) у сторонніх організаціцй, заробітну плату працівникам, амортизацію та інші витрати (В) – 290 тис. грн.; податковий кредит (ПДВ в витратах, які відносяться на собівартість) (ПКзПДВ) – 9 тис. грн.; ставка єдиного соціального внеску – 43,23%; інші податки і збори (ПЗі) є різними для спрощеної і загальної систем оподаткування, однак вони будуть індивідуальними для кожного суб’єкта господарюванні і не матимуть значного впливу на величину податкового навантаження, тому в подальшому ми їх не враховуватимемо. Обчислимо за цих умов загальну суму податків, податкове навантаження, рентабельність продажів, а також коефіцієнт ефективності оподаткування [163], який визначається як відношення чистого прибутку до сукупних податкових витрат (табл. 2.10).

 

Отже, загальна система оподаткування є вигідною для підприємств, які мають матеріаломістке виробництво або ж сума витрат на придбання товарів в процесі господарської діяльності є значною. Оскільки саме таким чином ці витрати значно зменшують базу оподаткування податком на прибуток підприємств. Відповідно, можна стверджувати, що ССО буде вигіднішою для підприємств, які надають послуги чи виконують роботи. Окрім цього, підприємствам, діяльність яких спрямована на реалізацію продукції (робіт, послуг) безпосередньо споживачам для власного споживання, ефективніше застосовувати ССО за схемою 2 (5% без сплати ПДВ). Натомість, якщо діяльність підприємств зосереджується на реалізації продукції для подальшого перепродажу, вигідніше обирати ССО за схемою 1 (3% із сплатою ПДВ).

Перехід на спрощену систему оподаткування не завжди є шляхом вирішення проблем зменшення податкового навантаження. В залежності від сукупності різноманітних чинників, ефективність застосування тієї чи іншої системи обчислення та сплати податків буде різною. Важливими показниками, які характеризують ефективність застосування того чи іншого режиму оподаткування, є рентабельність реалізації (продажів), величина податкового навантаження та коефіцієнт ефективності оподаткування.

Незважаючи на скрутне фінансово-економічне становище України кількість бажаючих здійснювати свою діяльність за спрощеною системою оподаткування поступово зростає, що говорить про вигідність переходу на альтернативні режими оподаткування. Однак окремі малі підприємства все ж обирають загальновстановлений порядок обчислення і сплати податків, адже пільги пільгами, а суперечностей і недоліків у вітчизняній системі оподаткування залишається багато. Практика незаконних поборів і застосування корупційних схем у відносинах з суб’єктами малого підприємництва часто змушують останніх шукати притулок в "тіні". А тому ефективність спрощеної системи оподаткування важко оцінити об’єктивно, оскільки її потенціал повністю не реалізований.